Морфологія, особливості будови та способи виявлення спірохет, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.

Базові тести

1.Які властивості хламідій дозволяють виявити їх всередині ураженої клітини?

A. Відсутність утворення АТФ.

B. Здатність синтезувати глікоген.

C. Фарбування за Грамом.

D. *Утворення елементарних тілець.

E. Наявність товстої клітинної стінки

 

2.У пунктаті мікропрепарату, виготовленого з регіонарного лімфовузла хворого, зафарбованим за Романовським-Гімзою, лікар виявив тонкі мікроорганізми з 12-14 рівномірними завитками з гострими кінцями довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору. Які мікроорганізми виділені з матеріалу?

A. Лептоспіри.

B. *Трепонеми.

C. Борелії.

D. Вібріони.

E. Кампілобактерії.

 

3.У померлого від гострого інфекційного захворювання, яке супроводжувалось гарячкою, жовтяницею, гемолітичними висипами на шкірі і слизових оболонках, а також гострою нирковою недостатністю, при гістологічному дослідженні тканин нирки (забарвлення за Романовським-Гімзою) виявлені звивисті бактерії, які мають вигляд букв С і S. Які бактерії були виявлені?

A. *Лептоспіри.

B. Трепонеми.

C. Спірили.

D. Борелії.

E. Кампілобактерії.

 

4.Який збудник є облігатним внутрішньоклітинним паразитом?

A. Treponema pallidum.

B. Mycoplasma pneumoniae.

C. Borrelia recurentis.

D. *Chlamidia trachomatis.

E. Bacillus antracis.

 

5.При мікроскопічному дослідженні мікропрепарату крові, забарвленому за Романовським-Гімзою, лікар виявив мікроорганізми у вигляді тонких ниток синьо-фіолетового кольору з кількома великими завитками довжиною від 10 до 30 мкм і більше. Які мікроорганізми виявлені?

A. Лептоспіри.

B. *Борелії.

C. Трепонеми.

D. Гелікобактер.

E. Вібріони.

 

6.При мікроскопії вмісту кон’юктивального мішка виявлені епітеліальні клітини з включенням мікроорганізмів, покритих оболонкою, що розташовувались поблизу ядра і зафарбовувались Романовського-Гімза в синьо-голубий колір. Які мікроорганізми присутні в досліджуваному матеріалі?

A. Віруси.

B. Мікроскопічні гриби.

C. *Хламідії.

D. Спірохети.

E. Актиноміцети.

 

7.З досліджуваного матеріалу виділені поліморфні збудники які є внутрішньоклітинними паразитами, існують у двох життєвих формах, грамнегативні, кислостійкі, за методом Здродовського забарвлюються в червоний колір. Для якої групи мікроорганізмів характерні наведені властивості?

A. Хламідії.

B. Спірохети.

C. *Рикетсії.

D. Мікоплазми.

E. Віруси.

 

8.У чоловіка, мешканця сільської місцевості, в шийно-щелепній області виявлено твердий флегмоноподібний інфільтрат, шкіра навколо синьо-багряного кольору. В центрі інфільтрат некротизований, з виразки виділяється гній з неприємним запахом. Для підтвердження діагнозу актиномікоз шийно-щелепної області, здійснено мікроскопічне дослідження гною. Що повинен виявити бактеріолог для підтвердження?

A. Кислотостійкі палички.

B. Грампозитивні стрептококи.

C. Грамнегативні диплобактерії.

D. *Друзи.

E. Грамнегативні диплококи.

 

9.При мікроскопічному мікоплазм визначають основну особливість, яка відрізняє їх від бактерій, рикетсій, хламідій. Це:

A. Наявність ДНК і РНК.

B. Поліморфізм.

C. *Відсутність клітинної стінки і наявність тришарової цитоплазматичної мембрани.

D. Нерухомість.

E. Відсутність спор.

 

10.Для дифиренціації родів спірохет використовують метод забарвлення:

A. Грама.

B. Ціля-Нільсона.

C. Нейсера.

D. Ожешко.

E. *Романовського-Гімза.

 

11.Існування у двох життєвих формах – вегетативній формі та формі спокою характерно для:

A. Хламідій.

B. Мікоплазм.

C. *Рикетсій.

D. Спірохет.

E. Актиноміцетів.

 

12.При мікроскопічному дослідженні мазка гною, який був взятий з свища нижньої щелепи, забарвлений за Грамом, були виявлені друзи. Який це був збудник?

A. Стафілококовий остеомієліт.

B. Кандидоз.

C. Анаеробна інфекція.

D. *Актиномікоз.

E. Фузобактерії.

 

Крок 2006-2007

№1. У хворого з підозрою на поворотний тиф взята кров у період підйому

температури. З крові приготували мазок „товста крапля” для

бактеріоскопічного дослідження. Який метод забарвлення варто використовувати

для виявлення збудника?

A *По Романовському – Гімзе

B По Цилю- Нільсену

C По Буррі – Гінсу

D По Нейсеру

E По Ожешко

 

 

№2. Із гнійного вмісту ураження, локалізованого у хворого у області шиї,

виготовлено препарат, в якому були виявлені актиноміцети. До якої групи

бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A Нитчасті

B Коки

C Бактерії

D Звивисті

E Клостридії

 

№3. Під час темнопіольного мікроскопічного дослідження матеріалу із шанкеру,

виявленого у хворої на слизовій оболонці піхви, виявлено спірохети. До якої

групи бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A *Звивисті

B Клостридії

C Коки

D Бактерії

E Бацили

4 З статевих шляхів чоловіка 35 років, що страждає хронічним уретритом, була

виділена Chlamydia trachomatis. Які ще органи може вражати цей збудник?

A *Очі

B Нирки

C Суглоби

D Центральну нервову систему

E Шлунково-кишковий тракт

Тема №7

Фізіологія мікроорганізмів. Живлення бактерій. Виділення чистої культури аеробів (1 етап).

Базові тести

1.При виділенні чистої культури бактерій зі складної мікробної суміші краще робити первинний посів у такі поживні середовища:

A. Елективне.

B. Просте.

C. Спеціальне.

D. *Диференційно-діагностичне.

E. Консервуюче.

 

2.Через 7 днів після пластичної операції, яку виконував лікар-стоматолог, у пацієнта розвинувся правець. Виникла підозра, що причиною був контамінований збудником правця шовний матеріал, який був доставлений у бактеріальну лабораторію. Яке поживне середовище необхідно використати для первинного посіву?

A. Ендо.

B. Лефорлера.

C. Левенштейна-Іенсена.

D. *Кітта-Тарцці.

E. Плоскірєва.

 

3.При посіві випорожнень хворого черевним тифом на середовищі Ендо виросли колонії, які мають різне забарвлення і розміри: одні – великі червоні, інші – безбарвні середніх розмірів. До яких по призначенню середовищ відноситься вказане в умові поживне середовище?

A. Елективне.

B. Спеціальне.

C. *Диференційно-діагностичне.

D. Вибіркове.

E. Збагачення.

 

4.З досліджуваного матеріалу виділені бактерії, що отримують енергію в результаті окислювально-відновлювальних реакцій з використанням субстратів, які служать для них джерелом живлення. До якої групи мікроорганізмів належить виділена чиста культура?

A. Метатрофи.

B. Фототрофи.

C. *Хемотрофи.

D. Органотрофи.

E. Аутотрофи.

 

5.Внаслідок несвоєчасного лікування пульпіту в пацієнта розвинувся остеомієліт нижньої щелепи. Яке дослідження дозволяє виявити збудника та підібрати ефективний препарат для лікування хворого?

A. Виявлення антигенів збудника.

B. Виявлення специфічних антитіл.

C. Мікроскопічне дослідження пунктату.

D. *Виділення чистої культури.

E. Комплексні серологічні дослідження.

 

6.Для дослідження виділеної чистої культури стрептококів лаборант використав кров’яний агар. Це середовище:

A. Є дифиренційно-діагностичним середовищем.

B. Дуже рідко використовується в лабораторній діагностиці.

C. *Виявляє гемолітичну активність бактерій.

D. Пригнічує ріст бактерій.

E. Є синтетичним поживним середовищем.

 

7.Ідентифікацію аеробних бактерій на першому етапі виділення чистих культур проводять за:

A. *Морфологічними та тінкторіальними властивостями.

B. Біологічними властивостями.

C. Антигенною структурою.

D. Ферментативними властивостями.

E. Культуральними властивостями.

 

8.Які середовища слід застосовувати для виділення чистої культури збудника із матеріалу, що містить декілька видів бактерій?

A. Елективні.

B. Універсальні.

C. *Дифиренційно-діагностичні.

D. Середовища на основі м’ясо-пептонного агару.

E. Середовища на основі м’ясо-пептонного бульйону.

 

9.Серед групи туристів (27 чоловік), які використовували для пиття воду з озера, через два дня, у 7 чоловік з’явились симптоми гострої діареї. Для встановлення етіології даного захворювання в баклабораторію направили досліджуваний матеріал. Який досліджуваний матеріал потрібно направити в лабораторію для діагностики захворювання?

A. Кров хворих.

B. Харчові продукти.

C. *Воду, випорожнення хворих.

D. Сечу.

E. Мокроту.

 

10.В лабораторію поступив матеріал (виділення з рани) для бактеріологічного обстеження. Які поживні середовища необхідно використати для виділення аеробних бактерій?

A. Середовище Левіна.

B. Середовище Кітта-Тароцці.

C. *Кров’яний агар.

D. Лужна вода.

E. МПА.

 

11.В лабораторію поступив матеріал (мокрота) від хворого з пневмонією. Який метод мікробіологічного дослідження є найбільш інформативний?

A. Мікроскопічний.

B. *Люмінесцентний.

C. Бактеріологічний.

D. Алергічний.

E. Біологічний.

 

12.З якою метою застосовуються елективні поживні середовища?

A. Для попередження відмирання патогенних бактерій та пригнічення росту сапрофітів.

B. *Для накопичення первинної групи бактерій.

C. Для первинного посіву матеріалу.

D. Для вивчення окремих видів бактерій.

E. Для індикації окремих видів бактерій.

 

13.В лабораторію поступив матеріал (кров) для виділення збудника. На яке поживне середовище необхідно провести посів цього матеріалу?

A. МПА.

B. Середовище Левіна.

C. *Цукровий бульйон.

D. Лужна вода.

E. Середовище Гісса.

 

Крок 2006-2007

№1. Для лабораторної діагностики багатьох інфекційних захворювань використовують

бактеріологічний метод. Яка мета 1-го етапу цього методу?

A *Одержання ізольованих колоній

B Посів досліджуваного матеріалу

C Мікроскопія досліджуваного матеріалу

D Виділення та накопичення чистої культури

E Ідентифікація досліджуваної культури

 

 

№2. ДНК- полімераза з Thermus aquaticus - важливий компонент полімеразної ланцюгової

реакції (ПЛР). Цей мікроорганізм здатний до росту при температурі вище

100 °C і є

A *Термофілом

B Мезофілом

C Психрофілом

D Галофілом

E Хемолітотрофом

Тема №8