Методи та сучасні педагогічні технології навчання біології та природознавства

Мета: ознайомитись з методами та засобами навчання біології та природознавства; з’ясувати сучасні педагогічні технології навчання.

Опорний план-конспект

Метод — це спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта, система регулятивних принципів перетворювальної практичної або пізнавальної діяльності.

Методи:

І. Теоретичні методи: вивчення історичної спадщини; абстрагування; аналіз; синтез; ідеалізація; моделювання; індукція; дедукція.

Вивчення історичної спадщини: праці вчених-біологів, педагогів, методистів, найкращих учителів із розвитку методичних ідей, мето­дичної думки на різних етапах існування людського суспільства стано­влять теоретичну основу наукової роботи з методики біології.

Абстрагування — це мислене відвернення від неістотних, другорядних ознак або властивостей предметів і явищ під час їх вивчення й виокремлення спільних та істотних, які характеризують даний клас предметів чи явищ.

Аналіз — логічний метод наукового пізнання, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні об'єкта дослідження на складові частини (елементи або властивості), а синтез — це сполучення частин або властивостей об'єкта вивчення в одне ціле.

Ідеалізація — мислительний акт, що полягає в створенні теорети­чних об'єктів, які реально не існують.

Моделювання — непрямий метод наукового пізнання, який ґрунту­ється на застосуванні моделі як засобу дослідження.

Індукція — це форма наукового пізнання, що спрямоване на з’ясування причинно-наслідкових зв'язків між педагогічними явищами, уза­гальнення емпіричних даних на підставі логічних просувань від кон­кретного до загального, від відомого до невідомого.

Дедукція — це форма достовірного умовиводу окремого положен­ня із загального.

ІІ. Експериментально-емпіричні методи: спостереження; аналіз шкільної документації; анкетування; бесіда; інтерв'ю; педагогічний експеримент; математично-статистичні методи.

Спостереження є одним із основних емпіричних методів педаго­гічного дослідження, який полягає в систематичному й цілеспрямова­ному сприйнятті педагогічних явищ для вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах, а також у пошуку змісту цих явищ.

Аналіз шкільної документації (класні журнали, тематичні й по­урочні плани, методичні розробки, щоденники й зошити учнів, контрольні роботи тощо) дає змогу визначити систему вивчення біології в школі та з 'ясувати якість знань учнів.

Анкетування — це широко застосовуваний метод педагогічного дослідження за допомогою анкет.

Бесіда — метод одержання інформації за допомогою словесного спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.

Інтерв'ю — це також метод збирання первинної інформації в пе­дагогічних дослідженнях.

Педагогічний експеримент — головний серед усіх методів педаго­гічного дослідження. Це спеціально організована перевірка того чи ін­шого методу або прийому роботи для виявлення його дієвості й ефек­тивності.

Гіпотеза — це твердження, що являє собою науково обґрунтовану передбачувану або ймовірну відповідь на запитання, що ставить дослідницька проблема.

ІІІ. Математично-статистичні методи дають змогу на підставі розрахунків і статистичних даних виявити й пояснити складні взаємозв'язки педагогічних явищ.

Засоби навчання: весь комплекс засобів, що сприяють оснащенню навчального про­цесу, його вдосконаленню; матеріальні об'єкти, носії навчальної інформації і предмети живої природи, а також предмети, штучно створені людиною, що викори­стовуються вчителями й учнями в навчально-виховному процесі як інструмент їхньої діяльності;

Беручи за основу загальну класифікацію С. Г. Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:

I. Натуральні об'єкти:

• предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього ви­вчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрунту, палива тощо);

• натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);

• матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навча­льного обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо).

II. Засоби зображення й відображення об'єктів:

• об'ємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці);

• площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, кар­тини, фотографії, дидактичний матеріал тощо);

• знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми);

• аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіоб'єкти, транспаранти, діа-, кіно- та відеофільми, радіо- й телепередачі, відеозаписи тощо);

• віртуальні засоби (мультимедійні програми).

III. Технічні засоби:

• передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто-ри, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-техніка, радіо, телевізори, сучасна комп'ютерна техніка й демонстраційно-моделювальне програмне забезпечення);

• контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна ком­п'ютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення);

• навчання й самонавчання (комп'ютерні навчальні програми — лі­нійні, розгалужені, комбіновані);

• допоміжні (дошки — традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі — рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, прин­тери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо);

• комбіновані, або універсальні (аудиторні технічні комплекси). IV. Навчально-методичні посібники:

• друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити,
книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо);

• друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні про­грами, методична та науково-популярна література, довідники тощо);

• електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо).

Методичні прийоми

1. Дати відповіді на запитання.

2. Відповісти на запитання за планом.

3. Скласти план відповіді.

4. Скласти пам'ятку.

5. Скласти розповідь від імені (плесені або амеби).

6. Скласти розповідь-небилицю.

7. Заповнити схему.

8. Скласти максимальну кількість питань за таблицею.

9. Зробити підписи до схеми по пам'яті.

10.Робота з картками.

11. Скласти фразу із слів.

12. Закінчити речення.

13. Знайти слова (зі слів різних тем вибрати до теми певного уроку, скласти речення; пояснити, чому вибрав).

14. Заповнити таблицю.

15. Скласти розповідь за таблицею.

16. Намалювати схему по пам'яті.

17. "П'ятий зайвий", "Третій зайвий", "Знайти родича", (робота з поняттями).

18. "Поставити на своє місце" (перелік росини чи органів розподілити за групами).

19. Вирішити текстову задачу (вставити пропущене слово).

20. Знайти помилку.

21. Знайти помилки: а) заздалегіть вказати кількість помилок;

б) хто більше знайде помилок;

в)хто знайде всі помилки.

22. Знайти зайве слово, пояснити.

23. У списку рослин чи тварин з'єднати представників одного типу, класу чи родини.

24. Скласти тризначне число, пояснити (1 жири; 2 вуглеводи; 3
лігаза; 4 гліцерин).

25. Біотир (на дошці 1-10 понять, вчитель читає визначення поняття, учень вибирає відповідь. Наприклад: 1-5, 2-3.)

26. "Мешканці зоосаду" («лісу»). Завдання: написати 10 представників. Перевірка: учні по черзі зачитують, інші викреслюють відповідь. Виграє той, в кого більше слів, що не названі іншими.

27. Термінологічний диктант.

28. Графічний диктант (перевірка ключем).

29. Програмований облік знань,

30. Використання аплікацій, малюнків на дошці.

31. Перевірка "Довіра" (учні самостійно оцінюють свої відповіді).

32. Скласти контрольну роботу по темі.

33. Описати в короткій формі, що нового дізнався на уроці.

34. Скласти кросворд.

35.Розгадати кросворд.