Тема 1: Формування податкових систем в Україні

Тема 1: Формування податкових систем в Україні

Історія форм-ння под.-вої системи.

Виникнення податків пов’язане із виникненням Київської Русі (КР). Одним із найдавніших прямих податків КР було подимне – назва походить від 1-ці оподаткування «двору»(дому, диму). Платили подимне частково натурою, частково грішми. Ін.древній податок – полюддя. Він збирався під час щорічних об’їздів КР князем і його дружиною. Ще один податок, що наповнював Київську казну – поплужне (земельний податок, 1-ця оподаткування – плуг). Йшло на військові витрати та на дипломатичні цілі.

У період Галицько-Волин-го князівства Литовсько-Укр та Литовсько-Польської держави ці податки також існували.

Княгиня Ольга вдосконалила систему опод-ня, збагатила її оброками та втілила в життя рентні відносини. В період з ХІІ по ХІІІ ст.. середньовічна Русь сплачувала більше 30 податків та зборів.

З XV ст.. вводиться прямий грошовий податок, який нараховується виходячи з кількості землі та худоби – половщина. В цей же період регулярно сплучувався податок, запроваджений литовцями – поштучне. Сплачували селяни від кількості худоби та птиці, витканого полотна, ряден і рушників.

З XVІ ст. в Укр було запроваджено Магдебурське право (МП), завдяки якому почали швидко розвиватись міста. 400 тому назад МП було запроваджене в Києві. За часів МП було введено помірне торговельне мито, сплачувалось воно з певної міри привізного товару, розмір мита був сталим і декілька століть не мінявся (н-д, 2 гроші за 1-цю товару).

Часи Гетьманщини

Частину податків, що стягувались з населення було скасовано, так, шляхта і козацька старшина були звільнені від сплати податків повністю. Міщани і селяни сплачували стації – податок йшов на утримання війська, також сплучувався податок з промислових прибутків.

Рос.імперія почала запроваджувати свої податки. Помірне мито було замінено податком, що становив 5% від продажної ціни товару. Було введено подвірне оподаткування, що значно збільшило кількість платників податків за рахунок введення в їх число тих категорій населення, що раніше були звільненні від оподатк-ня.

Заг. суму подвірного визначав уряд на чолі з урядником, а сільська громада розполіл. суму податку між всіма дворами.

Подвірне опод-ня зберігалось до XVІІІ ст. Основним прямим податком Рос. імперії було подушне, було запроваджене в Укр. у 1-й половині XVІІІ ст. Його сплачувало чоловіче населення країни крім дворян і духовенства та осіб, що пребували на держ. службі.

В кін. XVІІІ ст. подушне складало близько 50% усіх надходжень до держ.бюджету Рос. імперії. З поч.. ХХ ст.. з появою іноз. інвесторів і проведенням с/г реформ подушне відміняється та вводяться майнові та ін.. прямі податки.

Роки революції та Громадянської війни.

ПС змінюється прямим визиском експропріації. Елементи цивілізаційного регулювання із запровадженням прямих та непрямих податків пов’язано із періодом, що назив. НЕП. Сталінізація спростила ПС і в умовах тоналіт-ї системи вона стала по суті номінальною і набрала вироджених форм.

90-ті роки мин. століття пов’язані зі створенням і розвитком незалежної укр.. держави. Виникла потреба в спец. податковому органі, який би управляв цим процесом. У 1991 р. була створена ПС Укр., яка до сьогоднішнього часу зазнала численних значних змін, і яка ще знаходиться в стані перетворень

Тема 5: Облік податку на додану вартість

Розміри ставок податку.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків – з 2014 року, до – 20%;

б) 0 відсотків (в банках не застосовується)

Операції, зазначені у статті 185 ПК, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування,  звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в ункті "а", тобто 20 (17)%

Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту,

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден,

б) для заправки або забезпечення повітряних суден

в)для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спец контингенту Збройних Сил України

ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого КМУ

постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

г) послуги з перевезення пасажирів швидкісними поїздами Інтерсіті+.

 

Тема 3. Організація ПО в Б

3.1. ПО як складова системи БО

ПО ґрунтується на тих самих первинних докум, що й ФО, але має особливості:

*залежність від держ нормативних актів, каліф. бухгалтерів, техн. забезпечення

*зв'язок підсистеми ПО з ін ек підсистемами

*використання методології кібернетики, теорії систем, ергономіки, соціології, менеджменту

*забезпеченість ПО правового, методичного, інформаційного, кадрового, матеріального, фін.сторін

*зв’язок з ФО.

ПО суттєво відрізняється від ФО, бо вони мають різні цілі та регулюються різними законодавчими актами.

Метою ФО, стосовно Д і В, є визначення ФР діял як різниці між Д і В. Прерогативою ПО є визначення бази для нарахування ПнПр та ін податків і зборів.

ФР, що визначається в ФО, не може бути основою для розрахунку ПнПР, що і зумовлює необхідність ведення окремого ПО – окремого обліку валових Д і В.

Обєкт опод-я визначається відповідно до умов чинного законодав.

Методологічним органом ПО в Б є НБУ.

Обєкт опод-я в ПО розраховується шляхом зменшення скоригованих Д на суму скоригованих В і суму амортизаційних відрахувань. Такий розрахунок безпосередньо не пов'язаний з формуванням балансового прибутку.

ПО впроваджується з метою:

1) детального розкриття інфо про Д і В

2) визначення розміру прибутку до оподаткування та сплати ПнПр

3) отримання інфо щодо розбіжностей даних ПО і ФО між прибутком до опод-я та прибутком у ФО

4) вірного нарахування та сплати податків і зборів до бюджету та ін держ цільових фондів

5) правильного складання ПЗ з ПнПр та ін податків і зборів

6) контроль і аналіз зведеної ПЗ по Б

Осн напрями ведення ПО:

-впровадження єдиної методології ведення ПО

-запровадження класифікації доходних і витратних статей по категоріях відповідно до декларації з ПнПр

-контроль встановленого зв’язку між аналітичними рахунками ПО та аналітичними рахунками 3,6,7 класів ФО

-розробка та впровадження плану аналітичних рахунків ПО

-визначення тимчасових та постійних різниць між датою ПО і ФО

-збір та аналіз інфо вцілому по Б щодо нарахування і сплати податків в зборів.

На підставі даних відомостей, розбіжностей між даними ФО і ПО, проводиться аналіз статей Д і В, що надає можливість здійснення контролю за правильністю ведення ПО.

Найпоширеніші причини розбіжностей між даними ПО і ФО:

*дата збільшення Д і В не збігається з даною отримання Д і В;

*сума В, Д в ПО не може відповідати сумі В і Д в ФО, бо методи розрахунку в ПО і ФО різні;

*згідно податкового законодавства, суми Д і В в ПО можуть бути не пов’язані з відображенням їх на рахунках ФО

*величина об’єкта оподаткування в ПО не збігається з обліковим прибутком Б в ФО. Слід пам’ятати, що показники ФО і ПО ґрунтується на єдиній інформаційній базі єдиних первинних докум, що дає можливість здійснювати заходи щодо узгодження і зближення таких показників.

 

3.2. Завдання ПО

1. формування реальної величини прибутку до оподаткування, визначення бази оподаткування податками і зборами на основі ФО

2. забезпечення обґрунтованої методики розрахунку Д і В з максимально можливим її спрощенням

3. спрощення порядку виявлення розбіжностей між прибутком до оподаткування і обліковим прибутком від діяльності Б

4. вдосконалення механізму збору даних для складання податкової декларації з ПнПр і додатків до неї

5. забезпечення нарахування і своєчасного проведення розрахунків за ін.податками і зборами

6. досягення ек. ефекту від зменшення розміру сум податків і зборів шляхом вірного відображення даних первинних докум в ПО.

6.7. Бух облік розрахунків зі сплати консолідованого податку на прибуток:

Баланс рахунки, що викор-ся для ведення консолі ПнП:

- 1200, - 3520 – ДЗ на ПнП; - 3521 – ВПА;

- 3620- КЗ на ПнП; - 3739 – транзитн рах за ін. рорах; - 3900 – внутрішньо баланс розрах за рах філій в Б;

- 3901 – Рах, що відкриті для установ Б;

- 3902 – Розрах за коштами, що надані установами Б; - 3903 – Розрах за коштами, що отримані від установ Б; - 7397 – штрафи, пені, сплачені Б; - 7900 – ПнП.

Облік між банком та регіон управлінням і відділеннями щодо сплати консолі ПнП здійсн-ся на окремому аналіт рах 16 – Розрах по консолід ПнП баланс рах 3902 та окремі аналіт рах №16 - Розрахунок по консолід ПнП баланс рах 3903.

У Б – ананліт рах баланс рах 3902.16 та 3903.16 ведуться у розрізі регіон управління.

В регіон управліннях аналіт рах баланс рах 3902.16 та 3903.16 ведуться по розрах як з правліннями Б так і з відділеннями і у відділеннях за рах 3902.16, 3903.16 ведеться облік розрах тільки з регіон управліннями.

Так рах 3520 та 3620 ведуться лише на рівні правління Б.

3.3. Організація ПО та контроль за складанням ПЗ

Етапи організації ПО:

1) вивчення і визначення нормативних докум з податк. законодав

2) виділення техн.. засобів і програмного забезпечення

3) забезпечення необхідної кваліфікації працівників, що займаються ПО

4) ведення ПО на балансових рах-ах

Всі балансові установи, що не мають статусу юр особи, здійснюють діял від імені Б і в інтересах Б відповідно до статуту Б та вимог законодавства.

Всі балансові установи Б зареєстровані як самостійні платники заг-держ податків і зборів самостійно сплачують податки до бюджету, цільових фондів, самостійно складають ПЗ. (на підставі довіреності)

Більшість провідних Б Укр застосовує порядок консолідованої сплати ПнПр, який передбачає перерахування до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням установ Б суми консолідованого ПнПр розподіленого між балансовими установами і правлінням Б пропорційно питомій вазі суми валових В і амортизаційних відрахувань установ у заг сумі валових В та амортизаційних відрахувань.

Формування ПЗ, формуванням консолідованої декларації здійснюється на підставі внутрішньо-банк. положення – «Про сплату консолідованого ПнПр».

Балансові установи Б здійснюють ПО операцій методом подвійного запису на рахунках 8го класу «ПО».

Структура плану рахунків ПО, порядок застосування аналіт. рахунків ПО, структура номеру та параметру аналіт. рахунків, перелік проводок визначається Б окремо у локальному нормативному докум - «План рахунків ПО та порядок їх застосування і установах Б», який затверджується Постановою правління Б.

Обовязки за ведення ПО та складання ПЗ покладається на відповідальних виконавців Б згідно посадових інструкцій. Відповідальний виконавець щоденно здійснює аналіз, перевірку правильності включення Д і В за даними ФО і ПО та відповідає за достовірність даних.

За даними ПО балансові установи розраховують оборотно-сальдову відомість за рахунками 8о класу, зведену відомість розрахунку податкової амортизації.

Установи Б за звітний місяць формують таку ПЗ:

1) податкову декларацію з ПнПр

2) спеціальну звітність у вигляді відомості розбіжностей за даними ФО і ПО з поясненням розбіжностей

3) звітність за ін податками і зборами.

За звітний квартал, півріччя, 9 місяців, рік складають аналогічну ПЗ з ПнПр та ін звіти щодо сплати податку.

Відповідальний підрозділ правління Б щоквартально за даними рахунків ФО скоадає зведену інфо про податки і збори вцілому по Б за відповідною формою – «Зведена інфо про податки і збори за певний квартал».

Б і балансові установи Б самостійно обчислюють і сплачують збір за використання радіочастотного ресурсу Укр і місцеві податки і збори.

Про консолідованому ПнПр контролюють вірність і своєчасність подання балансовими установами ПЗ, правильність реквізитів для формування розрахункових докум по сплаті ПнПр, своєчасність перерахованих сум ПнПр.

Правління Б серйозно приділяє увагу розбіжностям між даними ФО і ПО з метою скорочення таких розбіжностей і мінімізації В, які не включаються до В згідно податкового законодавства.

Загальні положення

РОЗДІЛ XIII. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ – заг-держ податок, який збирається з юр і фіз осіб.

Ст. 269. Платники податку

*власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

*землекористувачі.

Ст.270. Об'єкти оподаткування

* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

*земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Ст.271. База оподаткування

*нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коеф. індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ;

*площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

 

 

9.2. Ставка податку

Ст.272. Ставки податку за земельні ділянки с\г угідь

Ставки податку за 1 гектар с\г угідь встановлюються у % від їх нормативної грошової оцінки у розмірах:

1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

2. для багаторічних насаджень - 0,03.

За с\г угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у т. ч. військовими с\г підприємствами, податок справляється за такими ж ставками.

Ст. 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення - справляється як складова плати за спец використання лісових ресурсів, що визначається ПКУ.

Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Стаття 275. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено -у розмірах:

Групи населених пунктів з чисел. населеня, тис. осіб	Ставка податку грн за 1 кв. метр	Коеф, що застосовується у Києві, Сімфероп, Севастоп та містах обласного значення
До 3	0,26	-
Від 3 - 10	0,52	-
Від 10 -20	0,84	-
Від 20 -50	1,3	1,2
Від 50 до 100	1,57	1,4
Від 100 до 250	1,83	1,6
Від 250 до 500	2,09	2
Від 500 до 1000	2,61	2,5
Від 1000 і більше	3,66	3

У населених пунктах, віднесених КМУ до курортних, до ставок податку, застосовуються такі коефіцієнти:

1. на Пд узбережжі АРК - 3;

2. на пд-сх узбережжі АРК - 2,5;

3. на зах узбережжі АРК- 2,2;

4. на Чорноморському узбережжі Миколаїв, Одеськ та Херсонськ обл - 2;

5. у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які віднесені до категорії гірських;

6. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Ставки податку (за винятком с\г угідь та земель лісогосп призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коеф-ів.

Ст. 276.Особливості встановлення ставок земельного податку

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фіз осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб с\г виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та ін будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, відповідно до ПКУ.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно ПКУ.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відпов до ПКУ із застосуванням коеф:

1. міжнародного значення - 7,5;

2. загальнодерж значення - 3,75;

3. місцевого значення - 1,5.

9.3. Пільги зі сплати

Ст. 281. Пільги щодо сплати податку для фіз осіб

Від сплати податку звільняються:

*інваліди першої і другої групи;

*фіз особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 р;

*пенсіонери (за віком);

*ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соц захисту";

*фіз особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку поширюється на 1 земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених ПКУ.

Ст. 282. Пільги щодо сплати податку для юр осіб

Від сплати податку звільняються:

*заповідники (парки, ботанічні сади, пам'ятки природи та інше;

*дослідні господарства;

*органи держ влади та місцевого самоврядування, прокуратури, заклади, спеціалізовані санаторії, військові формування, які утримуються за рах коштів бюджетів;

*дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;

*релігійні організації України;

*санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

* підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та їх спілками

*дошкільні та загальноосв. навчальні заклади, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соц захисту, фіз культури та спорту, які утримуються за рах коштів бюджетів;

*підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

*платник фіксованого с\г податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення с\г товаровиробництва;

*новостворені фермерські господарства.

Ст. 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

Не сплачується податок за:

*с\г угіддя зон радіоактивно забруднених територій і хімічно забруднених с\г угідь, на які запроваджено обмеження ведення с\г;

*землі с\г угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії с\г освоєння;

*земельні ділянки держ сортовипробувальних станцій і сортодільниць;

*землі дорожнього господарства автомобільних доріг заг. користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, водопропускними і очисними спорудами, ін дорожніми спорудами та обладнанням, + землі, що знаходяться за межами смуг відведення, на яких розміщені споруди, що забезпечують функціонуваня авто доріг:

а) паралельні об'їзні дороги, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження…;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди.

*земельні ділянки с\г підприємств усіх форм власності, зайняті молодими садами, ягідниками, виноградниками, гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

*земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

*земельні ділянки, на яких знах-я дипломатичні представництва.

Стаття 284. Особливості застосування пільгового оподаткування

Верховна Рада АРК, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого пот року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку.

Нові зміни щодо зазначеної інфо надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Якщо право на пільгу виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

9.4. Порядок обчислення

Ст.285. Базовим податк (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, з 1.01 - закінчується 31.12.

Ст. 286. Підставою для нарахування є дані держ земельного кадастру.

Платники (крім фіз осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого пот. року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на пот рік за формою, встановленою ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грош оцінки земельної ділянки. Платник має право подавати щомісяця звітну под декларацію.

Нарахування фіз особам проводиться органами ДПС, які видають платникові до 1 липня пот року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою ПКУ.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юр або фіз осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Юр особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фіз особам, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юр особи.

Ст. 287. Власники землі та землекористувачі сплачують плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фіз осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю на пот рік сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фіз. особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фіз. особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Ст. 290. Плата зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом Укр для плати за землю.

9.5. Оренда землі

Ст.288. Орендна плата

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на пот рік, та інформувати відповідний орган ДПС про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель с\г призначення - розміру земельного податку, що встановлюється ПКУ і відповідним органом; для ін категорій - трикратного розміру земельного податку, що встанов. ПКУ;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії– 3% нормативної грош оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у держ або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір податку;

в) для ін земельних ділянок - 12 % нормативної грош оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Ст 289. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грош оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує держ політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коеф. індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка с\г угідь, земель населених пунктів та ін земель нес\г призначення за станом на 1.01 пот року:

Кi = [І - 10]:100,

І -індекс споживчих цін за попер рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коеф індексації застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грош оцінки земель.

Тема 10: ЗБІР ЗА КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ РЕСУРСОМ УКР (РРУ)- РОЗДІЛ XV ПКУ-заг-держ збір

Ст.318. Платники збору

Є заг. користувачі РРУ, визначені законодавством про РР, яким надано право користуватися ним в межах виділеної частини смуг радіочастот заг. користування на підставі:

*ліцензії на користування РРУ;

*ліцензії на мовлення та *дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками спец. користувачі, перелік яких визначено законодавством про РР, та радіоаматори.

Ст319. Об'єкт оподаткування

Є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот заг. користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії або в дозволі для технологічних користувачів та користувачів, які користуються РР для розповсюдження телерадіопрограм.

Ст.320. Ставки збору коливаються залежно від виду радіозв’язку (17 видів) та діапазону частот, потужності звуку. Ставка збору визначається за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у гривнях.

Вид радіозв'язку	Діапазон радіочастот	Ставка збору за 1 МГц смуги радіочастот на міс, грн
Радіорелейний зв'язок фіксованої радіослужби	0,03 - 300 ГГц	0,39
Радіозв'язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації	30 - 470 МГц	378,7
Радіозв'язок з використанням радіоподовжувачів	30 - 470 МГц	189,94
Пошуковий радіозв'язок	30 - 960 МГц	15147,95
Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби	30 - 3000 МГц 3 - 30 ГГц	38,22
Стільниковий радіозв'язок	300 - 2200 МГц	9437,6

Ст.321. Порядок обчислення збору

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Перелік користувачів - платників збору та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує держ податкову політику, нац. комісією, що здійснює держ регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1.03 та до 1.09 пот року, станом на 1.01 та 1.07 відповідно за відпов формою.

Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники збору сплачують збір починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування РРУ збір сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Ін платники сплачують збір починаючи з дати видачі дозволу. Сплата збору здійснюється платниками з дати видачі першого дозволу в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні.

Розрахунки збору подаються платниками збору до органів ДПС у строки місячного податкового (звітного) періоду за місцем податкової реєстрації.

Платники збору подають до органів ДПС копії ліцензій на користування РРУ, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Ст. 322. Порядок сплати збору

Збір сплачується у строки, визначені для місячного податкового періоду, за місцем податкової реєстрації.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору, протягом 6 міс органи ДПС подають інфо про таких платників до нац. комісії, що здійснює держ. регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (чи Нац. ради Укр. з питань телебачення і радіомовлення), для вжиття заходів.

 

Загальні положення

Ст 40.Цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених ПКУ, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Ст 41 Контролюючими органами є: 1). органи ДПС - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Вони є виключними органами стягнення, що забезпеч. погашення податкового боргу. 2) митні органи - щодо мита, акцизного податку, ПДВ, інших податків, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію У. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів

Ст.42 Листування. Рішення, податкові вимоги або ін док-ти, адресовані контролюючим органом платнику податків є податковим повідомленням, які повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених закон-м, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. З платниками податків, які подають звітність в ел формі, листування з органами ДПС може здійснюватися засобами ел зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. На вимогу платника податку органи ДПС у 3-денний строк повинні надати зразок електронного документа у паперовій формі.

Ст.43Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань. Помилково та/або надміру сплачені суми грош зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У цьому разі надміру сплачені кошти не будуть повернені на рахунок планика до того часу, поки не буде погашений борг. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грош зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на пот рахунок платника податків в установі банку чи на повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України, який протягом 5 робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Ст 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бух обліку, фін звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.Платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ПКУ.Платники, які відповідно до ЗУ "Про БОтаФЗ в У" застосовують МСФЗ, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів не менш як 1095 днів з дня подання ПЗ, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника, передаються до архіву. Документи, які пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом.

Ст 45 Податкова адреса.. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі ДПС. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Податковою адресою юр. особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що мі