Етапи розв’язання мислительної задачі

І етап Знаходження проблемної ситуації Формулювання проблеми, аналіз умови мислительної задачі. Точністю знаходження та формулювання умови задачі зумовлюється успішність її розв’язання.

ІІ етап Висування та аналіз гіпотез Висування та вивчення можливих шляхів розв’язання визначеної та сформульованої проблеми   Способи висування та аналізу гіпотез   Випадковий перебір Висування гіпотез методом спроб та помилок, тобто здійснення випадкових спроб, відкидання способів дій, які призвели до негативного, та закріплення способів дій, які призвели до позитивного результату. Раціональний перебір Обмірковане висування по одній гіпотезі та їх перевірка. Схема раціонального перебору   Висування гіпотези 1 ↓ Перевірка гіпотези 1 (результат негативний) ↓ Висування гіпотези 2 ↓ Перевірка гіпотези 2 (результат негативний) ↓ і т.д. (до отримання позитивного результату після перевірки чергової гіпотези)

 

Систематичний перебір Висування усіх можливих гіпотез, їх обробка (аналіз, узагальнення, поєднання тощо), та перевірка остаточного варіанту гіпотези. Схема систематичного перебору   Висування гіпотез (Гіпотеза 1, гіпотеза 2, гіпотеза 3, …, гіпотеза n) Обробка гіпотез ↓ Перевірка остаточного варіанту гіпотези

ІІІ етап Розв’язання Застосування і реалізація гіпотези в процесі міркування, який з боку його змісту визначається побудовою логічних суджень та умовиводів, а з формального боку реалізується через мислительні операції.

ІV етап Перевірка рішення задачі Співставлення отриманих результатів з умовами проблемної ситуації, які було визначено на першому етапі.

 

ІІІ етап розв’язання мислительної задачі може бути здійснений різними способами. Залежно від того, яким саме чином буде відбуватися висування та аналіз гіпотез, буде здійснюватись наступний, ІV етап розв’язання мислительної задачі: її рішення.

Види мислення

I. За змістом мислительної задачі	Наочно-дійове	Мислительна задача розв’язується безпосередньо в процесі предметної діяльності, змістом задачі є дії, що їх виконує суб’єкт.
Наочно-образне	Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності, змістом задачі є образи сприймання та уявлення пам’яті.
Абстрактно-логічне	Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності, змістом задачі є поняття, представлені у вербальній (словесній формі).

 

II. За характером розв’язання мислительної задачі	Практичне (емпіричне)	Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі емпіричних фактів (фактів життєвого досвіду) індуктивним способом (логічним шляхом від загальних положень до часткових висновків)
Теоретичне (понятійне)	Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі понять, суджень та умовиводів дедуктивним способом (шляхом міркування від часткових фактів і положень до загальних висновків)
III. За мірою розгорнутості	Дискурсивне	В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує усі його етапи (знаходження задачі, висування та аналіз гіпотез, рішення, перевірку рішення) і таким чином усвідомлює момент знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації.
Інтуїтивне	В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує лише знаходження задачі та її рішення, а процес міркування, що привів до знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації, залишається не усвідомленим.
IV. За мірою новизни та оригінальності	Репродуктивне (відтворююче)	В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт відтворює способи дій, якими він вже володіє (переносить старі способи дій в нові проблемні ситуації, подібні до тих ситуацій, в яких він вже застосовував ці способи дій)
Продуктивне (творче)	В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт створює нові способи дій, яких ще не було в його досвіді
V. За способом знаходження рішення мислительної задачі	Конвергентне	При розв’язанні мислительної задачі суб’єкт спрямований на пошук єдиного правильного рішення (таке мислення має місце при випадковому та раціональному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез)
Дивергентне	При розв’язанні мислительної задачі пошук правильного рішення відбувається по всі можливим напрямкам (таке мислення має місце при систематичному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез)

 

Інтелект

 

У широкому розумінні інтелект (від англ. «intelligence» – розсудок, розуміння) – мислительні здібності людини, що ототожнюються з системою мислительних операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних умов життя.

У більш вузькому розумінні інтелект – це система психічних процесів, які забезпечують реалізацію здатності людини до оцінки проблемної ситуації, прийняття рішення щодо способів дій та відповідної регуляції поведінки.

 

Отже психологічна сутність інтелекту полягає в наступному:

ü у здатності людини виділяти в ситуації суттєві властивості;

ü у здатності адаптувати (пристосувати) до них свою поведінку.

 

Виходячи з цього, функцію інтелекту визначають як адаптований взаємозв’язок з оточенням, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.