Якими є особливості кожного з варіантів розподілу обов’язків.

- Учитель. У цьому випадку вчитель дає кожному учневі індивідуальне завдання — підготувати виступ за темою, демонстрацію дослідів, наочність та ін.

- Учитель і група учнів. Під час групової підготовки доцільно давати групам різні завдання: для учнів однорівневої групи — завдання однакової складності (різні або схожі за формулюванням), для учнів різнорівневої групи — диференційовані завдання. Наприклад, якщо на уроці узагальнення знань необхідно повторити теорію, то одна із груп добирає та відпрацьовує теоретичний матеріал.

Якщо необхідно розв’язувати завдання, то кожній із груп можна запропонувати кілька завдань або за можливості запропонувати учням самостійно придумати й оформити картки із завданнями для інших груп, доповнивши завдання розв’язаннями та відповідями для подальшої перевірки.

У кожній групі можна призначити або обрати капітана, відповідального за підготовку товаришів, щоб контролював їх роботу на певному етапі. На цьому етапі учитель консультує учнів та організовує урок.

- Учитель і клас. У старших класах можна застосовувати конкретизований розподіл обов’язків (конференція, семінар, «учень у ролі вчителя», захист оцінки (проекту, ідеї) тощо). При цьому учні можуть провести весь урок замість учителя (прочитати лекцію, презентувати доповіді, прийняти залік в однокласників).

Як розробити оптимальний сценарій уроку?

Написання сценарію — це найвідповідальніший і найскладніший етап під час підготовки уроку. Його можуть складати:

• учитель (група вчителів);

• учитель разом із групою учнів. У сценарії варто врахувати:

• докладний план уроку (із зазначенням мети);

• інструкції із проведення кожного етапу уроку;

• ролі учасників (що відразу розподіляються між учнями) і реквізит;

• добірку завдань, запитань, вправ та ін.;

• критерії оцінювання діяльності учнів;

• запитання для аналізу уроку.

Як добирати завдання до уроку?

Завдання для уроку (якщо обрана форма уроку передбачає іх виконання) учитель може добирати самостійно або разом і учнями (якщо вони готують завдання одне одному). При цьому глід ураховувати вікові особливості учнів.

Завдання повинні бути:

- цікавими (за формою, змістом, сюжетом, способом розв’язання або несподіваним результатом);

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення;

- різнорівневими за складністю (для одного уроку), мати кілька способів розв’язання (і відповідей);

- різноманітними, наприклад:

- «закриті» завдання, що мають точне (однозначне) розв’язання;

- завдання з неповною умовою;

- з надлишковими умовами;

- «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні шляхи розв’язання, імовірні відповіді;

- творчі завдання тощо.

Варто добирати завдання, що мають практичне значення і міжпредметний зміст.

Під час повторення (урок узагальнення знань), коли є можливість істотно урізноманітити завдання, доцільнішими є завдання на зразок «знайди помилку» або такі, що провокують помилку. Завдання повинні бути безпосередньо пов’язаними з вивченою темою, сприяти засвоєнню, закріпленню, удосконаленню отриманих під час її вивчення вмінь і навичок. Розв’язання завдань мають бути простими, доступними.

Доречно використовувати на уроках різноманітні:

• ребуси;

• головоломки;

• кросворди;

• завдання на розрізування й перегинання фігур;

• вправи зі шматком паперу, із сірниками;

• ігрові ситуації («П’ятий зайвий», «Чорний ящик»);

• картки із завданнями теоретичного або практичного змісту.

Якими можуть бути завдання?

Для індивідуальної роботи

• Усі учні отримують однакові завдання.

• Однотипні завдання з різними вихідними даними.

• Різні завдання.

• Інші варіанти.

Для групової роботи

• Однакові завдання (якщо групи однорівневі).

• Завдання, що є однаковими за рівнем складності, але різняться за способами розв’язання, вихідними даними (для однорівневих груп).

• Завдання, що різняться за рівнем складності (для різнорівневих груп); якщо на уроді розв’язується складне завдання, його можна розподілити на декілька етапів і запропонувати групам).

• Інші варіанти.

Нагадуємо, що кількість завдань, рівень їх складності залежать від характеристик класу (наприклад, темну роботи), індивідуальних особливостей учнів та інших факторів, зокрема відведеного для цього часу.