Поняття ринку, його характерні риси і функції

Ринок - досягнення всього людства. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою" в рамках і з допомогою якого відтворюються і панують відносини товарного виробництва.Саме вони і є тим "робочим одягом", в якому діють економічні закони товарного суспільного виробництва.

З політико-економічної точки зору ринкове господарство є обов'язковим, невід'ємним компонентом товарного виробництва.

Ринкова економіка передбачає свої відповіді на основні запитання: Що і в якому обсязі виробляти? Як виробляти? Для кого призначена вироблена продукція? Який життєвий цикл виробленого товару?

Ринкова економіка ґрунтується на могутньому фундаменті матеріальних інтересів.

Ринок спонукає до раціонального господарювання, вміння рахувати витрати й прибутки.

Суб'єктами ринкових економічних відносин є практично кожна фізична особа, що не обмежена законом у правоздатності та дієздатності; групи громадян; трудові колективи; юридичні особи всіх форм власності, держава.

Носії ринкових відносин - це ті, хто займається індивідуально-трудовою діяльністю; державні підприємства; кооперативи; орендні підприємства; фермерські господарства; колективні господарства; народні підприємства; акціонерні товариства; асоціації, консорціуми; спільні (змішані) підприємства, міжнародні економічні організації тощо.

Об’єктами ринкових відносин є товари та послуги, капітал, праця, земля та інша нерухомість, цінні папери, інтелектуальні досягнення, інформація (в т. ч. реклама).

Є декілька визначень ринку. Серед них:

1) це сфера обміну, у якій здійснюються угоди купівлі – продажу товарів і послуг; тобто це торгівля;

2) це сфера обігу, тобто форма товарно – грошового обігу, який включає не лише товарний обмін, а й грошовий обіг, обіг цінних паперів;

3) це місце, де зустрічаються покупці та продавці;

4) це форма організації і функціонування економічних суб’єктів, що групуються на основі купівлі – продажу.

В цілому ринок як економічну категорію визначають:

-як сукупність економічних відносин, що виникають між суб’єктами економіки з приводу обміну результатами виробництва, товарного і грошового обігу та розподілу умов виробництва (виробничих факторів);

-як сферу економічних інтересів (потреб) суб’єктів економіки, де відбувається їх зіткнення і взаємодія;

-як форму об’єктивного і само регульованого функціонування товарного виробництва.

До головних економічних функцій ринку відносять такі функції:

- саморегулювання економіки, котра передбачає узгодження виробництва і споживання по всьому асортименту товарів і послуг, а також підтримування збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і ціною;

- стимулююча – полягає в спонуканні виробників до створення нової продукції з найменшими витратами і найбільшими доходами;

- регулююча – передбачає забезпечення певної пропорційності у виробництві і обміні між регіонами і сферами економіки;

- раціональності – передбачає зменшення факторів, а також витрат обігу;

- еквівалентності – полягає у співставленні індивідуальних витрат ресурсів із суспільними, що виявляє цінність продукту;

- демократизації господарської діяльності, тобто санація (позбавлення) економіки від нежиттєздатних елементів, що веде до диференціації товаровиробників – конкурентів.

Основні моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія і монополія.

Ринок чистої конкуренції - це ринок, де існує велика кількість фірм, що продають стандартизовані товари. Доступ на ринок вільний, продавці не в змозі контролювати ціну на товар, який вони продають. На ринку відсутня нецінова конкуренція.

На ринку монополістичної конкуренції діє багато продавців диференційованих за якістю, дизайном, фасоном товарів і послуг. Тут кожна фірма володіє певною часткою ринку, тобто має елементи монополізму. Монополістичній конкуренції характерною є нецінова конкуренція, і насамперед, реклама.

Олігополістичний ринок - це ринок, на якому декілька фірм продають, як стандартизовані, так і диференційовані товари. Основна риса такого ринку - взаємозалежність конкуруючих фірм одна від одної.

Ринок чистої монополії існує тоді, коли на ринку діє один продавець, який диктує свої умови ринку, сам встановлює ціну свого товару. Його мета - одержання монопольно високого прибутку.