Лекція 3 ф’ючерсний ринок та його особливості

                            План:

1. Операції з ф’ючерсними контрактами. Види розпоряджень.

2. Хеджування угод на біржовому ринку

 

1. Література: Прудко А. Поняття ф'ючерсного контракту.// Юридична Україна. – 2008. – 7. – с.58-61.

2. Розгон А. – Особливості розвитку ф'ючерсної торгівлі в національній економіці.// Аграрна наука і освіта. – 2007. – 3-4. – с. 136-143.

3. Шелудько В.М. – Фінансовий ринок. Навчальний посібник. - К., 2006. – 35с.

Мета даної лекції – розглянути особливості здійснення ф’ючерсної т торгівлі.

1 Ф’ючерсна біржа – своєрідний ринок фіктивного товарного капіталу, де покупців та продавців цікавлять не товари, а можливість отримати позитивну різницю вартості цінних паперів через певний термін.

Вперше ф’ючерсні угоди почали укладатися в 1865 р. на Чикагській товарній біржі.

Ф’ючерсна торгівля створює механізм ринкового прогнозування цін, адже товари ще не створено, а ціни на них через купівлю продаж товарів існують під впливом різноманітних ринкових ситуацій, задовольняючи учасників, що укладають біржові ф’ючерсні контракти.

Ф’ючерсний контракт – це стандартизований біржовий контракт між двома сторонами на покупку, або продаж певного товару або фінансового інструмента. 

Ф’ючерсні угоди здійснюються паралельно з угодами, укладеними на реальний товар, на ту ж суму, але протилежного характеру, шляхом укладання зворотної (офсетної) угоди на ф’ючерсних торгах. Такі операції дістали назву хеджування.

 Ф’ючерсний контракт стандартизовано за всіма параметрами (вид товару, кількість, дата поставки) крім одного – ціни поставленого товару, яка виявляється в процесі біржових торгів. Сторонами у ф’ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата біржі, або покупець і Розрахункова палата біржі.

 

Рис. 1.1. Схема укладання ф’ючерсного контракту

 

                                  

                           

. Проданий на біржі контракт можна й відкупити, а куплений продати в будь-який момент, але вже за іншою ціною.

А розрахункова(клірингова) палата виплачує різницю між ціною контракту на день укладення і на день виконання.

 

Приклад продажу ф’ючерсного контракту

НАПРИКЛАД: У січні ціна 1т пшениці з доставкою у серпні дорівнює 1000 грн\т Фермер вважає, що ця ціна покриє витрати і забезпечить прибуток. „Цільова ціна” – 990 грн. Але до серпня ціна може знизитись і він втрате в ціні. Тому не маючи в січні реального товару він страхує себе і вирішує продати на біржі контракт за 1000 грн. У серпні ціна дійсно впала до 970 грн. Фермер знаходить покупця на ринку реального товару і продає йому зерно за ціною 970 грн. Але одночасно відкупивши на ф’ючерсному ринку за такими ж цінами 970 грн. раніше проданий там контракт він одержує від розрахункової палати біржі різницю в ціні на раніше продані там контракти(по 30 грн. тобто 1000- 970) і за рахунок цього перекриває втрату в ціні на ринку реального товару.

Таким чином загалом по обох ринках кінцева ціна реалізації 1т становила 30 + 970 = 1000 грн. Це вище від цільової ціни(990), тобто використавши хеджирування він вдало застрахував себе від втрат внаслідок зниження фактичної ціни.

Отже „ Продати” ф’ючерсний контракт – означає взяти на себе зобов’язання здійснити постачання або продати біржі первинний актив у термін виконання ф’ючерсного контракту і отримати за нього від біржі відповідні кошти, згідно з ціною продажу цього контракту. Це означає зайняти коротку позицію (shot).

Приклад купівлі ф’ючерсного контракту

НАПРИКЛАД: Підприємство для свого виробництва купує сировину. Поточна ціна сировини на фізичному ринку задовольняє підприємство, але передбачається, що через три місяці ціна на сировину може підвищитися і тоді виробництво товару стане збитковим(нерентабельним). Щоб застрахуватися від можливого збільшення  ціни на сировину, підприємство купує тримісячний ф’ючерсний контракт на сировину. Припустимо, що прогноз виправдався. Ціни на наявному і ф’ючерсному ринках підвищилися. Через три місяці підприємство купує сировину на фізичному ринку за новою ціною і продає свій ф’ючерсний контракт.

                         Фізичний ринок

Ціна на 1.02 – 300 грн. за од.

Ціна на 1.05 - 400 грн. за од.

                         Ф’ючерсний ринок

Ціна на 1.02 - 350 грн. за од

Ціна на 1.05 - 450 грн. за од.

Підприємство купує тримісячний контракт по 350 грн. але ціна на наявному ринку складає 400 грн. Тоді підприємство продає цей ф’ючерсний контракт по 450 грн. отримавши різницю в 100 грн.(450-350) Загальні витрати на сировину складуть:

400 – 100 = 300 грн. за од.

Отже „ Купити” ф’ючерсний контракт – це означає взяти на себе зобов’язання прийняти від біржі первинний актив і з настанням терміну виконання контракту здійснити оплату відповідно до ціни та інших умов, встановлених на момент купівлі контракту. Це означає зайняти довгу позицію(long).

Отже при рості котирувальної ціни після відкриття позиції покупець виграє, а продавець втрачає. І навпаки при падінні  ціни  виграє продавець контракту, а покупець програє аналогічну суму.

 

Учасниками ф’ючерсного ринку є потужні трейдери, брокери(які виконують замовлення контрагентів) та спекулянти (які купують або продають контракти з метою отримання доходу від різниці у цінах – спекулятивна гра на різницях цін і тенденціях цін у майбутньому.

Ф’ючерсний ринок дозволяє перенести ризик з тих учасників, що бажають уникнути або зменшити його, на тих хто може прийняти цей ризик.

Покупці і продавці ф’ючерсних контрактів не присутні в торгових залах і роблять свій бізнес за допомогою розпоряджень, які вони передають через брокерів.

Існує багато різних видів розпоряджень : фіксовані (фермер доручає брокеру продати пшеницю наприклад 20 вересня по ціні 1000 грн. Брокер про це повідомляє представнику в торговому піті пшениці (брокеру чи клерку) Той проглядає цю інформацію на бланку. Однак зараз ціна 950 грн. Тому це розпорядження не може бути реалізовано. Брокер кладе його в свою кишеню поряд з іншими такими розпорядженнями і реалізує його коли настане ціна 1000 грн. Опівдні брокер телефонує фермеру і сповіщає його, що пшениця продається по 970 грн. І малоймовірно, що ціна зросте до 1000 грн. Фермер хоче продати пшеницю сьогодні тому він інструктує брокера відмінити фіксоване розпорядження і змінює його на ринкове розпорядження, тобто продати пшеницю сьогодні за переважаючою ціною. Брокер дзвонить представнику кампанії в торговому залі і повідомляє про зміну розпорядження із встановленої ціни на ринкову. Представник в торговому залі знаходе брокера, якому було передано перше замовлення анулює його і дає нове. Якщо ми бачимо в кіно, що на біржі клерки чи брокери швидко переміщуються по торговому залу можна сказати, що вони приносять нові розпорядження, а якщо пересуваються повільно то вони мають справу з фіксованими розпорядженнями.

На картці, яку отримує брокер у піті відображено купівлю іпродаж. Коли ринок особливо активний і брокер у піті дуже зайнятий своїми розпорядженнями, він просто скидає за межі піту всі заповнені картки, а клерки в торговому залі збирають їх, щоб поінформувати клієнтів.

Наступний вид розпоряджень для покупця є розпорядження „ринку на закриття”, яке означає, що воно повинно бути реалізовано за останні 30 секунд торгового дня, перед закриттям ринку. Наступне „стоп - розпорядження”, яке по суті, є вказівкою на купівлю за ціною вище, ніж існуюча, або на продаж за ціноюнижче, ніж існуюча. Це розпорядження виконується тоді, коли ринкова ціна доходить до критичного рівня.

НАПРИКЛАД: Наш (вересневий) фермер вирішує не міняти розпорядження і залишає на рівні 1000 грн. Але ціна 1000 грн./т  на той день на торгах не з’являється і розпорядження залишилось не виконаним. Наступного дня ціни впали до 980 грн. Далі ціни впали до 970 грн. Наступного дня до 960 грн. Фермер побоюється, що зниження ціни на ринку може довго тривати і шукає спосіб захисту. Він передає брокеру стоп-розпорядження на продаж за ціною 950 грн. Коли в липні фермер реалізує пшеницю на елеватор, то ціна на неї за ф’ючерсними контрактами становить 920 грн. Тому використання стоп-розпорядження заморозило вищу ціну  і він одержав на 30 грн. більше, ніж в тому випадку, якби не використав ф’ючерсний ринок зовсім.

 

2.Хеджування – це засіб одержання прибутку у процесі біржової ф’ючерсної торгівлі, що базується на відмінностях у динаміці цін реальних товарів і цін ф’ючерсних контрактів на цей же товар.

Учасників ринку, які використовують товарні ф’ючерсні контракти з метою страхування купівлі-продажу реальних цінностей, називають хедерами, а їх діяльність хеджингом. Тих, хто отримує дохід тільки від купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів і реально не зацікавлені у фізичному товарі, називають трейдерами-спекулянтами). Спекулянти за своєю суттю є інвесторами у ф’ючерсні контракти. При торгівлі ф’ючерсами виграє одна сторона за рахунок іншої. Спекулянти ніколи не вкладають всі або більшу частину коштів у контракти одного типу. Результат виграш чи програш не визначається однією угодою. Їх прибутковість забезпечується тим, що вдалих операцій більше, ніж невдалих.

 

Розрізняють такі різновиди хеджування: продажем (короткий хедж)

- продаж ф’ючерсних контрактів з одночасною закупівлею такої самої кількості реального товару.

купівлею(довгий хедж)- це придбання ф’ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж рівної кількості реального товару, яким торговець не володіє, з поставкою в майбутньому.

Це найпростіші види страхування. Залежно від мети хеджирування розрізняють звичайне(чисте), арбітражне, селективне і випереджуюче, рутинне(звертаються ті хто вирощує зерно і ВРХ), збірне селективне, коригуюче, Хеджування зумовлене недостатністю капіталу.

Ціновими показниками ф’ючерсних операцій є базис і маржа.

Базис - це різниця між реальною ціною на товар в певному місці та ціною на певний ф’ючерсний контракт на той самий товар.

Реальна ціна – ф’ючерсна ціна = базис

Він може бути позитивним, негативним.

Результат будь якого хеджування можна вирахувати за допомогою порівняння базисів на початку і в кінці хеджування. Отже кінцева ціна = цільова ціна + або – зміна базису.

Під час біржової торгівлі важливу роль відіграє маржа - поняття, що застосовують у торговельній, біржовій і банківській практиці, аби показати різницю між цінами на товари для тих, хто продає і тих хто купує. Під маржею розуміють суму коштів, внесених клієнтом брокеру у вигляді депозиту на свої рахунки з метою гарантування виконання контрактів.

Існує 2 види маржі: початкова і варіаційна(підтримки)

початкова – депозит, що вноситься при відкритті ф’ючерсної позиції.

Варіаційна - переказ грошових коштів, що забезпечує відповідність вартості забезпечення нової вартості контракту після зміни цін.

Згідно з Правилами біржової торгівлі депозит повинен становити від 2 до 10 % вартості контракту. Первісна маржа завжди більше варіаційної маржі, що необхідна для підтримки відкритої позиції. Якщо на маржевому рахунку не вистачає засобів для підтримки вариаційної маржі, то протягом наступного дня її треба поповнити, в іншому випадку брокер автоматично закриває позицію по поточній ринковій ціні.

    У процесі нарощування кількості ф’ючерсних угод виникає питання розрахунків за купівлю-продаж контрактів через клірінг. Клірингова палата стає посередником між покупцем і продавцем і гарантує виконання зобов’язань.

Процес купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів вважається завершеним після того, як виконано операції по порівнянню і „очистці” даних про угоди і проведено взаємні розрахунки, що й називається клірингом.

Кліринг складний і трудомісткий процес, особливо на великих біржах, при великих обсягах продажу. Клірингова палата відстежує всі шляхи переміщення фізичних контрактів, які відхиляються за межі узгодження дат, зменшуючи бухгалтерські розрахунки для брокерів, а також здійснює розрахункові операції по угодах.

Табл.. Приклад поточних розрахунків за ф’ючерсним контрактом

 

Показники	Відкриття позиції	2 день	3 день	4 день
Ф’ючерсна ціна, грн.. за контрактом	1000
Котирувальна ціна		1020	1030	1050
Нижчий рівень маржи	70
Позиція покупця маржевий рахунок	100(10%)	120	130	150
Варіаційна маржа		+20	+30	+50
Накопичений виграш/програш		+20	+30	+50
Позиція продавця маржевий рахунок	100(10%0	80	70	50
Варіаційна маржа		-20	-10	-20
Накопичений виграш/програш		-20	-30	-50

 

В таблиці наведені результати клірингу, який здійснює розрахункова палата в кінці кожного робочо дня.

 

Торги ф’ючерсними контрактами проходять у формі аукціонів в операційному залі біржі, який поділений на спеціалізовані секції, де укладаються угоди на різні товари. Спеціалізовані секції називаються ямами.

Це піднята восьмикутна платформа зі сходинками вниз до рівня операційного залу. Таке розміщення дає змогу всім покупцям і продавцям бачити один одного. Кількість сходинок у ямі відповідає кількості місяців, за якими ведеться торгівля ф’ючерсними контрактами. У ямі торговці розташовуються залежно від місяця постачання, у якому вони ведуть торгівлю. Тим самим торговець, який зайняв у ямі певне місце, уже повідомив колегам, за яким товаром і в якому місяці постачання він збирається здійснювати операції. Рисунок:

 

 

Ринок ф’ючерсних контрактів в Україні на жаль знаходиться ще в стадії становлення, незважаючи на епізодичні намагання його створення. Перші спроби його започаткування були зроблені на фондовій біржі у 1996 році.

Умови за якими можливе існування ф’ючерсного ринку:

1. повинна бути конкурентоспроможна ринкова система (вона е необхідною передумовою для розвитку товарних ф’ючерсних ринків.

2. наявність двох груп інвесторів ( хедерів які страхують товари та спекулянтів, які приймають на себе ризик). У нас немає таких потужних спекулянтів.

3. існування активного і ліквідного ринків реального товару. Без розвиненого біржового ринку реального товару ринок ф’ючерсний не зможе функціонувати з тієї причини, що процес визначення ціни на ф’ючерсному ринку, є відображенням існуючих на ринку реального товару чинників попиту і пропозиції.

4. обґрунтована законодавча база, яка б відповіді лі реальній економічній ситуації в Україні

5. єдиний регулятивний орган з визначеними функціями. У всьому світі, у кожній країні є один регуляторний орган. У нас чотири: Нацбанк, Мінагрополітики,  Комісія з цінних паперів, Комісія з фінансових послуг. Цей орган повинен відпрацювати стандартизовану документацію: не можуть в Україні працювати сто бірж з різною документацією.

 

Рис. 1 Схема укладання ф’ючерсного контракту

 

Показники	Відкриття позиції	2 день	3 день	4 день
Ф’ючерсна ціна, грн.. за контрактом	1000
Котирувальна ціна		1020	1030	1050
Позиція покупця маржевий рахунок	100(10%)	120	130	150
Варіаційна маржа		+20	+30	+50
Накопичений виграш/програш		+20	+30	+50
Позиція продавця маржевий рахунок	100(10%0	80	70	50
Варіаційна маржа		-20	-10	-20
Накопичений виграш/програш		-20	-30	-50

 

Табл1. Приклад поточних розрахунків за ф’ючерсним контрактом