Тема 9 податок з доходів фізичних осіб

 

НЕОБХІДНО ЗНАТИ: перелік платників податку, визначен-ня податкового агента, об'єкт оподаткування, став­ки податку з доходів фізичних осіб, порядок оподаткування заробітної плати, особливості застосування податкових соціальних пільг.

НЕОБХІДНО ВМІТИ: визначати суму податку з доходів фізичних осіб у випадку нарахування заробітної плати та у випадку отримання інших видів доходів, розраховувати су­му податкових соціальних пільг для різних категорій плат­ників.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: податковий агент, податковий кредит, податкова соціальна пільга, ступінь споріднення.

 

Теоретичні положення

Податок з доходів фізичних осіб (далі ─ ПДФО) є прямим загальнодержавним податком. Порядок нараховування по­датку регламентується Законом України «Про податок з до­ходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV. Податок з доходів фізичних осіб являє собою плату фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на те­риторії якої така фізична особа має податкову адресу.

Платниками податку є:

─ резиденти, які отримують як доходи з джерел, що
функціонують на території України, так і іноземні доходи;

─ нерезиденти, які отримують доходи з джерел, що
функціонують на території України, так і іноземні доходи;

Об'єктами оподаткування резидента є:

─ загальний місячний оподатковуваний дохід;

─ чистий річний оподатковуваний дохід, який визна­чається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

─ доходи з джерел, що походять з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

─ іноземні доходи.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нара­хування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100/100 ─ Сп, (20)

де К ─ коефіцієнт, що застосовується для розрахунку об'єк­та оподаткування;

Сп ─ ставка податку, встановлена для доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

─ податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює та-­
ке нарахування, є платником податку на додану вартість;

─ акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У системі оподаткування доходів фізичних осіб існує термін «податковий агент». Податковий агент ─ це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента ─ юридич­ної особи, які незалежно від їх організаційно-правового ста­тусу та способу оподаткування іншими податками зобов’яза­ні нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести по­датковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм оподаткування доходів фізичних осіб.

Загальний оподатковуваний дохід включає:

─ дохід у вигляді заробітної плати або виплат за умовами
трудового цивільно-правового договору;

─ доходи від продажу об'єктів інтелектуальної власності;

─ доходи у вигляді авторської винагороди;

─ доходи від надання права користування нематеріальни­ми активами (роялті);

─ сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;

─ сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викуп-­
них сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику
податку за договорами довгострокового страхування
життя та недержавного пенсійного забезпечення;

─ частина доходів від операцій з майном;

─ оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до
розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом;

─ дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо;

─ дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів, виграшів, призів, крім виграшів у державну лотерею;

─ дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах,
що підлягають оподаткуванню;

─ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не поверну-­
тих у встановлені законодавством строки;

─ дохід у вигляді процентів, дивідендів і роялті, а також
виграшів і призів.

До складу загального оподатковуваного доходу не вклю­чають:

─ суму державної матеріальної та соціальної допомоги у
вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних
послуг, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу на вагітність та пологи);

─ суму винагород та страхових виплат, які отримуються
платником податку відповідно до бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

─ суму коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт;

─ суму доходів, отриманих платником податку від вкла­дання ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України;

─ виграші у державну лотерею;

─ аліменти, що виплачуються платнику податку;

─ кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку.

Податковий кредит ─ сума (вартість) витрат, понесених платником податку ─ резидентом у зв'язку з придбанням то­варів (робіт, послуг) у резидентів ─ фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного до­ходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

До складу податкового кредиту, зокрема, включаються такі витрати:

─ суми коштів або вартість майна, переданих платником
податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

─ суми коштів, сплачених платником податку на користь
закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення* у межах, визначених законом;

─ суми власних коштів платника податку, сплачених на
користь закладів охорони здоров'я для компенсації вар-­
тості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня* споріднення.

Обмеження права на нарахування податкового кредиту:

─ податковий кредит може бути нарахований виключно
резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер;

─ загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Ставки податку з доходів фізичних осіб. Ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткуван­ня. Інші випадки застосування ставок ПДФО за­значені в таблиці 9.1.

Розмір ставки	Сфера застосування ставки
15%	У всіх випадках, крім тих, коли Законом встановлені інші ставки
0%	Спадщина від будь-якого члена родини спадкодавця 1-го й 2-го ступенів* споріднення
5%	- процент на депозит (припинено на 2005 - 2009 рр.); - процентний (дисконтний) дохід
30%	- виграші й призи (крім виграшів у державну лотерею у грошовому вираженні); - доходи нерезидентів; - спадщина (подарунки), отримані від нерезидента

 

Таблиця 9.1 - Види ставок податку з доходів фізичних осіб

__________

* Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважа­ються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються таки­ми, що мають другий ступінь споріднення.

 

Оподаткування заробітної плати. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загально-обов'язкового державного соціального страхування, які відповід-но до зако­ну справляються за рахунок доходу найманої особи. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на тери­торії України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (формула 21).

ПДФО_зп = (ЗП ─ У_тр ─ ПСП) x Ст, (21)

де ПДФО_ЗП ─ сума податку з доходів фізичних осіб, що ство­рюється при нарахуванні заробітної плати;

ЗП ─ загальний місячний оподатковуваний дохід, отри­маний у вигляді заробітної плати;

У_тр ─ сума утримань у фонди загальнодержавного обов'яз­кового соціального страхування;

ПСП ─ податкова соціальна пільга;

Ст ─ ставка податку з доходів фізичних осіб.

Ставки утримань у фонди загальнодержавного обов'язко­вого соціального страхування наведено в таблицях 9.2, 9.3

Таблиця 9.2 - Ставки утримань у фонди загально-державного обов'язкового соціального страхування (2008р.)

Найменування збору в фонд соціального страхування	Ставка збору (утримання)
Пенсійний фонд (ПФ)	2% - для всіх суб’єктів підприємницької діяльності
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП)	0,5% - якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи; 1% - якщо розмір нарахованої заробітної плати перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (ФСС ВБ)	0,5% нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру

Таблиця 9.3 - Ставки утримань у фонди загально-державного обов'язкового соціального страхування (2009р.)

Найменування збору в фонд соціального страхування	Ставка збору (утримання)
Пенсійний фонд (ПФ)	2% - для всіх суб’єктів підприємницької діяльності
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП)	0,5% - якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи; 1% - якщо розмір нарахованої заробітної плати перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (ФСС ВБ)	0,6% нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру

Податкові соціальні пільги Платник податку, який отримує дохід у вигляді заробіт­ної плати, має право на зменшення суми загального місячно­го оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на тери­торії України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга дорівнює 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої за­коном на 1 січня звітного податкового року.

Розміри податкових соціальних пільг, що діяли у 2008 р. та у 2009 році, показані у таблиці 9.4.

Таблиця 9.4 - Розміри податкових соціальних пільг

Рік	Розмір податкової соціальної пільги, %
2008 р.	50 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (в 2008 році податкова соціальна пільга становить 0,5x515 грн =257,5 грн)
2009 р.	50 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (в 2009 році податкова соціальна пільга становить 0,5x605 грн =302,50 грн)

 

Право на підвищений розмір податкової соціальної пільги мають такі категорії громадян, що записані у таблиці 9.5.

Розмір податкової соціальної пільги

 

150% від встановленої ПСП ─ у 2008 р.- 386,25 грн (1,5x257,5 грн), у 2009 р.- 453,75 грн (1,5x302,5грн)

200% від встановленої ПСП ─ у 2008 р.- 515 грн (2x257,5 грн), у 2009 р.- 605 грн (2x302,5 грн)

 

Категорії платників, які мають право на підвищену соціальну пільгу

 

- самотня мати або батько (опі-кун, піклувальник), розрахо-вуючи на кожну дитину до 18 років; - платник, який утримує дитину -інваліда, розраховуючи на кожну дитину до 18 років; - платник, який утримує 3 і більше дітей, розраховуючи на кожну дитину до 18 років; - вдівець або вдова; - постраждалий від Чорнобиль-ської катастрофи 1-ї або 2-ї категорії; - учень, студент, аспірант; - інвалід І або II групи, у тому числі з дитинства; - особа, якій присуджена довічна стипендія, як громадя-нинові, переслідуваному за правозахисну діяльність

- Герой України, Герой СРСР, Герой Соціалістичної Праці, повний кавалер ордену Слави або Трудової Слави; - ветеран Великої вітчизняної війни; - колишній в’язень концтаборів під час Другої Світової війни; - особа, що насильно вивезена з території СРСР під час Другої Світової війни; - особа, що перебувала на тери-торії блокадного Ленінграду у період із 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року

 

Таблиця 9.5– Підвищені податкові соціальні пільги (ПСП)