Вплив параметрів задач аіс на оброблення економічної інформації

Система оброблення даних складається із задач — алгоритмів або сукупностей алгоритмів формування вихід­них документів (повідомлень), що мають певне функціональне значення для управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Будь-яку задачу оброблення даних можна подати у вигляді

У = f(x),

де у — вихідна сукупність показників; f — операторний комплекс, що складається із взаємозв'язаних елементарних операцій оброблення даних; х — вхідний комплекс показників (первинних і проміжних).

Розв'язування задачі є процесом здобуття підсумково­го показника (документа, ВК), що містить інформацію для прийняття рішень під час управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Робота над кожною задачею, що розв'язується в АІС, складається з таких етапів: формування мети розв'язання задачі; вибір методу її розв'язання; розроблення алгоритму; складання програми; розв'язання задачі на ЕОМ; аналіз результатів і прийняття рішень.

За характером впливу на керований об'єкт задачі поділяють на три класи:

1. Розрахункові задачі. При їх розв'язуванні знаходять кількісні величини, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання. Ґрунтуються на алгоритмі прямого розрахунку, регламентуються економічними та правовими умовами.

2. Оптимізаційні (варіантні) задачі. У процесі їх розв'язування на основі оптимізаційного алгоритму з використанням економіко-математичних методів здійснюють багаторазові повторення розрахунків. Це дає змогу вибрати за заданим критерієм вихідну інформацію для прийняття управлінського рішення, яка найадекватніше відповідає виробничо-господарській ситуації.

3. Задачі, що не формалізуються або слабко формалі зуються. Ці задачі в рамках системи підтримки прийняття рішень (СППР) орієнтовано не на автоматизацію ОПР, а на надання їй допомоги в пошуку розв'язку.

Розрахункові задачі, що розв'язуються регулярно з установленою циклічністю і не потребують миттєвої реакції обчислювальної системи, реалізуються в режимі пакетно­го оброблення. Кілька таких задач об'єднуються в пакет, який вводять й обробляють в ЕОМ. Мета пакетування — досягти найефективнішого завантаження пам'яті, пристроїв введення-виведення. Тривалість обчислення при цьому не має значення. Задачі, що розв'язуються в режимі пакетного оброблення, поділяють на задачі прямого доступу й оптимізаційні.

З технологічної точки зору реалізація оптимізаційних задач пов'язана зі значним завантаженням процесора, периферійні пристрої використовуються менш інтенсивно. Розв'язання задач прямого доступу веде до переважного завантаження пристроїв введення-виведення; процесор використовується менше, оскільки ці задачі зводяться до виконання нескладних арифметичних операцій, багаторазового угруповування і вибірки великого обсягу даних.

Наступна група функціональних задач АІС потребує швидкої реакції обчислювальної системи на запит. До цієї групи входять задачі інформаційно-довідкові й оперативної лічби. Інформаційно-довідкові задачі задовольняють потребу користувача в інформації, що зберігається в БД. Тому вони характеризуються не визначеними заздалегідь запитами користувача, а необхідністю в оперативному діалозі з ЕОМ. Крім того, час відповіді ЕОМ не повинен перевищувати кількох секунд. Характерна особливість за­дач оперативної лічби полягає в тому, що в процесі їх розв'язування не тільки вилучають необхідні дані з БД, а й виконують розрахунки із залученням оперативної інформації, які актуалізують БД. З точки зору технології розв'язування ця група задач потребує системи доступу користувачів до БД, контролю інформації, що вводиться. Системи підготовки прийняття рішень орієнтовано на розв'язання слабкоформалізованих задач управління під­приємствами, які виникають внаслідок невизначеності ринкового середовища. Задачі цього класу мають спільну БД і спільну базу моделей для розв'язання. Особлива увага в них приділяється діалогу, зокрема дружності інтерфейсу ОПР—СППР. На параметри технологічного процесу також впливають структура алгоритму розв'язання задачі, часові інтервали, коли потрібна результатна інформація стосовно розглядуваної задачі, відповідна конфігурація технічних засобів.