Структура економічної інформації.

 

Структура ЕІ являє собою набір складових її частин. Структуризацією називається процес розбивки бази даних на окремі складові.

 

Ціль структуризація – забезпечення можливості обробки даних за допомогою програмних засобів ЕОМ

 

Для збереження інформації в комп'ютерних базах даних потрібно визначити структурні інформаційні одиниці у виді яких інформація буде представлена.

 

Структурні інформаційні одиниці підрозділяють на два класи:

 

логічні - одиниці термінології формального опису даних визначають інформаційні моделі. Вони несуть у собі економічний зміст описуваних явищ;

 

фізичні - неформальний опис елементів даних у конкретній системі керування базою даних. Являють собою осередку зовнішньої пам'яті ЕОМ для запису інформації.

 

Опис інформаційних одиниць виробляється по "рівнях опису" - за принципом "зверху - униз", тобто від більш загальних одиниць до більш детального.

 

Найбільш загальним рівнем опису є предметна область її чи фрагмент окремо узята функціональна задача в залежності від ступеня складності інформаційної системи. На цьому рівні розглядаються логічні одиниці: інформаційна база - сукупність всієї інформації, що обробляється в рамках даного рівня; база даних - сукупність формально описаної і збереженої інформації на комп'ютерних носіях.

 

Кожному чи об'єкту відношенню відповідає логічна одиниця. Сутність є інформаційним відображенням об'єктів. Приклад: сутність "співробітників" містить усю необхідною інформацію про співробітників. Сутність ’Постачання’ несе в собі всі необхідні дані про постачання товарів. У свою чергу сутність у базах даних звичайно реалізується у виді таблиці.

 

Одиниці чи об'єктів відносини відображається у виді екземплярів сутності. Приклад: дані про один чи співробітника про одне постачання. У базі даних екземпляр сутності відображається у виді чи рядка набору рядків.

 

Властивості об'єктів виражаються у виді якого-небудь атрибута сутності, що у свою чергу реалізується у виді полючи, стовпця таблиці даних.

 

Класифікація атрибутів сутності

 

Атрибути сутності - неподільні елементи даних, тобто якщо їх поділити на структурні складові (наприклад - букви) - утратиться семантичний зміст таких даних. Однак дані одиниці можна класифікувати по їхньому призначенню в системі. вони підрозділяються на основи й ознаки.

 

Підстава несе кількісну характеристику об'єкта (кількість, ціна)

 

Ознаки несуть у собі якісну характеристику чи об'єкта відносини (дата, прізвище, код...).

 

Реквізити-основи поділяються на такі класи:

 

1. Основи вхідні - дані службовці, що надходять від джерел інформації і, для обробки;

 

2. Основи результати - дані отримані в результаті обробки вихідних основ

 

3. Підсумкові основи - дані отримані в результаті узагальнення груп однорідних чисел.

 

Ознаки підрозділяються на:

 

1. Ідентифікатори - службовці для однозначного визначення екземплярів сутності чи об'єктів відносин.

 

2. Довідкові ознаки служать для несення довідкової інформації про чи об'єкт відношенні

 

3. Групувальні ознаки служать для розбивки безлічі чи об'єктів відносин на підмножини.

 

4. Системи класифікації та кодування економічної інформації.

Важлива складова інформаційного забезпечення — система класифікації та кодування.

Класифікація — обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованого оброблення, а також передумова раціональної організації інформаційної бази та моделювання інформаційних процесів.

Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інформації та наступного її пошуку.

Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів (М) на підмножину(Мij) відповідно до ознак схожості або несхожості.

Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.

Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, отриманих у результаті класифікації.

Розрізняють два методи класифікації — ієрархічний і фа-
сетний.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні угруповання.

Переваги: логічність побудови, чіткість визначення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання.

Недоліки: жорстка структура, брак резервного обсягу.

Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання.

Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об’єкт може одночасно входити в різні класифікаційні угруповання.

Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у задачах), дає можливість вводити нові фасети чи видаляти старі.

Недоліки: недостатньо повне використання обсягу.

Рис. 2.1. Ієрархічна класифікація

ФАСЕТИ

Значення	Ф 1	Ф 2		Ф k
1	////////////////
2
3

Рис. 2.2. Фасетна класифікація

Kодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угруповання чи об’єкта класифікації.

Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування.

Порядковий метод кодування — найпростіший і найпоширеніший. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.

Серійно-порядковий метод кодування на кожну групу ознак має серію порядкових номерів із резервом номерів.

Послідовний метод кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.

Паралельний метод кодування теж передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.

Вибір методів класифікації та кодування об’єктів передбачає:

можливість розширення кодової множини об’єктів і внесення відповідних змін;

однозначність ідентифікованих об’єктів;

мінімальну довжину коду;

можливість оброблення інформації за допомогою ЕОМ;

простоту методу кодування;

застосування загальноприйнятих позначень.

5. Поняття системи, інформаційної системи, комп'ютерної системи, інформаційної технології.

Систе́ма-множина взаємопов'язаних елементів, відокремлена від середовища і яка взаємодіє з ним, як ціле.

В системному аналізі використовують різні визначення поняття «система». Зокрема, за В.М. Сагатовським[2], система — це скінченна множина функціональних елементів й відношень між ними, виокремлена з середовища відповідно до певної мети в межах визначеного часового інтервалу. Згідно з Ю.І. Черняком[3],[4], система - це відображення у свідомості суб'єкта (дослідника, спостерігача) властивостей об'єктів та їх відношень у вирішенні завдання дослідження, пізнання. Відома також велика кількість інших визначень поняття "система"[5][6], що використовуються залежно від контексту, галузі знань та цілей дослідження.Зміст [сховати]

Поняття, що характеризують будову та функціонування систем[

Елементом системи називають найпростішу складову частину системи, яку умовно розглядають як неподільну. Поняття неподільності є умовним та визначається залежно від конкретних завдань. Наприклад при розгляді літака, як системи, немає потреби враховувати атомну будову його елементів.

Одне зі значень терміну система — це сукупність елементів, які працюють разом під час виконання завдання1. її різновидом є інформаційна система, тобто організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані.