Методика проведення фотографії робочого дня працівника підприємства

Фотографія робочого дняпотрібна, коли необхідно отримати докладну інформацію про всі без винятків витрати робочого часу протягом робочої зміни (робочого дня) або найбільш відповідальної його частини. Тому записи витрат і втрат робочого часу виконують незмінно в тій послідовності, в якій вони реально мали місце. Як правило, фотографію робочого дня виконує один спостерігач за одним з робочих місць. При цьому може бути проведена індивідуальна, групова чи бригадна фотографія робочого дня залежно від мети спостереження.

Основна мета проведення фотографії - виявлення витрат і втрат робочого часу, встановлення їх причин, розробка заходів щодо вдосконалення організації праці за рахунок усунення втрат і нераціональних витрат часу. Разом з тим дані фотографій можуть бути використані для розробки нормативів, підготовчо-завершального часу, часу на обслуговування робочого місця, а також на відпочинок і особисті потреби, для вивчення і розповсюдження передового досвіду, визначення норм обслуговування і чисельності робітників, для виявлення причин невиконання норм робітниками.

Фотографія робочого часу якметод дослідження складу й черговості витрат часу ґрунтується на спостереженні та вимірюванні всіх без винятку витрат робочого часу. Тому спостерігач фіксує не тільки корисні, але й некорисні витрати часу і його втрати незалежно від причин.

Цілі фотографіїполягають у:

- вивчення складу, черговості й тривалості всіх наявних витрат робочого часу;

- складання фактичного балансу робочого часу та виявлення втрат і недоцільних витрат робочого часу і їх причин;

- визначення ступеня завантаження робітника, устаткування, агрегатів протягом зміни;

- отримання замірів для нормування підготовчо-завершальних операцій, обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб;

- виявлення передових методів праці для їх більш ґрунтовного вивчення та широкого впровадження;

- складання нормального балансу робочого часу як основи для розрахунку науково обґрунтованих норм праці.

У цілому вивчення робочого часу методом фотографування спрямоване на встановлення раціонального режиму праці, побудованого на максимальному ущільненні робочого дня за рахунок виявлення й виключення всіх втрат робочого часу та недоцільного його використання.

Проведення спостереження методом фотографії робочого часу складається з таких етапів:

1. Підготовка до спостереження.

2. Спостереження з фіксацією замірів та обставин, що безпосередньо впливають на склад і тривалість операцій.

3. Обробка результатів спостереження.

4. Аналіз результатів спостереження та висновки.

Етап підготовкизабезпечує подальшу ефективність спостереження, оскільки має запобігати всім невизначеностям та збоям у роботі спостерігача в процесі проведення фотографій Він починається за кілька днів до здійснення спостереження.

Підготовка починається із складання плану проведення фотографії з уточненням мети, визначенням засобів проведення та конкретної зміни при багатозмінному графіку.

При фотографуванні робочого часувивчають всі без винятку витрати робочого часу виконавця (виконавців) протягом повного робочого дня (інколи – частини робочого дня).

Етап підготовкивключає вибір та підготовку самого спостерігача до проведення спостереження. Він повинен знати виробничий процес, склад трудового процесу, поділ окремих операцій за функціями (основні, допоміжні, випадкові та ін.) у виробництві продукції, вміти відрізнити нормальний темп праці від прискореного чи сповільненого, володіти вимірювальними засобами та методиками фіксації часу в процесі спостереження, мати необхідні вимірювальні засоби та прилади, заготувати бланки для фіксації відрізків спостереження.

За кілька днів до спостереження слід вибрати конкретне робоче місце. Спостерігач повинен ознайомитися з цим робочим місцем: отримати повне уявлення про роботу техніки, організацію виробництва і праці, стан устаткування, зміст трудових операцій, доцільність застосування конкретних інструментів, оснащення, вимірювальних приладів.

У процесі ознайомлення з робочим місцем спостерігач повинен спілкуватися з робітником для роз'яснення мети і завдань запланованого спостереження, відповісти на запитання, разом виявити недоліки умов праці на даному робочому місці. Тобто має проводитись попередня підготовка робітників до спостереження за їхньою працею, інструктаж про порядок надання потрібної інформації.

На етапі підготовки слід розробити основний документ спостереження – бланк спостереження, де помістити скорочену характеристику об'єкта спостереження та опис змісту дій, що спостерігаються, визначити спосіб запису замірів часу (графічний, цифровий, змішаний).

На етапі проведення спостереженняспостерігач приходить на вибране робоче місце за 20-25 хвилин до початку спостереження, щоб подивитись як підготовлені до роботи робоче місце та устаткування, зайняти зручне місце, щоб мати в полі зору всі дії робітника і не відволікати його від роботи запитаннями. Винятком може бути випадок, коли спостерігач самостійно не зможе встановити причину виконання нетипової роботи або простою.

До початку зміни у бланку спостереження спостерігач записує: прізвище, ім'я та по батькові робітника (членів бригади), спеціальність (професію), розряд, стаж загальний і на даній роботі, фіксує характеристику сировини, устаткування, готової продукції, її якість.

Протягом робочого часу в бланку спостереження фіксується все, що відбувається на робочому місці. Сама техніка запису залежить від об'єкта спостереження та виду фотографії робочого часу. Методи записуможуть бути такими:

- за поточним часом, цифровий, тобто шляхом фіксації цифрами часу початку й закінчення кожного елемента трудової операції;

- графічний:на спеціально розграфленому бланку (з нанесеною годинною сіткою у масштабі часу) відмічають час послідовно відпрацьованих операцій;

- графічно-цифровий,коли на годинній сітці у масштабі часу відмічають відпрацювання послідовно всіх операцій, а для найважливіших, часто повторюваних операцій ще позначають цифрами час їх початку та закінчення.

Всі записи заносяться у спостережний лист, який представлено у табл. 1.1

Таблиця 1.1 - Спостережний лист фотографії робочого дня

№ п/п	Назва затрат часу	Поточний час	Тривалість, хв.	Індекс
Початок спостереження 7 год. 00 хв.
...

 

Етап обробкирезультатів необхідно здійснити відразу після завершення спостереження, поки спостерігач ще пам'ятає всі особливості виробничого й трудового процесів, за якими він спостерігав.

Обробкаполягає в підрахунках, що виконуються в самому бланку спостереження при одночасному зведенні однойменних витрат часу в сумарну тривалість кожної окремої операції та визначенні процентної частки у часі зміни підготовчо-завершального часу, оперативного часу (основного та допоміжного), часу регламентованих перерв, часу нерегламентованих перерв, часу інших витрат (табл. 1.2). На основі цієї інформації складається «Фактичний баланс робочого часу» (табл. 1.3). Він дає уявлення про раціональні витрати часу та його втрати.

Таблиця 1.2 - Зведення однойменних витрат часу

Індекс	Назва затрат часу	Повторюваність за зміну	Тривалість за зміну, хв.
ПЗ
ОП
ОБС
ПНТ
ПТД
ВОП
Всього

Таблиця 1.3 - Фактичний і нормативний баланс робочого часу

Індекс	Назва затрат часу	Фактичні затрати	Нормативні затрати	Затрати, які підлягаютяяь скороченню
хв.	% до всього	хв.	% до всього
ПЗ	Підготовчо-заключний час
ОП	Оперативний час
ОБС	Обслуговування робочого місця
ПНТ	Перерви, викликані порушенням нормального ходу виробничого процесу
ПТД	Перерви через порушення трудової дисципліни
ВОП	Перерви на відпочинок і особисті потреби
Всього

 

З урахуванням виявлених недоліків розробляють організаційно-технічні заходи для ліквідації втрат робочого часу та зайвих і непродуктивних витрат часу.

На етапі аналізу та висновківскладається «Нормативний баланс робочого часу» на основі вилучення з фактичного балансу всіх зайвих витрат часу та прямих його втрат. Потім виконується аналіз поліпшень.

Аналіз результатів спостереження включає:

- встановлення коефіцієнта зайнятості робітника протягом зміни: як відношення суми тривалості виконання основної роботи (Т_ос), допоміжної

роботи (Т_доп), підготовчо-завершальної роботи (Т_пз), обслуговування робочого місця (Т_обс) та відпочинку (Т_відп) і особистих потреб (Т_потр) до всього робочого часу як тривалості зміни (Т_зм):

(1.1)

- встановлення коефіцієнта оперативної роботи у зміні:

(1.2)

Коефіцієнт зайнятості робітника дозволяє визначити ступінь використання його робочого часу і порівняти різні організаційні варіанти розстановки робітників по робочих місцях. Хоча найкращий варіант досягається у випадку, коли К_зайн= 1, та на практиці він завжди дещо менший.

Розрахунки коефіцієнтів оперативної роботи і продуктивної роботи дозволяють оцінити ефективність використання робочого часу і визначити головні шляхи їх раціоналізації за елементами витрат. У цьому разі завдання зводиться до збільшення частки оперативної роботи і до оптимізації скорочення підготовчо-завершального часу та часу обслуговування робочого місця;

- встановлення коефіцієнта втрат робочого часу внаслідок організаційно-технічних причин (коефіцієнт ущільнення):як відношення тривалості простоїв з організаційно-технічних причин (Т_{орг-тех})до тривалості зміни:

(1.3)

- встановлення коефіцієнта втрат робочого часу з вини робітника (коефіцієнт самоущільнення)внаслідок порушення трудової дисципліни: як відношення тривалості втрат часу з порушень трудової дисципліни (Т_дисц) до тривалості зміни:

(1.4)

- встановлення сумарного коефіцієнта втрат часу в зміні:

(1.5)

Завершують аналітичні розрахунки встановленням узагальнюючих показників:

(1.6)

- коефіцієнта ущільнення робочого дня:як відношення суми можливого приросту тривалості оперативної роботи (проти фактичної) за рахунок впровадження заходів, спрямованих на запобігання простоям, втратам часу з організаційно-технічних причин та з вини робітника, раціоналізації та скорочення допоміжних робіт і витрат часу на обслуговування робочого місця; ця сума зекономленого часу з усіх перелічених напрямків дорівнюватиме тривалості витрат, які можна усунути (SDТ_ус); коефіцієнт ущільнення робочого дня становитиме:

- коефіцієнт підвищення продуктивності праці:

1) за рахунок ліквідації втрат часу з організаційно-технічних причин коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

(1.7)

2) за рахунок усунення втрат часу з вини робітника коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

(1.8)

3) за рахунок усунення всіх втрат часу (Т_втр) коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

(1.9)

Таким чином, аналіз дозволяє отримати уявлення про те, як щільно зайнятий робітник протягом зміни, наскільки значна частка пасивного спостереження за роботою устаткування, які застосовуються методи обслуговування устаткування та ін. Зіставлення фактичних витрат за елементами операцій з нормативними, обґрунтованими науково методами розрахунків, дозволяє раціоналізувати структуру операції та поліпшити використання часу виконавця. На основі цього як результат і найважливіша частина аналітичної роботи складається нормативний баланс робочого часу, відповідно до раціональної організації виробничого та трудового процесів.

1.4 Вибір та обгрунтування прийомів та методів аналізу

Для досягнення основної мети курсової роботи – об’єктивної оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей зменшення втрат робочого часу – можуть застосовуватись різні прийоми й методи аналізу.

В економіці кожний показник, кожне явище залежить від великої кількості факторів, що діють одночасно. В цьому випадку для вивчення тісноти зв’язку і взаємозв’язку показників і факторів застосовують методи кореляційно-регресійного аналізу.

Використання рядів динаміки. Обов’язкова умова правильності аналізу – розгляд усіх явищ в динаміці. Це дозволяє уникнути випадкових висновків. Для характеристики і аналізу динаміки процесу і явищ використовують показники:

- абсолютного рівня (y);

- абсолютні прирости:

ü ланцюгові: Δу=у_і-у_і-1 (1.10)

ü базисні: Δу=у_і-у₁ (1.11)

де у_і – рівень показника в і-му періоді;

у_і-1 – рівень показника в попередньому періоді;

у₁ – рівень показника в першому (базисному) періоді.

Цей показник є характеристикою абсолютної швидкості розвитку явища.

- темпи росту:

ü ланцюгові: Т_р=у_і/у_і-1 (1.12)

ü базисні: Т_р=у_і/у₁ (1.13)

Цей показник є характеристикою інтенсивності розвитку явища.

- темпи приросту:

ü ланцюгові: Т_пр=(у_і-у_і-1)/у_і-1·100% (1.14)

ü базисні: Т_пр=(у_і-у₁)/у₁·100% (1.15)

або Т_пр=(Т_р-1)·100% (1.16)

Ряди динаміки дозволяють виявити тенденцію розвитку. Для цього використовують аналітичне вирівнювання ряду динаміки за певними математичними функціями, що називаються трендовими кривими. При цьому найчастіше використовують рівняння прямої та параболи. При цьому рівні ряду (у) розглядають як залежну змінну від фактора часу (t). Тобто при побудові моделі роки умовно позначають через t і змінюють так, щоб їх сума дорівнювала нулю, тобто якщо ми маємо непарну кількість років, то рік, який знаходиться посередині динамічного ряду отримує значення 0. Відповідно роки, які йдуть у минулий період будуть від’ємними числами натурального ряду, а роки, які йдуть у майбутній період будуть додатніми числами натурального ряду.

У випадку прямолінійної залежності між фактором часу (t) та показником платоспроможності (y) умовою оптимальності є розрахунок параметрів прямої:

y=a+b·t (1.17)

Розрахунок параметрів a і b проводимо за допомогою методу найменших квадратів. Отримаємо систему рівнянь:

n·a+b·Σ t=Σ y

a·Σ t+b·Σ t²=Σ t·y (1.18)

де n – кількість років у досліджуваному періоді.

Оскільки Σt =0, то параметри рівняння обчислюються:

a=(Σy)/n (1.19)

b=(Σt·y)/(Σt²) (1.20)

Для вибору оптимальної моделі показника можна проводити вирівнювання показника не лише за прямою, але і за параболою. Для прогнозу найоптимальнішою буде та модель, яка має найменшу суму відхилень теоретичних значень від фактичних.

Рівняння параболи матиме вигляд:

y=a+b·t+c·t² (1.21)

За допомогою методу найменших квадратів отримуємо систему рівнянь:

n·a+b·Σt+c·Σt²=Σy

a·Σt+b·Σt²+c·Σt³=Σt·y (1.22)

a·Σt²+b·Σt³+c·Σt⁴=Σt²·y

Оскільки Σt =0 і Σt³ =0, то для параметр b обчислюється з рівняння (1.20), а параметри а і с визначаються з системи рівнянь:

(1.21)

n·a+c·Σt²=Σy

a·Σt²+c·Σt⁴=Σt²·y

Для проведення прогнозу на наступний рік підставляємо в рівняння моделі, що була визнана оптимальною значення t_n+1, де t_n – останнє значення ряду фактичних даних.

Порівняння – один із основних методів економічного аналізу. Він дає великі можливості для всестороннього дослідження господарської діяльності, її характеристики, виявлення резервів і факторів покращення техніко-економічних показників.

Для проведення порівняння потрібно забезпечити співставлення показників. Тобто потрібно прийняти єдину кількісну оцінку, однакові періоди роботи, єдину методику вирахування показників, єдину оціночну характеристику.

Для кількісної і якісної оцінки ефективності дії факторів використовується метод факторного аналізу. Метод факторного аналізу буде використано при аналізі фонду робочого часу. Величина фонду робочого часу (Фр.ч) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни).

Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

DФр.ч.р = (ЧРф – ЧРпл)* Дпл*Тпл. (1.22)

DФр.ч.д = (Дф – Дпл) * ЧРф * Тпл (1.23)

DФр.ч.т = (Тф – Тпл) *ЧРф*Дф (1.24)

Застосування графічного методу в економічному аналізі обумовлене тим, що часові ряди і ряди розподілу зручніше розглядати і аналізувати при їх графічному зображенні. В аналізі застосовують графіки, діаграми часових рядів, діаграми порівняння тощо. Особливо широко використовуються діаграми для характеристики зміни показників у часі, для показників структури того чи іншого явища.

Кожний з вище перерахованих методів має велике значення при аналізі процесу як явища. Але оцінки досліджуваного явища за допомогою окремо взятого методу не є повною. Тому, тільки при комплексному аналізі із застосуванням системи різноманітних методів є можливість всесторонньої і глибокої оцінки ефективності того чи іншого явища. Ось чому для аналізу використання робочого часу вибрана система методів економічного аналізу, охарактеризована вище.

Розділ 2