Мережні інформаційні технології оброблення економічної інформації

У розвитку технології оброблення інформації на ЕОМ можна виділити два великих етапи: автономне використання ЕОМ та етап їх об'єднання, створення обчислювальних мереж і на їх основі — мережних IT.

Поява в 60-ті роки XX ст. перших ОМ означала революцію в технології оброблення інформації та бізнесі, по­рівнянну зі створенням перших ЕОМ. З появою ОМ була зроблена спроба об'єднання технології збирання, зберігання, передачі й оброблення інформації на ЕОМ з технологією комунікацій.

При використанні мережних IT стає можливою реалі­зація територіального розподілу транснаціонального виробництва. IT забезпечують планетарний розподіл промислового виробництва при створенні транснаціональних компаній, які реалізують світовий товарний експорт фірми. При цьому метрополія, вклавши 5—7% суми обороту в економіку іншої країни, отримує змогу контролювати 50—60% її економіки. Завдяки цьому за рахунок вкладень в наукоємні технології країна-метрополія може впливати на економічний та політичний розвиток іншої країни і навіть контролювати його. Це стає можливим завдяки новітнім мережним технологіям та розвитку комунікацій.

Мережні технології дали змогу створювати геосистеми для доступу до світових сховищ інформації.

За рангом ОМ можна поділити на локальні (ЛОМ), або LAN-мережі в межах підприємства, установи, організації, та глобальні, або WAN-мережі абонентів, які з'єднують країни, континенти, весь світ.

Тема 7. Експертні системи в автоматизованих інформаційних системах. - 4 години

Особливості та сфера застосування експертних систем. Структура експертних систем. Компоненти експертної системи.

Особливості та сфера застосування експертних систем

Однією з основних проблем у процесі розроблення систем штучного інтелекту є моделювання розумової діяльності людей при розв'язуванні складних задач із різних сфер людської діяльності. Тому основним напрямом розвитку штучного інтелекту стало розроблення систем, що імітують дії та мислення експерта у вузькій ПС.

Поява експертних систем ознаменувала перехід від суто теоретичної сфери штучного інтелекту до прикладної. EC стали комерційним продуктом на ринку HIT завдяки своїй корисності при розв'язуванні складних важко структурованих і формалізованих задач із сфери бізнесу, управління, планування та діагностики.

Експертні системи — комп'ютерні програми, здатні накопичува ти знання і моделювати процес експертизи.

Сформувався новий розділ інформатики — інженерія знань, завданням якої є створення технології виявлення знань та наповнення ними EC. Вони можуть бути корисними тільки тоді, коли добре відомими є способи пошуку рішення і експерт може точно описати логіку розв'язання задачі. У таблиці 75 наведено критерії застосовності EC.

Таблиця 75

Критерії застосовності ЕС

Застосовані ЕС	Незастосовані ЕС
Логічний характер задач	Обчислювальний характер задач
Наявність кваліфікованих експертів	Відсутність експертів
Евристичні методи	Алгоритмічні методи
Наявність невизначеності та відсутності точних даних	Наявність точних даних і строгих процедур
Метод формальних міркувань	Процедурний метод

 

Найперспективнішими напрямами щодо створення практичних програмних систем вважають:

— інтеграцію EC з традиційними пакетами (табличні процесори, СУБД) і створення гібридних EC. Такий підхід дає змогу використати EC як зовнішню керуючу програму, що здійснює підключення її до потрібного пакета залежно від виду розв'язуваної задачі, дає можливість врахувати якісні фактори у процесі розв'язування кількісних або аналітичних задач;

— створення EC реального часу при управлінні неперервними процесами. Вони сприяють підвищенню надійності й ефективності управління технологічними лініями, ядерними реакторами та ін.;

— побудову розподілених EC, в яких може виконуватися узгоджене оброблення різнорідних знань. Взаємодія між автономними частинами EC здійснюється передачею повідомлень через спеціальний блок (дошку оголошень). Робота розподіленої EC імітує колективні рішення складної проблеми групою фахівців, кожний з яких володіє лише одним її аспектом;

— розроблення динамічних EC. Системи цього класу дають змогу моделювати динамічні ПС. Зміни, що відбуваються в таких сферах після початку розв'язування задачі, впливають на остаточний висновок і тому мають враховуватися безпосередньо у процесі формування висновку. Поява динамічних EC забезпечує автоматизацію важливих задач моніторингу, які не можуть бути розв'язані задопомогою традиційних EC.

Основні сфери застосування EC:

Діагностика — визначення стану EC. Найвідомішими є медичні діагностичні системи, які використовуються для встановлення зв'язку між фактами порушення діяльності організму та можливими причинами виникнення порушень.

Інтерпретація — визначення сутності даних, що спостерігаються. Інтерпретувальні системи можуть робити певні висновки на підставі результатів спостереження.

Прогнозування — визначення наслідків ситуації. Прогнозуючі системи передбачають можливі результати або події на підставі даних про поточний стан об'єкта.

Планування — визначення програми дій відповідно до певного критерію. Планувальні системи призначені для досягнення конкретних цілей при розв'язуванні задач з великим числом змінних.

Контроль й управління — моніторинг і контролінг розвитку ситуації. Інтелектуальні системи можуть приймати рішення, аналізуючи дані, що надходять з кількох джерел. Такі системи застосовують в управлінні фінансо­вою діяльністю підприємства, сприяють прийняттю рішень у кризових ситуаціях.

Навчання — здобуття певних знань й оцінювання результатів. EC можуть входити як складова частина до комп'ютерних систем навчання. EC одержує інформацію про діяльність особи, яка навчається, й оцінює дані, аналізуючи її поведінку.