Формування фінансових результатів господарської діяльності.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає: - чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг); - валовий прибуток (збиток); - фінансові результати від операційної діяльності; - фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування; - фінансові результати від звичайної діяльності; - фінансові результати від надзвичайної діяльності; - чистий прибуток (збиток). Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період. Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Фінанси громадських організацій, профспілкових організацій, політичних партій та доброчинних фондів.

Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, національно-культурних, інших спільних інтересів громадян. Політичні партії об'єднують громадян прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади. Доходи громадських організацій та політичних партій формуються за рахунок, вступних та членських внесків, поступлень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб. Громадські організації та політичні партії це некомерційні організації і тому вони не сплачують податок на прибуток, мають пільги по деяким іншим податкам і зборам. Професійні спілки найбільш чисельні самодіяльні громадські організації, метою діяльності яких є вираження, представлення і забезпечення захисту економічних, соціальних, трудових, духовних прав та інтересів своїх членів. Функціонування профспілкових організацій забезпечується за рахунок: вступних і членських внесків її членів; доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій; благодійних внесків; коштів, що надходять від власників або уповноважених ними органів за колективними договорами. Головними напрямками використання коштів профспілок є: культурно-виховна робота, фізична культура і спорт, адміністративно-господарські та організаційні витрати, преміювання профактиву. Особливого значення набуває благодійна безкорислива діяльність. Доброчинна діяльність здійснюється в наступних напрямках: поліпшення матеріального становища і соціальна реабілітація малозабезпечених осіб; надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, конфліктів; підтримка розвитку охорони здоров'я, освіти, науки, культури. Однією з форм реалізації благодійної діяльності є створення доброчинних фондів. Фінанси доброчинних фондів мають такі особливості: відсутність державного втручання, надання допомоги і податкових пільг, переважання добровільних пожертвувань і спонсорських внесків в джерелах формування коштів фондів.

Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки

Міжнародні фінанси — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів. Призначення міжнародних фінансів полягає у тому, що через механізм міжнародних фінансів здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів і капіталу між різними суб'єктами міжнародних економічних відносин; цей перерозподіл у системі світового господарства відбувається через дію ринкового й неринкового механізмів. Суб'єктами міжнародних фінансів є: держави; міжнародні організації; міжнародні фінансові інституції; юридичні особи, серед яких особливе місце займають транснаціональні корпорації (ТНК), транснаціональні банки (ТНБ), фінансово-кредитні інститути, біржі; фізичні особи. У системі світового господарства торгівля товарами, послугами, факторами виробництва, іноземне інвестування здійснюються опосередковано через обмін іноземних валют, що також зумовлює виникнення валютно-фінансових потоків. Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами світового ринку. Серед основних каналів руху світових фінансових потоків можна назвати такі: валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг; валютні операції; операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами; зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал.

Зовнішньоекономічна діяльність, її суб’єкти

Зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка у процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, та рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути всі суб'єкти господарської діяльності: господарські організації; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій. За правовим статусом суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, що не є юридичними особами; структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами. За місцем перебування та здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на: резиденти України; нерезиденти України. Резидентами України є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, зареєстровані в Україні, які мають постійне місце знаходження чи проживання на території України. Нерезидентами України є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що мають постійне місце знаходження чи проживання за межами України, а здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України. За належністю капіталу суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на: національні; іноземні; змішані.

Платіжний баланс

Платіжний баланс - це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури й характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві. В платіжному балансі використовується принцип подвійного запису, кожна операція має дві сторони – дебет і кредит. Кредит – це відплив за кордон вартостей, за які мають надійти платежі у певну країну. Дебет - це приплив вартостей із-за кордону до даної країни, за які її резиденти мають платити за кордон. За підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо – якщо надходження перевищують платежі, або пасивне – коли платежі перевищують надходження. Система розрахунків платіжного балансу унікальна в тому плані, що вона відображає реальні фінансові потоки між даною країною і зовнішнім світом. Структура платіжного балансу включає торговельний баланс, баланс послуг та некомерційних платежів, баланс руху капіталів і кредитів. Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту. Баланс послуг та некомерційних платежів включає: платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, різні види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, утримання представництв за кордоном, культурні та наукові обміни, рекламу, торгівлю лізингові операції тощо. Баланс руху капіталів і кредитів – виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.