Обмеження щодо застосування податкових соціальних пільг

1 Право на податкову соціальну пільгу мають виключно особи, які отримують дохід у вигляді заробітної плати (приватні підприємці не мають права на податкову соціальну пільгу);

2 Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітно­го податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (на 01.01.2008 р.─ 633 грн, на 01.01.2009 р.─ 669 грн), помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Так, для 2008 року така сума (далі ─ пільговий ліміт) становить 890 грн (633x1,4 = 886,2 грн, округлено - 890 грн).

Для 2009 року така сума (далі ─ пільговий ліміт) становить 940 грн (669x1,4 = 936,6 грн, округлено - 940 грн).

3 У разі нарахування підвищеної соціальної пільги
на дітей розмір пільгового ліміту помножується на кількість дітей.

4 Платник податку має право застосовувати податкову
соціальну пільгу за будь-яким одним місцем роботи (як за основним, так і за неосновним місцем роботи).

5 У випадку, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги за декількома параметрами (наприклад, самотня мати двох дітей, яка є постраждалою від аварії на ЧАЕС 2-ї категорії), застосуванню підлягає найбільша пільга.

6 Платник податку, який має право на застосування
підвищеної податкової соціальної пільги, зазначає про таке
право у заяві про застосування пільги та додає відповідні
підтверджувальні документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

Звітність про податок з доходів фізичних осіб. Працедавці, які нараховують доходи найманим особам, щоквартально подають до податкового органу звіт за формою №1-ДФ, де зазначають ідентифікаційний код найманої особи, суму нарахованого доходу, суму утриманого (сплаченого) по­датку з доходів фізичних осіб, ознаку застосування податко­вої соціальної пільги.

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі ─ декларація) подається платником подат­ку, який:

─ зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами

цього Закону або інших законів;

─ має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках, якщо такі платники:

─ є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

─ перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або
ув'язнені на території інших держав станом на кінець
граничного строку подання декларації;

─ перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

─ перебувають на строковій військовій службі станом на
кінець звітного податкового року.

 

Приклади розв'язування задач

ЗАДАЧА 1

Необхідно:

- визначити суму утримань до Пенсійного фонду та
фондів соціального страхування за місяць;

- розрахувати суму податку з доходів фізичних осіб, що
необхідно утримати з робітника за місяць.

Умови задачі

За липень 2008 року робітникові нарахували за основним місцем роботи:

- заробітну плату ─ 620 грн;

- лікарняні (виплати за листом непрацездатності) ─ 130 грн.

Розв'язання

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) при оподатку­ванні доходу, нарахованого як заробітна плата, розраховує­ться за формулою 21.

1 Загальний місячний оподатковуваний дохід робітника становить:

ЗМОД = 620 + 130 = 750 (грн).

2 Сума утримань до Пенсійного фонду нараховується на
всю суму загального оподатковуваного доходу за ставкою 2%:

ПФ = 750x0,02 = 15 (грн).

Сума утримань до Фонду загальнодержавного соціально­го страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП) нараховується лише на суму заробітної плати без ура­хування виплат за листом непрацездатності. Оскільки розмір нарахованої заробітної плати не перевищує прожит­кового мінімуму на 2008 рік (633 грн), то ставка утримань становить 0,5%:

ФСС ТВП = 620x0,005 = 3,10 (грн).

У базу для нарахування утримань в Фонд соціального страхування на випадок безробіття (ФСС ВБ) виплати за лікарня­ним листом не включаються:

ФСС ВБ = 620x0,005 = 3,10 грн.

Загальна сума утримань до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування за місяць становить:

УТР = 15 + 3,10 + 3,10 = 21,20 (грн).

3 Оскільки сума нарахованої заробітної плати не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для
працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, по-­
множеної на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень
(890 грн), то громадянин має право на застосування податкової соціальної пільги. Для 2008 року податкова соціальна пільга становить 257,5 грн.

4 Розраховуємо суму податку з доходів фізичних осіб за
формулою 21:

ПДФО = (750 -21,20 – 257,5)х0,15 = 471,3x0,15 = 70,70 (грн).

Висновок: сума утримань до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування за місяць становить 21,20 грн. Сума податку з доходів фізичних осіб за місяць становить 70,70 грн.

 

ЗАДАЧА 2

Необхідно:

- визначити суму утримань до Пенсійного фонду та
фондів соціального страхування за місяць;

- розрахувати суму податку з доходів фізичних осіб, що
необхідно утримати з робітника за місяць.

Умови задачі

За вересень 2008 року робітнику нарахували:

1) за основним місцем роботи: заробітну плату ─ 800 грн; премію ─ 100 грн; добові на відрядження ─ за 3 доби;

2) за неосновним місцем роботи нарахована сума за­робітної плати становить 400 грн.

Розв'язання

Для розв'язання задачі структуруємо умови задачі так, як наведено у таблиці 9.6.

 

Таблиця 9.6 - Нарахування утримань із доходів платника податку

Вид доходу	Сума, що є базою* для нараху-вання податку, утримання
ПДФО	ПФ	ФСС ТВП	ФСС ВБ
Заробітна плата за основним місцем роботи
Премія
Добові на відрядження -90 грн	_	_	_	_
Заробітна плата за неосновним місцем роботи

* Інформація, наведена в графах таблиці 9.6, показує, чи є на­даний вид доходу об'єктом оподаткування для ПДФО та для кожного виду утримань.

1 Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), що нарахова­-
ний працівнику за вересень, складається з сум нарахованого
ПДФО за основним місцем роботи (ПДФО_омр) та за неоснов-­
ним місцем роботи (ПДФО_номр).

2 Розраховуємо податок з доходів фізичних осіб за основ-ним місцем роботи за формулою 21:

а) сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню за
основним місцем роботи, становить:

ЗП = 800 + 100 = 900 грн;

б) розраховуємо розмір утримань у Пенсійний фонд і внес-ків до фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування:

- ПФ = 900x0,02 = 18 грн;

- ФСС ТВП = 900x0,01 = 9 грн (ставка внеску у Фонд соціаль­ного страхування на випадок тимчасової втрати працездатності становить 1%, оскільки ЗП>647 грн);

- ФСС ВБ = 900x0,005 = 4,5 грн (ставка внеску у Фонд соціального страхування на випадок безробіття становить 0,5%
від об'єкта оподаткування);

- загальна сума утримань у Пенсійний фонд і фонди
соціального страхування становить:

УТР = 18 + 9 + 4,5 = 31,5 (грн);

в) розмір нарахованої заробітної плати за основним
місцем роботи становить 900 грн, що перевищує розмір доходу,
який допускає нарахування податкової соціальної пільги
(для 2008 року — 890 грн), тому працівник у вересні за основним місцем роботи не має права на застосування податкової соціальної пільги.

г) розраховуємо ПДФО за основним місцем роботи:

ПДФО_омр= (900-31,5)х0,15 = 868,5x0,15 = 130,28 грн.

3 Розраховуємо податок з доходів фізичних осіб за неосновним місцем роботи за формулою 21:

а) сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню за
неосновним місцем роботи, становить 400 грн;

б) розраховуємо розмір утримань в Пенсійний фонд і внес-ків до фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування:

- ПФ = 400x0,02 = 8,00 (грн);

- ФСС ТВП = 400x0,005 = 2,00 (грн);

- ФСС ВБ = 400x0,005 = 2,00 (грн);

- загальна сума утримань у Пенсійний фонд і фонди соціального страхування становить:

УТР = 8,00 + 2,00 + 2,00 = 12,00 (грн);

в) розмір нарахованої заробітної плати за неосновним
місцем роботи становить 400 грн, що не перевищує суму доходу, який допускає нарахування податкової соціальної пільги
(для 2008 року ─ 890 грн), крім того, працівник не користувався пільгою за основним місцем роботи. У випадку, якщо
платником обране неосновне місце роботи для нарахування
податкової соціальної пільги, платник має право на застосування такої пільги.

Податкова соціальна пільга для працівника у 2008 році становить 257,5 грн;

г) розраховуємо ПДФО за неосновним місцем роботи:
ПДФО_номр= (400 ─ 2,00 ─ 257,5)х0,15 = 130,5x0,15 = 19,58 (грн).

Висновок: сума утримань у Пенсійний фонд і фонди соціального страхування за основним місцем роботи становить 31,5 грн, за неосновним місцем роботи ─ 12,00 грн, сума нара­хованого податку з доходів фізичних осіб за основним місцем роботи становить 130,28 грн, за неосновним місцем роботи ─ 19,58 грн.

ЗАДАЧА 3

Необхідно:

- визначити суму утримань до Пенсійного фонду та
фондів соціального страхування за місяць;

- розрахувати суму податку з доходів фізичних осіб, що
необхідно утримати з робітника за місяць.

Умови задачі

Громадянка має посвідчення постраждалої від ЧАЕС 1- ї ка­тегорії, є самотньою матір'ю двох дітей віком до 18 років. Громадянка у вересні 2008 року має такі доходи:

1) нараховано заробітну плату за основним місцем роботи
відповідно до штатного розкладу ─ 1200,00 грн;

2) нараховано оплату лікарняного листка тимчасової не-­
працездатності за основним місцем роботи ─ 120,00 грн;

3) сума державної матеріальної соціальної допомоги ─
560,00 грн;

4) нараховано заробітну плату за роботу за сумісництвом
відповідно до штатного розкладу ─ 800,00 грн;

5) отримано виграш у державну лотерею ─ 180,00 грн;

6) сума страхових виплат, що отримані за договором довгострокового страхування, ─ 600 грн.

Розв'язання

Розв’язання задачі почнемо з визначення баз оподаткування для розрахунку податку та утримань, які сформовано у табл. 9.7.

 

Таблиця 9.7 – Бази для обчислення податку та утримань із доходів платника податку

Вид доходу	Сума, що є базою для оподаткування
ПДФО	ПФ	ФСС ТВП	ФСС ВБ
1 Заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до штатного розкла-ду -1200,00 грн
2 Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності за основним місцем роботи - 120,00 грн			-	-
3 Сума державної матеріальної соціальної допомоги - 560,00 грн	-	-	-	-
4 Заробітна плата за сумісництвом відповідно до штатного розкладу - 800,00 грн
5 Виграш у державну лотерею - 180,00 грн	-	-	-	-
6 Сума страхових виплат, що отримані за договором довгостроково-го страхування, ─ 600,00 грн		-	-	-

1 Розмір нарахованого у вересні податку з доходів фізичних осіб розраховується як сума податку з доходів фізичних
осіб за основним місцем роботи (ПДФ0_омр), податку з доходів
фізичних осіб за сумісництвом (ПДФО_номр), податку з доходів
фізичних осіб за іншими видами доходів (ПДФО_ІН).

2 Розраховуємо податок з доходів фізичних осіб за основ-­
ним місцем роботи відповідно до формули 21:

3 Розмір нарахованого у вересні податку з доходів фізичних осіб розраховується як сума податку з доходів фізичних
осіб за основним місцем роботи (ПДФ0_омр), податку з доходів
фізичних осіб за сумісництвом (ПДФО_номр), податку з доходів
фізичних осіб за іншими видами доходів (ПДФО_ІН).

4 Розраховуємо податок з доходів фізичних осіб за основ-­
ним місцем роботи відповідно до формули 21:

а) сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню за
основним місцем роботи, становить:

ЗП = 1200 + 120 = 1320 (грн);

б) розраховуємо розмір утримань у Пенсійний фонд і внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- ПФ = 1320х0,02=26,40 грн (ставка збору у Пенсійний
фонд становить 2%);

- ФСС ТВП = 1200х0,01=12,00 грн (ставка внеску у Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності становить 1%, оскільки ЗП>647 грн);

- ФСС ВБ = 1200 х 0,005 = 6,00 грн (ставка внеску в Фонд соціального страхування на випадок безробіття становить 0,5% від об'єкта оподаткування);

- загальна сума утримань у Пенсійний фонд і фонди
соціального страхування становить:

УТР = 26,40 + 12,00 + 6,00 = 44,40 (грн);

в) громадянка має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги у таких розмірах:

- 150% загальної податкової соціальної пільги, оскільки
вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії;

- 150% загальної податкової соціальної пільги на кожну
дитину, оскільки вона є самотньою матір'ю двох дітей.

Застосуванню підлягає найбільша податкова соціальна пільга ─ пільга, що надається самотній матері. У такому ви­падку розмір доходу, що передбачає застосування податкової соціальної пільги, становить:

Пільговий ліміт = 890х2 = 1780 грн.

Розмір нарахованої заробітної плати за основним місцем ро-боти без урахування виплат за лікарняним листом становить 1200 грн, що не перевищує розмір доходу, який допускає нарахування податкової соціальної пільги (1780 грн), тому громадянка має право на застосування податкової соціальної пільги за основним місцем роботи.

Розраховуємо ПДФО за основним місцем роботи:

ПДФО_ОМР = (1320─44,40─386,25х2діт.─257,5) х 0,15 =

= 245,6 x 0,15 = 36,84 грн.

5 Розраховуємо податок з доходів фізичних осіб за неосновним місцем роботи:

ПДФО_НОМР = (ЗП – УТР) х 0,15:

а) сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню за неосновним місцем роботи, становить:

ЗП = 800 грн;

б) розраховуємо розмір утримань у Пенсійний фонд і внес-ків до фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування:

- ПФ = 800x0,02 = 16 грн (ставка збору у Пенсійний
фонд становить 2%);

- ФСС ТВП = 800x0,01 = 8 грн (ставка внеску у Фонд соціаль­ного страхування на випадок тимчасової втрати праце-­
здатності становить 1%, оскільки ЗП > 647 грн);

- ФСС ВБ = 800x0,005 = 4 грн (ставка внеску у Фонд соціального страхування на випадок безробіття становить 0,5%
від об'єкта оподаткування);

- загальна сума утримань в Пенсійний фонд і фонди
соціального страхування становить:

УТР = 16 + 8 + 4 = 28 (грн);

в) розмір нарахованої заробітної плати за неосновним місцем роботи становить 800 грн, що не перевищує суму доходу, який допускає нарахування ПСП (1780 грн). Але громадянка скористалася пільгою за основним місцем роботи, і тому не має права на ПСП за неосновним місцем роботи.

У випадку, якщо платником обране неосновне місце роботи для нарахування податкової соціальної пільги та надані необхід-ні до­кументи, що підтверджують право на застосування підвищеної соціальної пільги, платник має право на застосування такої пільги.

г) розраховуємо ПДФО за неосновним місцем роботи:

ПДФО_номр= (800 ─ 28)х0,15 = 772x0,15 = 115,80 (грн).

6 Розраховуємо розмір ПДФО за іншими видами доходів (оподаткування отриманих страхових виплат):

ПДФО_ІН = 600x0,15 = 90 грн.

Сума державної матеріальної соціальної допомоги не вра­ховується до складу оподатковуваного доходу і не входить до бази для розрахунку внесків у Фонди загальнодержавного соціального страхування.

Висновок: сума утримань у Пенсійний фонд і фонди соціального страхування за основним місцем роботи становить 44,40 грн, за неосновним місцем роботи ─ 28 грн. Сума нара­хованого податку з доходів фізичних осіб за основним місцем роботи становить 36,84 грн, за неосновним місцем роботи ─ 115,80 грн, за іншими видами доходів ─ 90 грн.

ТЕМА 10 ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

НЕОБХІДНО ЗНАТИ: порядок нарахування плати за землю в Україні, ставки плати за землю, пільги з плати за землю, особливості нарахування плати за землю для окре­мих платників.

НЕОБХІДНО ВМІТИ: визначати суму плати за землю для земель, грошова оцінка яких визначена та не визначена, розраховувати плату за землі, що надані у тимчасове кори­стування (оренду).

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: плата за землю, зе­мельний податок, орендна плата, грошова оцінка земель.

Теоретичні положення

Плата за землю є загальнодержавним платежем, який стягується відповідно до Закону України «Про плату за зем­лю» № 2535-ХІІ від 03.07.92р. в редакції Закону від 19 вересня 1996 року № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів ─ учасників угоди про розподіл про­дукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Плата за землю запровад­жується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на зем­лях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення зем­леустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Платниками плати за землю є:

- власники земельної ділянки, земельної частки (паю);

- землекористувачі, у тому числі орендарі.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також зе­мельна частка (пай), які перебувають у власності або користу­ванні, у тому числі на умовах оренди.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогос­подарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ ─ 0,1;

- для багаторічних насаджень ─ 0,03.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, перелік яких подано в таблиці 10.1.

 

Таблиця 10.1 - Порядок нарахування плати за землю для окремих категорій земель

Категорія земель	Порядок нарахування
Сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені	Плата за землю розрахову-ється за ставками, встановленими для сільськогосподарських угідь
Земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автосто-янками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно–буді-вельними кооперативами, індивіду-альними гаражами і дачами громадян	Земельна плата справ-ляється у розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого відповідно до закону
Земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства	Плата за землю розрахо-вується як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством
Земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоров-чого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-по-бутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функці-ональним призначенням цих об'єктів	Плата за землю справля-ється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку
Земельні ділянки, надані для військо-вих формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних сил України та Державної прикордон-ної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції	Плата за землю справ-ляється у розмірі 25% суми земельного податку

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у таких розмірах (табл. 10.2).

 

Таблиця 10.2 - Ставки плати за землю для земель, грошова оцінка яких не встановлена

Групи населених пунктів із чисель-ністю населення, тис. чол.	Ставка податку (грн за 1 кв. м)	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
до 0,2	0,075
від 0,2 до 1	0,105
від 1 до 3	0,135
під 3 до 10	0,15
від 10 до 20	0,24
від 20 до 50	0,375	1,2
від 50 до 100	0,45	1,4
від 100 до 250	0,525	1,6
від 250 до 500	0,6	2,0
від 500 до 1000	0,75	2,5
від 1000 і більше	1,05	3,0

 

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів Украї-ни до курортних, до ставок земельного податку, встановлених для земель,грошова оцінка яких не встановлена, застосовуються коефіцієнти:

- на південному узбережжі Автономної Республіки Крим ─ 3,0;

- на південно-східному узбережжі Автономної Республі­ки Крим ─ 2,5;

- на західному узбережжі Автономної Республіки Крим
─ 2,2;

- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської
та Херсонської областей ─ 2,0;

- у гірських та передгірних районах Закарпатської,
Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей ─ 2,3, крім населених пунктів, які Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» віднесені до категорії гірських;

- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних
місцевостях ─ 1,5.

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зай­няті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будів-лями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовують­ся такі коефіцієнти до відповідного земельного податку:

- міжнародного значення ─ 7,5;

- загальнодержавного значення ─ 3,75;

- місцевого значення ─ 1,5.

Для земель, грошова оцінка яких не встановлена, ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієн­тів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, для 2009 року бюд­жетний коефіцієнт становить 3,1.

Від земельного податку звільняються:

- заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

- вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за
винятком військових формувань, утворених відповідно
до законів України, крім Збройних сил України та Прикордон-них військ України), спеціалізовані санаторії Ук­раїни для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;

- вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони
здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури
та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;

- зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не
займаються підприємницькою діяльністю;

- землекористувачі за умови передачі земельних ділянок
та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

Не справляється плата за такі землі:

- за сільськогосподарські угіддя зон радіактивно забруд-нених територій і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

- за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у
стадії сільськогосподарського освоєння;

- за землі державних сортовипробувальних станцій і сорто-дільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

- за землі дорожнього господарства автомобільних доріг
загального користування;

- за земельні ділянки державних, колективних і фермер-ських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових на­саджень;

- за землі кладовищ;

- за землі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих
закладів України, а також за земельні ділянки підприємств, установ і організацій України, зайняті їх структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям;

- за земельні ділянки, в межах граничних норм, встанов-лених Земельним кодексом України, інвалідів І і II груп,
громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», громадян, яким у встановленому порядку видано по­свідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Якщо підприємства, установи та організації, що користу­ються пільгами щодо земельного податку, здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Порядок обчислення земельного податку. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати ─ за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній влас­ності, ─ договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної по­даткової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановле­ною центральним податковим органом, із розбивкою річної су­ми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що пе­ребуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що пе­ребуває у спільній власності кількох юридичних осіб або гро­мадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Приклади розв'язання задач

ЗАДАЧА 1

Необхідно розрахувати суму плати за землю, що підлягає перерахуванню в бюджет кожним землевласником (землеко­ристувачем) за рік.

Умови задачі

Землекористувачем є приватне торговельне підприємство. Земельна ділянка займає площу 300 кв. м і знаходиться на території населеного пункту з кількістю населення 7 тис. чоловік. Населений пункт розташовано на території історико-культурного призначення місцевого значення.

Розв'язування

Розрахунок плати за землю проведемо за формулою 22:

ПЗ = ГО Спз Пл К Т, (22)

де ПЗ ─ плата за землю;

ГО ─ грошова оцінка земельної ділянки;

Спз ─ ставка плати за землю;

Пл ─ площа земельної ділянки;

К ─ система коефіцієнтів, що застосовуються під час розра­хунку плати за землю для конкретної земельної ділянки;

Т ─ період, протягом якого відбувалося володіння (корис­тування) земельною ділянкою в розрахунковому році.

1 Оскільки грошова оцінка земельної ділянки не встановле­на, то ставка плати (податку) за землю визначається залежно від кількості населення місцевості, на якій розташована ділянка. Для груп населених пунктів з кількістю населення від 3 до 10 тис. чоловік ставка податку становить 0,15 грн за 1 кв. м.

2 Площа земельної ділянки становить 300 кв. м.

3 Населений пункт розташовано на території історико-культурного призначення місцевого значення, тому для роз­рахунку плати за землю використовується коефіцієнт 1,5.

4 Оскільки не зазначено іншого, приймаємо, що користу­вання землею відбувалося протягом року.

Плата за землю, розрахована за формулою 22, дорівнює:

ПЗ = 0,15x300x1,5x3,1х1 = 209,25 грн,

Висновок: сума плати за землю, що підлягає перерахуван­ню в бюджет землекористувачем, становить 209,25 грн за рік.

 

ЗАДАЧА 2

Необхідно розрахувати суму плати за землю, що підлягає перерахуванню в бюджет кожним землевласником (землеко­ристувачем) за рік.

Умови задачі

Громадянин, що проживає в с. Жовтневе Сумської області, має у користуванні земельну ділянку загальною площею 1,2 га, у тому числі: рілля ─ 0,6 га, сіножаті ─ 0,3 га. Грошова оцінка земельної ділянки становить 2800 грн за 1 га. З 01.06 поточного року громадянина визнано пенсіонером.

Розв'язання

Розрахунок плати за землю проведемо за формулою 23:

ПЗ = ПЗ_р + ПЗ_С + ПЗ_ІН, (23)

де ПЗ_р ─ плата за землю для ріллі;

ПЗ_С ─ плата за землю для сіножаті;

ПЗ_ІН ─ плата за землю для інших земель.

Плату за землю за кожний фрагмент ділянки розрахо­вуємо за формулою 24:

ПЗі = ГОі Спі Плі К Т, (24)

де ПЗі ─ плата за землю за фрагмент ділянки -і;

ГОі ─ грошова оцінка фрагмента земельної ділянки -і;

Спі ─ ставка плати за землю за фрагмент ділянки -і;

Плі ─ площа фрагмента земельної ділянки -і;

К ─ система коефіцієнтів, що застосовуються під час роз­рахунку плати за землю для конкретної земельної ділянки;

Т ─ період, протягом якого відбувалося володіння (корис­тування) земельною ділянкою (фрагментом) в розра­хунковому році.

1 Розрахунок плати за землю для ріллі і сіножаті (відпо­відно до формули 24).

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогоспо­дарських угідь для ріллі, сіножатей та пасовищ встановлюють­ся у розмірі 0,1% від їх грошової оцінки. Площа ріллі становить 0,6 га, сіножаті ─ 0,3 га. З 01.06 поточного року громадянина визнано пенсіонером, тому плата за землю нараховується про­тягом періоду з 01.01 по 31.05, тобто за 5 місяців року.

ПЗ_р= 2800 0,001 0,6 5/12 =0,70 грн;

ПЗ_с=2800 0,001 0,3 5/12=0,35 грн.

2 Розрахунок плати за землю для інших земель прово­диться за ставкою 1% від грошової оцінки земель за рік:

ПЗ_ІН=2800 0,01 (1,2─(0,6+0,3)) 5/12=3,50 грн.

3 Розрахунок загальної суми плати за землю (за форму­лою 23):

ПЗ = 0,70 + 0,35 + 3,50 = 4,55 (грн).

Висновок: загальна сума плати за землю, що підлягає пере-рахуванню в бюджет землекористувачем, становить 4,55 грн.

ЗАДАЧА 3

Необхідно розрахувати суму плати за землю, що підлягає перерахуванню в бюджет кожним землевласником (землеко­ристувачем), за рік.

Умови задачі

Землекористувач ─ приватний підприємець, який зай­мається наданням послуг. Земельна ділянка займає площу 450 кв. м і знаходиться на території населеного пункту з кількістю населення 2,5 тис. чоловік, який розташовано на території західного узбережжя Автономної Республіки Крим.

Розв'язання

Розрахунок плати за землю проведемо за формулою 22.

1 Оскільки грошова оцінка земельної ділянки не встановле­на, то ставка плати за землю визначається залежно від кількості населення місцевості, на якій розташована ділянка. Для груп населених пунктів із кількістю населення від 1 до 3 тис. чоловік ставка податку становить 0,135 грн за 1 кв. м.

2 Площа земельної ділянки становить 450 кв. м.

3 Населений пункт розташовано на території західного узбережжя Автономної Республіки Крим, тому для розра­хунку плати за землю використовується коефіцієнт 2,2.

4 Оскільки не зазначено іншого, приймаємо, що користу­вання землею відбувалося протягом року.

Плата за землю дорівнює:

ПЗ = 0,135x450x2,2x3,1х1 = 414,32 (грн).

Висновок: сума плати за землю, що підлягає перераху­ванню в бюджет землекористувачем, становить 414,32 грн.

ЗАДАЧА 4

Необхідно розрахувати суму плати за землю, що підлягає перерахуванню в бюджет кожним землевласником (землеко­ристувачем) за рік.

Умови задачі

Земельна ділянка, на якій розташована будівля, протя­гом року знаходиться у спільній власності двох осіб: приват­ного підприємства ─ 30%, організації інвалідів ─ 70%. Ді­лянка загальною площею 360 кв. м розташована на території історико-культурного призначення місцевого значення. Гро­шова оцінка земельної ділянки становить 30 грн за 1 кв. м.

Розв'язання

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або грома­дян, земельний податок нараховується кожному з них про­порційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

Розрахунок плати за землю проведемо за формулою 25:

ЗП = ЗП + ЗП _ІНВ, (25)

де ЗП ─ плата за землю, що нарахована приватному підприємцю;

ЗП _ІНВ ─ плата за землю, нарахована організації інвалідів.

Плату за землю за кожний фрагмент ділянки розрахо­вуємо за формулою 24.

1 Розрахунок плати за землю, що нарахована приватно­му підприємцю:

ЗП _ПП = 30 x (360x0,3) x 0,01x l,5 x l = 48,6 (грн).

2. Розрахунок плати за землю для організації інвалідів не
проводиться, оскільки така організація звільнена від сплати
земельного податку.