Види, форми, прийоми розумової діяльності.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види, форми, прийоми розумової діяльності.



Основні закони риторики.

Студенти повинні:

ü знати прийоми мислення, вимоги до мовлення і мислення, як правильно читати й осмислювати прочитане;

ü володіти прийомами мислення та мовлення, збагачувати індивідуальний словник, правильно читати, осмислювати й опрацьовувати текст, вміти відредагувати текст.

ЗАВДАННЯ

Виконайте тести:

1. Вища форма загальнонародної мови – це:

А територіальні діалекти Б наріччя

В сучасна українська літературна мова Г жаргони

 

2. Риторику як «мистецтво переконання» визначав:

А Арiстотель Б Квiнтiлiан В Цицерон Г Демосфен

 

3. Під час виступу голос треба підвищувати тоді:

А коли хочете когось переконати

Б коли хочете відповісти на запитання

В коли ставите запитання, виявляєте здивування чи радість*

Г з ясувати причину своєї невдачі

 

4. Установіть послідовність етапів доповіді:

А висновки Б вступ В основний текст

 

5. Риторика – це:

А наука про культуру спілкування та мовлення

Б наука і мистецтво переконувати співрозмовника

В наука про правильне застосування міміки ті жестів

Г наука про правильну артикуляцію звуків мовлення

 

6. Щоб утримувати увагу слухачів, потрібно:

А говорити надто голосно

Б говорити тихо

В пристосовувати свій голос до тієї обстановки, де відбувається спілкування

 

7. Основоположником сучасної української літературної мови вважають:

А Котляревського І.П. Б Лесю Українку

В Шевченка Т.Г. Г Франка І.Я.

 

8. Ораторська дiяльнiсть складається з етапiв:

А трьох Б чотирьох В п’яти Г шести

 

9. Предмет риторики — це публiчний виступ:

А так Б ні

 

10. Щоб бути приємним співрозмовником, треба:

А якомога більше говорити, дотримуватися правил спілкування, бути тактовним

Б вітатися першим, намагатися всіх переговорити, бути тактовним

В говорити тихо

Г вітатися першим, виявляти дружнє ставлення до людей, дотримуватися правил спілкування

11. Головна ознака літературної мови:

А варіативність Б черговість В унормованість Г легітимність

 

12. Бiльш критично до промови оратора налаштованi аудиторії:

А великі; Б малі

 

13. Публiчний виступ i презентацiя — це синоними:

Атак Б ні

 

14. Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то:

А вказуйте на її помилки в присутності інших, робіть це по-дружньому

Б критикуйте прямо, в присутності інших, похваліть те, що ваш знайомий

робить як слід

Г вказуйте на помилки лише віч-на-віч, попросіть вибачення за зроблене зауваження

 

15.Установіть відповідність між типовими комунікативними ситуаціями і характерною для них системою мовних формул:

1. Хай щастить! А знайомлення

2. Ви так чудово виглядаєте! Б розрада

3. Викиньте це з голови В комплімент

4. Дозвольте відрекомендуватися Г прощання

16.Установіть відповідність між типовими комунікативними ситуаціями і характерною для них системою мовних формул:

1. До зустрічі! А знайомлення

2. Ви така чарівна! Б звернення

3. Даруйте, що затримав Вас В комплімент

4. Будьмо знайомі! Г прощання

 

17.Встановіть відповідність між родами і жанрами ораторського мистецтва:

1. Вузівська лекція А церковно- богословське

2. Репортаж Б судове

3. Звинувачувальна промова В лекційне

4. Промова на соборі Г академічне

 

18.Встановіть відповідність між родами і жанрами ораторського мистецтва:

1. Наукова доповідь А церковно- богословське

2. Інструктаж Б судове

3. Захисна промова В лекційне

4. Церковна проповідь Г академічне

 

Розділ 2. Етика ділового спілкування

Тема 5. Поняття етики ділового спілкування

Студенти повинні:

ü знати сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми та нормативи;

ü вмітивикористовувати набуті знання у процесі ділового спілкування.

ЗАВДАННЯ

1. Запишіть основні правила ділового етикету

2.Продовжіть речення:

· Етикет – це…

· Службовий етикет визначає…

· Перше враженні від людини складається з того, наскільки…

· Поганий настрій не слід.., оскільки…

· Кожна ситуація потребує певних мовних засобів, наприклад..

· Пошанна множина в українській мові виражається тільки…

· Невід’ємним атрибутом ділового життя сьогодні є…

· Візитна картка – це…

· Візитні картки бувають різних типів: …

· Колір візитних карток повинен бути…

· Обмін візитними картками відбувається зразу після…

3. Наведіть приклади недоречного мовлення; поясніть, які теми є табу (заборонені) під час відвідин хворого в лікарні, у швидкісному транспорті, на весіллі, на уроці в школі.

4. Оформіть (на вибір) сімейну візитну картку, картку для неофіційних намірів, візитну картку установи.

 

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Етика ділового спілкування

У випадку суто індивідуалізованого приватного спілкування використання певних мовних засобів, зокрема лексичних і синтаксичних, є органічною частиною складного й багатогранного процесу управління.

Якщо під культурою управління розуміти сукупність вимог до процесу управління й до особистих якостей людей, які його здійснюють, то мова є найголовнішим посередником між зовнішньою його стороною(естетика робочого місця, принциповість, оперативність, діловитість) і внутрішньою культурою керівника(доброзичливість, вміння дорожити своїм і чужим часом, відкритість до потреб і турбот підлеглих). Високий ступінь ситуативності при проведенні нарад, прийомі відвідувачів, ділових контактах і службовій телефонній розмові примушує їх учасників «відкривати» реальні можливості власної вихованості й ознайомленості зі структурами службовою мовного етикету.

Ділові контакти «переживають», як правило, етап знайомства або встановлення контакту і припинення або продовження спільної діяльності чи контактування в неофіційній сфері. При цьому головним є етап знайомства, бо від форми представлення і конструкцій мовного етикету часто залежить, чи будуть подальші ділові контакти між новими партнерами. Ось чому при безпосередньому знайомстві і знайомстві через посередника слід пам’ятати низку обов'язкових правил.

1. Якщо це безпосереднє знайомство, то для початку розмови достатньо вступних фраз типу Я хотів би з вами познайомитися; Мені хотілося б з вами познайомитися; Дозвольте з вами познайомитися; Дозвольте відрекомендуватися і при формулюванні мети встановлення ділового контакту – відомостей про посаду, звання, фах та ін. Знайомство через посередника має більш офіційний характер, що зобов’язує нових знайомих вітатися один з одним, навіть якщо вони й не підтримуватимуть знайомства. Той, хто знайомить, повинен, крім імені, по батькові й прізвища, назвати й посаду, звання співбесідника. Лише після цього розмову розпочинає той з них, хто старший віком чи за службовим становищем. При цьому в офіційній обстановці, на роботі, зразу ж можна переходити до викладу справи, а в неофіційній, у товаристві, треба спочатку шукати спільні інтереси, щоб підтримати розмову. У будь-якому разі треба поводитися зі всіма по-дружньому, уважно слухати, цікавитися сказаним і поступово «вивчати» нового знайомого, щоб швидше пристосуватися до його характеру, мови й поведінки.

2. І посередники, і майбутні ділові партнери повинні чітко й ясно називати прізвища, імена та по батькові в називному відмінку. При цьому не слід соромитися перепитати імя, якщо ви його не почули або погано розібрали. Це краще, ніж намагатися обминути звертання на ім'я.

Якщо посередник у знайомстві каже: Познайомтеся, у вас є багато спільного, і ви швидко знайдете про що поговорити , то рівноправні партнери називають себе, кажуть «дуже приємно», потискують один одному руки – і знайомство відбулося.

Коли ж при знайомстві підкреслюється перевага одного з партнерів у майбутній справі («Вікторе Федоровичу! Дозвольте відрекомендувати Вам цього молодого слухача магістратури...»), то промовити слова «дуже радий» і першим подати руку повинен той, кому цього «молодого слухача» рекомендують.

3. Обмінюватися візитними картками слід вибірково, обережно і мати лише одну мету: інформативність для підкреслення наміру про бажаний довгостроковий діловий або дружній контакт. Роздавати їх на всі боки – свідчення непродуманості подальшою розвитку подій або підкреслення своєї значущості. При небажаному знайомстві це взагалі неприпустима річ, але відмовлятися від нього – прояв крайньої невихованості, тому в цій ситуації треба ввічливо триматися і після знайомства не розпочинати розмову. Простягнену руку треба потиснути обов'язково (не прийняти простягнутої руки – образа). Якщо цього не можна зробити (рука болить, брудна або зайнята), треба вибачитися й пояснити причину, чому цього не можна зробити.

4. Обмінюватися потиском рук прийнято в чотирьох випадках: при знайомстві, переходячи на «ти», при поздоровленні і висловленні співчуття. Подавати руку треба рішуче, але невимушене, бо млявий потиск – неприємний, подані пальці замість руки – образа, трясти руку або довго її тримати – прояв невихованості. Жінка повинна простягнути руку для знайомства першою, причому вона може подавати її і в рукавичці. Чоловіки ж, вітаючись із жінкою, рукавичку повинні скидати обов'язково. Між собою чоловіки повинні підкреслювати рівноправність: або обидві простягнуті руки в рукавичках, або без них.

Характер першого потиску руки – це свідчення або майбутнього продовження й закріплення знайомства, або його припинення. Тут, як і при встановленні контакту, важливими стають не тільки слова Пробачте! Скажіть, будь ласка, але й усе, що супроводжує цю процедуру: усмішка, рух рукою, вираз обличчя або очей, голос, нахил голови. Крім того, залежно від ситуації треба використовувати різні типи звертань на ім'я, якщо люди одного віку або давно знайомі, на ім'я та по батькові – коли люди різного віку або в дещо офіційній ситуації, на прізвище при звертанні до значно молодших за віком (наприклад, учителя до учнів, студентів), на прізвище з обов’язковим додаванням слів пане, добродію, колего, товаришу.

В українській мові звертання набуває форму кличного відмінка, наприклад, Іване Олександровичу, Анатолію Михайловичу! Вибираючи тип звертання, треба користуватися відтінками інтонації від офіційних до теплих, майже дружніх.

Якщо розмова двох відбувається в присутності третього, цю людину не можна «обзивати» він чи вона. Її треба називати не абстрактно, а на ім'я та по батькові, використовуючи прізвище й посаду, звання тощо. Про зовсімне знайому людину, присутню при розмові, можна сказати наш співрозмовник.

При особистому діловому спілкуванні, яке завжди краще й ефективніше від телефонної розмови, слід дотримуватися таких рекомендацій:

-учіться слухати у відповідальній розмові і в тих випадках, коли не дуже обізнані з питанням;

- будьте ввічливими, лаконічними, ясними і точними;

- вибирайте ситуацію, місце, час і обставини, в яких відбудеться важлива для вас ділова розмова;

- для визначення позиції партнера ставте запитання;

- не говоріть надто багато про себе, свій стан здоров'я, про родину, не нарікайте на свої неприємності – це мало кого цікавить;

- не чекайте на якісь особливі події, щоб похвалити людину навіть за

невеликі успіхи в роботі;

- не критикуйте підлеглого зразу після провини, відкладіть розмову на

деякий час;

- починайте розмову не з критики, а з похвали за ту роботу, яку ваш співрозмовник виконує добре;

- навчіться критикувати співробітників по-дружньому, віч-на-віч, пояснивши, що ви теж колись робили схожі помилки;

- не поспішайте з першою погляду на людину складати про неї остаточну думку: вистукайте співрозмовника зацікавлено, доброзичливо й уважно, а головне – без упередження й до кінця;

- не переривайте розмови запитаннями, якщо розповідь вас здивувала. Примусьте себе зосередитися, навіть якщо розмова неприємна або складна для розуміння.

Візитна картка як спосіб установлення індивідуального контакту.На сьогодні візитні картки стали невід'ємним атрибутом ділового життя. Вони вручаються (пересилаються поштою) під час знайомства чи візиту для встановлення подальших контактів, ось чому користуватися ними треба вибірково. Візитна картка згідно з протокольними вимогами має бути білого кольору (кольоровим може бути лише фірмовий знак), як правило, форматом 5 × 9 з округлими краями. Здебільшого вона містить такі реквізити:

- назву підприємства, установи, організації, фірми;

- прізвище, ім'я та по батькові власника візитної картки;

- посаду;

- адресу установи, організації, підприємства, фірми (домашню адресу);

- номери телефонів, факсу;

Назва фірми, прізвище, ім'я та по батькові друкуються великими літерами, а посада, адреса, телефони – малими.

Візитні картки бувають різних видів.

Стандартні карткивикористовуються під час знайомства ділових, людей. Вони мають такий вигляд:

Фірмовий знак
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА КОМПАНІЯ

«УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ»

МИСЬКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.207 (0.012 с.)