Вибір та обґрунтування схем та засобів автоматизації

 

На сучасному етапі розвитку виробництва перспективним є впровадження

комплексної автоматизації, тобто такої, при якій автоматизовані як основні,

так і допоміжні процеси, а управління технологічним процесом здійснюється

централізовано з операторної. Комплексна система автоматизації дозволяє

використовувати набагато меншу кількість обслуговуючого персоналу. Робота

обслуговуючого персоналу зводиться до пуско-зупиночних операцій, періо-

дичного зняття показів приладів і виведення установки з аварійного стану.

Прилади вибираються у відповідності із їх призначенням (по функіональ-

них ознакам, кількості точок вимірювання, відстані передачі показів і т. д.) і

умовами експлуатації, приступають до вибору метрологічних характеристик

приладу. Спочатку вибираємо границю вимірювання приладу, потім клас

точності.

Границя вимірювання характеризується нижньою і верхньою границями

вимірювання. Вибір границі вимірювання приладу здійснюється з наступного

ряду границь вимірювання:

(1,0; 1,5; 2; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0;7,0; 8,0; 9,0)×10ⁿ,

де n – будь-яке ціле додатнє або від’ємне число допустимої похибки і вибраної

границі вимірювання.

Границю вимірювання манометрів вибираємо у відповідності із такими

вимогами: для приладів, які вимірюють змінний пульсуючий тиск вимірювана

 

величина повинна знаходитись у другій третині шкали. Для постійного тиску-

у третій четвертині шкали. Для витратомірів змінного перепаду тиску вимірю-

вана величина повинна знаходитись у другій половині шкали. Допускається

і менше, але не менше 30% шкали. Для всіх інших приладів границя вимірюва-

ння повинна перевищувати граничні максимальні і мінімальні значення вимі-

рюваної величини на величину не менше допустимої похибки. Границя вимі-

рювання вибирається ближньою більшою з нормального ряду ганиць вимірю-

вання. Приблизний нормальний ряд границь вимірювання подано вище.

Потім вибирається клас точності приладу. Клас точності приладу показує

яку максимальну похибку у відсотках від границі вимірювання можна допус-

тити при вимірюванні даним приладом.

Клас точності позначається рівним основній допустимій похибці приве-

деній похибці, вираженій у відсотках. Для зручності користування клас точно-

сті приймається за безрозмірну величину. В основному використовують такі

класи точності:

- 0,01; 0,015; 0,02; 0,025; 0,04; 0,05; 0,06;

- 0,1; 0,15; 0,2; 0,25; 0,4; 0,5; 0,6;

- 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 4,0.

В основному в промисловості використовуються технічні прилади, які

мають класи точності 5,0 і нижче.

Клас точності приладу вибирається по приведеній похибці, виходячи з

допустимої похибки даного технологічного параметру. Визнавши приведену

похибку, клас точності вибирають ближній менший від абсолютної величини

 

приведеної похибки по вище приведеному ряді.

Всі прилади поділяються на:

а) прилади звичайного виконання;

б) вибухозахищені, які використовуються коли середовище, в якому вони роз-

міщені, містить високу концентрацію небезпечних речовин, що від іскри мо-

жуть спричинити вибух;

в) масло наповнені, для більшої надійності проти вибуху;

г) прилади, які перебувають під надмірним тиском.

Приклад вибору приладу:

Підібрати прилад для місцевого контролю тиску на виході компресорів

К-1 і К-2 при робочому тиску 1,8 МПа при допустимій похибці ± 0,06 МПа.

1. Визначаємо границю вимірювання приладу:

,

де lim p – границя вимірювання приладу;

P_max- робочий тиск.

Згідно нормального ряду границь вимірювання приймаємо: lim p=2.5МПа

1. Визначаємо максимальну приведену похибку:

Δ

де Δ – максимальна приведена похибка;

а_доп – допустима похибка, яку можна допустити при вимірюванні приладом

 

Δ

Отже, клас точності повинен бути вищим за 2,4.

Згідно ряду класів точності відповідно до максимальної приведеної похибки

виберемо клас точності приладу К=2,0.

На установці постійно наявне середовище яке може пошкодити здоров’я

обслуговуючого персоналу. Тому потрібно вибрати прилад звичайного вико-

нання, але потрібно використати розділюючу посудину щоб уникнути витоку

газу у атмосферу.

Отже, по технічній характеристиці вибираємо манометр з класом точності

К=2,0.

 

 

Автоматизація аміачно-холодильної установки цеху №3 виробництва па-

рафіну на ВАТ “НПК-Галичина” повинна забезпечувати згідно завдання

контроль технологічних параметрів з метою попередження аварійних ситуацій

та виходу з ладу обладнання. Сигналізації підлягають всі параметри, які, при

перевищенні граничних значень можуть привести до аварій або нещасних ви-

падків. Виходячи з цього у дипломному проекті використані:

1) Давачі температури – ТСМ 0289 50М – термоперетворювачі опору мідні;

2) Первинні перетворювачі: МТМ 700 ДИ – перетворювач тиску з електрич-

ним вихідним сигналом 4-20 mA; Д 220 А-13 – перетворювач різниці тисків

(газів) з електричним вихідним сигналом 4-20 mA; ДСМ202-01А-2 – перетво-

 

 

рювач різниці тисків (рідин) з електричним вихідним сигналом 4-20 mA;

ПП – первинний перетворювач рівнемір; РПИ 20-ІІІ – реле потоку рідини;

СТМ-903 – перетворювач загазованості з вихідним електричним сигналом

4-20 mA; МТМ 701.3nЕх – перетворювач перепаду тиску;

3) Датчик загазованості ДАП-4;

4) Передаючий перетворювач ППР – рівнемір;

5) Вторинні прилади: Диск 250 – вторинний реєструючий, сигналізуючий і

регулюючий прилад з записом на дисковій діаграмі; МТМ-РЭ-160 – вторинний

показуючий та сигналізуючий 6-канальний прилад.