Написання слів іншомовного походження



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Написання слів іншомовного походження



Слова іншомовного походження пишуться за такими правилами: звук л на письмі передається твердо і м’яко, напр.: бланк, лістинг; після л пишеться е, а не є, напр.: легат, левередж; в узагальнених словах приголосні не подвоюються, але в деяких назвах та в похідних від них словах зберігається подвоєння, напр.: сума, маса, тонна, Діккенс, голландський; на стику префіксів і коренів можуть поєднуватися однакові приголосні звуки, напр.: контрреволюція, іммобілізація; на початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не и, напр.: іпотека, індосамент; сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється, а іе переходить в іє напр.: консорціум, опціон, орієнтація, коефіцієнт; у кінці невідмінюваних слів і після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л в основах пишеться і, напр.: олігархія, боніфікація; після приголосних л, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш в загальних назвах перед приголосним виступає и, напр.: інжиніринг, утилізація; після голосних пишеться ї, напр.: альтруїзм, двоїстість; після апострофа, ь, й, е, і пишеться є, а не е, напр.: бар’єр, феєрверк; після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ь, напр.: віньєтка, барельєф.

Рекомендована література

Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – С. 163-174, 205-219, 247-250.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 24-27, 36-38, 66-67, 109-110, 128-130, 161, 188-189, 190-191, 202-203.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 21-23, 36-45.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 345-354.

Шевчук С.В. Ділове мовлення. – К., 2003. – С. 229-233.

Український правопис. – К., 2002.

 

Завдання

1. Записати слова разом, окремо або через дефіс:

Само… фінансування, холдинг… компанія, інфра… структура, євро… кредити, соло… вексель, аграрно… промисловий, безпроцентно… виграшний, бізнес… клас, позиково… ощадний, фірма… рейдер, ціно… утворення, бюджетно… кризовий, ва… банк, виробничо… споживчий, воєнно… економічний, держ… промисловість, енерго… ринок, житлово… орендний, хронічно… безробітний, людино… година.

2. Написати слова з часткою не разом або окремо:

не… вигода, не… заприбуткований, не… довиробіток, не… довір’я, не… до… вподоби, не… власний, не… властиво, не… з’ясованість, не… платіжний, не… довиторг, не… влаштованість, не… продажний, не… в… пору, не… доспоживання, не… видача, не… впопад, не… працездатний, не… мов… би… то, не… ліквідність.

3. Записати географічні назви разом, окремо або через дефіс:

Звени… городка, Санта… Фе… де… Богота, Синьо… гора, Коста… Ріка, Сімферо… поль, Пном… пень, Абу… Дабі, Скала… Подільська, Андорра... ла… Велья, Тель… Авів, Червоно… град, Пуерто… Ріко, Шрі… ланка, Монте… відео, Рава… Руська, Сан… Хосе, Ер… Ріяд, Джордж… таун, Улан… Батор, Іслама… бад, Сан… Сальвадор.

4. В іншомовних словах вставити відповідні літери, знаки:

Да(к,кк)а, юніт(і,и)зація, Мако(к,кк)о, Філі(п,пп)іни, М(’,ь)янма, Де(л,лл)і, Ваш(и,і)нгтон, Канбе(р,рр)а, Ч(и,і)лі, Скоп(’,ь)є, Мадр(и,і)д, Брю(с,сс)ель, Пхен(’,ь)ян, Тбілі(с,сс)і, Ніґ(е,є)рія, Сант(’,ь)яго, Алж(и,і)р, холд(и,і)нг, Та(л,лл)і(н,нн), О(т,тт)ава, х(е,є)джер, Рейк(’,ь)вік, В(’,ь)єнт(’,ь)ян, Ва(л,лл)е(т,тт)а, Мех(и, і)ко, Асунс(’,ь)йон, макл(е,є)р.

5. Написати текст відповідно до норм українського правопису:

Назва ...(М,м)онета... походить від імені (Б,б)огині (Ю,ю)нони (М,м)онети (наставниці), храм якої знаходиться на (К,к)апітолії в (Р,р)имі. Прообрази перших монет були просто не... великими злитками металу не... визначеної форми. На Русі металеві гроші власного карбування з... явилися на... прикінці Х ст., а з другої половини XVI ст. карбувалися вже систематично.

Монета є цінним історичним джерелом для різно... бічного вивчення економічної й політичної історії народів, їх матеріальної і духовної культури. Вони є пам... ятками товарно... грошових відносин, медал...єрного мистецтва, техніки монетної справи, свідками економічних зв... язків між країнами.

Організаційні документи

Декларація –офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з’їздом яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені.

Реквізитами декларації є: 1) назва виду документа; 2) заголовок до тексту; 3) дата одержання; 4) адресат; 5) текст; 6) дата відправлення;
7) підписи відповідальних осіб; 8) відмітка про надходження (назва одержувача, дата перевірки, довідка інспектора обліку, дата проведеня документа); 9) підпис керівної особи.

 

Про декларацію див.:

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 105-109.

 

Приклад декларації

Декларація

про податок на додану вартість

і акцизний збір за імпортні товари (ксероксний папір)

ІІ півріччі 2002 р.

одержано 15 січня 2003 року державною податковою інспекцією

№ п/п Показники Сума
1 Митна вартість товарів, перерахована в національну валюту України за курсом Національного банку України на дату подання вантажної митної декларації митним органам 22962,27
2 Сума мита та митних зборів, сплачених при оформленні митних процедур 2296,23
3 Сума акцизного збору за підакцизні товари за встановленими ставками, що підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника даної декларації (п. 1 + п. 2) х ставку А3 1148,11
4 Сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника даної декларації (п. 1 + п. 2 + п. 3) х х 20% 5051,70

Дата відправлення “15”січня 2003 року

Керівник Підпис А.С.Павліщук

Головнийй бухгалтер Підпис О.Т.Федьків

Відмітка одержувача

Дата перевірки “17”січня 2003 року

Довідка інспектора обліку

Проведено по особовому рахунку платника 287

Дата проведення “17”січня 2003 року

 

Інструкція –документ, що містить правила, які регулюють спеціальні сторони діяльності й стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов’язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов’язкові для виконання.

Реквізити інструкції: 1) назва виду документа; 2) гриф затвердження; 3) гриф погодження; 4) заголовок до тексту; 5) текст;
6) підпис; 7) печатка.

 

Про інструкцію див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 119-121.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 100-101.

Погиба Л.Г. та ін. Складання ділових паперів. – К., 2002. – С. 13-19.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 182.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 164-167.

 

Приклад інструкції

Інструкція

Затверджено наказом відкритого Погоджено з обласними

акціонерного товариства філіями відкритого

“Міжнародний комерційний банк”, акціонерного товариства

проспект Незалежності, 5, “Міжнародний комерційний

місто Київ, 200, 04315, банк”

тел. (044) 410-23-85,

факс (044) 415-38-96,

від 15.11.02 № 45-83/867

Про порядок приймання, використання

приватизаційних сертифікатів

і виплати дивідендів акціонерам

Згідно з чинним законодавством та у зв’язку з уведенням Кабінетом Міністрів України Декрету “Про систему приватизації державного майна” ВАТ “Міжнародний комерційний банк” встановлює такий порядок використання приватизаційних сертифікатів і виплату дивідендів акціонерам:

1. Філії, які належать ВАТ “Міжнародний комерційний банк”, можуть приймати сертифікати від населення України для реального використання.

2. Згідно з постановою АТ “Міжнародний комерційний банк” обласні приватизаційні центри повинні вчасно виплачувати акціонерам дивіденди.

3. Кожен акціонер, вклавши приватизаційний сертифікат у розвиток будь-якого промислового підприємства, стає частково його власником.

Голова ВАТ (підпис) А.П.Онишкевич

(печатка)

Положення –правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, їх структурних підрозділів, а також установ, організацій і підприємств (філій), які їм підпорядковуються.

Положення складається з таких реквізитів: 1) назва виду документа; 2) гриф затвердження; 3) гриф погодження; 4) заголовок до тексту;
5) текст; 6) підпис; 7) печатка (при потребі).

 

Про положення див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 113-115.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 101-102.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 19-20.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 180-181.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 167-168.

 

Приклад положення

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

“Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”

Затверджено наказом Зареєстровано в Міністерстві юстиції

Міністерства фінансів України 23 червня 2001 р. за №539/5730

України від 18 червня зі змінами, внесеними наказом

2001 р. № 303 Міністерства фінансів України

від 25 листопада 2002 р. № 989

Загальні положення

1. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” (далі – Положення (стандарт) 23) визначає методологічні засади формування інформації про операції пов’язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 23 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) щодо операцій пов’язаних сторін.

3. Пов’язаними сторонами вважаються: 3.1) підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;
3.2) підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов’язаних сторін визначається підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою).

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Близькі члени родини – чоловік або дружина і родичі (визнані такими згідно із законодавством) фізичної особи, що є пов’язаною стороною, які можуть впливати або перебувають під впливом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансової, господарської та комерційної політики підприємства.

Операції пов’язаних сторін – передача активів або зобов’язань однією пов’язаною стороною іншим пов’язаним сторонам.

Провідний управлінський персонал – персонал, відповідальний за керівництво, планування та контролювання діяльності підприємства.

Операції пов’язаних сторін

5. До операцій пов’язаних сторін, зокрема, належать:
5.1) придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт послуг); 5.2) придбання або продаж інших активів; 5.3) операції з агентськими угодами; 5.4) орендні операції; 5.5) операції з ліцензійними угодами (передача об’єктів промислової власності тощо); 5.6) фінансові операції; 5.7) надання та отримання гарантій та застав; 5.8) операції з провідним управлінським персоналом та з його близькими членами родини.

6. Оцінка активів або зобов’язань в операціях пов’язаних сторін здійснюється, зокрема, такими методами: 6.1) порівнюваної неконтрольованої ціни; 6.2) ціни перепродажу; 6.3) “витрати плюс”; 6.4) балансової вартості.

7. За методом порівнюваної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну готову продукцію (товари, роботи, послуги), що реалізується не пов’язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

8. За методом ціни перепродажу застосовується ціна готової продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням відповідної націнки.

9. За методом “витрати плюс” застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки.

10. За методом балансової вартості оцінка активів або зобов’язань здійснюється за балансовою вартістю, що визначається згідно з відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Розкриття інформації

11. У примітках до фінансової звітності за наявності операцій пов’язаних сторін наводиться така інформація: 11.1) характер відносин між пов’язаними сторонами; 11.2) види та обсяги операцій (сума аба частка у загальному обсязі) пов’язаних сторін;
11.3) використані методи оцінки активів і зобов’язань в операціях пов’язаних сторін; 11.4) суми дебіторської та кредиторської заборгованості за операціями пов’язаних сторін.

12. Якщо одна пов’язана сторона здійснює контроль або перебуває під контролем іншої пов’язаної сторони, то інформація про характер відносин пов’язаних сторін наводиться незалежно від наявності операцій між ними.

13. Інформація, передбачена пунктом 11 Положення (стандарту) 23, може не наводитися у примітках до: 13.1) консолідованої фінансової звітності щодо внутрішньогрупових операцій;
13.2) фінансової звітності материнського (холдингового) підприємства, якщо вона оприлюднюється разом з консолідованою фінансовою звітністю; 13.3) фінансової звітності дочірнього підприємства, яке є юридичною особою за законодавством України та знаходиться у повній власності материнського (холдингового) підприємства, яке також є юридичною особою за законодавством України та оприлюднює консолідовану фінансову звітність;
13.4) фінансової звітності підприємств, які перебувають під контролем держави щодо операцій з підприємствами, які також перебувають під контролем держави.

14. Інформація про операції з асоційованими підприємствами, які обліковуються інвестором за методом участі в капіталі, наводиться у фінансовій звітності відповідно до пункту 11 Положення
(стандарту) 23.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку (підпис) В.М.Пархоменко

Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. - № 12. – С. 60

Правила –це службові документи з викладом настанов чи вимог, що регламентують певний порядок дій, поведінку юридичних та фізичних осіб.

Правила складаються з таких реквізитів: 1) гриф затвердження;
2) назва виду документа; 3) заголовок до тексту; 4) текст; 5) підпис відповідальної особи (при потребі).

 

Про правила див.:

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 103.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 21-22.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 182-183.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 168-169.

 

Приклад правил

Затверджено постановою

Кабінету Міністрів України

29.11.01 № 1599

Правила

застосування національного знака відповідності

1. Національний знак відповідності (далі – знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності, які поширюються на неї.

2. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах з підтвердження відповідності. При цьому нанесення знака відповідності є обов’язковим.

3. У разі підтвердження уповноваженим органом із сертифікації відповідності продукції поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

4. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками.

5. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

6. Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції.

Офіційний вісник України.

– 2001. – № 49. – С. 32.

Статут – юридичний акт, що становить зведення правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими організаціями, права й обов’язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності.

Статут містить такі реквізити: 1) гриф затвердження; 2) гриф погодження; 3) назва виду документа; 4) заголовок до тексту;
5) текст (загальні положення; місцезнаходження підприємства; мета та предмет діяльності; органи управління; майно і використання прибутку; компетенція та повноваження трудового колективу; зовнішньоекономічна діяльність; реорганізація та ліквідація; відомості про засновника).

Про статут див.:

Ділова українська мова / За ред. О.Д.Горбула. – К, 2002. – С. 116-118.

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 104.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К.,
2002. – С. 36-37.

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 181-182.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 169-171.

 

Приклад статуту

Затверджено Зареєстровано

Власник приватного підприємства Івано-Франківським

Степанов Р.М. (підпис) місьвиконкомом

19 листопада 2002 року Зав. відділу держ. реєстрації

і розвитку підприємництва

Пилипенко В.М. (підпис)

23 листопада 2002 року

Статут

приватного підприємства “Каскад”

1. Загальні положення

1.1 Приватне підприємство “Каскад” (далі підприємство) з правом найму робочої сили, засноване на приватній власності громадянина України Степанова Романа Миколайовича, створене на основі Законів України “Про підприємства в Україні” та “Про підприємництво” і діє на принципах економічної й правової самостійності.

1.2 Засновником підприємства є фізична особа.

Засновник є власником підприємства.

1.3 Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку та штампи зі своїм найменуванням, інші реквізити.

2. Місцезнаходження підприємства

2.1. Юридична адреса підприємства: м. Івано-Франківськ, вул. Запорізька, 675/32

3. Мета та предмет діяльності

3.1. Метою створення підприємства є одержання прибутку.

3.2. Для досягнення зазначеної мети предметом діяльності підприємства є: розробка, виробництво і реалізація товарів народного споживання; виробництво та реалізація будівельних матеріалів та виробів; виконання будівельно-монтажних робіт; закуповування в населення, вирощування, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції; послуги громадського харчування (створення столових, барів, кафе, ресторанів); збір, утилізація, переробка вторинних ресурсів, відходів виробництва і матеріалів та їх реалізація; транспортне обслуговування, створення мережі автомобільних стоянок, станцій для технічного обслуговування та заправки пальним; рекламно-видавнича діяльність; індивідуальне моделювання та пошиття швейних виробів і взуття; організація профільних, універсальних і комісійних магазинів, салонів та інших торгових пунктів (в тому числі продовольчих); внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; переробка деревини, виробництво столярних виробів, меблів та інших виробів з деревини; оптова та роздрібна торгівля товарами для фізичних та юридичних осіб.

4. Органи управління

4.1. Підприємством управляє власник або призначений ним директор.

4.2. При призначенні директора власник письмово визначає питання, які вирішує директор.

4.3. Директор здійснює юридичні дії від імені підприємства без довіреності.

4.4. До компетенції власника належить визначення стратегічних планів розвитку підприємства; зміни Статуту підприємства, призначення директора; затвердження річних результатів діяльності; визначення порядку розподілу прибутку і порядку покриття збитків; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності працівників підприємства; визначення складу і обсягів відомостей, що становлять комерційну таємницю, визначення порядку її захисту і міри відповідальності за її розголошення.

4.5. Відношення між власником та найманими працівниками визначається на основі індивідуальних угод, передбачених цивільним законодавством.

4.6. Власник самостійно визначає оклади, форми та системи оплати праці найманих працівників.

4.7. Вся документація, реклама, вивіски, офіційне спілкування, музичний супровід ведуться виключно державною мовою, крім випадків використання знаків для товарів і послуг, які набули такого статусу згідно з чинним законодавством.

5. Майно та використання прибутку

5.1 Майно підприємства формується за рахунок вкладів власника та одержаних доходів.

5.2. Підприємство самостійно формує необхідні для діяльності фонди.

5.3. Розподіл прибутку визначається власником підприємства.

5.4. Підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном. Відповідальність власника за зобов’язаннями підприємства визначається у відповідності з діючим законодавством України.

6. Компетенція та повноваження трудового колективу

6.1. Трудовий колектив підприємства становлять працівники підприємства.

До компетенції трудового колективу належить: розгляд і затвердження проекту колективного договору; розгляд і вирішення згідно зі Статутом підприємства питань самоврядування трудового колективу; узгодження переліку і порядку надання працівникам підприємства соціальних пільг.

6.2. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами та їх виборним органом, який від імені трудового колективу підписує трудовий договір і має інші повноваження відповідно до чинного законодавства.

7. Зовнішньоекономічна діяльність

7.1. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

8. Умови реорганізації та припинення діяльності

1.1. Реорганізація підприємства проводиться за рішенням власника.

1.2. Ліквідація підприємства здійснюється на підставі рішення власника, суду, арбітражного суду.

1.3. При ліквідації підприємства залишки коштів після розрахунків із кредиторами розподіляються за вказівкою власника.

9. Відомості про засновника

9.1. Степанов Роман Миколайович, паспорт серії СС № 876543, виданий 10.10.1997 року Івано-Франківським МВ УМВС України в Івано-Франківській області.

9.2. Рік народження: 28 липня 1970 року.

9.3. Місце роботи: підприємець.

9.4. Освіта: вища.

9.5. Домашня адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Миру, 369/84.




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.011 с.)