Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Теорія конфліктів Людвіга Гумпловича
Людвіг Гумплович (1838-1909)-польський учений, походив з небагатої сім'ї польських євреїв. Здобув освіту та розпочав наукову кар'єру в Австро-Угорській монархії. Основні праці з питань держави та права: "Раса і держава", "Дослідження закону формування держави", "Загальне державне право", "Боротьба рас" тощо. У них вчений: -доводив, що провідним фактором суспільного життя є боротьба за існування, що виливається в боротьбу між різними людськими групами; - кожна з груп прагне підкорити собі іншу та встановити над нею панування. Групи можуть боротися на економічному, релігійному й політичному ґрунті; -у боротьбі група консолідується, стає зібраним індивідом, "колективною душею", позбавленою будь-яких людських почуттів, окрім хижацького егоїзму, до мети її приводить не розум, а сліпий інстинкт; - основна причина соціальних конфліктів - прагнення людей задовольнити своїматеріальні потреби; - вважав, що держава формується в результаті підкорення однієї групи людей іншою, як засіб забезпечення порядку панування підкорення, але її не можна назвати органом примирення суперечливих інтересів; - існування суспільства без державного примусу неможливе; - перебільшував роль державності та вважав, що всім, чим людина володіє як своїм найвищим надбанням (свободою, власністю, сім'єю, особистими правами), вона зобов'язана державі; - вирішальна роль у виникненні права й у подальшому його розвиткові відводив державі (у додержавному стані права не було, а існували моральні норми, що стали правом, втілившись у державних законах); - суспіпьство в своєму розвитку, за Л. Гумпловичем, пройшло три основні форми: примітивна орда (відносини будувалися на кровно-споріднених і родинних зв'язках), рід кочовиків (вже існував поділ на панівних та підлеглих, кочовий державний народ і рухома держава), державний лад (постає на визначеній території, опанованій людьми); - кожне суспільство державної форми поділене на підданих і панівних; - провідну роль у справі утворення та розбудови держави визнавав за панівним класом, який найменше дбає про суспільні справи, атому особливе значення має середній стан; - суспільні класи поділяв на "первинні" (панівний, середній, підданий) і "вторинні" (решта суспільних груп, які походять від трьох перших, духовенство, військові, управлінці);
-основною соціальною одиницею визначав групу, зякоїтворить-ся індивід; - критикував соціалістичні ідеї К. Маркса, котрі називав утопічними. Правова теорія "реалістів" Правовий реалізм як доктрина був започаткований у 30-х pp. XX ст. в США. Його засновниками були: викладач Колумбійського університету Карл Ллевелін (1893-1962) і адвокат з Чикаго Дже-ром Френк (1889-1957). Свою доктрину правового реалізму вони виклали в таких працях: "Судові рішення та матеріали про купів-лю-продаж", "Курс лекцій", "Кущ ожини" (К. Ллевеліна); монографії "Право і сучасна свідомість" (Дж. Френка). У них вони: - піддали критиці юридичний позитивізм і закликали досліджувати не тільки правові норми, встановлені в законах та судових рішеннях, але й власне процес упливу права на поведінку людей; -відкидали формально-догматичні прийоми вивчення правових актів і пропонували вивчати їх під кутом прагматичного та соціально-психологічного змісту; - вважали, що основу правової системи становлять судова й адміністративна практика, котру юристам потрібно узагальнювати; - були переконані, що справді дієве право створюється не законодавче, а судовими й адміністративними органами в процесі вирішення ними конкретних справ; - розуміли під правом сукупність індивідуальних приписів, встановлених компетентними органами держави для конкретних ситуацій; - вважали, що дія високоморальних норм набирає сили тоді, коли суддя завдяки своїй психології та інтуїції виносить правильне рішення (спочатку він приймає рішення, керуючись виключно інтуїцією, а вже потім за допомогою логічних умовиводів підшукує для неї правові аргументи (посилання на статті закону)); - усіляко намагалися довести, що прикладно-правова проблематика в праві має превалювати над теоретичним змістом.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 46; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.150.89 (0.006 с.) |