Тема 6. Правова охорона зазначення походження товарів.

Лекція 8.

1. Поняття зазначення походження товарів. Просте зазначення походження товарів. Кваліфіковане зазначення походження товарів.

2. Суб'єкти права на зазначення походження товарів.

3. Умови надання правової охорони зазначенню походження товарів.

4. Порядок реєстрації кваліфікованого зазначення походження товарів та права на його використання.

5. Зміст права на зазначення походження товарів. Використання права на зазначення походження товарів.

6. Захист прав на зазначення походження товарів.

7. Визнання недійсною та припинення правової охорони кваліфікованого зазначення походження товару та права на його використання.

Практичне заняття 8

Теоретичні питання:

1. Поняття зазначення походження товарів. Види зазначень
походження товарів.

2. Суб'єкти права на зазначення походження товарів.

3. Умови надання правової охорони зазначенню походження товарів.

4. Зміст права на зазначення походження товарів.

5. Захист прав на зазначення походження товарів.

Завдання для самостійної роботи:

Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів.

При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: географічне зазначення походження товару, просте зазначення, кваліфіковане зазначення, географічна назва.

Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект.

При відповіді на питання письмових робіт студент має виявити вміння:

– дослідити історію виникнення географічного зазначення походження товару, як самостійного об’єкта правової охорони;

спираючись на чинне законодавство показати універсальність географічного зазначення, як об’єкта правової охорони;

– розкрити сутність понять географічне зазначення походження товару та визначити його особливості;

– дослідити міжнародно-правові норми та практику зарубіжних країн, щодо правової охорони зазначень походження товару.

Задача 1.

До господарського суду звернувся Артемівський завод шампанських вин із позовом до Київського заводу шампанських вин про припинення незаконного використання товарного знака, зареєстрованого на ім'я позивача. В позові зазначалося, що відповідач незаконно використовує на етикетках своєї продукції, що є аналогічною продукції позивача (ігристі вина) і також експортується до Німеччини, позначення "Кrimsekt". Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що позначення “Кrimsekt” слід вважати загальновідомим, оскільки німецько–українські та німецько–російські словники подають його як усталене словосполучення, що означає "кримські вина" або "ігристі вина".

1. Які знаки вважаються загальновідомими і чи може бути позначення "Кrimsekt" визнане таким?

2. Чим відрізняються позначення загальновідомі від позначень загальновживаних?

3. Чи відповідає умовам надання правової охорони позначення "Кrimsekt"?

4. Дайте оцінку доводам сторін і вирішите цю справу.

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

1. Державні реєстрації підлягають:

а) прості зазначення походження товару;

б) офіційні назви держав, регіонів, місцевості;

в) кваліфіковані зазначення походження товару;

г) прості та кваліфіковані зазначення походження товару.

 

2. Зазначення походження товару містить вказівку на:

а) назва країни, населеного пункту, місцевості, з якої походить цей товар;

б) товаровиробника, що здійснює виробництво даного товару;

в) історичну назву регіону або місцевості, що знайома широкому колу споживачів відповідної місцевості.

3. Географічне зазначення може використовувати:

а) товаровиробник, що здійснює діяльність у відповідній місцевості;

б) товаровиробник, що зареєстрував відповідне зазначення походження товару;

в) товаровиробник, що у відповідній місцевості виробляє товар, якість та властивості якого пов`язані виключно або головним чином з цим географічним місцем, включаючи природні та соціальні фактори, за умови реєстрації цього права;

г) фізична або юридична особа, що проживає/зареєстрована у відповідній географічній місцевості;

д) асоціації споживачів, державні установи, товаровиробники.

 

4. Підставою припинення дії реєстрації квалiфiкованого зазначення
походження товару та права на його використання є:

а) несплата збору за підтримання чинності свідоцтва;

б) втрата характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, визнання зазначення видовою назвою товару;

в) закінчення строку дії свідоцтва;

г) рішення Апеляційної палати або суду про реєстрацію товарного знаку, що включає кваліфіковане зазначення походження товару.

Проблемні теми для обговорення

1.Історія виникнення зазначення походження товару як об’єкта правової охорони.

2. Особливості правової охорони географічних зазначень відповідно до угоди ТРІПС.

Нормативні акти:

Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144.

Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356.

Закон України від 6 червня 1999 року «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (із наст, змінами) // ВВР. – 1999. – № 32. –Ст.267.

Розпорядження КМУ від 23 квітня 2001 р. N 149-р „Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товаров // Офіційний вісник України. − 2001. − № 17. − Ст. 764.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000 року № 583 «Про затвердження Положення про перелік видових назв товарів» //ОВУ. – 2001. – №4. – Ст.163.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2001 року № 598 «Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару» //ОВУ. – 2001. – № 36. – С.1682.

Наказ Міністерства освіти і науки України N 798 від 13.12.2001 р. „Про затвердження Положення про Державний реєстр України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів // Офіційний вісник України. – 2001. − № 52. − Ст.. 2402.

Спеціальна література:

Андрощук Г. Географічне зазначення: характер прав, існуючі системи охорони та захист. // Інтелектуальна власність. − 2006 − №1. − С.4 − 7.

Архіпова М.І. Найменування місця походження товарів як об’єкт промислової власності // Інтелектуальна власність. − 2003. − №5. − С. 27 − 33.

Архіпова М.І. Цивільно-правова охорона географічних зазначень в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — К., 2006. — 19 с.

Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – М.: «Прогресе», 1977.

Бошицький Ю., Архіпова М. Особливості правової охорони географічних зазначень для вин та спиртних напоїв відповідно до угоди ТРІПС // Інтелектуальна власність. − 2006 − №2. − С.11 − 13.

Глухівський Л. Про стан правової охорони зазначень походження товарів в Україні // Інтелектуальна власність. − 2007. − №1. – С. 18 -20.

Горленко С.А. Правовая охрана найменований мест происходжения товаров. – М: ВНИИПИ, 1998.

Григорьев А.Н. Охрана географических указаний. – М.: ВНИИПИ, 1995.

Дмитрієва С. Деякі аспекти правової охорони зазначення походження товару в Україні// Право України. – 2003, № 2.

Дмітрієва С. Сучасне визначення найменування місця походження товарів в Україні // Інтелектуальна власність. − 2003. − №6. − С. 26 − 30.

Кожарська І. Міжнародна практика охорони прав на географічні зазначення походження товарів//ІВ. –2001. –№ 12. –С.26–31.

Кожухов А. Роспетент не любит чешского пива // Юридическая практика. − 2002. − №38. − С. 12.

Літвінова В. Зазначення походження товарів // ІВ. – 2000. – № 5. С–11–15.

Паладій М. Захист географічних зазначень походження товарів в Україні // ІВ. – 2001. – № 5–6. – С. 3–14.

Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. – М.: «Проспект», 1999.

Шайгородская Л. Топонимика в розлив // Бізнес. − 2002. − №47. − С. 68.

Тема 7. Правова охорона нетрадиційних об'єктів промислової власності

Лекція 9.

1. Поняття та ознаки селекційного досягнення. Суб'єкти права на селекційне досягнення. Порядок одержання патенту на сорт рослини. Права власника патенту на сорт.

2. Поняття та ознаки топографії інтегральних мікросхем (ІМС). Умови надання правової охорони на топографі. ІМС. Умови охороноздатності топографії ІМС. Суб'єкти права на топографію ІМС. Порядок реєстрації топографії ІМС. Права та обов'язки, що випливають з реєстрації топографії ІМС.

3. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Суб'єкти права на комерційну таємницю. Зміст права на комерційну таємницю. Захист прав володільців комерційної таємниці.

 

Практичне заняття 9

Теоретичні питання:

1. Правова охорона селекційного досягнення.

2. Правова охорона топографій інтегральних мікросхем (ІМС).

3. Правова охорона комерційної таємниці

Завдання для самостійної роботи:

Студент повинен самостійно вивчити питання теми за методичними вказівками викладача, опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів.

При підготовці питань, віднесених до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: комерційна таємниця, конфіденційна інформація, ноу-хау, селекційні досягнення, топографії інтегральних мікросхем.

Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах та рефераті (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект.

При відповіді на питання письмових робіт студент має розкрити:

– способи охорони захисту прав на комерційну таємницю;

– засоби захисту комерційної таємниці на підприємстві;

- в чому відмінність між комерційною таємницею та ноу-хау.

Задача 1

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

Проблемні теми для обговорення

Нормативні акти:

Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р.// Офіційний вісник України. – 2006. – № 34. – Ст. 2418.

Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144.

Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356.

Закон України від 5 листопада 1997 року «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» // ВВР. – 1998. – № 8. – Ст.28.

Закон України від 17 січня 2002 року «Про охорону прав на сорти рослин»//ОВУ. – 2002. – № 7. – Ст.278.

Закон України від 02.08.2006р. „Про приєднання до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин”// Відомості Верховної Ради України. − 2006. − № 39. − Ст. 343

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року №611 «Про затвердження переліку відомостей, що не становлять комерційної таємниці» // ЗПУ. – 1993. – №12. – Ст.269.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1994 р. N 705 „Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів// Комп’ютерна правова система „Ліга. Закон”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2002 року №260 «Про затвердження Правил складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми»// ОВУ. – 2002. – №19. –Ст.966.

Спеціальна література:

Андрощук Г. Захист комерційної таємниці: методика розслідування злочинів (ч. 1) // Інтелектуальна власність. − 2008 − № 7. − С. 21.

Андрощук Г. Захист комерційної таємниці: методика розслідування злочинів (ч. 2) // Інтелектуальна власність. − 2008 − № 10. − С.22.

Андрощук Г. Захист комерційної таємниці: методика розслідування злочинів (ч. 3) // Інтелектуальна власність. − 2008. − № 11. − С. 22.

Андрощук Г. Проблеми правової охорони неоригінальних баз даних //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №1

Андрощук Г., Вороненко Л. Відомості, що складають комерційну таємницю: методика визначення // Інтелектуальна власність. − 2000. − №1. − С. 10 − 19.

Андрощук Г., Вороненко Л. Захист комерційної таємниці при здійсненні НДДКР // Інтелектуальна власність. − 2000. − №3. − С. 23 − 27.

Андрощук Г., Вороненко Л. Захист комерційної таємниці: економіко–правовий аспект// Інтелектуальна власність В. – 1999. – №9. С. 7 – 15.

Андрощук Г., Шевеленко В. Доменне ім’я як об’єкт права інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2006. − №8. − С. 4 − 11.

Андрощук Г.А. Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайньї. – Изд. Дом «Ин Юре», 2000. –400 с.

Бегова Т. Защита прав на "ноу–хау" // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6

Гірний Ю. Правові та комерційні аспекти використання і захисту інформації // Інтелектуальна власність. − 2000. − №6−7. − С. 6 − 11.

Гоголь Б. Зміст права на інформацію //Юридична Україна. −2008. −№5. − С. 64−67.

Гура М.В. Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — К., 2006. — 20 с.

Державна та комерційна таємниця: нормативно-правове регулювання / О.М. Роїна (упоряд.). — К.: КНТ, 2006. — 422с.

Жаров В.О., Шевелева Т.М. Нужен ли Украине закон об охране прав на коммерческую тайну // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. –№5.

Жилинкова І. Правовая природа доменного имени // Підприємництво, господарство і право. − 2002. − №6. − С. 30 −33.

Жуванов Д. Стогній Є., Проблема доменних імен в Україні // Інтелектуальна власність. − 2003. − №1. − С, 22 − 26.

Заржицький О., Жуков С, Іванова Є. Захист програмного забезпечення за допомогою інституту «конфіденційна інформація» // Право України.– 1999.–№ 1.

Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. – Науч.–практ.изд.: В 4–х т./ Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. – К.: ИнЮре, 1999.

Ионова О.В., Комиссаров А.А. и др. Обеспечение прав на секреты производства («ноу–хау»). – М.: ВНИИПИ, 1994.

Капіца Ю. Захист комерційної таємниці в Європейських країнах та Україні // Підприємництво, господарство і право. − 2006. − №11. − С. 16 − 20.

Коваль В. Розголошення, схилення до розголошення, неправомірне збирання та використання комерційної таємниці як форми недобросовісної конкуренції// Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8.

Крижанівський О. Положення про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) − базовий документ економічної безпеки фірми // Інтелектуальна власність. − 2006. − №3. − С. 33 − 35.

Курило В. Пушкар М. До проблеми правової охорони сортів рослин в Україні // Інтелектуальна власність. − 2006. − №1. С. 20 − 23.

Левченко В.И. Правовая охрана селекционннх достижений. – М.: Наука, 1983.

Майданик Н. Право на доменне ім’я в мережі Інтернет: поняття і правова природа //Юридична Україна. − 2009. − №6. − С. 81 − 86.

Марущак А. Алгоритм створення і збереження комерційної таємниці суб’єкта господарювання: правові засади // Інтелектуальна власність. − 2006. − №3. С. 29 − 32.

Назарова Ю.Е. Вопросы правового регулирования внесення прав на коммерческую тайну (ноу–хау) в уставний фонд хозяйственного общества// Підприємництво, господарство і право. – № 10.

Носик Ю.В. Правововые проблемы защиты прав на коммерческую тайну в борьбе с недобросовестной конкуренцией в Украине // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №5.

Носік Ю. В. Традиції та новели законодавчого режиму комерційної таємниці господарських товариств в Україні // Вісник господарського судочинства. − 2009. − №1. − С.92 − 97.

Носік Ю.В. Права на комерційну таємницю в Україні (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук. — К., 2006. — 18 с.

Пічкур. О. Правова охорона селекційних досягнень у рослинництві. – К.: ПП "Авокадо", 2006. − 808с.

Редько В., Пічкур О. Захист прав селекціонерів і національних інтересів України. Міф чи реальність? // Інтелектуальна власність. – 2001. – №8. – С.6 – 14.

Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. − М.: «Проспект», 1999.

Сляднєва Г.О. Право суб'єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Донецьк, 2005. — 16 с.

Сляднєва Г.О. Правове регулювання передачі комерційної таємниці в договірних відносинах // Вісник Хмельницького університету. − 2005. − №3. − С. 165 − 169.

Талабала М.В. Фиксация доказательств, подтверждающих нарушение прав интеллектуальной собственности в сети internet. Ноу-хау // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №5

Топалова Л.Д. Господарсько–правові аспекти співвідношення комерційної та банківської таємниці у національному законодавстві // Підприємництво, господарство і право. – 2003. № 4.

Топалова Л.Д. Правовий режим комерційної таємниці: Автореф. дис... канд. юрид. наук. — Донецьк, 2006. — 20 с.

Троян В.Н., Леонов И.Ф., Матвеева Т.И. Коммерческая тайна: как ее сохранить? // Патенти и лицензии. − 1995. − № 1–2.

Хавронюк М. Підприємницьке шпигунство: розголошення комерційної таємниці, юридичний аналіз складів злочинів, питання удосконалення відповідальності // Предпринимательство, хозяйство и право. − 1999. − №9.

Черкашин В., Ступінський Я. Організаційно-правове регулювання ноу-хау в комерційних таємницях підприємства // Інтелектуальна власність. − 2007. − №5. − С. 26 − 34.

Шевелева Т. Правові аспекти регулювання відносин, пов’язаних з комерційною таємницею, в проекті Закону України «Про охорону прав на комерційну таємницю» // Інтелектуальна власність 2008. − №7 − С. 9

Эпштейн М.Я. Существуют ли исключительные права на ноу-хау? // Патенты и лицензии. − 2001. − №5. − С. 11 − 14.