Інтерстиціальна пневмонія вірусної етіології.

Виділяють два типа перебігу гострих пневмоній вірусної етіології маніфестну (нейротоксичну) та підгостру.

Клінічні прояви нейротоксичної форми дуже тяжкі і обумовлені клінікою нейротоксикозу, розладу мікроциркуляції, гіпертермичним синдромом, та важкою формою шунто- дифузійної дихальної недостатності. Катаральні зміни в легенях нечіткі: вислуховуються одинокі нетривалі сухі хрипи та симптоми здуття грудної клітини.

Гарячка триває 3-5 днів, потім температура тіла на декілька діб нормалізується, після чого знову підвищується. Двохвильова гарячка зумовлена або перехрестним інфікуванням, або активацією персистуючих вирусів.

Підгострий тип інтерстиціальнї пневмонії частіше зустрічається у дітей старшого віку. Після перенесеного ГРВІ у дітей тривалий час залишається млявість, підвищена стомлюваність, субфебрилітет з періодичним підйомом температури до високих цифр. Інтоксикація тримається довго але не різко виражена. Фізикальні дані вкрай мізерні.

Етіологічні варіанти гострої пневмонії

Стафілококова пневмонія.

Її збудником частіше є золотистий стафілокок, патогенна дія якого зумовлена здатністю виділяти екзотоксин (некротоксин, летальний токсин, гемолізин, ентеротоксин тощо), і ферменти захисту та агресії (коагулазу, гіалуронідазу, фібринолізин, пеніциліназу).

Збудником захворювання може бути як екзогенна, так і ендогенна мікрофлора. Ендогенне інфікування відбувається при контакті дитини з хворими чи стафілококовими бактеріоносіями, це як правило госпітальна пневмонія.

Ендогенне інфікування можливе у разі активації аутомікрофлори при зниженні імунологічної реактивності організму

Виділяють первинну (бронхогенну) та вторинну (септичну)стафілококові пневмонії. Для первинної характерний бронхогенний шлях інфікування. Вторинна септична пневмонія – це, як правило, прояв або ускладнення сепсису.

Класифікація стафілококових пневмоній.

А. Преддеструктивна пневмонія

Б. Деструктивна форма:

1. Легенева форма

а. бульозна форма:

б. абсцедуюча:

2. Легенево - плевральна форма:

а) піоторакс

б) піопневмоторакс

в) пневмоторакс

Клінічна картина стафілококової пневмонії складається з таких синдромів:

1. Вираженого інтоксикаційного та токсичного синдрому, який надзвичайно швидко розвивається.

2. Респіраторної катастрофи (тяжкої дихальної недостатності) яка обумовлена не тільки ураженням паренхіми легенів і плеври, але і ускладненнями пов'язаних з розвитком інфекційного токсикозу. В переддеструктивну стадію тяжкість стану хворого обумовлена в більшій мірі клінікою токсикозу, а в фазі деструкції стан погіршується в наслідок приєднання гнійних ускладнень легенів і плеври (різкого зменшення дихальної поверхні за рахунок розвитку піо- та пневмотораксу).

3. Гнійних ускладнень других органів, та ускладнень обумовлених розвитком тяжкої гіпоксії.

Переддеструктивна форма стафілококової пневмонії, або період гострої інвазії триває від 3 до 7 днів. Перебіг її в цей час може бути у вигляді вогнищевої, вогнищево-зливної, частіше сегментарної форми.

Клініка переддеструктивної стафілококової пневмонії різноманітна. В одних випадках захворювання розвивається катастрофічно з високою температурою до 39 – 40 ^оС, вираженим токсикозом, прогресуючою дихальною недостатністю.

В других поступово – у дитини на протязі декількох днів відзначаються симптоми ГРВІ, а потім раптово стан дитини різко погіршується в наслідок зростання симптомів інтоксикації та дихальної недостатності.

Але в першому і другому випадку головною ознакою яка і відрізняє стафілококову пневмонію від пневмоній іншої етіології є різко виражений інтоксикаційний синдром (збудливість, яка швидко змінюється на млявість, сонливість, загальмованість, апатією до оточення, різко вираженою анарексією, сіро - землистий відтінок шкіри. Не так рідко відмічаються диспепсичні розлади (зригування, блювання, зрідження випорожнень).

Фізикальні зміни при переддеструктивній пневмонії залежать від форми пневмонії. При вогнищевій формі вислуховуються вологі дрібнопухірцеві хрипи, при перкусії незначне вкорочення легеневого звуку. Для вогнищево- зливної і полісегментарної – фізикальна симптоматика в легенях ідентична полісегментарних пневмоній іншої етіології. Процес в більшості випадків правосторонній.

Лабораторні зміни: майже завжди анемія, високий лейкоцитоз (20*10⁹/л), нейтрофільний зсув вліво, прискореноа ШОЕ. Бактеріємія простежується в 20 – 50 %.

Рентгенологічна картина строката і дуже мінлива. На ранній стадії можуть бути признаки вогнищевої або вогнищево-зливної, частіше сегментарної та полісегментарної пневмонії. Незабаром (через 10- 14 днів), якщо лікування було призначено своєчасно і адекватне, гомогенна тінь на Rо-грамі при зворотному розвитку (розсмоктуванні) пневмонії починає просвітлюватись і може набути строкатий вигляд (тобто місця просвітлення чергуються). І, навпаки, при несвоєчасно призначеному лікуванні, інфільтративна тінь ущільнюється, становиться більш гомогенною по інтенсивності затінення інколи перевищує тінь серця) і розповсюджується на суміжні сегменти. Така динаміка захворювання, коли відбувається ущільнення інфільтративної тіні, особливо якщо вона починається з центру, є майже 100 % ознакою початку переходу переддеструктивної форми в деструктивну.

Прогноз захворювання дуже серйозний. Летальність складає від 20 до 30 %, при приєднанні деструктивних ускладнень.

Пневмонії викликані гемофільною паличкою

Збудник захворювання – грам негативна паличка Афанасьєва-Пфейфера. Захворювання як правило виникає на тлі передуючого назофарингіту, ларинготрахеїту, отиту, або епиглотиту цієї ж етіології. Розвивається частіше часткова (долева) пневмонія з обов’язковою присутністю катарально-гнійного ендобронхіту та запаленням межуточної тканини, що швидко спричиняє розвиток вентиляційної та дифузійної гіпоксії. В типових випадках це інфекція дітей раннього віку.

Захворювання починається поступово, з високої температури. Кашель не супроводжується виділенням харкотиння.

Аускультативні та перкуторні зміни в легенях мало чим відрізняються від пневмоній другої етіології.

При аналізі крові - помірний лейкоцитоз, лімфопенія, у деяких дітей прискорене ШОЕ.

В лікуванні найбільш ефективними є препарати ампіцилінового ряду, та левоміцетин.

Пневмонії спричинені синьогнійною паличкою.

Збудником захворювання – умовно патогенна грам-негативна паличка. У 30 % здорових людей вона знаходиться в кишківнику як сапрофітна мікрофлора. Немає тропності до респіраторного тракту. Це, як правило, внутрішньолікарняна пневмонія. Адгезія збудника на слизових оболонках дихальної систем відбувається тільки у випадку різкого порушення дренажної функції бронхів, через інфіковані предмети (інтубаційні трубки, респіратори тощо), або при довготривалій масивній антибіотикотерапії,. Масивна антибіотикотерапія сприяє проникненню палички (яка дуже стійка до всіх антибіотиків) в нижні дихальні шляхи в замін кокової мікрофлори. Її токсини здатні пригнічувати синтез білків, спричиняти некроз тканини, руйнувати сурфактант, еритроцити, лейкоцити, гальмувати фагоцитоз. В наслідок цього пневмонії викликані синьогнійною паличкою мають гострий перебіг, схильністю до некрозу легеневої тканини, деструкції. Інтоксикаційний синдром може бути без лихоманки, але з вираженою дихальною недостатністю внаслідок залучення в патологічний процес легеневих судин та плеври.

Аускульптативні та перкуторні дані мало чим відрізняються від таких як при полісегментарних та деструктивних пневмоніях.

Прогноз завжди дуже серйозний.

Пневмонія викликана протеєм

Протей умовно патогенний збудник до респіраторного тракту. Це типова нозокоміальна пневмонія. Самостійно пневмонію не викликає, часто в асоціації з другими збудниками. Протей володіє гіалуронідазною активністю і токсичністю, як і синьогнійна паличка уповільнює регенеративні процеси, викликає геморагічні та некротичні зміни в легенях тому часто ускладнюється деструктивними процесами. Уражається як правило верхня доля.

Пневмонія, що спричиняється паличкою Фрідлендера ( клебсієльозна пневмонія )

Клебсієла це грамнегативна паличка. У 5 % здорових людей являється сапрофітною флорою дихальних шляхів. Самостійно пневмонію викликає тільки при різкому зниженні клітинного та гуморального імунітету, порушенні дренажної функції бронхів вірусними інфекціями, при тривалій інтубації, трахеотомії тощо. Тобто захворювання пов'язане з внутрішньолікарняною інфекцією і частіше всього передається через інструменти. Можливі спалахи цієї інфекції в пологих будинках тоді захворювання у новонароджених проявляється ентеритами, колітами, менінгітом, сепсисом, інфекцією сечопровідних шляхів. Клінічно клебсієльна пневмонія характеризується гострим началом, інтоксикацією, гарячкою, повільним розвитком ущільнень легеневої тканини (повзуча пневмонія) з малою кількістю хрипів. Це пов’язано з ексудацією слизу, який закриває альвеоли і дрібні бронхіоли. В легенях розвиваються великі некротичні та геморагічні зміни. Частіше уражується права верхня доля, можливе ускладнення сепсисом піотораксом