За типом середовища передачі

· Кабельні мережі. Для передачі інформації використовують певний тип кабелю - телефонний, коаксіальний, оптоволоконний, кабель скручена пара.

· Безпровідні мережі. Передача інформації відбувається по радіохвилях в певному частотному діапазоні.

За швидкістю передач

· Низькошвидкісні (до 10 Мбіт/с).

· Середньошвидкісні (до 100 Мбіт/с).

· Високошвидкісні (понад 100 Мбіт/с).

За типом мережної топології

· Загальна шина.

· Кільце.

· Зірка.

· Змішані та інші топології.

За типом функціональної взаємодії

· Однорангові мережі.

· Багаторангові мережі.

· Мережі «Клієнт – Сервер».

· Змішані мережі.

За мережною операційною системою

· На основі Windows.

· На основі UNIX.

· На основі NetWare чи іншої ОС.

· Змішані.

5) Призначення локальної і корпоративний обчислювальних мереж?

Мережні комп'ютери можуть спільно працювати з наступними пристроями: факс-модемами;сканерами;жорсткими дисками;накопичувачами на гнучких дисках;пристроями читання CD-ROM;накопичувачами на магнітній стрічці для резервного копіювання даних;графічними пристроями;а також з практично будь-якими іншими пристроями, що підключаються до комп'ютерів

6) Кабельна система мереж.Тпи дротів?

Структуро́вана ка́бельна систе́ма (СКС) — ієрархічна кабельна система, що включає в себе всі необхідні пасивні компоненти для створення середовища передачі інформації: телекомунікаційні кабелі, з'єднувальні патч-корди, пасивне комутаційне обладнання.

Структурованою кабельною системою (СКС) називається кабельна система:

• що має стандартизовану структуру і топологію,
• яка використовує стандартизовані елементи (кабелі, розніми, комутаційні пристрої тощо),
• забезпечує стандартизовані параметри (швидкість передавання даних, загасання і інш.),
• керована (адмініструється) стандартизованим чином.

Завдання

СКС є універсальним і гнучким вирішенням задачі побудови кабельної інфраструктури будівлі, причому ця інфраструктура адаптована до даної будівлі і здатна підтримувати найширший діапазон застосувань (сервісів).

Застосування

СКС може використовуватись не лише в локальних мережах та телефонії, а також для передачі сигналів в системах контролю, моніторингу, управління господарськими службами будівлі (охоронна та пожежна сигналізації, системи відеоспостереження тощо). Основними стандартами на кабельне обладнання приміщень є американський ANSI/TIA/EIA-568 та міжнародний ISO/IEC 11801. Структурована кабельна система представляє свого роду «конструктор», за допомогою якого проектувальник мережі будує потрібну йому конфігурацію зі стандартних кабелів, з'єднаних стандартними роз'ємами й комутирують на стандартних кросових панелях. При необхідності конфігурацію зв'язків можна легко змінити — додати комп'ютер, сегмент, комутатор, вилучити непотрібне обладнання, а також поміняти з'єднання між комп'ютерами й концентраторами. Ця система може бути побудована на базі вже існуючих сучасних телефонних кабельних систем, у яких кабелі, що представляють собою набір звитих пар^[1], прокладаються в кожному будинку, розводяться між поверхами, на кожному поверсі використається спеціальна кросова шафа, від якої проводи в трубах і коробах підводять до кожної кімнати й розводяться по розетках. На жаль, у нашій країні далеко не у всіх будинках телефонні лінії прокладаються скрученими парами, тому вони непридатні для створення комп'ютерних мереж, і кабельну систему в такому випадку потрібно будувати заново.

Склад системи

Типова ієрархічна структура структурованої кабельної системи включає:

• горизонтальні підсистеми (у межах поверху);
• вертикальні підсистеми (усередині будинку);
• підсистему кампуса (у межах однієї території з декількома будинками).

Горизонтальна підсистема з'єднує кросову шафу поверху з розетками користувачів.

Вертикальна підсистема з'єднує кросові шафи кожного поверху із центральною апаратною будинку. Наступним кроком ієрархії є підсистема кампуса, що з'єднує кілька будинків з головною апаратною всього кампуса. Ця частина кабельної системи звичайно називається магістраллю (backbone).Використання структурованої кабельної системи замість хаотично прокладених кабелів дає підприємству багато переваг. У СКС входять: концентратори, панелі перемикань, стійки, розетки та інші елементи, що дозволяють побудувати цілісну мережу, і отримати чітку документацію, яка спрощує управління, і тим скорочує час простою мережі, а також реконфигурирование (без переробки існуючої проводки) та супровід системи.

Архітектура

Характеристики, переваги, вигоди (ХПВ)

Прийняті принципи архітектурної організації структурованих кабельних систем визначили їхню універсальність, відповідальну найвищим вимогам. Широка номенклатура та високу якість виробів визначили високу популярність СКС. Вони використовуються не лише при розведенні силових електроліній та модернізації внутрішньої телефонної мережі, а й при побудові комунікацій систем автоматизації та управління технологічним обладнанням, прокладання ліній охоронно-пожежної сигналізації, комп'ютерних мереж та інформаційних систем, включаючи системи голосової та відео зв'язку, передачі комп'ютерних даних, охоронного та промислового телебачення і т. д. Вирізняють такі риси СКС:

• Універсальність. Структурована кабельна система при продуманій організації може стати єдиним середовищем для передачі комп'ютерних даних у локальній обчислювальній мережі, організації локальної телефонної мережі, передачі відеоінформації й навіть передачі сигналів від датчиків пожежної безпеки або охоронних систем. Це дозволяє автоматизувати багато процесів контролю, моніторингу й керування господарськими службами й системами життєзабезпечення підприємства.
• Збільшення терміну служби. Строк морального старіння добре структурованої кабельної системи може становити 10-15 років.
• Зменшення вартості додавання нових користувачів і зміни їх місць розташування. Відомо, що вартість кабельної системи значна й визначається в основному не вартістю кабелю, а вартістю робіт з його прокладки. Тому більш вигідно провести однократну роботу із прокладки кабелю, можливо, з більшим запасом по довжині, в кілька разів виконувати прокладку, нарощуючи довжину кабелю. При такому підході всі роботи з додавання або переміщення користувача зводяться до підключення комп'ютера до вже наявної розетки.
• Можливість легкого розширення мережі. Структурована кабельна система є модульною, тому її легко розширювати. Наприклад, до магістралі можна додати нову підмережу, не чинячи жодного впливу на наявні підмережі. Можна замінити в окремій підмережі тип кабелю незалежно від іншої частини мережі. Структурована кабельна система є основою для розподілу мережі на легко керовані логічні сегменти, тому що вона сама вже розділена на фізичні сегменти.
• Забезпечення ефективнішого обслуговування. Структурована кабельна система полегшує обслуговування й пошук несправностей у порівнянні із шинною кабельною системою. При шинній організації кабельної системи відмова одного із пристроїв або сполучних елементів приводить до важкої локалізації відмови всієї мережі. У структурованих кабельних системах відмова одного сегмента не діє на інші, тому що об'єднання сегментів здійснюється за допомогою концентраторів. Концентратори діагностують і локалізують несправну ділянку.
• Надійність. Структурована кабельна система має підвищену надійність, оскільки виробник такої системи гарантує не тільки якість її окремих компонентів, але і їхню сумісність.

Розглянемо основні типи та призначення електричних дротів та кабелів, які використовуються при монтажі внутрішніх груп квартирної електричної мережі.

• електричний дріт(провід) – це ізольований або неізольований провідник електричного струму, який складається з однієї або декількох мідних чи алюмінієвих жил;
• інсталяційний провід – це ізольований електричний дріт для монтажу прихованої або відкритої проводки. В маркуванні проводів перша буква характеризує матеріал струмопровідної жили(А – алюміній, мідь – буква опускається); друга буква П –провід, ПП – плоский провід, двох – чи трижильний; третя буква вказує матеріал ізоляції(В – ПВХ; П – поліетиленова; Р – резинова(гумова));
• електричний кабель – кілька ізольованих електричних дротів в загальній захисній оболонці (додатково поверх може бути стальна спіральна стрічка і т. п.);
• електричний шнур – це гнучкий кабель з багато провідними гнучкими жилами, який використовують для підключення електроприладів до мережі через розетки(неізольований – тільки для повітряних ліній).

Поперечне січення проводів вибирають в залежності від споживаної потужності(струму). Для мідних дротів максимально допустиме струмове навантаження складає 8 А на квадратний міліметр перерізу(для алюмінієвих – до 6А). Для прикладу: мідний провід з площею поперечного перерізу 2,5 мм² витримує струм до 20 А, що відповідає потужності 4,4 кВт в однофазній мережі та 13,2 кВт – в трифазній мережі. Алюмінієвий дріт витримує менше навантаження. При поперечному перерізі 2,5 мм² проводить струм до 15 А, а потужність 3,3 кВт(трифазна мережа) та 1 кВт(однофазна мережа). Тому при струмі 20 А потрібно збільшувати січення алюмінієвого проводу до 4 мм².

При виборі електричних проводів та кабелів також слід враховувати тип захисної ізоляції в залежності від умов їх подальшої експлуатації.

7) Типи і характеристики ліній зв’язку?

Типи ліній зв'язку

Лінія зв'язку складається в загальному випадку з фізичного середовища, по якому передаються електричні інформаційні сигнали, апаратури передачі даних і проміжної апаратури. Синонімом терміна лінія зв'язку (line) є термін канал зв'язку (channel).

Фізичне середовище передачі даних (medium) може являти собою кабель, тобто набір проводів, ізоляційних і захисних оболонок і сполучних рознімань, а також земну атмосферу чи космічний простір, через які поширюються електромагнітні хвилі.

-провідні (повітряні);

-кабельні (мідні і волоконно-оптичні);

-радіоканали наземного і супутникового зв'язку.

Провідні (повітряні) лінії зв'язку являють собою провід без якої-небудь ізоляції чи оплеток, які екранують, прокладений між стовпами і висячій в повітрі. По таких лініях зв'язку традиційно передаються телефонні чи телеграфні сигнали, але при відсутності інших можливостей ці лінії використовуються і для передачі комп'ютерних даних. Швидкісні якості і перешкодозахищеність не краща. Сьогодні провідні лінії зв'язку швидко витісняються кабельними. Кабельні лінії являють собою досить складну конструкцію. Кабель складається з провідників, укладених у кілька шарів ізоляції: електричної, електромагнітної, механічної, а також, можливо, кліматичної. Крім того, кабель може бути оснащений роз'ємами, що дозволяють швидко виконувати приєднання до нього різного устаткування. У комп'ютерних мережах застосовуються три основних типи кабелю: кабелі на основі скручених пар мідних проводів, коаксіальні кабелі з мідною жилою, а також волоконно-оптичні кабелі. Скручена пара проводів називається кручений парою (twisted pair). Кручена пара існує в екранованому варіанті Shielded Twistedpair, STP), коли пари мідних проводів обертається в ізоляційний екран, і еекранованому Unshielded Twistedpair, UTP), коли ізоляційна обгортка відсутня. Скручування проводів знижує вплив зовнішніх перешкод на корисні сигнали, що передаються по кабелю.

Коаксіальний кабель (coaxial) має несиметричну конструкцію і складається з внутрішньої мідної жили й оплетки, відділеної від жили шаром ізоляції. Існує кілька типів коаксіального кабелю, що відрізняються характеристиками й бластями застосування — для локальних мереж, для глобальних мереж, для кабельного телебачення і т.п.

Волоконно-оптичний кабель (optical fiber) складається з тонких (5-60 мікрон)волокон, по яких поширюються світлові сигнали. Це найбільш якісний тип кабелю — він забезпечує передачу даних з дуже високою швидкістю (до 10 Гбит/з і вище) і до того ж краще інших типів передавальної середовища забезпечує захист даних від зовнішніх перешкод. Радіоканали наземного і супутникового зв'язку утворяться за допомогою передавача і приймача радіохвиль. Існує велика кількість різних типів радіоканалів, що відрізняються як використовуваним частотним діапазоном, так і дальністю каналу. Діапазони коротких, середніх і довгих хвиль (KХ, СХ і ДХ), називані також діапазонами амплітудної модуляції (Amplitude Modulation, AM) по типі використовуваного в них методу модуляції сигналу, забезпечують далекий зв'язок, але при невисокій швидкості передачі даних. Більш швидкісними є канали, що працюють на діапазонах ультракоротких хвиль (УКВ), для яких характерна частотна модуляція (Frequency Modulation, FM), а також діапазонах надвисоких частот (СВЧ чи microwaves).У діапазоні СВЧ (понад 4 Ггц) сигнали вже не відбиваються іоносферою Землі і для стійкого зв'язку потрібно наявність прямої видимості між передавачем і приймачем. Тому такі частоти використовують або супутникові канали, або радіорелейні канали, де ця умова виконується.У комп'ютерних мережах сьогодні застосовуються практично всі описані типи фізичних середовищ передачі даних, але найбільш перспективними є волоконно-оптичні. На них сьогодні будуються як магістралі великих територіальних мереж, так і високошвидкісні лінії зв'язку локальних мереж. Популярним середовищем є також кручена пари, що характеризується відмінним співвідношенням якості до вартості, а також простотою монтажу. За допомогою кручений пари звичайно підключають кінцевих абонентів мереж на відстанях до 100 метрів від концентратора. Супутникові канали і радіозв'язок використовуються найчастіше в тих випадках, коли кабельні зв'язки застосувати не можна — наприклад, при проходженні каналу через малонаселену чи місцевість же для зв'язку з мобільним користувачем мережі, таким як шофер вантажівки, лікар, що робить обхід, і т.п.

До основних характеристик ліній зв'язку відносяться:

• амплітудно-частотна характеристика;
• смуга пропущення;
• загасання;
• першкодостійкість;
• перехресні наведення на ближньому кінці лінії;
• пропускна здатність;
• вірогідність передачі даних;
• питома вартість.

У першу чергу розроблювача обчислювальної мережі цікавлять пропускна здатність і вірогідність передачі даних, оскільки ці характеристики прямо впливають на продуктивність і надійність створюваної мережі. Пропускна здатність і вірогідність — це характеристики як лінії зв'язку, так і способу передачі даних. Тому якщо спосіб передачі (протокол) уже визначений, те відомі і ці характеристики. Наприклад, пропускна здатність цифрової лінії завжди відома, тому що на ній визначений протокол фізичного рівня, що задає бітову швидкість передачі даних — 64 Кбіт/с, 2 Мбіт/с и т. п. Однак не можна говорити про пропускну здатність лінії зв'язку, до того як для неї визначений протокол фізичного рівня. Саме в таких випадках, коли тільки має бути визначити, який з безлічі існуючих протоколів можна використовувати на даній лінії, дуже важливими є інші характеристики лінії, такі як смуга пропущення, перехресні наведення, перешкодостійкість і інші характеристики. Для визначення характеристик лінії зв'язку часто використовують аналіз її реакцій на деякі еталонні впливи. Такий підхід дозволяє досить просто й однотипно визначати характеристики ліній зв'язку будь-якої природи, не прибігаючи до складних теоретичних досліджень. Найчастіше як еталонні сигнали для дослідження реакцій ліній зв'язку використовуються синусоїдальні сигнали різних частот. Це зв'язано з тим, що сигнали цього типу часто зустрічаються в техніку і з їх допомогою можна представити будь-як функцію часу — як безупинний процес коливань звуку, так і прямокутні імпульси, які генеруються комп'ютером.