Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення

 

Немає рації у створенні складної і коштовної систе­ми охорони прав і поширення інформації про охоронні до­кументи на об'єкти інтелектуальної власності, якщо влас­ники цих прав не будуть мати можливість забезпечити за­хист своїх прав задовільним чином. Для того, щоб запобіг­ти у подальшому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок порушення цих прав, вони повинні мати можливість захищати свої права.

Після того як об'єкт інтелектуальної власності створений і охоронним документом закріплені на нього права, настає важливий етап у його життєвому циклі - включення в господарський оборот. Саме на цьому етапі об'єкт інтелектуальної власності приносить правовласнику прибуток чи іншу користь, власне те, заради чого він і був створений. Однак, як тільки інформація про об'єкт інтелектуальної власності стає відомою несумлінним конкурентам, у них виникає спокуса використати його у своїх інтересах. При цьому порушник прав знаходиться в більш вигідних умовах, чим правовласник: він не несе витрат на стадії створення та охорони об'єкта інтелектуальної власності. Крім того, він може мати готову виробничу базу для використання об'єкта інтелектуальної власності, у той час, як правовласник повинен ще витратити час і ресурси на її створення. Тому порушник прав може швидше випустити продукцію з використанням об'єктів інтелектуальної власності і просунути її на ринок по більш низькій ціні, чим правоволоділець об'єкта інтелектуальної власності. Такий розвиток подій не тільки порушує права конкретного правоволодільця, але має і серйозні наслідки для суспільства в цілому, сповільнюючи його соціальний і економічний розвиток і ускладнюючи цивілізоване співробітництво з іншими країнами.

У наш час фактор захисту прав здобуває особливо великого значення, тому що у зв'язку зі швидким розвит­ком технологій, з'явилася можливість порушення прав у таких обсягах, що були неможливі раніше. Тому без нале­жної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості одержання ана­логічних прав іншими, система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною.

5.2 Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності

 

Перераховані нижче дії, що вчинені без дозволу власника патенту на винахід або корисну модель, визна­ються порушенням його прав:

- виготовлення продукту із застосуванням запа­тентованого винаходу (корисної

моделі), засто­сування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі

через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в циві­льний

оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патен­том, або пропонування його для

застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що

його застосування забороня­ється без згоди власника патенту або, виходячи з

обставин, це і так є очевидним.

Порушенням прав визнається виготовлення виро­бу із застосуванням запатентованого промислового зраз­ка, застосування такого виробу, пропонування для прода­жу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка

Що стосується географічного зазначення похо­дження товару, то порушенням прав визнається

- нанесення його на товар або на етикетку;

- нанесення його на упаковку товару, застосу­вання у рекламі,

- запис на бланках, рахунках та інших докумен­тах, що супроводжують товар

Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначен­ня походження товару є:

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару

особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;

- використання зареєстрованого зазначення гео­графічного походження товару,

якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього за­значення

географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або гео­

графічне зазначення його походження викорис­товується у перекладі або

супроводжується словами "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо,

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару

або подібного до нього позначення для відмінних від описа­них у Реєстрі

однорідних товарів, якщо таке ви­користання вводить в оману споживачів щодо

походження товару та його особливих власти­востей або інших характеристик, а

також для неоднорідних товарів, якщо таке використання

завдає шкоди репутації зареєстрованого зазна­чення або є неправомірним

використанням його репутації;

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару

як видової на­зви

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника сві­доцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:

- нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в

якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи

інший прикріплений до това­ру предмет, зберігання такого товару із зазна­ченим

нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для

продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезен­ня),

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої

знак зареє­стровано,

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у

тому числі в доменних іменах

Знак визнається використаним, якщо його застосо­вано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Неправомірне (без дозволу автора) використання творів є порушенням прав автора Посилання користува­ча твору на низький художній чи науковий рівень твору, на мету використання твору, на невеликий обсяг викорис­тання твору тощо не можуть братися до уваги при вирі­шенні питання про відповідальність користувача.

Вважається порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору тощо.

Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди, є пору­шенням його виключних майнових прав.

Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань, фіксації їх на носії та розповсю­дження зафіксованих виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав.

Категорії спорів

 

Суб'єкт, права якого порушені, може вимагати:

- визнання цього права, визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до пору­шення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення,

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшко­дування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяль­ності органу державної влади або

органу місце­вого самоврядування, їхніх посадових і службо­вих осіб Суд також

може захистити право інте­лектуальної власності та охоронювані законом

інтереси іншим цивільно-правовим способом, що встановлений договором чи

законом.

Суперечки щодо інтелектуальної власності поділя­ються на дві групи До першої відносяться суперечки про визнання (чи невизнання) результату інтелектуальної дія­льності об'єктом інтелектуальної власності Стосовно об'­єктів промислової власності це суперечки:

- пов'язані з відмовою у видачі патенту;

- по запереченнях третіх осіб проти видачі патен­ту;

- про визнання патенту недійсним.

До другої групи відносяться суперечки, що стосу­ються порушення прав

- про заборону дій, що порушують права на па­тент;

- про відшкодування шкоди, заподіяної порушни­ком патентних прав;

- про визнання дій, що не порушують патент;

- про післякористування винаходів, пов'язане з укладанням чи використанням

ліцензійних угод;

- про надання примусової ліцензії;

- про виплату винагороди автору роботодавцем;

- про компенсацію за використання винаходу державою тощо.