Побачення і телефонні розмови засуджених з родичами й iншими особами

 

Засудженим за нормами, установленими Кримінально-виконавчим кодексом України, дозволяються короткостроковi і тривалi побачення та телефоннi розмови.

 

Побачення і телефонні розмови мiж засудженими, якi перебувають в установах виконання покарань, не дозволяються.

 

Короткострокові побачення надаються з родичами та iншими особами під наглядом представника адмiнiстрацiї установи виконання покарань. З iншими особами побачення надаються тiльки тоді, коли, на думку адмiнiстрацiї, вони не будуть негативно впливати на засудженого.

 

У разi вiдмови в наданнi побачення на заявi засудженого або особи, яка бажає з ним зустрiтися, робиться примiтка про причини вiдмови.

Начальник установи, як виняток, з метою виховного впливу може надати короткострокове побачення з родичами або телефонну розмову засудженим, яких тримають у ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері.

 

Відповідно до вимог Віденської конвенції "Про консульські зносини", ратифікованої Україною 27.04.89, генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент дипломатичних представництв закордонних держав мають право на короткострокові побачення із засудженими громадянами своїх держав.

 

Побачення засуджених з дипломатичними представниками до кількості встановлених кримінально-виконавчим законодавством України не враховуються, їх число не обмежується.

 

Тривалi побачення відповідно до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України надаються з правом спiльного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало в шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти, за наявності їх свідоцтв про народження та відповідної довідки органу самоврядування, що підтверджує факт їх проживання однією сім’єю.

 

Адмiнiстрацiя установи, як правило, звiльняє засуджених вiд роботи на перiод тривалих побачень з наступним або попереднiм вiдпрацюванням.

 

Адміністрація установи за наявності технічної можливості забезпечує надання засудженим телефонних розмов, які проводяться за рахунок засудженого і під контролем представника адміністрації, згідно з графіком у неробочий час. Для проведення телефонних розмов використовується телефон чергової частини установи або встановлюється таксофон. Факт надання розмови засудженим реєструється у спеціальному журналі.

 

У разi епiдемiї, стихiйного лиха або iнших надзвичайних обставин, що перешкоджають нормальнiй дiяльностi установ, побачення можуть бути тимчасово вiдмiненi.

 

Об’єднання побачень або роздiлення одного побачення на декiлька перiодiв не дозволяється.

 

Засудженим на їхнє бажання дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі та короткострокові побачення - телефонними розмовами.

 

Порядок надання і проведення побачень

 

Дозвiл на побачення надається начальником установи виконання покарань, а в разі його відсутності - першим заступником або особою, яка виконує його обов’язки, за заявою засудженого чи особи, яка прибула на побачення. Одночасно, за власним бажанням, засудженим подається заява про зняття його з котлового довольства на час перебування на тривалому побаченні.

 

Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово.

 

Документами, якi посвiдчують особу, що прибула на побачення, її родиннi зв’язки iз засудженим, можуть бути паспорт, посвідчення водія, свiдоцтво про народження, свiдоцтво про шлюб, довідки органу самоврядування, що підтверджують факт проживання однією сім’єю засуджених з прибулою особою.

 

Підставою для надання тривалих побачень засудженим іноземцям з близькими родичами є анкетні дані цих засуджених. У разі відсутності таких даних в особовій справі засудженого-іноземця круг близьких родичів визначається шляхом його опитування.

Осіб, якi прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення або ЧПНУ. Їх iнформують про поведiнку засудженого і попереджають про обов’язкове дотримання правил поведiнки пiд час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачення, якщо буде виявлено порушення встановлених правил.

 

Грошi, цiннi речi, а також предмети, забороненi для використання в установах, здаються на збереження молодшому iнспектору з проведення побачень і вносяться до спецiального журналу (додаток 16 до цих Правил).

 

У разі наявностi достатнiх пiдстав убачати, що особа, яка прибула на побачення, має намір передати засудженому предмети, вироби та речовини, зберiгання яких заборонено, або отримати вiд засудженого нелегальним шляхом забороненi речi, начальник установи оголошує такій особi про те, що побачення їй буде надано тiльки тоді, коли вона погодиться на огляд її речей і одягу до і пiсля побачення. Такий огляд проводиться в порядку, установленому цими Правилами.

 

Якщо особа, яка прибула на тривале побачення, відмовиться від огляду речей і одягу, то побачення із засудженим їй не дозволяється, але за бажанням може бути надане короткострокове побачення.

 

У разі виявлення прихованих вiд огляду заборонених предметiв особам, які намагалися передати їх засудженим, тривале побачення не надається або припиняється, і тоді дiють вимоги закону про адмiнiстративнi правопорушення.

 

Побачення засудженому дозволяється не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.

 

Тривалiсть побачень установлюється адміністрацією установ виконання покарань залежно від пропускної можливості приміщень, у яких вони проводяться. У всiх випадках короткостроковi побачення не можуть тривати менше двох годин, а тривалі - менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, якi перебувають на побаченнi.

 

На побачення засудженi повиннi прибувати в охайному виглядi. На перiод тривалих побачень їм може видаватися одяг, бiлизна і взуття з обмiнного фонду, який постiйно зберiгається у молодшого iнспектора з проведення побачень, або одяг цивiльного зразка, який принесли родичi. Засудженi до і пiсля побачень пiдлягають повному обшуку. Їм надається дозвіл проносити в кiмнати тривалих побачень туалетнi речi, тютюнові вироби, попільнички, власнi альбоми та літературу і періодичні видання, які вони бажають передати родичам.

 

Пронесення особами, якi прибули на побачення із засудженими, в кiмнати короткострокових побачень будь-яких продуктiв або речей не дозволяється.

 

До кiмнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування (за винятком вино-горiлчаних виробiв і пива) та цивiльний одяг для використання під час побачень, а також предмети і вироби, зберiгання яких засудженим не заборонено.

 

Родичам засуджених, якi перебувають на тривалих побаченнях, дозволяється у денний час виходити за межi колонії для придбання продуктiв харчування, предметiв першої потреби, а в разі дострокового закінчення побачення (з невідкладних обставин) – у будь-який час доби.

 

Під час побачень не дозволяється передавати засудженим або засудженими будь-яких документів, записів, креслень і т.iн.

 

У разi порушення встановленого порядку поведiнки на побаченні воно негайно припиняється, про що молодший інспектор доповiдає посадовій особi, яка дозволила побачення, або ЧПНУ, які приймають остаточне рiшення.

 

За користування кімнатами тривалих побачень, інвентарем та комунально-побутовими послугами з осіб, які прибули на побачення, або із засуджених стягується плата за затвердженими територіальними органами управління Департаменту розцінками в розмірах, що відповідають фактичним витратам, і направляється виключно на їх утримання.

 

Кiмнати побачень обладнуються iнвентарем згiдно з перелiком (додаток 17 до цих Правил).