Методологічні особливості IT в різних умовах використання обчислювальної техніки

Технологія в умовах функціонування централізованих систем оброблення інформації характеризується кон­центрацією інформації та обчислювальних засобів, обробленням великих обсягів інформації в неоперативному режимі, застосуванням середніх і великих ЕОМ.

У централізованих АІС реалізується модель хост-орієнтованої технології (схема 56): всі обчислювальні потужності зосереджено на мейнфреймі або міні-ЕОМ (хостах), а термінали, через які користувачі підключаються до хосту, не можуть самостійно виконувати обчислення. Участь користувача в технології оброблення інформації зводиться до подачі та контролю первинних даних, аналізу результатів, участі в розробленні постановок задач. Централізовані АІС функціонують на основі інтегрованої БД.

Перевагами централізованих технологій є максимальне завантаження ЕОМ. Однак при цьому залишається велика частка ручних операцій у технологічному процесі, складна організація діалогового режиму розв'язання задач, не досягається неперервність оброблення даних.

Технологія в умовах децентралізованих систем визначається обробленням інформації в місцях її виникнення і споживання на ПЕОМ. У децентралізованих АІС реалізуються два типи моделей обчислювального процесу: модель процесу з ресурсами, що розподіляються, і модель технології "клієнт — сервер".

Технологія, що реалізує модель процесу з ресурсами, які розподіляються, реалізує всі обчислення на ПЕОМ й у мережі (схема 57). Вона дає змогу всім користувачам мережі розподіляти ресурси, які дорого коштують: принтери, дискові накопичувачі, модеми.

Технологія "клієнт — сервер" дала змогу розподілити процес обчислення між настільною ПЕОМ ("клієнтом") і більш потужною ЕОМ, що використовується багатьма користувачами ("сервером") (схема 58). Технологія "клієнт — сервер" ґрунтується на обміні електронними повідомленнями (клієнт посилає запит на сервер й одержує відповідь) та керуванні подіями (при настанні конкретної події на неї реагує спеціальний тригер, який генерує і відправляє конкретне повідомлення, наприклад інформує про зміну даних).

Технологічний процес у децентралізованих АІС характеризується участю користувача у формуванні БД і розв'язанні задач управління на ПЕОМ. Це стало принципово важливим кроком у розвитку IT. З появою ПЕОМ стало можливим установити їх на АРМах працівників й оснастити інструментальними засобами, орієнтованими на користувача-непрограміста.

Фахівець (кінцевий користувач) — ОПР — спілкується безпосередньо з ПЕОМ без посередника-програміста. Ця технологія дала змогу створити єдиний технологічний процес реєстрації, оброблення, передачі та зберігання інформації у сфері управління, звівши до мінімуму перетворення при переході від одного інформаційного середовища до іншого.

До того користувач спілкується з ПЕОМ в діалоговому режимі. Щоб надати системі необхідної якості з точки зору зручності користувача, у процесі проектування технології оброблення інформації слід дотримуватися таких операційних вимог:

— система повинна розрізняти користувачів і мати захисні засоби інформації;

— поведінка системи має бути зрозумілою користувачеві, для чого передбачається можливість керувати її поведінкою й одержувати пояснення дій;

— система має бути готовою допомогти користувачеві, для чого вона повинна відстежувати його дії та оцінювати можливі шляхи їх подальшого розвитку;

— взаємодія із системою повинна мати характер спілкування між людьми;

— має забезпечуватися постачання користувача довідковою інформацією і необхідними інструкціями, що виводяться на екран або принтер із зазначенням моментів надання допомоги від ЕОМ або проведення дії у відповідь. При цьому швидкість обміну інформацією не повинна виходити за межі зони без стресової роботи користувача, а час взаємодії має бути обмеженим;

— має забезпечуватися легка адаптація користувача до системи, для взаємодії з якою досить звичайних лінгвістичних навичок;

— методи розв'язання задач у системі мають бути традиційними для ПС і відомими користувачеві;

— має забезпечуватися одноманітність обчислювальних, логічних процедур і термінології.

У децентралізованих АІС використовується розподілена БД. Завдяки впровадженню децентралізованих технологій підвищується оперативність управління, скорочується трудомісткість оброблення інформації, забезпечується користувачем контроль вхідних даних і результатів розрахунків.

Найважливіший елемент децентралізованих АІС — АРМи фахівців різного профілю (непрограмістів) та інформаційне обслуговування масового споживача для виконання поставлених завдань. Завдяки цьому реалізується комплекс забезпечувальних і функціональних IT, що підтримують реалізацію функцій фахівця-непрогра-міста.

Автоматизоване робоче місце — сукупність інструментальних засобів кінцевого користувача, що включає інформаційне, програмне, технічне і методичне забезпечення, призначене для професійної діяльності користувача на ЕОМ, та працює як автономно, так і в складі мережі.

АРМи повинні мати розвинену систему периферійного обладнання та прилади інтерфейсу з ЛОМ. АРМ — це певна частина ІC, відокремлена згідно зі структурою управління об'єктом та системою розподілу мети й оформлена у вигляді самостійного програмно-апаратного комплексу.

Концептуальна відмінність АРМу на основі ПЕОМ від просто ПЕОМ полягає в тому, що в АРМі відкрита архітектура ПЕОМ функціонально, фізично та ергономічне настроюється на конкретного користувача (персональне АРМ) або на групу користувачів (групове АРМ).

Для цієї технології характерними є: робота користува­ча в режимі маніпулювання даними, а не програмування, коли користувач бачить (екран, принтер) і діє (клавіатура, "миша", сканер), а не знає і пам'ятає; безпаперовий процес оброблення документа, за якого на папері фіксується тільки остаточний варіант документа; наскрізна інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації з використанням інтегрованих БД; інтерактивний режим розв'язування задачі; можливість колективного створення документів на основі мереж ПЕОМ; можливість адаптивної перебудови форми та способу подання інформації під час розв'язування задачі.

Перевагами оброблення інформації на АРМі є: простота створення і ведення БД; єдиний опис даних, їхні надійність та захист; модульна побудова ПЗ; технологічна спеціалізація програм; функціональна повнота; застосування стандартних процедур; близька до природної мова спілку­вання з ЕОМ; спеціальна підготовка до роботи на ЕОМ; відсутність реляційної БД або сховища даних (багатовимірної БД).

Основними функціями АРМу можуть бути: введення, накопичення та зберігання інформації; її пошук за заданими ознаками; виконання прикладних програм оброблення інформації; видача здобутих результатів у потрібному вигляді; контроль усіх етапів оброблення інформації; автоматичне протоколювання робочих процесів; відображення інформації та результатів її оброблення на екрані ПЕОМ.

Основні характеристики АРМу: розвинений діалог з користувачем; високий ступінь автоматизації професійної діяльності користувача, зайнятого обробленням інформації; прямі розрахунки за довільним алгоритмом; відображення і документування результатів оброблення інформації; наявність засобів управління БД; оптимізація використання обчислювальних та інформаційних ресурсів; якість інформаційного обслуговування; щільність даних, що циркулюють в інформаційних каналах; рентабельність програм. Кінцевий користувач виконує два види дій: запит потрібної йому інформації та прийняття рішень щодо подальшого оброблення даних. Після прийняття рішення користувач може перейти до наступних дій: відкоригувати дані в ІБ, виконати розрахунок, вивести інформацію на машинний носій.

Упровадження АРМів ліквідує розрив у часі між виробничо-господарським процесом, здобуттям первинної інформації, її обробленням і видачею результатів, що дає змогу активно впливати на процес управління.

Автоматизоване робоче місце організовують за функціональною ознакою. Воно реалізовує функціональну технологію загалом або її частину. Яка частина закріплюється за АРМом, визначається декомпозицією мети в структурі управління об'єктом з урахуванням цілісності предметної технології. Розподіл між ПЕОМ та учасниками функціональної технології стосується даних, що зберігаються, або процесів оброблення їх.

Загально функціональна забезпечувальна технологія включає засоби організації екранного діалогу, екранного оброблення текстів, гіпертекстів, форм, Web-сторінок, ділової графіки та засобів мультимедіа.

Першою технологічною операцією в умовах АРМів є вмикання ЕОМ, а потім операція завантаження ОС та ПЗ. Якщо АРМи потребують мережних ресурсів, то необхідне підключення їх до комп'ютерної мережі. Крім того, систему операцій в умовах АРМів складають ідентифікація користувача, вибір режиму роботи, формування машинних носіїв, коригування інформації, розрахунки на ЕОМ, ко­піювання та відображення інформації, завершення роботи на ПЕОМ.

Технологія оброблення інформації в АРМі містить два етапи: первинний облік (схема 59) і формування вихідної інформації (схема 60). На етапі первинного обліку використовують уніфікований засіб реєстрації даних, що дає змогу автоматизувати введення та оброблення первинних документів на основі запиту. Останній включає набір формалізованих процедур, що забезпечують: введення даних згідно зі структурою первинного документа; контроль реквізитів, які вводяться; контроль збалансованості документа; друкування протоколу введення даних первинного обліку; алгоритмічне оброблення показників документа; організацію хронологічного файла даних; друкування форми первинного документа.

Технологічний процес оброблення інформації на АРМі є безпаперовим і характеризується інтерактивним режимом введення даних в ЕОМ та формуванням вихідних документів. Технологічні аспекти інформації на АРМі характеризують такі ознаки:

— можливість оптимальної взаємодії людини і ПЕОМ;

— доступність обчислювальних засобів у довільний момент часу;

— користування індивідуальною ІC, можливість доступу до ІC інших абонентів та до інтегрованої ІC;

— інформаційне забезпечення організовано у вигляді звичайних форм документів (користувач працює з екраном ЕОМ, як із документом, з можливістю його коригування і друкування;

— проблемна орієнтація інформаційного, технічного, програмного забезпечення на ПС ураховує потреби кінцевого користувача, в тому числі його психофізіологічні властивості й особливості, причому ПС описується в реальному часі;

— ПЗ реалізує діалог будь-якого типу і здійснює підтримку користувача;

— інформація обробляється відразу після введення, завдяки чому підвищуються оперативність, якість, вірогідність оброблення інформації, що сприяє реалізації контролю за виробництвом та використанням ресурсів.

Розробляючи схеми технологічного процесу автоматизованого оброблення інформації на ПЕОМ в умовах АРМів, необхідно враховувати:

— участь в обробленні інформації кінцевого користувача — конкретного працівника управління;

— відсутність відокремленого підготовчого етапу в традиційному розумінні, під час якого здійснюється підготовка файлів інформації на машинному носію;

— прєднання операцій введення даних первинних документів з автоматизованими операціями їх контролю і розміщенням в ІФ АРМів;

— значне зниження обсягу інформації, що вводиться користувачем з клавіатури, завдяки використанню НДІ та можливості відображення її на екрані дисплея. При цьому більшість даних вводять з НДІ, а мінімум оперативних даних — із документа;

— діалогове ведення і діалогове оброблення БД, внаслідок якого сформований документ може бути відображений на екрані, записаний на МД, виведений на друк у потрібній кількості примірників.

Отже, в умовах АРМів розробляється технологічна схема, розрахована на користувача. Набір операцій, що описує різноманітність функціональних робіт, обмежений і добре піддається алгоритмізації. АРМ реалізує інтерактивне оброблення даних, під час якого кінцевий користувач, як правило, виконує такі дії: запит потрібної інформації та прийняття рішення щодо подальшого оброблення інформації. Оброблення даних характеризується багатократністю виконання розрахунків у реальному масштабі часу.

Підтримка прийняття рішення фахівця завжди є цільовою і може відображатися у вигляді: сукупності відомостей, що дають змогу користувачеві оцінити ситуацію, яка склалася, і виробити рішення; підготовки можливих рішень, одне з яких буде прийняте управлінським працівником; оцінки зміни стану об'єкта управління для прийняття рішення, тобто відповіді на запитання "Що буде, якщо?". Здебільшого на АРМі реалізується перша можливість — підготовка інформації для аналізу ситуації, на основі якої працівник міг би здійснити такий аналіз.

Прийнявши рішення, користувач виконує такі дії: вводить файли даних, виконує розрахунок, виводить ін­формацію на той або інший носій.

Технологічна схема може змінюватися в процесі діалогу ОПР з ПЕОМ.

До інструментальних засобів АРМів належать: БД, БЗ, СУБД, текстові редактори, табличні процесори, графічні редактори, операційні оболонки, EC, ППП.