Лекція 4 ринок опційних контрактів

                                 План:

1. Укладання опційних угод

2. Спекулятивні біржові угоди

1. Мета опційної торгівлі(опційних угод) уникнути ризику, пов’язаного з торгівлею ф’ючерсними контрактами. Вона дає змогу торговцю заздалегідь визначити максимальну величину свого ризику і торгувати опціонами, не виходячи за межи цього ризику.

Опційна угода - це контракт між двома контрагентами, один з яких одержує премію і бере на себе зобов’язання продати або купити, а другий виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар за конкретною ціною протягом встановленого часу. Премія тут виступає як додатковий прибуток для покриття можливого ризику від зміни фактичної ціни порівняно з ціною контракту при його укладанні.

Ціна опціону – це сума, що сплачується покупцем опціону його продавцю. При цьому покупець опціону не має ніяких інших зобов’язань, крім заплаченої суми, що складає його максимальний ризик. Одна з головних відмінних особливостей опційних угод полягає в тому, що покупець опціону, заплативши його вартість(премію) продавцю, набуває права на вибір – купити товар за домовленістю в контрактній ціні або відмовитися від його купівлі(наприклад, у випадку, коли він має можливість купити аналогічний товар дешевше). З цієї причини розглянутий вид угод одержав назву «опцій ні угоди» (від англ..-вибір, право вибіру). Право на вибір, назване ще правом відходу(авансом), має сторона – платіж ник премії(опціону)

Наприклад, фермер хоче продати 10 га землі по 3 тис.дол. за 1 га, а студент- випускник с/г коледжу – купити цю землю за вказаною ціною, але в нього в даний момент немає грошей, щоб розрахуватись, хоча він має надію, що через шість місяців гроші в нього будуть.

Проте за ці 6 місяців земельна ділянка може бути продана або можуть підвищитися ціни на землю. Бажаючи застрахуватись, студент пропонує фермеру укласти контракт, згідно з яким фермер бере на себе зобов’язання чекати 6 міс., а студент платить фермеру за чекання по 50 дол. За 1 га (всього 500 дол.) і одержує право купити землю в будь який момент протягом шести місяців(ціна опціону дорівнює 1,7% від ціни землі). Продавши опціон, фермер взяв на себе зобов’язання протягом 6 місяців землю нікому не продавати. Купивши опціон, студент набуває права купити землю за визначеною ціною, але він не зобов’язаний це робити. Якщо за вказаний період ціна на землю знизиться до 2800 за 1 га, то студент може відмовитись від свого права купити землю дешевше. Якщо ціна підвищиться до 3500 дол. За 1 га, то він вимагатиме від фермера, і той зобов’язаний  буде продати йому землю по 3000 до. За 1 га. При цьому студент, сплативши опціон в 500 дол. Виграє(зекономить) 4500 дол. (3500-3000)х10-500.

Звичайно в біржовій практиці використовуються два види опціонів: на купівлю(опціон «колл») і на продаж (опціон «пут»). У першому випадку покупець опціону здобуває право, але не зобов’язання купити біржовий актив. В другому випадку покупець має право, а не зобов’язаний продати цей актив.

Покупець опціону може бути названий його власником. Продавця опціону називають передплатником, або «виписувачем».

Права і зобов’язання сторін опціонного контракту можна представити в наступному виді.

Сторона опціону	Вид опціону
	Опціон на купівлю «колл»			Опціон на продаж «пут»
	Право купити	Зобовяз. продати	Платник премії	Право купити	Зобовяз. продати	Платник премії
Покупець Власник	+	_	+	_	+	+
Продавець виписувач	_	+	_	+	_	_

Можливий ще один опціон який є комбінацією зазначених двох типів, подвійний опціон(стелаж). Цей вид опціону використовується дуже рідко.

За термінами виконання опціон може бути двох типів:

1) американський, котрий може бути виконаний у будь-який момент до закінчення терміну його дії

2) європейський, котрий може бути виконаний тільки на дату закінчення терміну його дії.

За видом біржового активу, що лежить в основі опціону, останні можна підрозділити на:

1) товарні, основою яких є який-небудь товар(метал,золото,нафтопродукти і т.п.)

2) валютні, в основі яких лежить купівля-продаж валюти

3) фондові, вихідним активом яких є акції, облігації, індекси

4) ф’ючерсні,чи опціони на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів

Премія(ціна) опціону складається з суми його внутрішньої і тимчасової вартості.

Внутрішня ціна – це різниця між ринковою ціною продукції і ціною угоди на опціон.

Опціон покупця має внутрішню вартість, якщо ціна угоди на нього нижче від ціни ф’ючерсного контракту, а опціон продавця - якщо перша перевищує другу.

Можливі три позиції(визначення) опціону, який має внутрішню вартість: бути при грошах, бути при своїх грошах, залишитися без грошей. Умови, за яких можливий такий прояв внутрішньої вартості опціону, такі:

 

Визначення опціону	Опціон покупця	Опціон продавця	Внутрішня ціна
Бути при грошах(виграти	Ціна контракту вище від ціни угоди на опціон	Ціна контракту нижче від ціни угоди на опціон	Створюється
Залишитися при своїх грошах(не виграти)	Ціна контракту дорівнює ціні угоди на опціон	Ціна контракту дорівнює ціні угоди на опціон	Відсутня
Залишитися без грошей	Ціна контракту нижче від ціни угоди на опціон	Ціна контракту вище від ціни угоди на опціон	відсутня

 

Тимчасова вартість опціону залежить від строку його закінчення – чим більше часу залишається до кінця його виконання, тим ціна вище. Покупець готовий заплатити більше за опціон більш тривалого періоду дії, сподіваючись на зростання його вартості. З наближенням строку виконання опціону його тимчасова вартість знижується досить швидко. В момент закінчення строку дії опціон має тільки внутрішню вартість.

 

Основні переваги опціонів полягають у наступному:

1) висока рентабельність операцій з опціонами. Заплативши невелику премію за опціон, у сприятливому випадку дістаєш прибуток, який у процентному відношенні до премії складає сотні відсотків. Наприклад, премія за право купити акцію по 100 грн. склала 1 грн. Ціна акції зросла на 2 грн. Реалізувавши своє право на опціон, тобто купивши акцію за 100 грн., а потім продавши == на фондовому ринку по 102 грн., одержуємо рентабельність операції рівну 200% (2грн/1грн х100%);

2) мінімізація ризику для покупця опціону (ризик не перевищує виличини премії) при можливому одержанні теоретично необмеженого прибутку; у розрахунок витрат покупця опціону необхідно враховувати комісійні фондовому посередникові і податки державі, якщо такі маються за опціонними контрактами;

3) опціон надає його покупцю різноманітний набір стратегій: купувати і продавати опціони з різними цінами виконання і термінами постачання у всіляких комбінаціях; працювати одночасно на різних опціонних ринках; працювати на опціонних і ф’ючерсних ринках і т.п.

2. „спекуляція ”- передбачення „спекулятор ”- ділова людина.

В основі спекулятивних, як і страхових(хеджирування), біржових угод лежить один і той самий принцип біржової гри – гра на підвищенні або зниженні цін. Але їх різниця в тому, що спекулятивні угоди здійснюються посередниками(брокерами і дилерами).а хеджирування власниками(продавцями і покупцями) реального товару.

Спекулятивні угоди здійснюються з метою одержання прибутку від купівлі-продажу біржових контрактів.

Спекулянти на ф’ючерсному ринку виконують декілька суттєвих економічних функцій:

1. вони приймають на себе ризик, який вже існує для виробників та споживачів товарів.

2. практично неможливо ліквідувати ціновий розрив без участі спекулянтів.

3. вони допомагають забезпечувати стабільність ринку

4. цінові коливання пом’якшуються спекулятивною активністю

НАПРИКЛАД: Якщо купували ф’ючерси, коли ціни були низькими, то означає, що спекулянти додають попит на ринку, тобто попит підвищується. Наслідком підвищення попиту є зростання ціни. І навпаки, якщо ф’ючерси продаються, коли ціни високі, то таким чином спекулянти зменшують попит, а тому допомагають знижувати ціну.

Спекулянти отримують прибуток від природного коливання цін.

Існує багато зовнішніх чинників які впливають на ціну товару (урожай, чи навпаки несприятливі погодні умови, або зростання експортного попиту, чи зміна в процентних ставках, що стосується цінних паперів).

Спекулянтів, які грають на ф’ючерсній біржі на підвищенні цін називають „биками”, а спекулянтів, які грають на пониженні цін -„ведмедями ”.

Для тих хто займається спекулятивною грою прибутки і збитки є рівнозначними. Це залежить від уміння спекулянта прогнозувати динаміку цін, від його ринкових очікувань. Унікальним є те що спекулятивні операції проводяться з контрактами на товар(форвардними, ф’ючерсними, опціонами) а не з реальним товаром.

Типи спекулянтів