Порядок формування цін на імпортовані товари

Важливий вплив на організацію обліку імпортних операцій надає порядок формування цін на імпортовані товари. Економічне регулювання питання формування цін здійснюється міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС", законодавчими документами і нормативними актами з ціноутворення, чинним законодавством з оподатковування, а також шляхом установлення держмита.

Насамперед, при формуванні ціни необхідно мати на увазі, підлягає або не підлягає обкладанню митом, податком на додану вартість, митним збором даний вид товару і чи є він підакцизним.

Порядок оподатковування імпортованих товарів залежить від виду імпортної операції, критичності імпорту.

Імпортовані товари мають наступні види оцінки: контрактна вартість, інвалютна вартість, фактурна вартість, митна вартість, облікова вартість.

В основі фактурної вартості лежить контрактна вартість. Перерахунок її у національну валюту виробляється за курсом Національного банку України на дату увізної вантажної митної декларації або за курсом раніше перерахованого авансу.

Фактурна вартість імпортних товарів підтверджує інвалютну оцінку первісної їхньої вартості комерційними документами постачальника. Порядок перерахунку інвалютної вартості імпортних товарів у національну валюту визначений П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" і залежить від умов розрахунків з іноземним контрагентом.

У бухгалтерському обліку порядок перерахунку валютної складової первісної вартості імпортних товарів з постачання при авансових платежах визначається, виходячи з курсу інвалюти на дату сплати авансу, і подальшому перерахунку не підлягає. А з постачання із наступною оплатою визначається, виходячи з її курсу на дату ввізної вантажної митної декларації, і подальшому перерахунку не підлягає. Ввізна вантажна митна декларація до введення П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", по суті була підтверджуючим документом не тільки декларування імпортних товарів, але і первинним документом, що підтверджує їхню первісну оцінку в перерахуванні в національну валюту.

За діючою методикою вартість отриманих активів (тобто валютна складова імпортних товарів) з постачання із здійсненням авансових платежів визнається по сумі авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів. 

Якщо по імпортному постачанню були здійснені авансові платежі, а постачання товарів було одночасним, то перерахунок інвалютної вартості визначених частин партій товарів повинен вироблятися по одному або декільком курсам авансу, іншої ж частини – за курсом ввізної вантажної митної декларації. Це, звичайно ж, ускладнює облік, тому що в підсумку виходить, що той самий імпортний товар, що надійшов однією партією, буде мати різну історичну вартість, а це своєю чергою впливає на його облікову вартість.

Митна вартість імпортних товаріввизначається на базі фактурної вартості, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетинання митного кордону України. Момент перетинання митного кордону – початок або здійснення митного оформлення товару. Визначення митної вартості виробляється залежно від базисних умов постачання. З метою її визначення в розрахунок береться фактурна вартість товарів із урахуванням витрат по його транспортуванню до митного кордону України. У ввізній вантажній митній декларації, поданою декларантом імпортного постачання, митні органи вказують підлягаючі сплаті суми мита, митних зборів, єдиного митного збору, податку на додану вартість, а якщо товари є підакцизними, суму акцизного збору.

Сплата мита і митних зборів, податку на додану вартість виробляється до або на момент митного оформлення.

Визначення митної вартості, нарахування й сплата податків, мита, митних зборів та інших митних платежів представляють процес розмитнення імпортованих товарів.

 У базу розрахунку податку на додану вартість включається митна вартість товарів, тому сума зазначеного податку не завжди буде дорівнювати 20% їхньої первісної вартості при постачаннях із попередніми авансовими платежами.

Крім податків і зборів, обов'язкових на етапі розмитнення, суб'єкт сплачує й інші платежі неподаткового характеру. Якщо перші можуть бути включені у вартість імпортованих товарів, то інші – ні і повинні бути віднесені на субрахунок 948 "Визнані штрафи, пеня, неустойки" або субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності", а для цього треба чітко знати перелік митних платежів і перелік платежів неподаткового характеру.

Перерахунок інвалютної вартості в національну валюту України виробляється за курсом Національного банку України на дату подачі увізної вантажної митної декларації у митний орган або за курсом раніше перерахованого авансу і є обліковою вартістю придбаних товарів і відповідає етапові їхнього оприбуткування.

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" придбані запаси беруться на облік по їхній історичній вартості, формування якої відбувається залежно від форми надходження запасів на підприємство. Історичною вартістю запасів, придбаних за плату, є первісна вартість запасів, що складається практично з усіх фактичних витрат, пов'язаних із пошуком і придбанням запасів і приведенням їх у майно, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Витрати, що несе імпортер, це витрати, понесені до митного кордону України й витрати, понесені на території України. Витрати, понесені до митного кордону України, включаються в інвалютну вартість імпортованих товарів, а також у їхню митну вартість, тому вони обов'язково повинні бути включені в первісну вартість цих товарів.

Необхідність включення витрат, понесених на території України, у первісну вартість імпортованого товару залежить від їхнього призначення і визначається імпортером самостійно.

Сума транспортно-заготівельних витрат, здійснених на придбання кожної партії запасів, може не розподілятися між одиницями цих запасів, а узагальнюватися на окремому субрахунку для обліку запасів і щомісяця розподілятися між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, що вибули за звітний місяць.

Для скорочення трудомісткості оцінки товарних одиниць і можливості оперативного одержання інформації пропонується відкривати додатковий субрахунок до рахунка 28 "Товари" субрахунок 286 "Інші витрати, що відносяться до вартості товарів". При придбанні товарів на зазначеному субрахунку будуть враховуватися витрати, пов'язані з їхнім придбанням, а списання цих витрат буде вироблятися в міру їх списання. 

 6.2. Документальне оформлення операцій з імпорту товарів

Лист Державної митної служби України (ДМСУ) від 11.08.1998 р. № 10/1-1819-ЕП включає орієнтований перелік документів, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані подавати для митного оформлення в режимі "імпорт". Названий лист містить посилання на законодавчі й нормативні акти, що вимагають надання цих документів.

Документи, що застосовуються в імпортних операціях, також, як і з експортних операцій, можна підрозділити на: документи, пов’язані з рухом товарів і документи, пов’язані з рухом коштів.

документи, пов’язані з рухом коштів: дозвільні, розрахункові, платіжні або фінансові, банківські, претензійно-арбітражні.

Документами, що підтверджують імпорт товарів, є товарно-супровідна, транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з імпортної операції експортером оформляюється розрахункова документація і на підставі банківських документів виробляється зарахування інвалютних надходжень.

    Дату імпортного постачання залежно від базисних умов "Інкотермс" може визначити: дата документа, виданого транспортною організацією, що прийняла товар для перевезення (дата штемпеля прикордонної станції на залізничній накладній; дата коносамента або штурманської розписки; дата авіанакладної і т. д.); дата розписки транспортно-експедиторської фірми про приймання вантажу для подальшого відправлення за призначенням; дата складського свідчення у випадку, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж, і продавець скористається своїм правом передати товар на збереження на склад за рахунок покупця.