Інформаційна технологія та її місце в інформаційній системі підприємства

Процес управління є насамперед інформаційним процесом. На першому його етапі здійснюють збирання й накопичення інформації про стан об'єкта управління та зовнішнє середовище, на другому — її перероблення для прийняття управлінських рішень. При цьому використовуються задані критерії цілі. Сукупність логічних й обчислювальних дій для вироблення потрібних рішень називають алгоритмом управління. Третій етап процесу управління передбачає видачу й доведення до керованого об'єкта розпоряджень (команд).

Кожний об'єкт управління не може функціонувати без пов'язаної з ним економічної ІC, яка за своїм складом нагадує підприємство, що переробляє дані та виробляє вихідну інформацію. Як і в будь-якому виробничому процесі, в 1C присутня технологія перетворення вхідних даних на результатну інформацію.

Поняття "технологія" (від грец. techne — мистецтво, майстерність, уміння) охоплює систему методів і способів оброблення, зміни побудови, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату та способів виготовлення продукції у виробничому процесі.

Менеджмент завжди тісно пов'язаний зі збиранням, опрацюванням інформації та доведенням прийнятих рішень. Технологія прийняття рішень завжди мала інформаційну основу. Із застосуванням засобів обчислювальної техніки в менеджменті з'явився спеціальний термін "інформаційна технологія".

Поняття IT охоплює як методи оброблення інформації, так і організаційно-управлінські концепції її формування та споживання, а також сукупність усіх видів інформаційної техніки.

Інформаційна технологія — поєднання процедур, що реалізують функції збирання, накопичення, зберігання, оброблення і передачі даних із застосуванням технічних засобів.

Тому IT невід'ємно пов'язана з технічним і програмним середовищем, в якому її реалізовано.

Інформаційні технології залежать від таких компонентів: технічних засобів; персоналу, здатного використовувати їх; організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі; інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації.

Основу технології оброблення даних складають процеси перетворення вхідної інформації на результатну. Кожна IT закінчується створенням інформаційного продукту.

Технологія розв'язання задачі на ЕОМ охоплює роботи, необхідні для збирання, реєстрації, передачі вхідних даних, їх збереження, оброблення на ЕОМ за відповідним алгоритмом, видачі результатів, передачі їх користувачам, а також послідовність виконання цих робіт.

Інформаційні технології впливають на підвищення якості та кількості послуг; розвиток ПЗ; створення умов для підвищення рівня життя населення; зміну умов дії соціально-економічного механізму внаслідок зміни умов праці й залучення інформації як предмета праці; значне скорочення інвестиційних та управлінських витрат; розширення доступу до інформації з боку більшої кількості користувачів й удосконалення можливостей одержання, збереження, поширення інформації при використанні різноманітних джерел; підвищення ефективності економічних контактів; створення нових можливостей зміцнення національної обороноздатності країни.

Комп'ютерні IT пройшли у своєму розвитку етап машинних ресурсів, етап програмування, етап HIT, етап високих IT.

Функціональні обмеження і висока вартість ЕОМ визначали основне завдання IT етапу машинних ресурсів (50—60-ті роки XX ст.) — підвищення ефективності оброблення даних за формалізованими алгоритмами або такими, що легко формалізуються. Для прискорення кодування за алгоритмами були створені алгоритмічні мови Алгол, Фортран. Однак загальні витрати на програмування становили кілька відсотків вартості машинного часу ЕОМ. Тому завданням технології на цьому етапі була економія машинних ресурсів, щоб при мінімальній ємності пам'яті, яку займає програма, забезпечувалась максимальна кількість операцій, виконуваних за одиницю машинного часу. Вирішенню цього завдання сприяли операційні системи (ОС), орієнтовані на пакетний режим оброблення даних, оптимізувальні транслятори.

Етап програмування (середина 60-х — початок 80-х років XX ст.) вимагав перегляду сформованих критеріїв функціонування обчислювальних засобів. Успіхи в розвитку електроніки вели до швидкого зниження питомої вартості машинних операцій і біта оперативної пам'яті, тоді як витрати на розроблення й супровід програм мали тенденцію до зростання. Тому центральне завдання технології на цьому етапі полягало в економії людських ресурсів.

Основу концепції третього етапу — HIT (початок 80-х років XX ст.) складали ідеї: автоформалізація фахових знань користувачів в обчислювальному середовищі АРМів, інтелектуалізація всіх форм взаємодії користувачів із технічними засобами. Технічною базою на цьому етапі розвитку IT був масовий випуск ПЕОМ. Користувачеві надавалась можливість автоматизувати все, що люди можуть описати, програму вати без програмістів. Основним завданням HIT було створення типової технології автоматизації персональних знань, а метою - економія праці користувачів. Елементом HIT стало АРМ фахівця певного профілю.

В основу концепції високих IT (четвертий етап) покладено ідею вдосконалення засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети.

Виникнення високих IT стало можливим завдяки здешевленню вартості ПЕОМ і широкому їх охопленню глобальними комп'ютерними мережами, що ґрунтується на платформі "клієнт—сервер".

Програмне забезпечення включає вже не тільки індивідуальні додатки, а й системи конференцій, підтримує мультимедіа і тривимірну графіку. Відбувається злиття двох течій у "хвилю активних додатків", які, з одного боку, є інтерактивними розподіленими додатками (загальна парадигма систем "клієнт—сервер"), а з іншого — інтерактивними мультимедійними додатками, що полегшують спілкування людей. Інформаційне забезпечення будується на основі розподілених БД.

Основними завданнями високих IT є: досягнення універсальності методів комунікацій; підтримка систем мультимедіа і максимальне спрощення інтерфейсу "людина — ЕОМ", який ґрунтується на принципах інтуїтивного інтерфейсу; відкритість стандартів, тобто використання протоколів та програмних інтерфейсів, що гарантували б створення єдиного інтерфейсу для всіх взаємодій з ЕОМ (доступу до файлів, повідомлень, сторінок, документів, тобто до локальних дисків і Web-сторінок, графіки та мультимедіа).

Метою цього етапу є зниження вартості інформаційного контакту, необмеженість обсягу доступної користувачеві інформації, повноцінність використання як персональних машинних ресурсів, так і мережних.

За способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації виділяють IT у централізованих автоматизованих 1C та IT у децентралізованих системах оброблення даних.

За способом реалізації в АІС розрізняють традиційні, нові та високі IT.

За ступенем охоплення задач управління IT поділяють на: IT електронного оброблення даних, IT автоматизації функцій управління, IT підтримки прийняття рішень, IT електронного офісу, IT експертної підтримки.

За типом користувацького інтерфейсу класифікують пакетні, діалогові та мережні IT.

За способом побудови мережі виділяють локальні, багаторівневі, розподілені IT.

За моделями обчислювального процесу розрізняють такі IT: хост-орієнтовані; технології, що реалізують модель процесу з розподіленими ресурсами; технології "клієнт — сервер".

Інформаційні технології різняться видом інформації, яка обробляється: