У якій формі можна провести урок?

1. У формі гри (змагання) можна провести урок закріплення й удосконалення знань.

2. Як захист оцінки, залік-практикум — урок контролю знань.

3. Аукціон знань, «подорож» в історію предмета є доречними для уроку повторення й систематизації знань.

4. Уроки творчості: урок винахідництва, урок-виставка, урок-твір, урок — творчий звіт та ін.

5. Уроки, що перегукуються із суспільними тенденціями: урок — суспільний огляд знань, урок-диспут, урок-діалог та ін.

6. Інтегровані уроки (одночасно з двох предметів, для різних вікових груп та ін.).

7. Уроки з елементами історизму: урок про вчених, урок-бенефіс, урок — історичний огляд, урок-портрет та ін.

8. Театралізовані уроки: урок-вистава, урок спогадів та ін.

9. Ігрові уроки: урок-ділова гра, урок- рольова гра, урок із дидактичною грою, урок-змагання, урок-подорож та ін.

10. Допоміжні уроки: урок-тест, урок для батьків, урок-консультація та ін.

11. Урок-калейдоскоп.

На уроці учні швидко стомлюються, тому необхідно переключати їх увагу. Крім того, не можна порушувати санітарних норм — слід берегти зір дітей та їх нервову систему. Урок розподіляється на чотири рівні за часом частини:

• «подорож кмітливих»;

• логічна розминка;

• теоретичний блок (пояснення нового матеріалу);

• практична робота.

12. Урок-казка.

Використання казки завжди збагачує урок, робить його зрозумілішим.

Можна використовувати:

• казкові сюжети уроків (авторські);

• пошук основних алгоритмічних конструкцій па матеріалі знайомих казок;

• створення учнівських казок за темою уроку.

13. Урок вивчення нового матеріалу за допомогою опорних конспектів.

Учитель заздалегідь готує опорні конспекти для всіх учнів.

На уроці учні працюють не в зошитах, а з опорними конспектами, що містять теоретичний матеріал уроку, завдання для закріплення матеріалу.

вносить елемент змагання і прискорює темп уроку.

Будь-який урок зі зв’язним сюжетом легко перетворити на конкурс.

 

Вільний час як соціальна категорія має свою величину (обсяг), зміст і форму. Величина вільного часу залежить від тривалості робочого часу і непродуктивних затрат. Чим менше робочий час і непродуктивні витрати часу, тим більше вільного часу. На жаль, учителі мають вкрай обмежений вільний час. А в останні роки спостерігається тенденція до його скорочення.

Культура використання вільного часу залежить передусім від загальної культури педагога, від рівня його професійної кваліфікації, здібностей, від уміння цінувати фактор часу, дбати про його раціональне використання.

Що означає цінувати фактор часу? Це значить, по-перше, проводити якісне оцінювання часу, тобто визначати, скільки потрібно часу для виконання тієї чи іншої роботи. По-друге, навчитися порівняно швидко й точно визначати початок і завершення роботи. По-третє, вміти вкладатися у намічені строки. По-четверте, вміти спланувати свою працю впродовж дня, тижня і на більш тривалий період, у тому числі й на перспективу. По-п'яте, знати і вміти здійснювати контроль, облік та оцінювання витрат часу. Все це разом узяте є важливим складником культури використання вільного часу.

Суттєвим є питання, де і як шукати резерви вільного часу в діяльності вчителя. їх необхідно шукати всюди, де є сфера його використання, включаючи й вільний час. У цьому контексті важливо виділити найбільш загальні блоки діяльності вчителя, які можуть бути предметом вивчення і знаходження резерву часу. Такими блоками цілісної діяльності педагога є:

а) питання загальної організації праці вчителя в школі (режим роботи школи; планування системи роботи; організація нарад, зборів; умови праці тощо);

б) організація творчих пошуків, спрямованих на оволодіння системою принципів і методів наукової організації праці; створення системи навчання й виховання учнів; створення системи самоосвіти й самовиховання;

в) активізація діяльності учнів, спрямована на розвиток творчої ініціативи й самостійності; організація суспільно корисної діяльності та розвиток учнівського самоврядування;

г) активізація діяльності батьків, робота над підвищенням їхньої психолого-педагогічної культури; д) організація праці й побуту вчителя.

У процесі пошуків резервів економії часу педагога важливо дотримуватися певних правил, які можуть виконувати рекомендаційну функцію. Кожен учитель, виходячи з власного досвіду, умов праці, може визначити для себе систему правил раціонального використання робочого й вільного часу. Та все ж ці правила мають ґрунтуватися на принципах наукової організації педагогічної праці.

Правила економного витрачання часу:

1. Точно і ясно формулюйте мету діяльності й поведінки. Узгоджуйте її з більш високою метою. Приступайте до роботи лише тоді, коли ясно бачите її мету, розумієте її корисність.

2. Завжди шукайте найбільш доцільні методи і прийоми роботи.

3. Завжди прагніть обрати й ефективно використати доцільні засоби праці.

4. Систематично плануйте роботу на завтра, на близьку і більш віддалену перспективи. Пам'ятайте, що план — це надійний орієнтир системи роботи в часі, керівництво до дії.

5. Нормуйте, регламентуйте, розраховуйте роботу в часі і просторі.

6. Ураховуйте і контролюйте процес і результат праці, бо без цього неможливі виправлення результатів праці, її оцінювання та вдосконалення.

7. Оптимізуйте діяльність і поведінку. В кожному конкретному випадку треба вміти знаходити в певних умовах якнайкращий варіант рішення.

8. Прогнозуйте свою діяльність і поведінку. Намагайтесь визначати близьку, середню і далеку перспективи.

9. Стимулюйте свою працю і діяльність вихованців, пам'ятаючи, що стимули спонукають до проявів внутрішньої дієвості.

10. Підходьте до роботи комплексно. Будь-яку роботу виконуйте як складову цілісної діяльності, органічну частину системи.

11. Вивчайте і запроваджуйте нові технології організації праці.

12. Спирайтесь у своїй роботі на досвід творчої діяльності колективу педагогів.

Творчо працюючі вчителі добре знайомі з набутками щодо економії часу. Для молодих педагогів нагадаємо лише частину тих чинників, які так чи інакше сприяють організації праці в сенсі її ефективності, бережливого використання часу й оптимізації.

1. Сформуйте в собі психологічну готовність до діяльності. До будь-якої роботи треба готуватися завчасно. Це дозволить зібрати свої власні розумові й фізичні сили, відволіктися від сторонніх справ.

2. Завчасно підготуйте до праці своє робоче місце, що є важливою органічною частиною процесу праці; це те безпосереднє середовище, яке полегшує, прискорює працю, сприяє її ефективності.

3. Визначте певний розпорядок роботи. Йдеться про обґрунтовану послідовність видів діяльності, про чергування праці й відпочинку, їх розрахунок у часі й просторі.

4. Працюйте рівномірно, систематично, на кожен день визначайте кількість годин на конкретний обсяг праці.

5. До роботи приступайте зразу й серйозно. Період входження в роботу можна скоротити, якщо для цього все підготовлено, сформована цільова установка діяти без затримок.

6. Працюйте інтенсивно, але без зайвого напруження. При цьому не лише робота йде вдало, але й процес розвитку особистості відбувається більш ефективно. Мозку і м'язам потрібно давати відповідне навантаження, тренувати їх.

7. Не піддавайтесь шаблону, намагайтесь працювати творчо. З часом з набуттям досвіду в мозку людини формуються стереотипи діяльності й поведінки, в тому числі й певні навички і звички.

8. Правильно чергуйте різні види діяльності. Передусім чергуйте розумову працю з фізичною.

9. Навчіться поєднувати окремі види діяльності. Наприклад, під час читання наукової книги критично аналізуйте її зміст, робіть необхідні виписки. Це дозволяє, з одного боку, економити час, а з іншого — глибше засвоювати зміст прочитаного.

10. Не випускайте з виду дрібниць. У процесі роботи все необхідне треба мати на робочому столі й у потрібному місці, щоб не витрачати часу на пошуки (письмове приладдя, довідники та под.).

11. Не робіть частих перерв у розумовій праці, бо кожен раз після перерви потрібен певний час для входження в роботу.

12. Розумно організовуйте свій відпочинок. Людський організм відразу весь не стомлюється. Стомлюються лише окремі групи м'язів і клітин мозку. Для здорового організму відпочинок — це не обов'язково відключення від усіх видів діяльності. Кращий відпочинок — доцільна зміна видів діяльності.

13. Установіть серед робочого дня годину повного відпочинку. Зазвичай це година відпочинку після обіду, коли маса крові скеровується до травної системи і мозок певною мірою знекровлюється, а отже, ослаблюється. Відпочивайте завжди у певний час.

14. Виховуйте повагу до робочого часу. Необхідно з повагою ставитися не лише до свого, але й до чужого робочого часу.

15. Усувайте можливі перешкоди. Не допускайте відволікання від праці непотрібними телефонними розмовами, сторонніми справами.

16. Якщо відчуваєте стомленість у вечірній час, а робота не просувається, перенесіть її на ранок, пам'ятаючи народну мудрість "Ранок мудріший за вечір". Адже під час нічного сну організм відновлює свою працездатність. Разом з тим не варто нехтувати й іншою порадою: "Зроби сьогодні все, що можна не відкладати на завтра".

17. Поспішайте повільно. Це парадоксальне міркування правильне в тому сенсі, що з погляду наукової організації праці не варто поспішати, метушитися, що призводить передусім до помилок, передчасної втоми. В цьому контексті стане в нагоді інша народна мудрість: "Поспішиш — людей насмішиш".

18. Привчайтесь вести щоденник і записну книжку. Звільняйте, не завантажуйте свою пам'ять інформацією (іменами людей, адресами, номерами телефонів, цифрами, фактами та под.), яка вимагає напруження мислення. Народна мудрість вчить: "Своєчасно не записана думка — це втрачений скарб", "Записна книжка — це запасний розум".

19. Учіться володіти собою, керувати своєю діяльністю; працюйте над виробленням власних умінь і навичок розумової праці.

Це лише деякі найбільш суттєві поради щодо раціонального використання робочого й вільного часу вчителя.

У процесі педагогічної діяльності важливо володіти основами наукової організації праці (НОП). Вони визначені передусім у принципах, які є основою, вихідними положеннями, що визначають засоби, форми й методи роботи вчителя щодо становлення свого професіоналізму і, зокрема, підготовки до уроків.