Вікові особливості утворення та виведення сечі

З віком змінюється кількість і склад сечі. Сечі у дітей виділяється порівняно більше, ніж у дорослих, а сечовипускання відбувається частіше внаслідок інтенсивного водного обміну і відносно більшої кількості води і вуглеводів у раціоні харчування дитини.

Тільки в перші 3...4 дні кількість сечі, яка виділяється, у дітей невелика. У місячної дитини сечі виділяється за добу 360...380 мл, на кінець першого року життя — 750 мл, в 4...5 років— близько 1 л, в 10 років— 1,5 л, а в період статевого дозрівання — до 2 л.

У новонароджених реакція сечі різко кисла, з віком стає слабко кисла, і змінюватися реакція сечі може залежно від характеру їжі, яку одержує дитина. При харчуванні переважно м'ясною їжею в організмі утворюється багато кислих продуктів обміну, відповідно і сеча стає кислішою. При вживанні рослинної їжі реакція сечі може змінюватися в лужний бік.

У новонароджених дітей підвищена проникність ниркового епітелію, тому в сечі майже завжди виявляється білок. Пізніше у здорових дітей і дорослих білка в сечі не повинно бути.

У дітей 3...4 місяців життя сечовини в сечі відносно менше, ніж у дорослих. Кількість сечовини поступово наростає і збільшується вдвоє у дітей двох років. З віком збільшується кількість сечовини в сечі дітей і знижується кількість сечової кислоти.

Іони натрію і хлориди у дітей легко всмоктуються із сечовини канальців у кров, ось чому хлоридів у сечі немовлят приблизно в 10 разів менше, ніж у дорослих. Кількість хлоридів у сечі дітей з віком збільшується. Діти схильні до затримання натрію в організмі. З віком кількість натрію у сечі збільшується. У дітей від 6 до 14 років кількість натрію в добовій сечі коливається від 2 до 5 г, у дорослих в 1 л сечі міститься 3...5,2 г натрію.

Нічне нетримання сечі. Випускання сечі — процес рефлекторний. Сеча, яка надходить у сечовий міхур, спричинює підвищення тиску в ньому, що подразнює рецептори, які містяться у стінці міхура. Виникає збудження, яке доходить до центра сечовипускання в нижній частині спинного мозку. Звідси імпульси надходять до мускулатури міхура, примушуючи її скорочуватися; сфінктер при цьому розслаблюється, і сеча витікає із міхура в сечовипускний канал. Це мимовільне випускання сечі. Воно спостерігається у немовлят.

Старші діти, як і дорослі, можуть довільно затримувати і викликати сечовипускання. Це пов'язане із встановленням кіркової, умовнорефлекторної регуляції сечовипускання. Звичайно до дворічного віку у дітей сформовуються умовнорефлекторні механізми затримання сечовипускання не тільки вдень, а й вночі.

Проте у 5...10% дітей у віці до 13...14 років спостерігається нічне нетримання сечі — енурез. Це своєрідне захворювання дитини. Таку дитину треба не соромити, не залякувати, а лікувати.

Нічному нетриманню сечі сприяє вживання перед сном великої кількості рідини (чай, кава, молоко). Дітям, які хворіють на енурез, не треба на ніч давати багато рідкої їжі, слід виключити із раціону гострі страви. В деяких випадках енурез розвивається через шкірні захворювання, при наявності глистів. Необхідно привчати дітей тримати в чистоті зовнішні сечостатеві органи, обмивати їх теплою водою з милом вранці і ввечері, перед сном.

Регуляція діяльності нирок

Процес сечоутворення регулюється автономною нервовою системою як прямими впливами, так і через залози внутрішньої секреції. У взаємодії автономної нервової системи із залозами внутрішньої секреції основна роль належить антидіуретичному гормону гіпофіза.

Ізольована нирка, а також пересаджена в іншу частину тіла після встановлення кровопостачання функціонує нормально. Антидіуретичний гормон гіпофіза збільшує зворотне всмоктування води в петлі нефрона і одночасно зменшує реабсорбцію натрію і калію із сечі в канальцях. Це призводить до підвищення концентрації їх у вторинній сечі.

На діурез впливає також адреналін. Звужуючи вихідні судини капсули клубочка, він підвищує фільтраційний тиск і, як наслідок, збільшує утворення первинної сечі. Але при значному надходженні адреналіну в кров під час емоційних напружень звужуються і вхідні судини. Тиск в клубочках при цьому падає і сечоутворення зменшується.

На діяльність нирок впливають гормони кіркового шару наднир­кових залоз, щитовидної залози, деякі харчові і лікарські речовини. Таким чином, основну роль у підтриманні сталості водно-сольового складу крові і обміні позаклітинної рідини відіграють гормони. Автономна нервова система змінює тільки діаметр судин нирок і не впливає на процеси реабсорбції. Центральна нервова система впливає на діяльність нирок умовнорефлекторним шляхом.

Видільні процеси при м'язовій діяльності. Під час м'язової роботи із тканин в кров і тканинну рідину надходить значна кількість продуктів обміну, які зрушують гомеостаз внутрішнього середовища організму. Тому робота органів виділення і в першу чергу нирок має велике значення для збереження і відновлення сталості фізіологічних констант внутрішнього середовища організму. Інтенсивність видільних процесів залежить від потужності фізичної роботи і температури оточуючого середовища.

Вплив м'язової роботи на діяльність нирок оцінюється по зміні кількості і складу сечі. Короткочасна легка робота мало впливає на діурез і склад сечі. На початку інтенсивної роботи динамічного характеру діурез може збільшуватись, але потім різко зменшується. Склад сечі змінюється при виконанні тривалої роботи помірної інтенсивності особливо після роботи великої і субмаксимальної інтенсивності. Тривала фізична робота (велосипедні гонки на шосе, лижні гонки) призводить до зменшення діурезу, вмісту в сечі хлоридів, які виділяються з потом. Вміст же фосфатів, креатину, сечовини і молочної кислоти в сечі збільшується. Після фізичної роботи субмаксимальної інтенсивності концентрація молочної кислоти в сечі може досягати 0,22....0,24%- При помірній роботі в організмі переважають аеробні процеси, тому концентрація молочної кислоти в сечі незначна — 0,04...0,08%. Після тривалої напруженої м'язової роботи в сечі з'являється білок (до 1%). Це пов'язано з тим, що молочна кислота змінює проникність ниркового епітелію, який починає пропускати крупні білкові молекули.

 

 

ї