Експертні та навчальні системи

Експертні системи - це програми для комп’ютерів, що акумулюють знання фахівців - експертів в конкретних предметних галузях, які призначені для отримання прийнятних рішень в процесі обробки інформації. Експертні системи трансформують досвід експертів у якій-небудь конкретній галузі знань у форму евристичних правил і призначені для консультацій менш кваліфікованих фахівців.

Сучасні експертні системи знайшли широке застосування у всіх сферах економіки. База знань є ядром експертної системи. Перехід від даних до знань є наслідком розвитку інформаційних систем. Для зберігання даних застосовуються бази даних, а для зберігання знань – бази знань. У базі даних, як правило, зберігаються великі масиви даних із відносно невеликою вартістю, а в базах знань зберігаються невеликі за обсягом, але дорогі інформаційні масиви. База знань – це сукупність знань, описаних з використанням вибраної форми їх уявлення. Наповнення бази знань є одним із найскладніших завдань, яке пов’язане з вибором знань їх формалізацією і інтерпретацією.

Експертна система складається з:

­ бази знань (у складі робочої пам’яті і бази правил), призначеної для зберігання початкових і проміжних фактів в робочій пам’яті (її ще називають базою даних) і зберігання моделей і правил маніпулювання моделями в базі правил;

­ вирішувача завдань (інтерпретатора), який забезпечує реалізацію послідовності правил для вирішення конкретного завдання на основі фактів і правил, що зберігається в базах даних і базах знань;

­ підсистеми пояснення, дозволяє користувачеві отримати відповіді на питання: «Чому система ухвалила таке рішення?»;

­ підсистеми придбання знань, призначеної як для додавання в базу знань нових правил, так і модифікації наявних правил;

­ інтерфейсу користувача, комплексу програм, що реалізовують діалог користувача з системою на стадії введення інформації, і отримання результатів.

Функціональні можливості ЕС визначаються двома її головними системними частинами: середовищем розвитку й середовищем рекомендацій.

Середовище розвитку використовується розробником ЕС для побудови компонентів і розміщення знань у базі знань (БЗ). Середовище рекомендацій використовується не експертами для отримання експертних знань і порад.

Три головні компоненти, котрі виявляються в кожній ЕС – це БЗ, механізм висновку і призначений для користувача інтерфейс. Хоча взагалі ЕС можуть містити наступні компоненти:

· підсистема видобування знань;

· база знань;

· механізм висновку;

· призначений для користувача інтерфейс;

· робоча область;

· підсистема пояснення;

· підсистема верифікації знань.

Експертні системи відрізняються від традиційних систем обробки даних тим, що в них, як правило, використовується символьний спосіб уявлення, символьний висновок і евристичний пошук рішень.

Електронне дистанційне навчання (E-Learnіng/ДН) розглядається як одна з форм організації неперервного навчального процесу, що базується на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях, що використовують кращі педагогічні традиції й інноваційні методи навчання.

Дистанційна форма навчання передбачає переважне навчання слухачів і побудова ними знань поза залежністю від місця перебування (на відстані від самого навчального закладу, навчального середовища, поза безпосереднім контактом із викладачами й іншими слухачами тощо), із метою одержання кваліфікації і навичок, сполучаючи потребу працювати й учитися.

Із самого початку потрібно підкреслити розходження між мультимедійним навчальним посібником - статичним (навіть при наявності елемента технічної інтерактивності) набором матеріалів на WEB-сайті чи CD-ROM - і дистанційним курсом у мережі Інтернет, «душею» якого є спілкування між усіма задіяними суб’єктами процесу навчання.

Роль викладача, що у ДН виконують фасилитатор чи модератор, які об’єднані під терміном «інструктор» - той, хто несе відповідальність за організацію навчання за програмою, у курсі, семінарі тощо.

Слухач (студент чи учасник) є частиною групи, він займається по програмі, вивчає курс, бере участь у семінарах тощо

Проблема, з якою зіштовхується електронне дистанційне навчання - це незалежність і ізоляція слухачів. У її рішенні допомагає новий підхід - конструктивістська концепція мережного навчання (слухачі розділяють контроль і несуть відповідальність за конструювання власних знань).

 

16. Робота з редактором формул Microsoft Equation. Автонумерація формул та посилань на них.