Форми банківського переказу. Перекази через систему СВІФТ.

Завершальним етапом розрахункових операцій виступає банківський переказ. Тобто, можна сказати, і при інкасо і при акредитивній формі розрахунків банківський переказ буде мати місце. В минулому столітті на закордонні перерахунки витрачалося декілька тижнів (іноді місяців). З винаходом телеграфу банківські розрахунки значно спростилися і вже складали один-два тижні. В сучасних умовах навіть цього недостатньо.

Банківський переказ - це доручення одного банка іншому виплатити переказоотримувачу певну суму. В міжнародних розрахунках банки найчастіше виконують перекази по дорученню своїх клієнтів. В цих операціях беруть участь:

1) переказодатель-боржник;

2) банк переказодателя, що прийняв доручення;

3) банк, що здійснює зарахування суми переказу на рахунок переказоотримувача;

4) переказоотримувач.

В формі банківського перекладу здійснюються оплата по інкасо, платежі в рахунок остаточних розрахунків, авансові платежі. Крім того, шляхом переказу проводяться перерахунки і інші операції. Банківський переказ здійснюється по пошті чи телеграфу відповідно поштовими чи телеграфними платіжними дорученнями. В наш час широко використовується система SWIFT.

Тому зараз для проведення перерахунків використовуються високопродуктивні комп'ютерні мережі і системи телекомунікацій.

Проблема міжнародних банківських телекомунікаций вирішується в наші дні шляхом утворення і експлуатації комп'ютерних банківських систем, що охоплюють практично всю земну кулю.

Автоматизація банківських процесів на міжнародному рівні дозволяє

- здійснювати безпаперові платіжні операції із мінімальним притягненням праці людей і скорочуванням операційних видатків;

- прискорити обмін інформацією між банками за допомогою телекомунікаційних ліній зв'язку; - мінімізувати типові види банківського ризику (втрати документів, помилкову адресацию, фальсифікацію платіжних документів).

Провідною міжнародною організацією в сфері фінансових телекомунікацій є SWIFT - Сообщество всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікаций (від англійського SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications).

Ідея утворення SWIFT постала в кінцю 60-х років, коли швидке зростання міжнародних банківських операцій привело до істотного перевантаження системи документообігу, що існувала в той час. Чималий час витрачався на усунення неув'язок в документах з-за різниць банківських процедур в різних банках, помилок, що виникають при здійсненні міжбанківських операцій і необхідності багатьох перевірок. Природничою реакцією банків на швидке зростання обсягу інформації стала автоматизація. Проте, по мірі розвитку систем банківської автоматизації з'являлася необхідність обміну фінансовою інформацією між банківськими системами, в отой час як різниці в їх побудові і особливостях протоколів взаємодії не дозволяли створити достатньо надійно працюючу інтегральну систему зв'язку і обробки інформації. Вивченням проблем, що виникають в цієї сфері, занялась група європейських і североамериканских банків, що прийшла до висновку, що для усунення існуючого хаосу в сфері міжнародних розрахунків необхідно виконання двох основних умов: використання єдиної мови міжбанківського спілкування і утворення єдиної телекомунікаційної системи.

В травні 1973 г. 239 банків із 15 країн заснували SWIFT з метою опрацювання формалізованих засобів обміну фінансовою інформацією і утворення міжнародної сіті передачі даних з використанням стандартизованих повідомлень. Наступні чотири року були присвячені рішенню організаційних і технічних питань, і в травні 1977 г. система впевнено заявила про своє існування, збільшивши до кінця року число банків-членів до 586.[1]

В наш час SWIFT об'єднує майже 4000 банків і фінансових організацій, розміщених в 96 країнах світу. Серед учасників SWIFT тепер можна зустріти брокерські і ділерські контори, клiрiнгові і страхові компанії, інвестиційні компанії.

Основними напрямками діяльності SWIFT є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного і захищеного від несанкціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт по стандартизації форм і засобів обміну фінансовою інформацією.

       SWIFT не виконує клірингових функцій, являючись лише міжбанківською комунікаційною мережею, орієнтованою на майбутнє. Доручення, що передаються, враховуються у вигляді переказу по відповідним рахункам «ностро» і «лоро» також, як і при використанні традиційних платіжних документів. Один із основних напрямків діяльності суспільства укладається в опрацюванні уніфікованих засобів обміну фінансовою інформацією. З цією метою створена і продовжує удосконалюватися структурована система фінансових повідомлень, за допомогою якої можливо здійснити практично весь спектр банківських і інших фінансових операцій, включаючи операції, що здійснюються на валютних і фондових біржах.