Верхня сходинка                        Центр                                      Подіум

У цьому місці                    Сюди дуже важко доби-            Співробітники біржі постіно

провадиться торгівля       ратися посильним, тому            слідкують за ямою. Будь-які

контрактами, які                тут торгують контрак-              зміни ціни негайно заносять-

мають найбільший           тами, які мають менший           ся до біржового комп’ютера

попит                                 попит                                           та розповсюджуються по

                                                                                                       всьому світі

На європейських біржах місце ведення торгів іноді організовується у формі каблучки(рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Така організація залу, наприклад, на Лондонській біржі металів.

Головні офіси брокерських фірм

Вони часто розташовуються не в головному будинку біржі, а окремо.

Брокерське місце на біржі

Це окремий столик або конторка, обладнані телефонним і телексним зв’язком та комп’ютером з виходом на інформаційне табло. Кожне місце на біржі має свій номер. Таким місцем на постійній основі володіють її члени. Інші учасники можуть орендувати брокерське місце на певний період.

Реєстраційне бюро

Воно повинно своєчасно фіксувати всі угоди, що здійснюються, і подавати інформацію про них на інформаційне табло. Для цього біля піту, або рингу, (іноді в їх центрі) перебувають співробітники біржі, що фіксують здійснювані угоди і зміни цін. Це обліковці цін, представники клірингової палати, що усувають можливі торгові помилки.

Інформаційна служба

Важливе значення мають засоби зв’язку й інформації. Це необхідна мережа телефонів, телексів, інформаційне табло(на яке надходить інформація з реєстраційного бюро). Також на інформаційному табло розміщується інформація про ціни ф’ючерсних угод на інших товарних, фондових і валютних біржах, а також різноманітні поточні повідомлення (політичні події, погоду, страйки, ціни продажів за готівку).

Водночас біржа не тільки одержує інформацію, а й передає її. Ціни котирування розсилаються постачальникам комерційної інформації, які, у свою чергу, надають її клієнтам за відповідну плату.

 

Найважливішим моментом у технології біржової торгівлі є власне процедура здійснення торгівлі:

 У біржовій ямі торгівля ведеться у суворо встановлений час, який називають біржовою сесією, за чітко встановленими правилами.

Біржова сесія обмежена у часі, її початок і закінчення жорстко фіксовані. Про них сповіщають дзвониками.

 Правила деяких бірж, наприклад американських не дозволяють здійснювати угоди до і після початку біржових сесій. До таких учасників застосовують штрафні санкції. Проте на Лондонській біржі металів передбачено певний час (10-15 хвилин) до і після закінчення сесії для позабіржової торгівлі, що називається „керб”. Проте такі угоди не реєструються і не гарантуються біржею.

Торги на біржах проводяться двічі на день, із заздалегідь встановленою тривалістю біржової сесії. Під час торгової сесії часто роблять перерву (5-10 хвилин).

У світовій практиці існує кілька методів ведення біржових торгів:

Найбільш поширений – публічний (угоди укладаються за допомогою вигуків, що дублюються іноді сигналами певних положень рук і пальців.(біржова мова жестів)

Біржові жести – це система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Суть їх полягає в змінені положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, щоб у такий спосіб позначити вид ціну і кількість товару, призначеного для купівлі-продажу. Будь –яку цифру можна показати за допомогою п’яти пальців.

Рис.

 

 

Цифри від одного до п’яти позначають за допомогою пальців, піднятих вертикально, а від шести до дев’яти – витягнутих горизонтально, десятки – торканням пальців лоба, а сотні торканням лоба кулаком.

Положення рук показує, що робить маклер: продає, чи купує. Коли у маклера долоня повернута до себе - пропозиція для купівлі, а коли вона спрямована від себе – пропозиція для продажу.

Встановлено певний порядок вигуків: покупці викрикують спочатку ціну, а потім кількість, а продавці навпаки – спочатку кількість, а потім ціну.

     Метод торгівлі „пошепки ” використовують дуже рідко і застосовують у практиці торгівлі окремих бірж Японії та Південно-Східної Азії.

     Останнім часом набувають поширення електронні торги. За таким принципом торгує Токійська товарна біржа.

    Продавці і покупці вигукують пропозиції одночасно. Технологія ведення торгів передбачає підсумкове зближення цін. При цьому у правилах звичайно обумовлюється, що у процесі торгу продавці не можуть назвати ціну більшу, а покупці – меншу за ту, що вже була оголошена. Наприклад, якщо хтось із продавців назвав ціну 50 грн., а крок становить 10 грн., то інші можуть пропонувати ті ж 50 грн. або 40 грн. але не 60 грн. Якщо покупець називає 50 грн., то інші покупці можуть дати ту ж ціну або 60 грн., але не меншу. У результаті ціни пропозицій сторін рухаються назустріч одна одній.

    Іноді у процесі аукціону кілька учасників роблять пропозиції за однаковою ціною. У цьому разі пріоритетне право одержує торговець, який першим викрикнув цю ціну. Якщо ж першість визначити неможливо, то перевага надається брокеру, який зробив вагомішу пропозицію, тобто на більшу кількість контрактів.

          У такому разі для інших брокерів невиконання замовлення своїх клієнтів вважається об’єктивною причиною і відповідні брокерські контори не несуть відповідальності перед клієнтом за невиконання замовлення.

   Особлива увага приділяється зовнішньому вигляду брокерів. Вони мають значки де є біржові ініціали з трьох букв. Ініціальні скорочення ніколи не повторюються. Правила біржі вимагають, щоб співробітники залу носили піджаки з галстуками. Піджаки вільного покрою, що дає їм можливість легко рухатися в залі.

Піджаки брокерського штату однієї брокерської фірми повинні бути одного кольору.(щоб легко відшукати один одного) і як правило розміщується емблема з назвою кампанії.

    Незалежні маклери часто носять піджаки яскравих кольорів, щоб їх можна було легко помітити в залі.

 

 

                                            ЛЕКЦІЯ 6

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ У СИСТЕМІ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

                             План:

1. Економічна характеристика фондової біржі

2. Класифікація, принципи і функції ФР

3.

Фондовий ринок(ринок цінних паперів) – це складова частина ринку будь-якої країни. Перша біржа, механізм торгів якої був наближений до сучасних, була заснована в Антверпені(Бельгія) в 1531 році.

До головних передумов створення сучасного РЦП в Україні можна віднести:

- політичні (проголошення Україною незалежності)

- соціальні (поява і прискорене розширення недержавного сектора економіки-приватні власники)

- економічні (становлення України на шлях ринкових перетворень

- психологічні (поява фахівців ринкової економіки, які розуміють необхідність розбудови національного РЦП)

Розвиток біржової торгівлі в Україні почався з відкриття товарних бірж. Ми пам’ятаємо розпочався біржовий бум. Створення Української Фондової біржі і нормативно-правової бази національного РЦП розпочали комерційні банки, вчені економісти, фахівці Міністерства Фінансів.18 червня 1991 року була створена законодавча база – Закон України „Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає фондову біржу як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Відповідно до Закону фондова біржа є акціонерним товариством, що в ньому зосереджується попит і пропонування цінних паперів, яке забезпечує формування їхнього біржового курсу. ФБ можуть створити не менше ніж 20 засновників-торгівців цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінних паперів, за умови внесення ними до статутного фонду 10000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ФБ набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

ФБ організація, яка створюється не для отримання прибутку, а тільки для організації укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних.

Статут та правила ФБ затверджуються її вищим органом - Загальними зборами.

Діяльність ФБ припиняється у тому разі, коли кількість її членів стала менше 10 і у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Функції фондової біржі:

- сприяти визначенню справедливих і об’єктивних цін на цінні папери

- сприяє і допомагає підтримувати стабільність на ринку цінних паперів

- постійний контроль за фінансовим та господарським станом емітентів.

 Основними елементами фондового ринку є: депозитарій та кліринговий банк (англ.) Депозитарій призначен для відповідного зберігання ЦП, клієнтами виступають власники ЦП і їх брокери. Кліринг – це система безготівкових розрахунків по операціям, які виконуються на ФБ. Головною метою організації депозитарно-клірингової системи є гарантія повної безпеки інвесторів, які подають біржові заявки своїм брокерам.

Торгівля цінними паперами на Українській фондовій біржі здійснюється трьома способами:

1. шляхом задоволення зустрічних замовлень(коли пропозиції продажу та придбання акцій конкретного акціонерного товариства співпадають повністю щодо кількості, виду та курсової вартості)

2. шляхом аукціону „з голосу” (брокер читає назву акції, лот(пакет акцій), ціну, кількість

3. шляхом комп’ютерних торгів (це безперервні або постійні торги)

Державне регулювання РЦП здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство Фінансів, Національний банк, Фонд державного майна України. Крім органів державного регулювання на РЦП діють саморегулівні організації – добровільне об’єднання професійних учасників РЦП, не мають на меті отримання прибутку і створені для захисту інтересів власників ЦП.

З погляду правового статусу у світовій практиці існують три типи фондових бірж. Наприклад, у кількох країнах Європи(Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина) всі ФБ є державними установами. Правовий статус таких бірж – публічно – правовий (держава призначає маклерів, забезпечує порядок торгів, стежить за законністю фондових операцій, тобто під постійним державним контролем).

 Інший режим фондової торгівлі цінними паперами існує в США та Англії, де ФБ діють самостійно – як звичайні приватні компанії (акціонерні товариства). Тоді держава не бере на себе гарантій ні щодо стабільності біржової торгівлі, ні щодо зменшення ризику фондових операцій. Третій тип – змішані.

 В Україні фондовий ринок перебуває на стадії свого становлення і створюється як акціонерне товариство. У майбутньому провідну роль у біржовій системі України відіграватиме Національна біржа зі значною часткою державної власності, тобто існуватиме моноцентрична біржова система (лідером є Українська фондова біржа).

Нині в світі налічується близько 200 фондових бірж. Розрізняють моноцентричні і поліцентричні біржові системи.

Моноцентричні – абсолютне домінуюче становище займає одна біржа, а інші мають місцеве значення. Прикладом є Міжнародна Лондонська фондова біржа, а всі провінційні біржі позбавлені самостійності(Франція, Японія). В умовах поліцентричної  системи крім головної фондової біржі можуть функціонувати ще кілька великих бірж.(Канада, Німеччина)

Однією з найвідповідальніших біржових процедур є лістинг (дослівно „включення до списку”),(перевіряють легітимність і фінансовий стан компанії), тобто процедура одбору клієнтів і цінних паперів для допуску до біржових торгів. Ця процедура є досить трудомісткою, забирає багато часу, а тому фондові біржі в деяких країнах обходяться без неї. Така „ демократизація” біржової діяльності є дуже зручною для емітентів(ті хто випускає цінні папери в обіг), але надто небезпечною для інвесторів, котрі змушені купувати кота в мішку. Отже найпростіше - це не завжди найліпше і переважна більшість фондових бірж вибирає лістінг.Лістінг зв’язаний не тільки з додатковими витратами, а ще й малоприємним контролем за діяльністю компанії-емітента. Зате він підвищує престиж емітента, полегшує випуск ліквідних облігацій та оцінку акцій у процесі оподаткування. ФБ відповідає лише за операції з такими цінними паперами, що пройшли лістинг. ФБ також виграє від лістингу. Вона здобуває репутацію організації, котра працює лише зі „справжніми” цінними паперами, за які відповідає разом з емітентом. Довіра до такої біржі зростає. Біржа може призупиняти котирування цінних паперів тієї чи іншої компанії і взагалі виключати її з біржового списку у разі фінансової неспроможності компанії або її ухиляння від лістингу.

Термін котирування застосовується на позначенні дії (коли цінні папери обертаються на біржі, то кажуть, що вони котируються, або механізму встановлення ціни (ринкової вартості, біржового курсу) цінних паперів, валюти або товару. Цей термін французького походження і ним користуються як на фондовій біржі так і на позабіржовому ринку цінних паперів.

Залежно від організації торгівлі ринок цінних паперів можна поділити на:

- біржовий і позабіржовий

- організований і неорганізований

- традиційний і комп’ютеризований

Біржовий ринок – це торгівля цінними паперами на фондових біржах, це завжди організований ринок цінних паперів, оскільки торгівля тут проводиться строго за правилами біржі і тільки між біржовими посередниками.

Позабіржовий ринок – це торгівля цінними паперами, обминаючи фондову біржу. Цей ринок може бути організованим і неорганізованим. Організований позабіржовий ринок базується на комп’ютерних системах зв’язку, торгівлі, і обслуговування за цінними паперами.

Організований ринок цінних паперів – це їх обіг на основі встановлених правил між ліцензованими професіоналами посередниками-учасниками ринку за дорученням інших учасників ринку.

Неорганізований ринок – це обіг цінних паперів без дотримання єдиних для всіх учасників ринку правил.

Розрізняють наступні види ринків цінних паперів:

- міжнародні і національні

-      - національні і регіональні(територіальні)

- ринки конкретних видів цінних паперів(акції, облігації і т.д.)

- ринки державних і корпоративних (недержавних) цінних           паперів.

Загальними принципами функціонування організованого ринку ЦП є:

- упорядкованість(наявність правил, контроль за їх виконанням)

- прозорість(відкритість щодо емітентів, угод, стану попиту і пропозиції)

- рівність можливостей(недопущення переваг одного суб’єкта над іншим)

- спокій (ринок не повинен бути бурхливим, бо інакше дрібні інвестори, що є його опорою, залишать ринок)

- збалансованість

Принципи створення і функціонування національного ринку цінних паперів:

 

 

 

 

 

ЛЕКЦІЯ 7   

  ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО БІРЖОВОГО РИНКУ

План:

1. Розвиток міжнародного валютного ринку

2. Основні учасники міжнародного валютного ринку

3. Види валютних операцій та технологія торгівлі

4. Стан біржового валютного ринку в країні

1.       Становлення валютного біржового ринку бере свій початок з часів Стародавнього Сходу. Із розширенням міжнародних зв’язків та міжнародної торгівлі виникла гостра потреба в заміні однієї валюти на іншу. Вирішення цієї проблеми взяла на себе біржова торгівля. Перші спроби були здійснені в Лондоні (провідний центр валютної торгівлі) в середині 30-х років ХХ Британський фунт був валютою міжнародних розрахунків.

Ситуація на МВринку різко змінилася після Другої світової війни, коли долар США зайняв панівне становище на СВринку.

Наступними етапами еволюційного розвитку МВринку, в т.ч. і біржовому стали наступні події:

- Підписання Бреттон-Вудських угод - в 1944р США,Великобританією і Францією. Відповідно до цієї угоди всі торгові валюти були прив’язані до долара США, а він в свою чергу, до вартості золота з розрахунку 35 дол.США за унцію.

- Створення Міжнародного валютного фонду (МВФ). Долар США перетворився в міжнародну резервну валюту.

- Виникнення валютних ринків із змінними курсами з 1978 р. МВФ офіційно санкціонував введення змінних валют, а це дало можливість визначати валютні курси на основі попиту і пропозиції та проведення спекулятивних і хеджових операцій на валютному ринку

- Створення валютних резервів

- Створення Європейського валютного союзу і Фонду європейського валютного співробітництва.

МВринок характеризується двома основними функціями:

- інформаційною – надання економічним агентам інформації про динаміку зміни валютних курсів

- спекулятивною – отримання прибутків за рахунок здійснення спекулятивних операцій на валютному ринку.

                                                                         

ФОРЕКС – один із найбільш масштабних ринків капіталів. Тисячі його учасників - банки, брокерські та дилерські контори, інвестиційні фонди, страхові кампанії 24 години на добу укладають угоди з купівлі-продажу валютних курсів за лічену секунди з будь-якого місця на земній кулі, завдяки супутникам, Інтернету. Середньоденний обіг на цьому ринку оцінюється 1-3 трлн.дол.США.

2.

3. Торгівля валютою здійснюється у формі касових (термінових) валютних операцій. Це угоди «спот» або спот «ринок». Це двосторонній контракт, де одна сторона передає іншій відповідну кількість валюти в обмін на іншу протягом двох робочих днів з дня укладання угоди. Основні учасники спотового ринку є комерційні і інвестиційні банки, страхові компанії і корпоративні клієнти.

«Тод» угоди - валютна операція за договором, умови якої передбачають виконання цієї операції у день укладання договору

«Том» угоди валютна операція за договором, умови якої передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після укладання договору

Форвардні( строкові) угоди- це валютна операція умови якої передбачають виконання цієї операції з поставкою валюти пізніше ніж на другий робочий день після дня укладання договору

 Свопові валютні операції (це комбінація купівлі і продажу однієї і тієї самої валюти, але в різні терміни.)

Ф’ючерсні валютні операції

Валютний опціон

  

 

 

4. Найважливішою умовою нормального функціонування відкритої ринкової економіки в будь-якій державі є побудова повноцінного валютного ринку та ефективної системи його регулювання. Валютне регулювання є об'єктивною економічною потребою, яка зумовлена міжнародною економічною інтеграцією України до світового співтовариства та пов'язана з міжнародною кооперацією виробництва і розширенням міжнародної торгівлі.                                                               Важливу роль у реформуванні системи валютного регулювання відіграють Уряд та Національний банк України, здійснюючи повноцінну валютну політику. В Україні функції валютної біржі виконує Українська міжбанківська валютна біржа (далі – УМВБ), яка, згідно із чинним законодавством, створена без мети отримання прибутку.
    Валютна біржа була організована в 1992 р. як госпрозрахунковий підрозділ НБУ з метою упорядкування операцій купівлі-продажу іноземної валюти. В 1993 р. після прийняття постанови Правління НБУ "Про Українську міжбанківську валютну біржу" вона була реорганізована в Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ).

Валютною біржею є установа, в якій, згідно із чинним законодавством, здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до існуючих попиту та пропозиції.

УМВБ у своєму складі має такі секції: товарну, фондову та валютну, тобто за своєю суттю є не спеціалізованою валютною, а універсальною біржею. Діяльність валютної секції регулюється Правилами проведення торгів на Валютній секції Української міжбанківської валютної біржі від 16.07.1997 р. № 30, які було затверджено Біржовим комітетом УМВБ.
Право участі в торгах на Валютній секції біржі мають: засновники УМВБ, які мають відповідну ліцензію Національного банку України (засновниками біржі в 1993 р. стали 40 найбільших банків України); Національний банк України; установи, що прийняті в члени  Валютної  секції біржі.
Валютна секція біржі здійснює такі операції:

1. укладання угод із членами біржі на купівлю-продаж іноземної валюти відповідно до ринкового курсу;

2. визначення ринкових курсів іноземних валют;

3. здійснення розрахунків у національній та іноземній валюті відповідно до угод, укладених на біржі;

4. здійснення операцій центрального банку стосовно підтримки ринкового курсу національної валюти.

Члени Валютної секції здійснюють операції з купівлі-продажу валюти через своїх представників – трейдерів.
Біржові торги відбуваються за графіком, який встановлюється Біржовим комітетом. Проведення торгів та визначення поточного курсу іноземної валюти до гривні здійснює спеціально уповноважений співробітник Біржі – курсовий маклер. Вся інформація про операції учасників торгів на Біржі є банківською таємницею.

Біржові торги проводяться таким чином:

У торговельний зал біржі допускаються тільки дилери та співробітники біржі, які беруть участь в торгах. Інші допускаються до торгового залу лише з дозволу дирекції біржі.

До початку торгів дилери повинні подати курсовому маклеру заявки на купівлю-продаж валюти, які мають містити інформацію про ціль використання валюти, номер контракту, для оплати якого купується валюта (якщо виконується заявка клієнта), максимальний курс купівлі чи мінімальний курс продажу. Необхідною умовою участі в торгах є також попереднє зарахування потрібної суми коштів на відповідні рахунки. Не пізніше ніж за годину до початку торгів члени біржі повинні подати виписки зі своїх кореспондентських рахунків у кліринговому банку УМВБ про наявність коштів для проведення операцій з купівлі-продажу.

Біржові торги проводяться в формі аукціону. Початковий курс на торгах встановлюється на рівні, зафіксованому на попередніх торгах. Заявки на купівлю формують попит, заявки на продаж — пропозицію. Якщо пропозиція валюти перевищує попит, курс знижують, у противному разі — курс валюти підвищують. При цьому можуть прийматись додаткові заявки на купівлю-продаж валюти. При пониженні курсу приймають лише заявки на зменшення суми продажу валюти або на збільшення суми купівлі валюти. При зростанні курсу валюти приймають заявки на збільшення суми продажу чи на зменшення суми купівлі валюти. Якщо відхилення курсу від початкового більше від установленого біржовим комітетом, торги можуть бути припинені до прийняття відповідного рішення.

Момент, коли досягається рівновага між обсягами заявок на купівлю і на продаж, називається фіксингом. Курс іноземної валюти, який встановлюється при цьому, стає єдиним курсом укладання угод і здійснення розрахунків за угодами на цих торгах.

Коливання курсу української грошової одиниці обмежуються валютним коридором і операціями Національного банку України, який з метою стабілізації курсу гривні може проводити валютні інтервенції — пропонувати валюту для продажу або купувати її в учасників торгів. Офіційний курс гривні до долара щодня визначається за результатами торгів на УМВБ.

      Члени валютної біржі, які своєчасно не перерахували кошти за угодами, укладеними на біржових торгах, сплачують за кожен день прострочки 1% від суми заборгованості. Якщо заборгованість не погашається протягом трьох банківських днів, учасник торгів може не допускатись до участі в торгах протягом певного періоду.

        Українська міжбанківська валютна біржа має ряд філій, зокрема Дніпропетровську, Харківську, Львівську, Донецьку. Серед філій найбільшу частку в торгівлі валютою має Дніпропетровська. Основний обсяг валютних операцій на УМВБ припадає на 10—15 найпотужніших банків, які здійснюють більшу частину операцій, пов'язаних із обслуговуванням зовнішньоекономічних зв'язків і внутрішнього валютного обороту.

 

 

Основні учасники міжнародного валютного ринку

Враховуючи масштабність та популярність біржового валютне: ринку основними його учасниками, як і валютного ринку загалом • комерційні банки, валютні біржі; центральні банки; іноземні фірмі інвестиційні фонди; брокерські та дилерські контори; фізичні особи. Так.: різноманіття учасників обумовлено тим, що діяльність на валютно\г ринку приносить непогані прибутки. Наприклад, зарубіжні банки до 6 своїх прибутків отримують від операцій на міжнародному валютно? ринку.

Усіх учасників валютних ринків можна класифікувати на активні і пасивних. Перші - здійснюють операції з купівлі-продажу валюти цінами, які вони самі пропонують. Частіше всього - це банки і брокереі-контори. Вони впливають на процес ціноутворення на валютному ринк: Таких учасників називають маркет-мейкерами.

На відміну від активних, пасивні учасники - маркет-юзери ні можуть виставляти власні котировки і здійснюють купівлю-продаж а цінами виставленими маркет-мейкерами.

Розглянемо основних учасників валютних ринків більїг детальніше.

Комерційні банки. Початково валютний ринок виник та існував яг. міжбанківський. У комерційних банках концентруються рахунки клієнтів крім того банки можуть проводити операції на основі залучених кошт:і На міжнародний валютний ринок найбільший вплив мають банк; щоденний обіг яких сягає млрд доларів СІЛА. До таких банків може: віднести Вагсіеуз Вапк, СіііЬапк, Спазе МапЬапеп Вапк, 8\уізз Ваг: Согрогаііоп, Шіоп Вапк оґ З^їїгегіапсі.

Центральні банки. Основною функцією центральних банків є управління валютними резервами, здійснення валютних інтервенцій, а також регулювання рівня відсоткових ставок за вкладами в національній валюті. Найбільший вплив на світовому валютному ринку мають Федеральна резервна система СІЛА, Європейський центральний банк, Центральний банк Великої Британії.

Валютні біржі. Завдяки глобалізаційним процесам і поширенню електронізації біржових торгів сьогодні валютні біржі виступають провідними фінансовими центрами, які акумулюють біржову торгівлю валютними курсами напряму і через посередників. Найпотужнішими світовими валютними біржами є Лондонська, Нью-Йоркська і Токійська.

Брокерські та дилерські контори. Основна функція брокерських -та дилерських контор полягає в наданні посередницьких послуг на біржовому валютному ринку з купівлі продажу біржових інструментів на валютні курси. За свої послуги брокерські контори отримують винагороду у вигляді комісійних. Водночас, на ринку Форекс є відсутнім таке поняття як процент від угоди, натомість дилери котирують валюту з спредом, в якому вже закладені їх комісійні. Серед брокерських контор на міжнародному валютному ринку найбільш відомими є Ьаззег МагзЬаіі, Нагіоуу Виііег, Тиііеі апсі Токіо, Соийз та ін.

Іноземні компанії. Компанії, які беріть участь у міжнародній торгівлі, часто мають потребу у іноземній валюті. До того ж, вони зацікавлені у хеджуванні курсових ризиків, що забезпечується на основі проведення біржових операцій на валютних біржах.

Інвестиційні учасники. Це різноманітні міжнародні інвестиційні, пенсійні, страхові компанії, трасти, хедж-фонди, основною метою діяльності яких, як правило, є диверсифікація ризиків і управління портфельними інвестиціями. Найбільш відомим є фонд О. иапіит Джорджа Сороса, який здійснює успішні валютні спекуляції на міжнародному валютному ринку.

Фізичні особи. Нині все більшої популярності набуває гра приватних інвесторів на біржі. Фізичні особи отримали можливість вкладати свої збереження і активно здійснювати валютні спекуляції на біржі через Інтернет-трейдинг, який забезпечує 24 години на добу доступ до біржових торгів на будь-якому біржовому чи позабіржовому майданчику в світі. Переважна більшість фізичних осіб долучається до спекулятивних операцій на біржовому валютному ринку завдяки можливості маржинальної торгівлі.

 

цивілізованого міжбанківського валютного ринку, а також, щойно з'являться відповідні передумови, - у розвитку різноманітних інструментів валютної торгівлі (опціони, строкові угоди, сучасні методи страхування валютних ризиків).

Основними функціями МВБ були:

*​ акумулювання попиту і пропозиції на валютні ресурси;

*​ встановлення єдиного ринкового курсу гривні за безготівковими операціями банків;

*​ забезпечення додаткових гарантій при здійсненні валютних операцій;

*​ організація торгів і укладення угод із купівлі і продаж}
іноземної валюти з учасниками торгів;

*​ організація і проведення розрахунків в іноземній валюті і £
гривнях за угодами;

*​ визначення поточного курсу іноземних валют до гривні;

*​ збирання й аналіз інформації про процеси, що відбуваються
на валютному ринку.

Міжбанківська валютна біржа має статус акціонерного товариства закритого типу. Фундатори МВБ — юридичні особи - банки (у тому числі Національний банк України).

Характеризуючи сучасний стан діяльності Міжбанківськсї валютної біржі, необхідно зазначити, що з 1998 р. обсяги торгівлі валютою спочатку були незначними, а згодом взагалі виключені з біржового обігу. Так, з 1997 року Державна комісія з цінних паперів т фондового ринку (ДКЦПФР) видає Свідоцтво про реєстрацію УМВБ як фондової біржі. Крім фондової секції біржа має товарну, яка уповноважена на проведення аукціонів із продажу нафти, газовог: конденсату та вугілля.

Достатньо тривалий час УМВБ працювала над впровадженням строкової торгівлі, зокрема валютних ф'ючерсів.

У 2003 р. був відпрацьований пілотний проект із торгівлі розрахунковими валютними ф'ючерсними контрактами, базовим активом яких є офіційний курс іноземних валют, який визначається НБУ, та крос-курси. Крім того, було узгоджено з НБУ та зареєстровано в ДКЦПФ? специфікації розрахункових ф'ючерсних контрактів на курси банківських металів (золото, срібло, платину, паладій) до гривні. Ще однією спробою став початок торгівлі в 2006 р. розрахунковими ф'ючерсними контрактами на середній міжбанківський курс ШВШАН, який розраховувався УМВБ на підставі щоденних котирувань, що надаються біржі українськими банками. Інформація про середній міжбанківський курс ЩВ/ІІАН оприлюднюється в Кеиіеге на сторінці УМВБ з переліком банків, за даними яких він розраховується.

Проте після реорганізації біржі в 2007 р. нове правління визначило завдання - стати провідною національною фондовою біржею, інтегрованою в світовий ринок. З цією метою УМВБ налагоджує активне співробітництво з КА8ВАС* ОМХ для створення в Україні цілісної цивілізованої структури фондового ринку та якісного обслуговування потреб учасників, інвесторів та емітентів як вітчизняних, так і міжнародних.

У травні 2008 року УМВБ підписує низку договорів з МА8БАС) ОМХ у сфері співробітництва та впровадження нових технологій. У межах роботи над проектом впровадження нових технологій УМВБ розробила та впровадила новий термінал користувача РТМ Тгасіе / РТИ Мбпіїог.

На сьогодні до Групи УМВБ, створеної у 2009 році, входять ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", "Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ", компанія РТИ Мопіїог Ьітіїесі. Сьогодні УМВБ є біржею, яка здійснює торгівлю фінансовими інструментами (цінними паперами, репо, деривативами) та розрахунки і кліринг за укладеними на біржі угодами з забезпеченням механізмів управління ризиками та системи гарантій з виконання угод.

Стосовно торгівлі валютою, то біржа давно перестала виконувати ці функції. У країні діє міжбанківський ринок валютних операцій.

Його діяльність регламентована постановою правління Національного банку України від 10.08.2005 №281, якою затверджено "Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою".

Відповідно до цього положення:

*​ міжбанківський валютний ринок країни - це сукупність
відносин у сфері торгівлі іноземною валютою, між суб'єктами
ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами),
а також між суб'єктами ринку і Національним банком
України;

*​ прямий міжбанківський валютний ринок країни -
сукупність відносин суб'єктів ринку, а також суб'єктів ринку і Національного банку України у сфері купівлі-продажу іноземної валюти за безготівкові гривні під час функціонування Системи підтвердження угод;

*​ міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.

Суб'єктами валютного міжбанківського ринку є уповноважені банки та уповноважені фінансові установи. Перелік уповноважених банків затверджується НБУ та періодично переглядається. Що стосується уповноважених фінансових установ, то це — фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.

Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку країни та на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку України та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами) та суб'єкти ринку, які в свою чергу мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку країни.

Згідно із затвердженим положенням на міжбанківському валютному ринку здійснюють такі види валютних операцій:

*​ на умовах "тод" - валютна операція за договором, умови
якого передбачають виконання цієї операції у день укладання
договору;

*​ на умовах "том" - валютна операція за договором, умови
якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий
день після дня укладання договору;

*​ на умовах "спот" — валютна операція за договором, умови
якого передбачають виконання цієї операції на другий
робочий день після дня укладення договору;

*​ на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним
договором, умови якого передбачають виконання цієї операції
(з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий
робочий день після дня укладання договору.

На міжбанківському валютному ринку уповноважені банки та фінансові установи здійснюють купівлю та продаж валюти передусім для потреб клієнтів і для комерційних цілей, використовуючи власні ресурси.

Для забезпечення стабільності на валютному ринку країни та недопущення спекулятивних маніпуляцій на цьому ринку НБУ запровадив систему підтвердження угод. Це означає, що суб'єкти ринку зобов'язані надати документальне підтвердження обсягів купівлі чи продажу іноземної валюти.

Крім того НБУ надані права щодо установлення для суб'єктів ринку граничних меж продажу готівкової іноземної валюти фізичним