Загальні правила поведінки за столом

Не спізнюйся, будучи запрошеним на обід, сніданок, вечерю, чай.

Не сідай за стіл, поки не сядуть дами або поки хазяїн або господарка не запросять зайняти місце.

Не пропонуй дамі, коли супроводжуєш її до столу, ліву руку. Чоловік завжди винний пропонувати дамі праву руку.

Не забувай, що дама, що сидить поруч із тобою, особливо по праву руку, має право на твою увагу. Даму, що сидить поруч із тобою, варто займати не залежно від того, подань ти їй чи ні.

Не знаймся після того, як гості сіли за стіл. Не сиди занадто близько до столу або занадто далеко від нього.

Не зацокай серветку за комір і не розкладай її на груди. Серветку варто класти на коліна. У першу чергу необхідно обслуговувати дам. Не їсти суп з кінця ложки. Не проси другої порції супу.

Не згинайся над тарілкою. Тримайся по можливості прямо.

Якщо хочеш дістати що-небудь, не тягнися через тарілку іншого. Не бери хліб вилкою, бери рукою.

Не кусай від цілого шматка хліба. Не намазуй маслом цілого шматка хліба. Ламай хліб шматочками й намазуй їх. Не криши хліб у суп. Не їж з ножа. Ніколи не піднось ніж до роту. Не накладай на вилку за допомогою ножа. Бери на вилку стільки, скільки на неї може поміститися без праці. Не їж занадто швидко.

Не наповнюй рот більшою кількістю їжі, ніж може поміститися, не розставляй лікті. Лікті повинні бути притиснуті до боків. Не ставши лікті на стіл.

Не піднімай склянку або келих занадто високо. Не їли ложкою ті, що можна й вилкою. Не намагайся зачерпнути останню ложку супу, з'їсти останній шматочок м'яса й т.д.

Не подавай сам свою тарілку із проханням про другові порцію. Нехай це зробить прислуга. Краще не просити другої порції взагалі.

Не випльовуй кості та інше на тарілку. Кістку варто витягти з рота на вилку, притулену до губ, і потім покласти її на тарілку. Фруктові кісточки потрібно витягати з рота непомітно на ложку.

Не проси сусіда податі що-небудь, якщо поблизу перебуває прислуга.

Не грай серветкою, вилкою й іншими інструментами на столі. Не витирай особу серветкою. Серветкою можна лише злегка провести по губах.

Не повертайся спиною до іншого, якщо маєш намір поговорити із сусідом. Не розмовляй з іншим через сусіда. Не розмовляй з повним ротом. Не відкидайся й не розвалюйся на стільці. Намагайся завжди бути спокійним. Не впускай з рук ніж або вилку. Алі якщо упустивши, не бентежся, попроси іншу, не надаючи значення тому, що сталося. Взагалі краще робити помилки, чим намагатися не робити їх із зусиллям і з залученням уваги навколишніх.

Не користуйся за столом зубочисткою, якщо в цьому немає необхідності. У крайньому випадку роби це непомітно.

Не пригощай безперестану гостя. Не пий багато провина.

Будучи хазяїном або господаркою, ніколи не закінчуй своє блюдо першим. Почекай, коли закінчать їсти гості. Це особливо важливо, коли подане останнє блюдо.

Не проси другові чашку, поки гості не одержали першої.

Не роби ніяких зауважень щодо подаваного блюда. Не критикуй ті, що подається до стола.

Не відмовляйся від якого-небудь блюда, посилаючись на ті, що воно тобі не подобається або що воно тобі шкідливо. Найкраще відмовитися без пояснення причин. Не розповідай за столом про свої хвороби.

Не клади чайну ложку в склянку або чашку. Допивши чай або каву, поклади ложку на блюдце.

Не складай серветку після того, як поїв. Серветку варто недбало покласти на стіл.

. Не читай листів або документів за столом. Непристойно класти лікті на стіл, можна тільки спиратися зап'ястям на його край; жінка може ненадовго обпертися на стіл ліктем;

- не варто скачувати хлібні кульки, грати ложками й виделками, чаркою, згортати край скатертини в трубочку, протягати в усю довжину ноги;

- під час їжі не варто розставляти лікті й низько схиляти голову над тарілкою (її можна злегка нахилити і на цю висоту піднести виделку або ложку);

Етика реклами в ЗМІ.

Етичні заборони: поширення реклами на заборонені товари (зброю, наркотики, сексуальні послуги); дискримінація за ознаками походження, соціального, майнового стану, расою, національністю, статтю, мовою, ставленням до релігії, ідеології, місцем проживання, партійністю, професією; спонукання до дій, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи життю людей, довкіллю, спричинити злочин; використання прийомів, методів, засобів, що діють на підсвідомість людей; використання державної символіка України та інших країн; рекламування несертифікованих та неліцензованих товарів, що потребують таких документів; використання імені або зображення людини без її згоди; імітація іншої реклами.
Етичні обмеження – поширюються на демонстрацію розпивання алкогольних напоїв; показ процесу паління тютюну та тютюнових виробів; створення враження, що вживання певних виробів престижне для досягнення суспільного, спортивного чи особистого успіху або поліпшує фізичний чи психічний стан.
Етичні правила для виробників реклами товарів обмеженого користування: не забувати вміщувати попередження про шкоду паління; не рекомендувати ліки, що дозволено продавати лише за рецептом лікаря (психотропні або наркотичні речовини) в немедичних виданнях; не рекламувати методи профілактики, діагностики, лікування, терапевтичні ефекти без дозволу Міністерства охорони здоров’я України; не гарантувати абсолютного ефекту від ліків; не давати надії хворим на невиліковні або важковиліковні хвороби; не рекламувати порнографічні предмети та друковану порнопродукцію; не рекламувати зброю, військову техніку, озброєння; не вживати означальних слів найкращий, тільки, лише, абсолютно, єдиний і под.; не рекламувати нетрадиційні методи лікування без ліцензії-дозволу на діяльність цілителів. Пристойність та непристойність як елемент реклами. Використання спекулятивних тем у рекламі (зелена тема; дитяча тема; жіноча тема; еротична тема); «отруйна реклама» (реклама шкідливих товарів); «порівняльна реклама» (співставлення рекламованого товару).

40. Поняття реклами в ЗМІ, її роль та види.

Реклама - будь-яка платна форма неособистого представлення і просування ідей, товарів і послуг конкретного замовника. Реклама - це вид діяльності або вироблена в її результаті продукція, метою яких є реалізація збутових або інших задач промислових, сервісних підприємств і громадських організацій шляхом поширення оплаченої ними інформації, сформованої в такий спосіб, щоб надати посилене вплив на масову або індивідуальну свідомість, викликаючи задану реакцію вибраної споживчої аудиторії.Як зазначалося раніше, до реклами в засобах масової інформації (ЗМІ) там зазвичай відносять рекламні оголошення в пресі (газетах та журналах), по радіо, телебаченню і на стандартних щитах зовнішньої реклами. Реклама в засобах масової інформації відрізняється впливом на широкі кола населення і тому доцільна для виробів та послуг широкого споживання й масового попиту. Коли постає питання про вибір ЗМІ, то основними аргументами "за" і "проти" прийняття альтернативних рішень є: відповідність реклами цільовим групам населення, потенційно зацікавленою рекламованому товарі; популярність серед них видання або передачі, аудиторія глядачів чи слухачів; рівень тарифів за рекламні площі чи ефірний час; географія поширення чи дії. Природно, враховуються особливості конкретних засобів поширення реклами. Але в кожному разі реклама в ЗМІ ефективна лише тоді, коли задовольняє наступним вимогам:

· чітко формулює ринкову позицію товару, тобто містить інформацію про специфіку його використання, відмінності від товарів конкурентів;

· обіцяє споживачеві істотні вигоди при придбанні товару

· містить удалу рекламну ідею - оригінальну й у той же час легку для сприйняття;

 

· створює й впроваджує у свідомість ясний, продуманий у деталях образ товару - стереотип, що збільшує його цінність в очах споживачів;

 

· підкреслює висока якість пропонованого товару й у той же час сама рівнем виконання асоціюється із цією високою якістю;

 

· має точну цільову спрямованість, відбиваючи різні запити, бажання, інтереси конкретних споживачів і інформуючи їх таким чином, щоб ураховували розходження споживчого попиту в певній рекламній аудиторії;

 

· наголошує на нові унікальні риси й властивості товару, що є передумовою його успіху на ринку й найбільш діючої тридцятимільйонної рекламної аргументації;

 

· зосереджує увагу на головному, не ускладнюючи, пропонує лише те, що важливо для споживача, і звертається безпосередньо до нього.

 

Важливим видом рекламних засобів є кіно- і відеореклама (телереклама), що має величезний психологічний вплив: зображення, звук, колір, театральна дія й умови, коли глядач нічим не відволікається від екрану. Однак недоліками телереклами є дещо низька оперативність при високій вартості виготовлення і демонстрації, тому телерекламу доцільно використовувати у великих рекламних кампаніях тривалої дії.

 

41. Регулювання етики реклами в ЗМІ.

Друковані та аудіовізуальні ЗМІ в цілому підпорядковуються різним системам контролю, і, зазвичай, громадські ЗМІ (преса, радіо, та телебачення) мають більш жорсткі зобов’язання щодо доступу, ніж приватні електронні ЗМІ. В той час, як усі ЗМІ повинні забезпечувати відповідальне та професійне висвітлення подій, державні/громадські ЗМІ повинні дотримуватися більш строгих стандартів, оскільки вони належать усім громадянам. Саме тому громадські мовники зобов’язані керуватися більш високими принципами універсальності, різноманітності, незалежності, визначеності, та звітності. Очікується, що приватні мовники в цілому повинні відповідати певним зобов’язанням служіння громадськості, особливо під час виборчої кампанії, оскільки вони використовують ресурси загальногромадської власності (хвилі та частоти).

Їх ліцензія має включати певні вимоги стосовно новин, інформації та програм по поточні подіі і навчанн виборців.

Сектор приватної преси, зазвичай, має нижчий рівень регулювання, наслідуючи модель вільного ринку, де різноманітні редакторські політики та політичні сили вільно конкурують на ринку.егулювання етики реклами в ЗМІ. Основою регулювання реклами є відповідне законодавст-во, а також саморегулювання, вплив урядових служб, діяль-ності організованих груп (посередників) і груп засобів інфор-мації.

Основним нормативним актом, що регулює рекламну діяльність в Україні, є Закон України від 3 липня 1996 року “Про рекламу” (надалі – Закон „Про рекламу”). Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення
Про кінематографію
Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні
Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів
Про державну таємницю
Про охорону прав на знаки для товарів і послуг