Мережа країни Україна розподіляється на первинну і вторинну.

Первинна мережа – це сукупність всіх каналів без розподілу їх по призначенню і видам зв’язку. В склад її входять лінії передачі і каналоутворююча апаратура. Первинна мережа є єдиною для всіх користувачів каналів і служить базою для вторинних мереж. Лінії первинної міжміської мережі поділяються на магістральні лінії (магістраль), які пов’язують мережеві вузли первинної магістральної лінії між собою, магістральні з’єднуючі лінії, які з’єднують мережеві вузли з кінцевими магістральними станціями(ОМЗ і МТЗ) і внутрішньозонові, які пов’язують обласні центри зі своїми районними або міжрайонними вузлами зв’язку, а також - їх між собою. Кожна лінія первинної міжміської мережі зв’язку являє собою комплекс, який включає лінійні і станційні споруди, апаратуру і обладнання для організації лінійних, групових трактів і каналів тональної частоти (ТЧ).

Вторинна мережа складається з каналів одного призначення (телефонних, телеграфних, передачі газет, оповіщення, відеотелефонних, передачі спецданних, телебачення і т.д.), які утворюються на базі первинної мережі. Вторинна мережа включає в себе комутаційні вузли, кінцеві пункти передачі інформації і канали, які виділені на первинній лінії. Вторинні міжміські мережі підключаються до первинної мережі за допомогою з’єднувальних ліній між кінцевими станціями первинної і вторинної мереж.

Розрізняють декілька варіантів структурної побудови мереж:

- повнозв’язна (безпосередньо кожен з кожним), при якій кожен вузел має прямі зв’язки з усіма іншими вузлами;

- вузлова, при якій декілька пунктів зв’язку групуються в вузли, які потім з’єднуються між собою;

- радіальна (зіркоподібна), при якій є лише один вузел, від якого по радіусам розходяться лінії зв’язку до кожного з абонентів.

По капітальним витратам найбільшу питому вагу мають лінійні споруди і апаратура передачі інформації. По цій причині дуже важливо вибрати оптимальний варіант побудови мережі – структуру мережі. Мережа складається з вузлів (пунктів комутації ланцюгів, каналів) і ребер (ліній звязку), які з’єднують ці вузли між собою. При побудові мережі зв’язку виходять із таких параметрів: економічність і надійність. Надійність забезпечується створенням розгалуженої мережі із застосуванням різних типів ліній передачі і прокладкою їх по різним напрямкам. На цих лініях передачі організують необхідне число каналів з обхідними, резервними шляхами. Необхідно, щоб кожен вузол зв’язку мав два або три обхідних незалежних шляхи до інших вузлів.

Найбільш раціональним з точки зору економічності, розгалуження і насиченості інформаційного простору є поєднання радіальної і вузлових систем зв’язку. Вона дозволяє створити надійну, розгалужену систему з обхідними і резервними лініями, які можна оптимізувати виходячи з потреб і можливостей регіонів. Така система має магістральні лінії і зонові мережі всередині країни і міжнародні канали, а також має вузлові станції, що з’єднані між собою і підлеглими вузлами без участі єдиного центру. Отже інформаційна мережа країни складається з магістральної і зонових мереж. Магістральна мережа охоплює лінії передачі інформації з обласними центрами, стратегічно важливі підприємства і об’єкти, а також – з іншими державами. Зонова меража організована в межах однієї або двох областей. Вона поділяється на внутрізонову і місцеву мережі за допомогою кодів доступу. Внутрішньозонова мережа з’єднує обласний центр з районами. Місцева мережа включає в себе міський, селищний і сільський зв’язок. Абоненти зони мають єдину семизначну нумерацію, тобто, в зоні може бути до 10 ⁷ телефонів.

Рис. 1. Схема побудови магістральної мережі країни.

Рис. 2. Схема побудови зонової мережі країни.

При наявності різноманітних конструкцій напрямних систем і різних діапазонів частот, які використовуються при передачі сигналів, при поширенні електромагнітної енергії в напрямних системах необхідно враховувати наступне: 1) спосіб передачі енергії в системах; 2) взаємний вплив систем одна на одну,що утворюють одну лінію передачі; 3) зовнішні впливи на напрямні системи. Тому до напрямних систем висуваються вимоги по забезпеченню передачі сигналів з визначеними спотвореннями і при обмежених завадах з забезпеченням високої економічної ефективності системи зв’язку. Це вимагає детального вивчення як процесів поширення енергії вздовж напрямних систем, так і процесів взаємних і зовнішніх впливів. На основі вивчених закономірностей створюють оптимальні з точки зору техніко-економічних розрахунків конструкції лінійних споруд телекомунікацій і розробляються методи їх захисту від зовнішніх і взаємних впливів.

Джерелами внутрішніх електромагнітних полів є окремі ланки ліній передачі, які можуть визивати завади в інших ланках тієї ж лінії. Джерелами зовнішніх електромагнітних полів є високовольтні лінії електропередач, контактні мережі електрифікованих залізниць, електросилові і рентгенівські установки, системи запалювання двигунів, електрозварювальні пристрої, а також – електророзряди в атмосфері. Найбільш суттєвими джерелами зовнішніх завад і небезпечних впливів на ланки ліній телекомунікацій є потужні радіостанції і телевізійні ретранслятори, високовольтні лінії електропередач, контактні мережі електрофікованих залізниць і грозові електричні розряди.

Рис. 3. Схема розвитку напрямних систем зв’язку України (магістральні, зонові, вузлові).