Методика оцінювання результатів впровадження заходів організаційно-технічного розвитку підприємства

Особливості методів оцінювання впливу реалізації заходів плану організаційно-технічного розвитку підприємства на зміну показників його діяльності:

· усі розрахунки проводяться окремо за основними групами показників: натуральними, вартісними і трудовими;

· вплив заходів визначається окремо за абсолютними і відносними, а також кількісними та якісними показниками.

Основною інформаційної базою для проведення таких розрахунків слугують первинні дані (дані первинного обліку: бухгалтерського, оперативного, статистичного).

Методика визначення впливу організаційно-технічних заходів на техніко-економічні показники діяльності підприємства охоплює оцінювання за такими напрямами:

· випуск продукції (виконання робіт, надання послуг);

· собівартість продукції (робіт, послуг);

· прибуток і рентабельність;

· продуктивність праці;

· скорочення трудових витрат;

· скорочення матеріальних та енергетичних витрат;

· використання основних засобів;

· капіталовкладення.

У свою чергу, за кожним з зазначених напрямів проводиться факторний аналіз впливу кожного з можливих для конкретного випадку факторів (наприклад, збільшення випуску продукції може бути досягнуто як за рахунок вищого рівня продуктивності роботи обладнання, так і за рахунок підвищення продуктивності праці, покращення використання обладнання, підвищення фондовіддачі).

Методика оцінювання впливу різних факторів на величину збільшення випуску продукції ґрунтується на ідентифікації впливу таких основних факторів:

1. Абсолютний приріст обсягу виробництва за рахунок приросту продуктивності праці (збільшення виробітку): ,де в^р та в^б — виробіток на 1-го працівника промислово-виробничого персоналу, відповідно, у розрахунковому та базовому періодах; Ч^б — чисельність працюючих в базовому періоді.

2. Абсолютний приріст обсягу виробництва за рахунок збільшення чисельності працюючих: ,де Ч^р -чисельність працюючих у розрахунковому періоді.

3. Абсолютний приріст обсягу виробництва за рахунок впровадження нової техніки (що забезпечило підвищення продуктивності праці): ,де ∆В_нт -абсолютний приріст продуктивності праці (виробітку) за рахунок запровадження нової техніки.

4. Приріст середньорічної вартості промислово-виробничих засобів у результаті впровадження нової техніки: ,де ∆Ф^р — приріст вартості введених промислово-виробничих основних засобів протягом розрахункового періоду в результаті впровадження нової техніки; k_ф^р — коефіц ієнт, який характеризує частку середньорічної вартості основних виробничих засобів в їх вартості на кінець розрахункового періоду:

,де Ф^р — середньорічна вартість ОВЗ у розрахунковому періоді; Ф_к^р — вартість основних виробничих засобів на кінець розрахункового періоду.

5. Зміна фондовіддачі за розрахунковий період у результаті впровадження нової техніки:

,де Q^б — обсяг продукції (робіт, послуг) у базовому періоді; ∆Q^р_нт — приріст випуску продукції (робіт, послуг) за рахунок впровадження нової техніки у розрахунковому періоді; Ф^б — середньорічна вартість основних виробничих засобів в базовому періоді; ∆Ф^р_нт — приріст середньорічної вартості основних виробничих засобів за рахунок впровадження нової техніки у розрахунковому періоді.

6. Вплив впровадження нової техніки (технології) на зміну (зростання або зниження) продуктивності праці (відносна зміна продуктивності праці):

7. Скорочення чисельності промислово-виробничого персоналу (умовне вивільнення) за рахунок впровадження нової техніки (технології) пов’язане із зниженням трудомісткості продукції (робіт, послуг):

,де ц^р — ціна за одиницю продукції (робіт, послуг) у розрахунковому періоді; Q^р — обсяг продукції (робіт, послуг) у розрахунковому періоді; τ^б та τ^бр — трудомісткість одиниці продукції (робіт, послуг), відповідно, у базовому та розрахунковому періодах.

8. Зниження собівартості від впровадження нової техніки, технології, механізації та автоматизації виробництва, покращення організації праці, використання нової продукції:

,де с^б та с^р — собівартість одиниці продукції (робіт, послуг), відповідно, в базовому та розрахунковому періодах (до і після запровадження заходів).

Крім загальної оцінки впливу заходів з впровадження нової техніки (технології) на собівартість продукції (робіт, послуг), потрібно визначати вплив на собівартість продукції за рахунок:

· поліпшення використання матеріальних і енергетичних ресурсів;

· підвищення продуктивності праці та використання трудових ресурсів;

· інших аналогічних факторів;

2. На заключній стадії розраховують величину прибутку від операційної діяльності за рахунок запровадження всіх організаційно-технічних заходів.

58)Економічний зміст бізнес-планування на підприємстві

Створення нових проектів, організація, будь-якого суб’єкта підприємництва передбачає попереднє економічне обґрунтування їх доцільності, наступне планування витрат потрібних на їх здійснення та очікуваних кінцевих результатів, бізнес-планування дає змогу економістам та менеджерам не тільки обґрунтувати необхідність та доцільність розробки того чи іншого Інноваційного проекту, але й можливість його реалізації в діючих ринкових умовах.

Бізнес-план – це документ, який містить комплексне обґрунтування стратегічного розвитку однієї, або декількох сфер діяльності підприємства на основі її поточного і перспективного планування. БП містить систему пов’язаних у часі і просторі заходів погоджених з метою проекту і ув’язаних з ресурсами необхідними для його реалізації.

БП дає обґрунтовані відповіді на 2 основні питання:

- можлива вартість проекту, який планується реалізовувати;

- очікувані доходи від реалізації проекту з урахуванням рівня ризику.

В загальному випадкуБП представляє:

1. Суть підприємницької ідеї.

2. Шляхи і засоби її реалізації.

3. Достатньо інформативно характеризує ринкові, виробничі, організаційні та фінансово-економічні аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ними.

59)Структура бізнес-плану та загальна методика його розробки

Загальна методологія розробки бізнес-плану охоплює такі три стадії: підготовна стадія, основна стадія, презентація бізнес-плану.

На підготовчій стадії здійснюється підбір виконавців, консультантів, експертів, постановка завдання та розподіл повноважень між виконавцями, розробка календарного плану робіт, формується інформаційне поле, оцінюються сильні та слабі сторони діяльності фірми, формулюється її місія та конкретні цілі, розробляється стратегія та стратегічні альтернативи.

На основній стадії здійснюється безпосередня розробка конкретного бізнес-плану, в основі якого лежить багатоваріантність та вибір оптимального проекту.

Головна мета цієї стадії — доказати економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану.

Заключна третя стадія — презентація бізнес-плану — має на меті доведення основних положень документу до потенційних інвесторів, зацікавлених сторін, працівників підприємства.

60)Особливості розробки бізнес-планів для різних напрямів підприємницької діяльності

Особливості змісту бізнес-планів, які стосуються різних видів підприємницької діяльності:

1. Бізнес-план започаткування нової фірми:

· характерна особливість — високий рівень ризику (а отже мінімум три сценарії);

· акцентує увагу на безпосереднє функціонування бізнесу і характеристику продукту;

· містить детальний аналіз ринку і аргументи щодо можливості фірми потрапити в цей ринок (ґрунтується на припущеннях і прогнозах);

2. Бізнес-план діяльності існуючої фірми:

· характерна особливість — значно нижчий (по відношенню до попереднього) рівень ризику;

· акцентує увагу на предметі бізнес-планування (вдосконалення діяльності, коригування процесу збуту, модернізація, розширення чи диверсифікації бізнесу; зростання ефективності виробництва, потреба в кадрах та фінансах);

3. Бізнес-план роздрібної торгівлі:

· характерна особливість — широкий діапазон рівня ризику (в залежності від інших факторів);

· містить детальний опис таких чотирьох складових: – закупівля товару (асортимент, якість, ціну та обсяги товару тощо); – організація продажу; – організація обслуговування клієнтів; – команда (персонал);

· акцентує увагу на нецінових факторах (візуальний стиль оформлення магазину, чистота, наявність “власного стилю”, місце розташування);

4. Бізнес-план виробничої фірми:

· характерна особливість — широкий діапазон рівня ризику (в залежності від інших факторів);

· містить детальний опис таких чотирьох складових: – план виробництва (асортимент і номенклатура продукції); – управління запасами та система контролю; – цінова політика та збут; – контролю виробничого та товарного запасу; – організація обслуговування клієнтів; – організація роботи з підрядниками* (якщо вони є); – кадрове забезпечення*;

5. Бізнес-план фірми, яка надає послуги:

· характерна особливість — широкий діапазон рівня ризику (в залежності від інших факторів);

· містить детальний опис таких складових: – пакет послуг; – індивідуальність (імідж) фірми та працівників; – орієнтації на потреби клієнта; – позиціонування на ринку; – якість роботи персоналу (навчання, системи мотивації та заохочення збереження навчених професіоналів та кваліфікованих працівників).