Джерела лібералізму. Основні ліберальні постулати.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Джерела лібералізму. Основні ліберальні постулати.



Ліберальна теорія спочатку сформувалася на Заході, точніше, у ряді країн на берегах Північної Атлантики. Причому початково вона становила якоїсь єдиної школи громадської думки: так, існували значні відмінності між англійською, американської та французької ліберальними традиціями, які приблизно в один і той же час, але спиралися на різні теоретичні джерела і, що навіть важливіше, що вирішували різні історичні завдання. Пізніше ліберальні ідеї були перенесені і в інші країни, однак перенесення цей супроводжувався істотною трансформацією, бо початково ці ідеї формулювалися як відповідь на питання, поставлені в абсолютно іншому історичному контексте.

Головні постулати лібералізму, які виражають філософсько-світоглядну основу вчення, склалися в антифеодальної боротьби, що ставила завдання звільнення від станових і цехових обмежень, свавілля влади, авторитету церкви. Лібералізм органічно пов'язаний з розвитком капіталізму в Європі в XVII-ХVIII століттях і на ранніх етапах представляв собою засіб боротьби,'' третього стану'' проти абсолютизму. Тому зміст лібералізму спочатку визначалося інтересами і прагненнями купців, власників великих і дрібних мануфактур, які стали прагнути до влади після антифеодальних революцій. З'явився клас торговців і промисловців потребував економічній свободі, в соціальних інститутах, в які обиралися б їх представники і забезпечували їм незалежність від примх монарха, земельної аристократії і клерикалів. Соціально-економічні аспекти становлення капіталізму і лібералізму були грунтовно проаналізовано К. Марксом.

Моделі соціалізму та їх основні характеристики

Моделі соціалізму

 

- Ринковий соціалізм. Проблема ринкового соціалізму в цілому впирається в проблему поєднання плану і ринку. У ринковому соціалізмі ринок завжди визнавався як необхідний атрибут сучасного суспільства. Вважається, що ринок може існувати не тільки при частнокапіталістічеськой власності, але при інших її формах - при колективно-трудової, одноосібної, що в сучасному суспільстві, при сучасному рівні розвитку матеріального виробництва неможливо звільнитися від товарного виробництва і ринкових відносин. Негативна сторона ринкового соціалізму полягає в тому, що він відтворює багато з «хвороб» капіталізму, включаючи соціальну нерівність, макронестабільность, руйнування навколишнього середовища, хоча ці негативні сторони передбачається знищити за допомогою активного державного втручання і планування.

- Самоврядний соціалізм. У даному випадку відстоюється теза про те, що самоврядування як на виробництві, так і в суспільстві є першим атрибутом соціалістичності.

- Пролетарський соціалізм - соціалізм, заснований на ідеології робочого класу. Форма правління держави пролетарського соціалізму - диктатура пролетаріату-ця позаекономічних система управління державою відповідає низькому рівню розвитку продуктивних сил.

Творчий соціалізм - ринковий соціалізм, заснований на ідеології творчого класу. Творчий соціалізм виростає з стадії пролетарського соціалізму, він неминучий на етапі загальнонародної форми правління продуктивними силами держави

 

- Державний соціалізм - концепція, в якій соціалізм зводиться до втручання держави в економіку і соціальні відносини

 

Перший етап розвитку політичної науки. Парадигми політичного знання.

Риси першого етапу

1.Держава як рівноправний субєкт політики який має свої інтереси та потреби для раціоналізації

Всі процеси розглядаються через раціоналізацію інтересів людини

Політична влада розглядається як сукупність інтересів і інструментів влади.Вперше розглядається не тільки як примусовість ,а й як взаємодія людини з інтересами держави.

Політика бачилась як багаторівневе і аспектне явище

Політика пестала бути суспільно-політичною дією яка відірвана від соціального контекту в цілому

Головним соціальним регулятором визнавалась людина і її інтереси.

61.---

 

Політична теорія Ч.Меріама.Сутність політичного лідерства по Меріаму.

Интерес к работам Мерриама обусловлен тем, что он является одним из ученых, оказавших наибольшее влияние на развитие политической науки в США. Тем не менее, следует признать, что в западной литературе недостает работ, в которых были бы освещены все аспекты научной деятельности Мерриама и в полном объеме проанализирована его концепция политической власти.

выделенные Мерриамом черты политического лидера: восприимчивость к социальным и политическим тенденциям и быстрая реакция на них, гибкость в личных контактах и во взаимодействии с различными социальными группами, ораторское и писательское мастерство, храбрость.

Возникновение феномена лидерства обусловлено совпадением личностных качеств и психологических потребностей лидера (его способности и стремление к осуществлению власти) с психологическими потребностями его последователей (идентификация с социальной общностью как результат идентификации с лидером). Описанные Мерриамом политики представляют собой лидеров нового типа, возникающего с развитием демократии и отвечающего требованиям усложнившихся политических отношений и быстро меняющегося мира. Главная отличительная черта лидера такого типа – опора на общественную поддержку и умение ее завоевывать.

В феномене политического лидерства наиболее наглядно воплощается политическая власть. Лидер одновременно выполняет функции политического руководства и объединяет общество, становится его символом. В политическом лидерстве, таким образом, выделяются два аспекта – функциональный и символический.

Мерриамом внесен существенный вклад в изучение лидерства: он первым отвел значительное место психологическим и психоаналитическим методам исследования лидерства, указал на значимость последователей лидера и социальной ситуации. Взгляды Мерриама во многом близки к тому, как рассматривается лидерство в современной политической науке.

 

Політична теорія Г.Ласуела та її основні характеристики.

Лассуэлл исследовал феномен власти в его многоаспектное™, рассматривая как неформальную подоплеку властных отношений, так и формальные политические институты и структуру процесса принятия управленческих решений в социальном контексте. Исследование скрытых мотивов поведения индивида в сфере политики, психологических аспектов политического процесса и внедрение в методологию политической науки психоаналитических средств принесли Лассуэллу заслуженную славу основателя политического психоанализа. Одна из главных задач, которую он ставил перед собой, заключалась в постижении деструктивной природы стремления человека к власти и нахождении способов ее преодоления в демократическом обществе. Создание оригинальной ценностноинституциональной модели социального процесса, отражающей контекстуальность среды, в которой происходят политические явления, и разработка модели политического процесса как принятия управленческих решений раскрыли другую грань интересов Лассуэлла. И это стремление отразить сложность и неоднозначность властных отношений определило характер научного творчества этого ученого, которое является во многом ключевым для понимания современных тенденций в политической науке.

Научные взгляды Лассуэлла довольно четко отражают общие тенденции развития англо-американской политической науки. Более того, во многих ее областях он выступал новатором и основоположником. Лассуэлл отразил и осмыслил важнейшие политические проблемы двадцатого века, ибо период научной деятельности Лассуэлла охватывает более пяти десятилетий - с середины двадцатых годов нашего столетия до конца семидесятых. Идеи Лассуэлла легли в основу теорий многих современных западных ученых.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.64 (0.004 с.)