Валютні ринки і валютне регулювання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Валютні ринки і валютне регулювання



Валютний ринок— це ринок, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют за національну, за курсом, що складається на базі попиту та пропозиції. Функції валютних ринків: обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу; формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції; надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів. Суб’єкти валютного ринку: державні установи (переважно центральні банки та казначейства); юридичні та фізичні особи; комерційні банківські установи; валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж. Структура валютного ринку: за суб’єктами - прямий і брокерський, за терміновістю операцій - спот-ринок, форвардний ринок, своп-ринок, клієнтський, біржовий; за функціями - обслуговування міжнародної торгівлі, суто фінансові трансфери; відносно валютних обмежень – вільні, обмежені; залежно від об’єму й характеру валютних операцій - глобальні; регіональні; внутрішні.Валютне регулювання - це діяльність державних органів з управління обігом валюти, контролю за валютними операціями, впливу на валютний курс національної валюти, обмеження використання іноземної валюти. Валютне регулювання передбачає: регулювання курсу національної валюти; організація розрахунків в іноземній валюті; відкриття рахунку в іноземній валюті; купівля іноземної валюти; розрахунки по експортно-імпортних операціях; здійснення резидентами іноземних інвестицій; операції купівлі-продажу іноземної валюти готівкою; порядок переміщення валютних цінностей через митний кордон України; правила переказу іноземної валюти. Валютне регулювання здійснюється на трьох рівнях: міждержавному; регіональному; національному. Основним об'єктом валютного регулювання є валютний курс національної грошової одиниці.

Фінанси міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів

До провідних міжнародних організацій світу належить ООН та ЄС. Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн. Розмір внесків визначається залежно від рівня економічного розвитку країни. За видатками бюджет ООН поділяється на дві частини: адміністративні та накладні витрати і програмні видатки. Європейський Союз бере свій початок від створеного у 1957 р. з метою економічної співпраці Європейського економічного співтовариства. Бюджет ЄС формується за рахунок надходжень від країн Союзу. Всі доходи поділяються на дві групи; внески країн-членів та доходи бюджету ЄС. Видатки бюджету ЄС поділяються на адміністративні та операційні. Найважливішу роль серед міжнародних фінансових інституцій відіграють — МВФ та Світовий банк. Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його капітал утворюється за рахунок внесків країн — членів Фонду. Ресурси МВФ використовуються за трьома основні напрями: кредитування з метою надання фінансової допомоги окремим країнам, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний нагляд за світовою економікою. Група Світового банку є другою за значенням фінансовою інституцією у системі міжнародних фінансів. Світовий банк - кредитна організація, яка складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою за рахунок розвинутих країн. Головною складовою групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Теоретичні основи фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент — це процес управління форму­ванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господар­ських об'єднань і громадян, якщо вони здійснюють фінан­сові операції. Фінансовий менеджмент це також сукупність форм, методів і засобів, за допомогою яких здійснюється управління фінансовими ресурсами. За економічним зміс­том фінансовий менеджмент — це приведення в дію для досягнення високої ефективності фінансової діяльності всіх складових фінансового механізму. Фінансовий менеджмент ґрунтується на знаннях економіч­них законів розвитку суспільства, закономірності розподілу валового внутрішнього продукту між державою та суб'єк­тами господарської діяльності, державою і населенням, між галузями економіки і територіями. Фінансовий мене­джмент включає об'єкт і суб'єкт. Об'єктом управління є централізовані й децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках державних фінансів. Суб'єкт управління — фінансовий апарат, що зосередже­ний у фінансових службах міністерств.

Бюджетний менеджмент

Практично управління державними фінансами — це сукуп­ність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на формування й використання централізованих і децентралі­зованих фондів фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні державних органів управління. Понад 70 відсотків цих фондів становлять кошти бюджетів, тому бюджетний менеджмент — центральна ланка управління державними фінансами. Бюджетний менеджмент спрямований на управління бю­джетними ресурсами в процесі їхнього руху на всіх етапах бюджетного процесу. Бюджетний менеджмент має об'єкт і суб'єкт управління. Об'єктом управління є процес створення й використання фондів фінансових ресурсів на рівні держави, органів місцевого самоврядування і підприємницьких структур державної форми власності. Суб'єктом управління є фінансові органи держави. Організаційну й методичну роботу з управління державними фінансами здійснює Міністерство фінансів України.

Фінансовий менеджмент підприємницьких структур, його мета і основні завдання

Фінансовий менеджмент підприємницької структури можна визначити як систему управління процесами формування й використання фінансових ресурсів для фінансового забезпечення господарської діяльності. Фінансовий менеджмент підприємства як система управління має свій об’єкт і суб’єкт. Об’єктом є кругообіг грошових засобів, тобто фінансових ресурсів у процесі господарської діяльності. Суб’єктом - фінансові служби підприємств, які за допомогою різних форм і методів впливають на ефективність функціонування об’єкта управління. Основною метою фінансового менеджменту на підприємстві є створення необхідних передумов стабільної його роботи та розвитку в умовах конкурентної боротьби й обмеженості фінансових ресурсів і капіталів. Конкретно це повинно знаходити своє вираження в таких загальноекономічних і фінансових характеристиках, як: забезпечення зростання виробництва і реалізації продукції; зниження валових витрат; мінімізація фінансових ризиків; зростання обсягів прибутку й рівня рентабельності.

Податковий менеджмент

Податковий менеджмент - це сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на відносини з приводу розподілу ВНП з метою формування централізованого грошового фонду держави та створення сприятливих умов для розвитку економіки та соціальної сфери. Податковий менеджмент поділяють на державний податковий менеджмент, до функціональних завдань якого належить регламентація оподаткування та контроль за податковими надходженнями, та корпоративний податковий менеджмент, тобто управління оподаткуванням на підприємстві. В управлінні податковими процесами беруть участь не тільки спеціалізовані органи. До нього залучаються всі органи законодавчої, виконавчої, судової влади і т.п. Компетенція органів управління оподаткуванням: Президент України - забезпечує відповідність податкових відносин Конституції. Верховна Рада України, ВР АР Крим - встановлення і скасування податків і зборів, пільг, формування механізму та порядку сплати податків. КМУ та Мінфін - розробка бюджетно-податкової політики, планування податків, керівництво виконанням бюджету, нормативно-правова документація з питань оподаткування.

Предмет фінансової науки

Дисципліна "Фінанси" є базовою для підготовки спеціалістів економічного профілю, що має на меті надання фундаментальних знань з функціонування фінансів та їх впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Предметом фінансової науки є сукупність фінансових відносин, що виникають на різних рівнях економічної системи між державою, юридичними та фізичними особами. Понятійний апарат фінансової науки охоплює фінансові категорії, які в абстрактно-теоретичній формі характеризують різні сторони реальної фінансової дійсності. Через використання фінансових категорій як інструмента наукового пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки і особливостей функціонування. Фінансові категорії мають історичний характер і виступають формою теоретичного мислення, наукової абстракції, яка є зрізом реального економічного життя. З появою держави з'явились такі фінансові категорії як податки і державний кредит. Податок - це найпростіша "фінансова клітинка" державних фінансів, в якій сфокусовані основні сутнісні ознаки і властивості фінансів



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.016 с.)