Форми і засоби перевірки і контролю знань учнів

 

Перевірочно-оціночна діяльність вчителя - невід'ємна частина його педагогічної діяльності, важливий чинник поліпшення якості навчання. Нормативні документи, на які повинен орієнтуватися вчитель при перевірці і оцінці знань школярів, - міністерська програма курсу ОІОТ, в якій спеціально виділений розділ «Вимоги до знань і вмінь учнів» а також Критерії оцінок. Важливо, щоб контроль і оцінка знань учнів відповідали загально дидактичним вимогам і виконували облікову, контрольно-корегуючу, навчальну, виховну функції.

Облікова функція контролю виявляється в систематичній фіксації результатів навчання. Це дозволяє вчителю судити про успішність кожного учня, його досягнення і недоліки.

Контрольно-корегуюча функція забезпечує зворотний зв'язок між вчителем та учнем, необхідний для внесення вчителем змін до методики навчання, перерозподілу навчального часу. Особливо важлива ця функція при навчанні інформатиці, коли самий предмет і методика його навчання знаходяться в стані становлення.

Навчальна функція виявляється в тому, що в процесі перевірки знань, вмінь учнів відбувається повторення навчального матеріалу, акцентується увага на головних питаннях, відбувається вказівка на типові помилки, що сприяє поглибленню знань.

Виховна функція виявляється в стимулюванні учнів до подальшої навчальної роботи, до поглиблення своїх знань. Оцінюючи роботу учня, вчитель не просто констатує стан знань, вмінь і навичків школяра, але і спрямовує його в навчальній роботі, дає додаткову мотивацію в пізнавальній діяльності.

Розроблені різні схеми побудови рівнів засвоєння знань. Реально враховують три основні рівні засвоєння знань:

- рівень відтворювання інформації про об’єкт;

- рівень застосування знань згідно зразка, тобто продуктивна діяльність на використання інформації у відомих конкретних ситуаціях;

- рівень застосування знань у нових умовах.

Види контролю: поточний, заліково-тематичний, підсумковий

У відповідності до результатів поточної перевірки вчитель повинен вирішувати питання, чи готові учні повноцінно засвоювати наступний навчальний матеріал. В процесі поточного контролю від учнів можна вимагати знання тільки на тому пізнавальному рівні, який передбачається певним етапом оволодіння навчальним матеріалом.

Для підвищення об'єктивності оцінки необхідно проводити контроль за підсумками вивчення окремих тем і розділів навчального курсу, коли знання систематизовані і узагальнені. Мета такого контролю - виявлення рівня оволодіння основним змістом теми кожним учнем і класом у цілому.

Підсумкова перевірка засвоєння навчального матеріалу повинна бути спланована таким чином, щоб можна було проконтролювати засвоєння школярами основних елементів програмного матеріалу. Знання за підсумками вивчення теми можуть бути оцінені позитивно, якщо учні оволоділи всіма основними елементами програмного матеріалу.

Тематичний контроль може проводитися як в формі письмової контрольної роботи, так і в формі залікових занять. При проведенні тематичного контролю частина завдань повинна відповідати діяльності за зразком, а частина - діяльності в зміненій або новій ситуаціях, що дозволить кожному учневі повністю виявити рівень своєї підготовки.

Одним із ефективним засобів перевірки рівня засвоєння знань учнями є розв’язування задач. Вміння розв’язувати задачі включає цілий спектр інших важливих результатів: володіння поняттями та фактами, вміння аналізувати, узагальнювати, застосовувати вивчені прийоми розумової діяль­нос­ті, вміння прогнозувати і обґрунтовувати свої висновки. Іншими словами, вміння розв’язувати задачі є десь підсумковим, інтегральним результатом, де набувають актуалізації отримані знання.

Для об’єктивного аналізу рівня знань учня оцінювати слід не стільки кінцевий результат, отриманий при розв’язуванні задачі, скільки сам процес розв’язування. Слід прослідкувати за логікою діяльності учня, за процесом пошуку способу розв’язування, за вмінням аналізувати і доводити твердження. Відповідь можна вгадати, а спосіб розв’язування – вивчити без його розуміння.

Поряд з фронтальними та індивідуальними перевірочними роботами слід проводити психодіагностику рівня сформованості знань учнів, типу їх мислення, темпераменту, впливу роботи з комп’ютерними програмами на самопочуття та працездатність учнів.

Застосування комп’ютера за певних умов підвищує об’єктивність і оперативність контролю знань, виключається елемент суб’єктивності стосунків вчителя і учня, з’являються можливості для власної перевірки знань, самоаналізу і самооцінки. Контроль знань або отриманих навичок з використанням комп’ютерних програм передбачає визначення мінімальної системи вузлових понять та елементарних розумових операцій, засвоєння яких необхідно перевірити, встановлення змісту завдань, що використовуються для контролю.

Не можна вимагати від учнів обов'язкового засвоєння учбового матеріалу, який не передбачений у програмі.

Специфічна особливість курсу ОІОТ - його спрямування на підготовку учнів до наступного використання ЕОМ в практичній діяльності, вироблення у них певних операціональних навичків. Це відбивається на процес перевірки та оцінювання знань учнів - об'єктом контролю стає готовність до різноманітного вигляду навчальної діяльності, сформованість певних вмінь і навичків.

Важливою задачею вдосконалення контролю є залучення учнів до оціночної діяльності, організація на уроці самоконтролю та самооцінювання.