Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зміст та спрямованість філософської освіти в Києво-Могилянській Академії
Центром науки та культури Правобережжя стала відкрита в 1639 році вища Києво-Могилянська колегія, пізніше, в 1701 році, перетворена в КМА. Засновник академії — П.Могила. Тривалість навчання - до 12 років. Вивчалось більше 20 різних галузей знань, у тому числі й ф-ія. З вивченням латині в КМА зв'язано більш ґрунтовне освоєння творів філософів античності, Середньовіччя, Відродження та пізніший період, що зумовило піднесення укр філософської думки. Найвидатнішим представником гуманітарної думки є Григорій Сковорода. Відомі вихідці з КМА, Феофан Прокопович та Стефан Яворський, очолювали «наукову дружину» російського царя Петра І. Філософські курси, що читались в академії, мали теологічний та схоластичний характер, традиційно розбивались на три частини: логіку, фізику, метафізику. Зміст курсів до кінця XVIII ст. переважно арістотелівський. Пізніше до академії прийшло нове віяння — вплив одного з найрадикальніших послідовників Декарта — Пурхоція, підручником якого і користувались в академії. Поступово, всупереч вихідним теологічним настановам, на філософських курсах академії пробиває шлях певна матеріалістична тенденція, що виражалась у алегоричному тлумаченні Біблії, деїзму та пантеїзму. Феофан Прокопович у філософському курсі пропагував матеріалістичні ідеї Бекона, Декарта, Спінози, системи Галілея та Коперніка. Епоха зрілого Просвітництва припадає на др. Пол. XVIII ст. і характеризується особливостями: по-перше, розвивається ідея про позастанову цінність людини; по-друге, пробуджується самосвідомість та гідність особи; по-третє, розвивається почуття патріотизму, переживання за долю України. В першій половині XVIII ст. у курсах філософії Києво-Могилянської академії зявляються спеціальні розділи етики, про обов'язки людини у ставленні одна до одної, до Батьківщини, до держави. Тоді ж етика стає самостійною галуззю знань у філософській думці. Гуманістичні ідеї розкріпачення особи, утвердження гідності людини стали визначними в лекціях професорів Києво-Могилянської академії. Етика стала важливим знаряддям формування свободи особи. У філософських курсах академії чітко простежується думка про те, що пізнання законів природи дає хоча і не універсальну, але реальну силу в світі. Етика в академії бере на себе обов'язки вести людину до морального вдосконалення та земного блага. Знання стає вищим етичним принципом, який визнає призначення людини. Курси читали: І. Гізель(б. 37. Філософсько-етичні погляди Інокентія Гізеля), Г. Кониський(б.38. Філософські погляди Григорія Кониського.), Ф. Прокопович: вчення про творення світу Богом деїстичної спрямованості. Творець світу переслідував дві мети: не творити даремно і зберігати раніше створене. Всім створеним істотам він надав жадобу до власного збереження. Визнаючи Бога як творця, зазначав, що світ матер за своєю природою, а сама матерія не створюється і не знищується- розвивається за своїми закономірностями. Відкидав погляди, за яких матерія не має власного існування, в тому числі й погляди Платона. З матерією і рухом Т. Прокопович пов'язував простір і час, вказуючи на їх об'єктивність, пропагуючи погляди Арістотеля, Коперника, Галілея, Декарта, Лейбніца, ставився симпатією до натурфілософії. У трактуванні світобудови, вчення про планети, небесні світила, орієнтувався на досягнення науки того часу, посилаючись, зокрема, на праці Галілея, Коперника.Погляди на людину, державу, церкву пов'язані з його громад діяльністю і спрямовувалися на обґрунтування реформ Петра І. Підтримуючи розвиток науки, мистецтва, вводячи гуманістичні світські елементи в освіту, П. ще не наважувався заперечувати божественного творення людини, проте відкрито висміював схоластичні спроби пошуку в людині божественного образу, робив спроби показати, що людина велична і славна своїм розумом, чеснотами незалежно від божества.Основою діяльності людини має бути активність, чесність, у виконанні обов'язків, де тривалість прожитого життя вимірюється не кількістю років, а тим, що вона зробила, яку користь принесла людям і державі.
Християнська етика П.Могили (1596 -1647).Твори: "Номоканон", "Антологія, сиреч молитвы", "Требник". Церковний, політ, к-рно-освітній діяч Укр, нар в Молдавії. Освіта - у Львівській братській школі, лекції в Польщі, Франції. Здійснив реф церковного обряду, розробив догматику. Розгортання системи освіти в Укр та Рос, яка не копіювала захід, а могла конкурувати з ним. Сам підготував 20 творів церковно-теологічного, полемічного, філософського та моралізаторського характеру. 1632 p. M. заснував Києво-Могилянську колегію Заповів всю свою власність академії. Єдиним носієм віри вважав церкву, яка мала підпорядкувати собі розум і науку. Благочестя є необхідною передумовою оволодіння світськими науками. Духівництво передувати в науках. Вважав за необхідне вивчати засвоювати здобутки західноєвр науки і філософії на основі греко-слов'янської к-ри. <- досить радикально для духівництва. Критикував православне духівництво, представники якого надавали переваги світським втіхам, прагнув позбавити його від цих вад і тим піднести морал авторитет церкви. Ідея серця як осердя тілесного, душевного і духовного життя людини. <-ідея діяльної любові, що є осн "сусп блага". Досягнення останнього пов’язується ним з діяльністю держ. Осн державотворчий чинник - не якийсь окремий стан, а єдність усіх станів, етнічних угруповань і конфесій в Україні. У творах М., як і в творах Г. Ґроція, спостерігається тенденція до зближення права і моралі. Відносини церковної і світської влади->зверхність дух влади. Допускав майбутню українську державність. Держ ідеал- освічені і мудрі царі-філософи(Платон), сильна монархічна влада, обмежена з-ном. З-н і право підносив вище будь-якої земної влади (і царської, і церковної), стверджуючи, що вони є не лише дар Божий, а й сам Бог, який його дав. Широко використовував надбання тогочасної нар к-ри- обряди не тільки я релігійні ритуали, а й національні звичаї, обстоював їх у боротьбі з унією та католицизмом рішучіше, ніж принципи православ догматики. Тенденція до поєднання середньовічної схоластики й ідей Ренесансу і Реформації, античних та христавторів. Визначальною рисою Бога, світу і людини, є, за М., любов, а відтак милосердя і терплячість. Осн мета КМА п-формування світогляду молоді на основі християнської моралі, благородства, ввічливості, скромності, а найважл засіб впливу - особистий приклад викладачів.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-07; просмотров: 45; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.108.9 (0.005 с.) |