Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Технології «м’якої» пропаганди↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
В умовах «інформаційного шуму», коли новини конкурують, слід пропагувати не персональний імідж, а пов’язані з ним теми. Отже: тема вище персони; факт вище суспільної думки; сенсація вище емоції.
І. «Розкрутка (спін) теми» 1. «Думка знаменитості» Але це може бути сприйнято як дешевий PR хід – крупна зірка може відвернути увагу від кандидата. 2. «Думка експерта» Під будь-яку ідею можна підшукати підходящого експерта. Види експертизи: професійна, кластерна (від представника суспільного прошарку), інсайдерська (свідок, очевидець, співучасник), авторитетна (харизматична), неназвана (більшість експертів уважають). 3. «Подача теореми як аксіоми». Наприклад, критика не «чіпляється» до репутації правлячого політика, якщо під час правління спостерігалося зростання. 4. «Наша людина в натовпі». Наприклад, «Я, Галина Ткаченко, ветеринар, я за Януковича В.Ф.» 5. «Добре інформовані анонімні джерела». Наприклад, «Цілком таємно. ЗПТ. Терміново. ЗПТ. По прочитанні знищити: Волга впадає в Каспій. ТЧК.» 6. Канонізація: а) соціальні опитування – (повідомлення про зміни рейтингу менше, ніж на 6% є пропагандисткою пасткою); б) фокус-групи – (серйозно сприймається думка фокус-групи тоді, коли складена професіоналами). Фокус-група кластерна моделює прошарок суспільства. 7. «Солодкий контекст». Наприклад, «Кандидат N планує виступити проти возз’єднання Росії та Білорусії. За декілька днів до того газета публікує інформацію про епідемію грипу в Мінську, яка рухається на Смоленськ, про засилля білоруських повій на Садовому кільці тощо».
ІІ. «Заглушка теми» 1. «Заниження інфоповода» Існують 3 переконливі причини для публікації: · про програму (наприклад, політик N пропонує ввести обов’язкову молитву в школі); · про передвиборчі акції (наприклад, політик N провів мітинг у недільній школі); · про особистість кандидата (наприклад, політик N заборонив дочці зробити аборт). Ці причини зазначені як значущі в напрямку зростання. Тому зниження інфоповода – це заміна інформації про особистість на інформацію про акції чи програму. 2. «Театралізація героїчного вчинку конкурента». Наприклад, якщо героїчний вчинок здійснив не наш кандидат, то це може бути частиною передвиборчого шоу. 3. «Театралізація помилки кандидата». Наприклад можна заявити, що помилка є частиною плану боротьби. Але помилку Клінтона з Монікою Левінськи не поясниш роботою з жіночим електоратом чи програмними вимогами врахування інтересів профспілки секретарок. 4. «Програмізація» (замуровування). Це ретельний білянауковий аналіз із залученням цифр, формальної логіки та партійної ідеології. Журналіст завжди має інформувати про цікаві події навіть тоді, коли вони стосуються не його кандидата. Тоді інформація занурюється в значну кількість складної нецікавої інформації. 5. «Гасіння». В межах однієї статті заявляється спочатку коротко небажана тема, а потім більш різко звучить та, що диссонує. Наприклад, проблема підліткової наркоманії переходить у проблему підліткової безграмотності.
ІІІ. Перелом теми Наприклад: На стіні написано «Геть Карабаса-Барабаса». Заглушування теми – це перефарбувати стіну. Переломлювання теми – це написати зверху більш жирне нове гасло: «Геть Пінокіо та його банду». М’яка пропаганда відрізняється тим, що ніхто не повинен зрозуміти, що вона тенденційна. Тому слід створити ілюзію справедливого співставлення конфліктуючих думок. Тобто ми самі пишемо дрібними літерами погане про Карабаса. А потім зверху жирними літерами все, що думаємо про Пінокіо та про Мальвіну з Артемоном. 1. «Розкриття очей». Перш ніж поховати небажану тему, слід спочатку про неї ввічливо заявити. Наприклад: «Я не думаю, що Клінтон подає гарний приклад нашим дітям. Але його ініціативи сьогодні схвалюють...» 2. «Шекспірівський сонет». Журналіст розвиває тему в невигідному для свого кандидата напрямку, а єдиний контраргумент береже для останньої фрази. 3. «Фонтан бруду». – відмова від принципу нейтральності на користь критики. 4. «Гірка правда зондажів». Наприклад, Кандидата А підтримує шанований експерт, але результати опитування свідчать про відставання кандидата А. 5. «Групова наруга». Застосування фокус-групи не для розкрутки теми, а для її перелому. Наприклад, Кандидат А на теледебатах з діючим президентом був переконливим. В публікації журналіста від конкурента описують спостереження студентів – політологів, серед яких лише троє надають перевагу кандидату А. 6. «Думка абстрактної більшості». Наприклад: «Нікому це не зрозуміло!», «Кому це потрібно?». 7. «Сонячне затемнення». «Затемнення» конкурента за допомогою зірки.
IV. Підміна теми 1. «Фальшивий заголовок». Заголовок не відповідає змісту статті. 2. «Перевод стрілок». Стаття починається з теми за назвою, а закінчується контраргументами.
V. Маскування теми 1. «Капля дьогтю». Слід трохи критикувати свого кандидата. 2. «Дев’ять з половиною слів». Це оптимальна довжина цитати ангажованого ньюсмейкера. 3. «Нарізка цитати». Цитування політика слід робити частинами з непрямим цитуванням. 4. «Зіштовхування яєць». Подаються позиції двох кандидатів, але позиція конкурента подається під певним кутом зору. 5. «Тонкий аромат сумнівів». Наприклад: «Пан N розраховує (має надію) на перемогу на виборах». «Пан N підкреслив (відзначив), що переможе на виборах».
Тести до модулю «Іміджелогія (Основи PR)» Тести до теми № 1
а) організації; б) країни; в) політичного лідера країни.
а) образ людини; б) суспільна думка про людину; в) репутація людини; г) перше і третє; д) все перелічене.
а) етапи формування суспільної думки; б) діяльність зі створення іміджу; в) процес впливу іміджу людини на ефективність її діяльності.
а) зовнішністю; б) продуктами діяльності; в) середовищем.
а) свідомістю; б) безсвідомим.
а) галузь психології, яка вивчає соціально-психологічні закономірності впливу; б) комплексна практична дисципліна, метою якої є методологічне та методичне оснащення професійної діяльності зі створення та перетворення іміджу; в) галузь соціології, яка вивчає закономірності формування громадської думки.
а) носій іміджу; б) творець іміджу; в) аудиторія іміджу.
а) механізм створення іміджу; б) механізм створення громадської думки; в) механізм розвитку Я-концепції.
а) прообраз іміджу; б) аудиторія іміджу; в) носій іміджу.
а) Я-концепція; б) Я-ідеальне; в) образ Я в інших; г) образ себе для інших.
а) характерний нашому уявленню про себе; б) характерний для погляду збоку; в) те, до чого прагнемо.
а) уникання; б) акцентування; в) позиціювання.
а) орієнтація на міфологічну нішу масової свідомості; б) наявність чогось особливого, що відхиляється; в) амбівалентність.
а) політична свідомість; б) політичний імідж; в) структура елкторального поля. Тести до теми № 2
1. ……………………….. 2. ……………………….. 3. ………………………..
а) ідеологією; б) силою особистості лідера; в) іміджем партії.
а) лідера; б) партії; в) країни.
а) компоненти моделі іміджу партії; б) компоненти моделі іміджу організації; в) компоненти моделі іміджу політика.
а) імідж країни; б) корпоративний імідж; в) груповий імідж.
а) корисні копалини, клімат, етнічна неоднорідність; б) політична стабільність, економічний розвиток, якість управлінської еліти; в) фінансове благополуччя, імідж керівника, ділові комунікації.
а) імідж партії; б) груповий імідж; в) корпоративний імідж.
а) політичного іміджу; б) корпоративного іміджу; в) президентського іміджу.
а) теоретичного аналізу; б) семантичного дослідження; в) інтерв'ювання політиків.
а) середовищний, габітарний, продуктивний, вербальний, кінестетичний; б) історію, традиції, стиль одягу, мову спілкування, режим роботи, характер зворотнього зв’язку.
а) види організаційної культури; б) види іміджу.
а) відчуття значущості; б) відчуття інтересу; в) відчуття довіри.
а) стратегією побудови іміджу персони; б) стратегією побудови іміджу організації; в) пасткою побудови іміджу.
а) іміджмейкінга політика; б) брендинга на базі архетипів; в) стайлінга.
Тести до теми № 3
а) механізм вирішення різних завдань через співпрацю з зовнішнім оточенням; б) форма діалогу, що сприяє стосункам організації з громадськістю; в) функція управління, яка сприяє підтримці організації з боку громадськості.
а) у другій половині 19 століття; б) в першій половині 20 століття; в) в другій половині 20 століття.
а) нарощування зусиль політичних інститутів для створення клімату довіри в національному масштабі; б) спосіб регулювання стосунків організації з громадськістю; в) можливість керівництва організації мати інформацію про суспільну думку щодо результатів їх діяльності.
а) Томас Джеферсон; б) Айві Лі; в) Джон Рокфеллер; г) Едвард Бернайс.
а) складова змісту поняття «PR»; б) фактор ефективності діяльності PR-спеціаліста. в) професійний тип PR-спеціаліста.
а) той, що впливає; б) той, що захищається; в) аморфний; г) демократичний
а) першого кола бренду; б) другого кола бренду; в) третього кола бренду; г) ні а), ні б), ні в).
а) стайлінг; б) брендинг; в) метод Дейла Шалла; г) ні а), ні б), ні в).
а) стайлінг; б) брендинг; в) фірмовий стиль.
а) структура реклами; б) фірмовий стиль; в) стайлінг; г) індекс популярності.
а) архетип; б) типологія архетипів; в) архетипи соціалізації; г) брендинг на базі архетипів.
а) за К. Юнгом; б) за К. Пірсоном; в) за О. Донченко.
а) соціалізації; б) змін; в) повернення.
а) робить акцент на стабільність і контроль; б) робить акцент на ризик, майстерність і успіх; в) робить акцент на почуттях приналежності та задоволення.
Тести до теми № 4
- - - - -
а) стратегії виборчого PR; б) тактики виборчого PR.
а) стратегії виборчого PR; б) тактики виборчого PR.
а) з м’яким електоратом; б) з болотом; в) з твердим електоратом конкурента.
а) оволодіння владою; б) збереження влади.
а) промоушн; б) фірмовий стиль; в) пабліситі; г) індекс популярності.
а) промоушн; б) фірмовий стиль; в) пабліситі; г) індекс популярності.
а) промоушн; б) фірмовий стиль; в) пабліситі; г) індекс популярності.
а) розробка власного стилю, формування іміджу партії чи кандидата, що відрізняє і виділяє їх серед інших; б) рекламний предмет, що притягає інтерес людей за рахунок його оригінальності, рухливості, динамічності; в) коротка прес-конференція, на якій відповідальні особи виступають з інформацією про певну подію.
а) Децентралізація; б) дефіцит демократії; в) демоскопія.
а) структури електорального поля; б) електоральних очікувань; в) можливостей ресурсної бази; г) вірно все.
а) втілена у візуальному образі основна ідея організації; б) вербальна, лаконічна форма основної ідеї організації, її девіз.
а) політичної події; б) політичного лідера; в) політичного дискурсу.
а) інформативність; б) раціональність; в) ритуальність; г) діалогічність; д) монологічність.
Тести до теми № 5
а) жорсткою; б) м’якою.
а) жорстку пропаганду; б) м’яку пропаганду.
а) залучення уваги до кандидата; б) відвернення уваги від кандидата; в) і перше, і друге; г) не перше, ні друге.
а) професійна діяльність зі створення іміджу; б) механізм вирішення різних завдань через зв’язки з громадськістю; в) форма тиску політичних суб’єктів на електорат з метою отримання або ствердження своєї політичної завданості.
а) апелює до народу щодо існування політичної сили, здатної задовольнити інтереси всіх соціальних верств; б) розповсюджує атмосферу страху; в) виконує владну, розпорядницьку та керуючу функцію.
а) оцінки; б) думки; в) чекання; г) ціннісні орієнтації; д) настрої.
а) оцінки; б) думки; в) чекання; г) ціннісні орієнтації; д) настрої.
а) якості лідера; б) якості політичної діяльності; в) якості масової свідомості.
а) політична діяльність; б) громадська думка; в) чутки.
а) спрямованість, інтенсивність, широта, глибина; б) яскравість, впливовість, тривалість, стійкість.
а) громадська думка чутлива до важливих подій; б) важливі події можуть відхиляти громадську думку від одного полюсу до іншого; в) громадська думка не прогнозує події, а реагує на них.
а) невизначеність інформації – це дефіцит суб’єктивно надійної інформації; б) інтенсивність чутки це ймовірність її виникнення, швидкість і масштаб розповсюдження, міра впливу на поведінку натовпу; в) інтенсивність чутки – функція, похідна від значущості її змісту та рівня невизначеності інформації з цікавого питання.
а) за емоційною характеристикою; б) за мірою недостовірності.
а) засобами розповсюдження чуток; б) засобами м’якої пропаганди; в) засобами агітації.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 256; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.103.33 (0.015 с.) |