Методика 1. Вивчення міжособистісних стосунків методом незакінчених речень.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика 1. Вивчення міжособистісних стосунків методом незакінчених речень.



Мета дослідження: дослідити міжособистісні стосунки школяра.

Матеріали та обладнання: бланк дослідження з незакінченими реченнями (Додаток 22), ручка.

Інструкція досліджуваному: «Тобі необхідно виконати наступне завдання. Я буду називати початок речення, а ти – закінчиш його. Відповідати треба швидко і кожен раз говорити те, що приходить в голову першим, але так щоб утворилося закінчене по смислу речення. Перед тим, як розпочати, ми можемо трохи потренуватися. Наприклад, я говорю початок речення: «Кожного ранку…», а ти продовжуєш: «……».

Інструкція досліднику: Тестування слід проводити індивідуально. І тільки в усній формі.Ви самі маєте записати дослівно всі відповіді учня у бланк дослідження. По ходу тестування ви також маєте непомітно фіксувати час, який школяр витрачає на обдумування кожної відповіді. Це можна робити, рахуючи про себе до трьох і ставлячи крапку в протоколі після кожного такого інтервалу. Більш тривалий час на відповідь свідчить про значущість сфери, про яку ви запитуєте; можливо, про якісь внутрішні конфлікти, які переживає учень. Особливо, якщо відповідь має підкреслено позитивний або нейтральний характер.

 

Обробка та аналіз результатів.

Всі речення тесту поділяються на групи, як це показано в таблиці. Ваша задача – з'ясувати по дописаним учнем словам, як він ставиться до різних груп людей, до себе тощо. Для цього:

1) Відмітьте ті речення, на які дитина витратила більше часу, зірочкою (*).

2) Оцініть ставлення учня по кожному реченню в групах №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 як позитивне, негативне або байдуже. Якщо речення, які ви охарактеризували, як позитивні або нейтральні, позначені зірочкою (*), вам слід поставитись до них з особливою увагою. Можливо, йдеться про прихований конфлікт або напружені стосунки з оточуючими.

3) Для речень групи №9, де йдеться про здібності, дайте такі оцінки: знає про свої здібності / слабкі сторони; не знає про свої здібності / слабкі сторони.

4) Для речень групи №10, де йдеться про негативні переживання і страхи, позначте, з якою сферою життя вони пов’язані: сім'я, школа, тварини або комахи, фантастичні істоти тощо.

5) Для речень групи №11, де йдеться про мрії та плани на майбутнє, позначте, з якими потребами вони пов’язані: матеріальні потреби, безпека, близькі стосунки, самоствердження, самовдосконалення.

Група речень № Речення Характеристика
1. Ставлення до матері. №3.
№15.
2. Ставлення до батька №7.
№9.
3. Ставлення до братів, сестер №5.
№11.
4. Ставлення до сім'ї №2.
№10.
5. Ставлення до однолітків №4.
№8.
№12.
6. Ставлення до вчителів, школи №16.
№18.
№23.
7. Ставлення до людей в цілому №1.
8. Ставлення до хвороб №14
9. Ставлення до власних здібностей №6.
№21.
10. Негативні переживання, страхи №13.
№17.
№19
11. Мрії та плани на майбутнє №20.
№22.
№24.

1) Зробіть висновок про стосунки досліджуваного з оточуючими, окремо по кожній групі. Яке ставлення в цілому у досліджуваного до матері, батька та інших (Можливі варіанти: ставлення цілком негативне; цілком позитивне; більш негативне ніж позитивне; більш позитивне, ніж негативне; нейтральне; суперечливе; можливий прихований конфлікт тощо)?

2) Зробіть висновок про характер стосунків досліджуваного з більшістю оточуючих. Якщо в учня напружені стосунки з усіма або більшістю груп оточуючих людей, то це дуже тривожна ознака, на яку слід негайно звернути увагу.

3) Зробіть висновок про те, з ким з оточуючих у досліджуваного найбільш конфліктні стосунки.

4) Зробіть висновок про те, як учень оцінює себе. Про позитивне ставлення свідчать знання школяра про свої позитивні сторони, здібності. Про негативне – згадування лише своїх негативних сторін або незнання про позитивні сторони. Якщо учень говорить, що не знає, в чому він вправний або слабкий – це тривожна ознака, яка може свідчити про затримку формування самооцінки. Це також може бути проявом психологічного захисту дитини проти питань, які задає дослідник.

5) Зробіть висновок про те, які переживання найбільш значущі для учня на цей час: позитивні чи негативні. Про значущість позитивних переживань свідчить відсутність сильної тривоги, страхів перед хворобами, наявність реалістичних позитивних планів на майбутнє. Про значущість негативних переживань свідчить протилежне. Значущість для школяра виключно негативних переживань є тривожною ознакою, на яку слід звернути увагу.

 

Методика 2. Дослідження відчуття самотності підлітків / старшокласників.

Мета дослідження: дослідити рівень суб’єктивного відчуття самотності підлітка /старшокласника.

Матеріали та обладнання: бланк дослідження (Додаток 23), ручка.

Інструкція досліджуваному: «Послідовно розгляньте кожне твердження і оцініть його за допомогою чотирьох варіантів відповідей: «часто», «іноді», «рідко», «ніколи». Вибраний варіант позначте знаком «+».

 

Обробка тааналіз результатів

Підраховується кількість відповідей по кожному варіанту окремо. Суму відповідей «часто» потрібно помножити на 3, «іноді» – на 2, «рідко» – на 1, «ніколи» – на 0. Одержані результати додаються. 0 – 20 балів – низький рівень самотності; 21 – 40 балів – середній рівень самотності; 41 – 60 балів – високий рівень самотності. При аналізі результатів слід розрізняти: а) самотність як стан вимушеної ізоляції і б) прагнення до усамітнення, потреба в самотності.

 

 

Методика 3. Вивчення міжособистісних стосунків підлітків/старшокласників.

Мета дослідження: дослідити міжособистісне сприйняття в групі та оцінку стосунків з класом підлітка/старшокласника.

Матеріали та обладнання: бланк дослідження (Додаток 24), ручка.

Інструкція досліджуваному: «Перед Вами анкета. На кожен пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами а, б, в. З цих трьох варіантів виберіть той, який найбільш точно виражає Вашу точку зору. На кожне запитання має бути обрана лише одна відповідь».

 

Обробка тааналіз результатів

На підставі отриманих відповідей за допомогою ключа робиться підрахунок балів по кожному типу сприйняття індивідом групи. Кожній обраній відповіді нараховується один бал. Бали, набрані досліджуваним по всім 14 пунктам анкети, складаються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів досліджуваного повинна дорівнювати 14. При обробці даних "індивідуалістичний" тип сприйняття позначається буквою "І", "прагматичний" – буквою "П", "колективістський" – буквою "К". Результати кожного досліджуваного записуються у вигляді багаточлена: pI + mП +nK, де p – кількість балів, отримана по "індивідуалістичному" типу сприйняття; m – "прагматичному"; n – "колективістському. Наприклад, 4І + 6П + 4К.

 

Ключ для обробки анкети "Тип сприйняття індивідом групи"

індивідуалістичний колективістський прагматичний
1В 8А 1Б 8В 1А 8Б
2А 9Б 2В 9А 2Б 9В
3Б 10Б 3В 10В 3А 10А
4Б 11А 4А 11В 4В 11Б
5Б 12А 5В 12Б 5А 12В
6Б 13В 6А 13Б 6В 13А
7Б 14Б 7А 14А 7В 14В

 

На основі суми балів на відповідні питання анкети виявляють три можливих "типи" сприйняття індивідом групи.

«Тип 1». Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не являє собою самостійної цінності для індивіда. Це виявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у перевазі індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати "індивідуалістичним".

«Тип 2». Індивід сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих чи інших індивідуальних цілей. При цьому група сприймається і оцінюється з погляду її "корисності" для індивіда. Віддається перевага більш компетентним членам групи, здатним допомогти, взяти на себе рішення складної проблеми чи послужити джерелом необхідної інформації. Даний тип сприйняття індивідом групи можна назвати "прагматичним".

«Тип 3». Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для нього виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи в цілому, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Виявляється потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індивідом своєї групи може бути названий "колективістським".

 

 

РОЗДІЛ 5. СТИМУЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ТА БЛАНКИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.242.204 (0.038 с.)