Дослід. 10.2.1. Реакції катіона Мангану з лугами 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дослід. 10.2.1. Реакції катіона Мангану з лугами



Луги утворюють з іоном Мn2+ білий осад марган (II) гідроксиду:

Мn2+ + 2OH- ® Mn(OH)2.

Останній розчиняється у кислотах, але не розчиняється в надлиш­ку лугу. Киснем повітря він поступово окиснюється до бурого марган (ІV) гід­роксиду:

2Mn(OH)2 + O2 ® 2MnO(OH)2.

Осад Mn(OH)2 одержують також при окисненні Мn2+ гідроген пероксидом в присутності лугу:

Mn(NO3)2 + 2NaOH + H2O2 ® Mn(OH)2 + 2NaNO3 + H2O.

До 2-3 крапель розчину солі Маргану додати кілька крапель розчину NаОН до появи білого осаду Mn(OH)2. Звернути увагу на те, що осад поступово буріє внаслідок окиснення Mn(OH)2 до MnO(OH)2. Потім додати до осаду 2-3 краплі гідроген пероксиду з масовою част­кою H2O2 3%. Осад тут же стає буро-чорним, бо Мn2+ швидко окис­нюється до MnO(OH)2. Гідроксид MnO(OH)2 розчиняється у хлоридній кислоті при нагріванні:

MnO(OH)2 + 4HCl ® MnCl2 + 3H2O + Cl2

або при дії сульфатною кислотою в присутності гідроген пероксиду:

MnO(OH)2 + Н24 + H2O2 ® МnSО4 + 3H2O + О2.

В обох випадках марган (ІV) відновлюється до іона Мn2+. NH4OH також осаджує Мn2+ у вигляді Mn(OH)2, але в присутності со­лей амонію цього не відбувається.

Дослід 10.2.2. Реакції на катіон Цинку

Луги дають з іонами Zn2+ білий аморфний осад гідроксиду Zn(OH)2, що виявляє амфотерність:

Zп(ОН)2 + 2Н+ ® Zn2+ + 2Н2O, Н2ZnO2 + 2OH- ® ZnO22- + 2Н2О.

До 4-5 крапель розчину солі цинку додати спочатку 1-2 краплі розчину NаОН, а потім надлишок його – до розчинення осаду.

Якщо на розчин цинкату (Na2ZnO2 або К2ZnO2) вплинути амоній хлоридом, осад Zп(ОН)2 не утвориться. Амоній гідроксид осаджує іони Zn2+ у вигляді гідроксиду:

ZnCl2 + 2NH4OH ® Zn(OH)2 + 2NH4Cl,

однак при цьому цинк гідроксид розчиняється в надлишку NH4OH з утворенням комплексних іонів Zn(NH2)62+ або Zn(NH3)42+:

Zп(ОН)2 + 6NH4OH ® [Zn(NH3)6](OH)2 + 6Н2О.

До 5-6 крапель розчину солі цинку обережно додати NH4OH. Спостерігати утворення осаду цинк гідроксиду і наступне його розчи­нення. В присутності солей амонію NH4OH зовсім не осаджує іони Zn2+.

Дослід 10.2.3. Реакції катіонів Купруму

Луги утворюють із купрум (ІІ) катіонами аморфний блакитний осад гідроксиду:

Cu2+ + 2OH- ® Cu(OH)2.

Але у надлишку лугу і при нагріванні він частково розчиняється з отриманням куприту:

Cu(OH)2 + NaОН ® Na2[Cu(OH)4].

До 3-4 крапель розчину солі Купруму додати 2-3 краплі розчину натрій гідроксиду. До частини осаду додати луг і нагріти на водяній бані. Переконайтись, що куприт-іон надає розчинові синього за­барвлення. Другу частину осаду розчинити у хлоридній кислоті.

Амоній гідроксид дає з іоном Купруму зеленавий осад гідроксо-сульфату:

2CuSO4 + 2NH4OH ® (CuOH)2SO4 + (NH4)2SO4,

який у надлишку реактиву розчиняється з одержанням тетрааміно-купро-(ІІ)-сульфату інтенсивно синього кольору:

Cu(OH)2 + (NH4)2SO4 + 6NH4OH ® 2[Cu(NH3)4]SO4 + 8H2O.

До 3-4 крапель розчину солі Купруму додати розведеного розчину амоній гідроксиду спершу до появи зеленавого осаду, а потім до його розчинення. Реакція використовується для виявлення катіона Купруму.

10.3. Контрольні запитання

1. Основні сполуки та хімічні властивості металів-мікроелементів Купруму та Цинку.
2. Хімія сполук Мангану. Оксиди та гідроксиди Мангану, манганатна та перманганатна кислоти: їх отримання та властивості.
3. Хімія сполук Феруму. Оксиди та гідроксиди Феруму: їх отримання та властивості.
4. Запишіть рівняння реакцій, що відповідають ланцюжку перетворень: залізо ® ферум (ІІ) хлорид ® ферум (ІІ) гідроксид ® ферум (ІІІ) гідроксид
5. Хімія сполук Купруму. Оксиди Купруму: їх отримання та властивості.
6. Запишіть рівняння реакцій, що відповідають ланцюжку перетворень: мідь ® купрум (ІІ) нітрат ® купрум (ІІ) гідроксид ® купрум оксид
7. Хімія сполук Цинку. Оксид та гідроксид Цинку: їх отримання та властивості.
8. Закінчити рівняння реакцій, вказати умови їх проведення, якщо вони відрізняються від звичайних (нагрівання, каталізатори, тиск і т.ін.): CuSO4 + KI ® Zn + H2SO4(конц) ® KMnO4 ®

ДОДАТКИ

Додаток 1.

 

ГУСТИНА ВОДНИХ РОЗЧИНІВ КИСЛОТ, ОСНОВ ТА СОЛЕЙ

РІЗНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ (при t° 18°C), г/см3

 

 

ω Густина розчину, г/мл (г/см3)
NaOH KOH NH3 HCl NaCl KCl
  0,998 0,998 0,998 0,998 0,998 0,998
  1,01 1,008 0,994 1,003 1,005 1,004
  1,021 1,016 0,99 1,008 1,012 1,011
  1,032 1,024 0,984 1,012 1,02 1,017
  1,043 1,033 0,981 1,018 1,027 1,024
  1,054 1,041 0,977 1,023 1,034 1,03
  1,065 1,048 0,973 1,028 1,041 1,037
  1,076 1,055 0,969 1,033 1,049 1,043
  1,087 1,064 0,965 1,038 1,056 1,05
  1,098 1,072 0,961 1,043 1,063 1,057
  1,109 1,08 0,958 1,047 1,071 1,063
  1,131 1,099 0,95 1,057 1,086 1,077
  1,153 1,116 0,943 1,067 1,101 1,09
  1,175 1,137 0,936 1,078 1,116 1,104
  1,197 1,154 0,93 1,088 1,132 1,118
  1,219 1,173 0,923 1,098 1,148 1,133
  1,241 1,193 0,916 1,108 1,164 1,147
  1,263 1,217 0,91 1,119 1,18 1,162
  1,285 1,238 0,904 1,129 1,197  
  1,306 1,267 0,898 1,139    
  1,328 1,285 0,892 1,149    
  1,349 1,307   1,159    
  1,37 1,331   1,169    
  1,39 1,355   1,179    
  1,41 1,382   1,189    
  1,43 1,408   1,198    

 

Додаток 2.

Константи нестійкості деяких комплексних

іонів у водних розчинах при 25°С

 

Cхема дисоціації комплексного іона Константа нестійкості
[Ag(NH3)2]+ Ag+ + 2NH3 9,3 • 10-8
[Ag(NО2)2]+ Ag+ + 2NО2- 1,8 • 10-3
[Ag(S2O3)2]3- Ag+ + 2S2O3- 1,1 • 10-13
[Ag(CN)2]- Ag+ + 2CN- 1,1 • 10-21
[HgCl4]2- Hg2+ + 4Cl- 8,5 • 10-16
[HgBr4]2- Hg2+ + 4Br- 1,0 • 10-21
[HgI4]2- Hg2+ + 4I- 1,5 • 10-30
[Hg(CN)4]2- Hg2+ + 4CN- 4,0 • 10-42
[Cd(NH3)4]2+ Cd2+ + 4NH3 7,6 • 10-8
[Cd(CN)4]2- Cd2+ + 4CN- 7,8 • 10-18
[Cu(NH3)4]2+ Cu2+ + 4NH3 2,1 • 10-13
[Cu(CN)4]3- Cu+ + 4CN- 5,0 • 10-31
[Ni(NH3)6]2+ Ni2+ + 6NH3 1,9 • 10-9

Додаток 3.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 87; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.213.128 (0.01 с.)