Ґрунтово-кліматичні умови господарства

Вступ

 

Олійно-жировий комплекс України займає одне з чільних місць в аграрному секторі економіки.

Питома вага товарної продукції олійно-жирового виробництва складає близько 15% загального виробництва харчової промисловості.

Комплекс включає в себе:

- вирощування та реалізацію олійних культур;

- олієдобування;

- виробництво та реалізацію олійно-жирової (олії, маргарини, спеціальні жири, майонезу, мила) та супутньої продукції (шрот, макуха, фосфатидні концентрати та інші).

У виробництві олійних культур основна маса припадає на соняшник, площі посіву якого складають 2,2–2,4 млн. га. Під посівами сої та ріпаку зайнято відповідно 100–120 тис. га.

Структуру виробництва олійних культур в Україні складно віднести до категорії раціональної, однак вона віддзеркалює загальний фінансово-економічний стан сільського господарства, складнощі попереднього періоду реформування аграрного виробництва.

Насіння соняшнику поки залишається одним із найбільш високоліквідних продуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Протягом 1986–1990 років валовий збір соняшнику в Україні на площі 1,6–1,7 млн. га був стабільним і в середньому становив 2,6 млн. тон. Такі результати були досягненні завдяки більш широкому застосуванню інтенсивних технологій вирощування соняшнику і раціональному використанню пестицидів та добрив.

У 1991–1999 роках мала місце тенденція до зростання посівних площ під соняшником (у середньому за рік на 8%) з одночасним зниженням показників урожайності (на 19%) і валового збору (на 16%).

1996–1998 роках майже половина вирощеного урожаю соняшнику експортувалась, а кількість насіння, що проходила для виробництва олії, не забезпечувала потреб внутрішнього ринку в олійно-жировій продукції, що спричинило економічний занепад промисловості.

Починаючи з 1999/2000 років змінилась структура використання насіння соняшнику, обсяги його переробки на вітчизняних підприємствах у 2001/2002 роках збільшились у 2,5 рази, а у 2002/2003 роках обсяги його переробки зросли у 3,4 рази.

Розвиток виробництва олійних культур і олії є перспективним для аграрного сектору економіки України, виходячи зі сприятливих кліматичних умов, постійно зростаючого попиту на рослинні жири. [12]

 

Характеристика галузі

 

За період з вересня 2005 року по серпень 2006 року олійно-жировими підприємствами України перероблено більше 2,8 млн. тон насіння олійних культур (табл. 1.1).

Темпи переробки олійної сировини по відношенню до минулого маркетингового року склали 86,6%.

 

Таблиця 1.1 Об’єми переробки насіння олійних культур

Сировина	Об’єми переробки, тис. тон	Зміни, %
2004–2005 р.	2005–2006 р.
Соняшник	2645,1	3173,0	83,4
Рапс	51,7	14,7	в 3,52 рази
Соя	87,4	28,4	в 3,1 рази
Інші культури	31,0	34,5	89,9
Всього	2815,2	3250,6	86,6

 

Якщо в 2004–2005 роках показник переробки соняшника склав 97,6% до загального об’єму переробки насіння олійних культур, то в 2005–2006 цей показник склав 93,9%. Скорочення питомої ваги соняшника в загальній переробці олійної сировини трапилось із-за збільшення об’ємів переробки насіння сої та рапсу.

За даними офіціальної статистики за 2005–2006 роки експорт соняшника урожаю 2005 року склав всього 11,5 тис. тон проти 927,7 тис. тон урожаю 2004 року.

Асоціація «Укроліяпром» приводить данні Держкомстату України відносно виробництва олійно-жирової продукції в 2005–2006 році по результатам роботи підприємств, підзвітним статистичним органам (табл. 1.2).

В 2005–2006 роках, в порівнянні з 2004–2005 роками, виробництво олії зменшилось на 15%, і виключно соняшникової – на 17,1%. З 24 основних спеціалізованих підприємств в 2005–2006 роках 18 підприємств знизили об’єми виробництва нерафінованої олії, що пояснюється, головним чином, зменшенням збору насіння соняшника.

 

Таблиця 1.2 Виробництво рослинної олії та шроту, тис. тон (без врахування олійниць)

	2005–2006 р.р.	2004–2005 р.р.	%	8 міс. 2006 р.	8 міс. 2005 р.	%
Вироблено олії, всього	1162,9	1367,9	85,0	756,7	929,3	81,4
в т.ч. Соняшникової	1114,9	1344,1	82,9	728,3	904,3	80,5
Рапсової	19,2	5,2	369,2	8,0	3,0	266,7
Соєвої	15,9	5,5	289,1	14,1	2,7	522,2
Іншої	12,9	13,1	98,5	6,3	19,3	32,6
Олії рафінованої	433,2	326,5	132,7	297,4	222,9	133,4
Олії фасованої	277,7	225,8	123,0	191,4	154,6	123,8
Шрота	1100,8	1273,4	86,4	796,0	915,4	86,9

 

Суттєво, на 32,7% зросло виробництво рафінованої олії. За період з вересня 2005 року по серпень 2006 року рафінованої олії вироблено 433,2 тис. тон, або 37,2% від загального виробництва олії.

Невідповідність між об’ємами виробництва нерафінованої олії та рафінованої по окремим підприємствам зв’язано з виробництвом рафінованої олії за рахунок закупівлі сирої олії.

Об’єми виробництва фасованої олії також мають тенденцію до росту. Із-за відсутності офіційної статистики, по цій позиції приводять дані лише по підприємствам асоціації «Укроліяпром».

Як свідчать приведені дані, виробництво фасованої олії в 2005–2006 роках зросло в порівнянні з 2004–2005 роками на 23%. За 8 місяців 2006 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року – на 23,8%.

 

Характеристика господарства

 

Загальні відомості

 

В північному Степу на Лівобережжі Дніпра в селищі Миролюбівка Синельниківського району Дніпропетровської області в 1997 році на базі КСП «Миролюбівське» було організоване СФГ «СВІТ». Загальна територія його на сьогодні становить 9870 га, в т.ч. ріллі – 7706 га.

В КСП «Миролюбівське» протягом останніх років спостерігався стійкий спад виробництва як у рослинництві, так і в тваринництві.

Рішенням загальних зборів від 16.08.1997 р. КСП «Миролюбівське» було реформовано, земля була розпайована в натурі. Кожен член КСП отримав державний акт на свій пай 6,5 га. Витрати на проведення цієї клопіткої роботи склали 70 тис. грн. Майновий пай в натурі не розпайовувався, а був оцінений в грошовому виразі і кожному члену КСП була визначена сума майнового паю в грошах залежно від його трудового вкладу в господарство за попередні роки.

Проведена робота по розпаюванню послужила основою для організації селянського фермерського господарства. Майнові і земельні паї колишніх членів КСП були передані в уставний фонд товариства, що дозволило уникнути цілого ряду негативних моментів. Інвестором і юридичною особою в процесі реструктуризації господарства виступило підприємство СФГ «СВІТ».

Перед реформованим господарством в перші дні стала проблема: як припинити спад виробництва і організувати його на новій правовій, організаційній і технологічній основах. Для цього знадобився пошук, освоєння і впровадження нових науково обґрунтованих технологій сільськогосподарського виробництва, реконструкція і створення відповідної до потреб матеріально – технічної бази, закріплення технології і трудової дисципліни. На базі вивчення передових технологій вітчизняних і закордонних вчених, інститутів і фірм керівництвом товариства була розроблена конкретна програма розвитку господарства на найближчі 5 років. Цій розробці передував пошук інформації і досвіду з провадженням передових технологій. В галузі землеробства нам допомогло ознайомлення і використання ґрунтозахисних технологій, розроблених вченим Київського аграрного університету для ґрунтово-кліматичних умов нашої місцевості. В галузі тваринництва ми орієнтувалися на використання досвіду передових господарств України в галузі тваринництва, а саме таких як Агро-Союз

 

Основні напрямки діяльності

 

У рослинництві – впровадження ґрунтозахисних систем землеробства з розширенням, відтворенням родючості ґрунтів та поступовим переходом на ґрунтозахисне біологічне і точне землеробство. Це основне завдання повинно вирішуватись застосуванням ґрунтозахисних технологій з мінімалізацією обробітку ґрунту, відтворенням родючості ґрунтів за рахунок органічних і мінеральних добрив, використанням біологічних препаратів для покращення фосфатного режиму, біостимуляторів розвитку і росту рослин. Цій меті відповідає також пошук більш урожайних видів рослин і їх сортів, використання насіння високих репродукцій, захист рослин від шкідників і хвороб.

У тваринництві – реконструкція тваринницьких ферм і створення нової матеріально-технічної бази, безприв’язне холодне утримання худоби, збалансована цілорічна годівля дійних корів концентрованими кормами, племінна і селекційна робота.

У зберіганні і переробці зерна – будівництво критого току і свого елеватора, будівництво і оснащення лабораторії по визначенню якості сільськогосподарської продукції і її сертифікація, будівництво млина, пекарні, комбікормового цеху, лінії очистки зерна і протруювання посівного матеріалу.

У впровадженні і вивченні нових технологій – утворення навчального центру з впровадженням наукового центру для проведення наукових досліджень з удосконаленням технологій, модельного підприємства з впровадженням новітніх технологій, випробування імпортної техніки з метою вибору найкращих машин для наших ґрунтово-кліматичних умов і технологій, інструментальної бази з порівняльного аналізу різних технологій і новацій.

У економіці і бухобліці – економічний аналіз роботи структурного підрозділу, розробка комп’ютерних програм реального бухгалтерського обліку матеріалів і витрат, систематичного балансу в кожному підрозділі.

У даний час СФГ «СВІТ» має більше 1 тис. голів ВРХ, більше 1,5 тис. свиней. МТП включає в себе 18 різних комбайнів, 20 тракторів, більше як 60 одиниць сільськогосподарських машин і знарядь. 26% техніки складають машини імпортного виробництва, а вся остання техніка вітчизняна, але знаходиться у належному стані.

Введений в експлуатацію критий тік загальною площею 4,4 тис. м², вагова, сучасні лабораторії аналізу зерна і іншої сільськогосподарської продукції, ґрунтова аналітична лабораторія, почалася дослідникові експлуатація супутникового контролю полів (точне землеробство).

Завершена реконструкція і введений в експлуатацію тваринницький комплекс на 75 голів ВРХ червоної степової породи.

Валовий збір зерна в 1999 році склав 7400 тон зерна, середня урожайність зернових – 25 ц/га, середній надій на корову – 4640 л, рентабельність виробництва – 13%.

 

Ґрунти господарства

СФГ «СВІТ» розташоване в степовій зоні. Основні площі землекористування господарства зайняті чорноземами: звичайними мало гумусними і їх змитими та намитими різновидами. Вони мають сприятливі для землеробства водно-фізичні, фізично-хімічні та агрономічні властивості.

За даними польових обстежень в орному шарі ґрунту господарства в середньому міститься 4,3% гумусу, 2,2 мг нітратного азоту, 14,2 мг рухомого фосфору, 14,1 мг обмінного калію на 100 г. ґрунту.

Ґрунтам властива нейтральна та близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину: рН сольової витяжки 6,5, водної – 7,1, гідролітична кислотність 0,99 мг-екв. на 100 г. ґрунту, насиченість вбирного комплексу катіонами складає 97%.

За показниками вмісту поживних речовин ґрунти господарства слабо забезпечені азотом, але підвищено і високозабезпечені фосфором і дуже високо – калієм. Це одна з особливостей впливу на ґрунти обробітку їх без обертання скиби. За вмістом мікроелементів ґрунти господарства мають високий рівень міді, середній і високий – кобальту та магнію, низький – цинку. Вміст в ґрунтах господарства важких металів в 2 – 10 разів менший, ніж гранично допустимий. Не виявлено в них залишків стійких пестицидів, а вміст радіонуклідів знаходиться на рівні фонового радіоактивного забруднення.

На території господарства проявляється водна ерозія і періодично – вітрова. Площа еродованих ґрунтів складає 17% ріллі. Для них характерний укорочений гумусовий горизонт, вони містять менше поживних речовин і продуктивної вологи, мають гірші фізично-хімічні та водно-фізичні властивості. Досягти максимальної віддачі від таких ґрунтів можна лише за умови послаблення і припинення водної та вітрової ерозії.

Підвищення родючості ґрунтів, захист їх від факторів деградації, збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, економія енергоресурсів та забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища покладені на ґрунтозахисну систему землеробства, яка впроваджується в господарстві.

За умов виходу господарства на ринкові відносини зростають ціни на мінеральні добрива, значно підвищується роль місцевих органічних добрив як засобу підвищення продуктивності рослин і досягнення в якості органічних добрив на полі залишають нетоварну частку врожаю: солому, подрібнені стебла кукурудзи, соняшника, сорго. Одна тонна їх з компенсацією азотної недостатності внесенням 10 кг діючої речовини азоту по своїй дії і після дії на врожай і накопичення гумусу в ґрунті дорівнює 5 тоннам напівперепрілого гною.

Екологічний стан ґрунтів і навколишнього середовища дозволяє господарству вийти на біологічне землеробство і вирощувати екологічно чисту продукцію для дитячого лікувального та профілактичного харчування, що планується зробити в найближчі роки.

 

Характеристика рослинництва

 

Структура посівних площ

При утворенні СФГ «СВІТ» площа ріллі складала 7005 га. В 2004 році вона збільшилась до 9807 га. збільшення площ на 2802 га було зумовлено прийняттям на роботу в господарство кількох членів КСП «Миролюбівське», які зразу після розпаду КСП утворили самостійні фермерські господарства, але вони через деякий час збанкрутіли.

За час освоєння енергозберігаючих вирощування культур в структурі посівних площ господарства відбулися зміни, причинами яких були:

1. Коливання кон’юнктури ринку с.-г. продукції. У відповідності до вимог ринку у господарстві збільшили долю зернових культур з 32% до 45 – 47%. В зерновій групі співвідношення озимих і ярих культур коливається по роках в залежності від умов, що створюються під час посіву озимих культур та їх стану після зими.

Основною озимою культурою є пшениця, доля якої в групі озимих зернових культур складає 95 – 98%. В останні роки агрономічною службою господарства розширено валовий набір озимих культур, які вирощуються на зерно.

Серед ярих основною культурою є кукурудза, доля якої в групі ярових зернових культур складала 55–60%. Висока здатність технології, невисока урожайність і несприятлива кон’юнктура кукурудзи на зерновому ринку зумовили те, що в 2000 році площу зернової кукурудзи зменшили до 650 га, що складає 49% групи ярових зернових культур. При цьому різко збільшена площа ярих зернових культур, наприклад, ячмінь – майже в два рази, овес – в три рази.

Висока економічна ефективність вирощування соняшника зумовила суттєве зростання даної культури в структурі посівних площ: з 700 га в 1996 році до 1086 га в 2004 році.

2. Наявний набір техніки. Цим фактором викликана відмова від вирощування гороху, технологія якого не могла бути забезпечена наявним в господарстві набором сільськогосподарської техніки. В групі бобових культур основною виступає соя, ранньостиглі сорти якої є добрим попередником для озимих культур.

3. Зростання поголів’я худоби і потреби в кормах. Коливання долі кормових культур зумовлене змінами поголів’я худоби, яке за останні 4 роки постійно зростає. Зростання поголів’я зумовило збільшення долі кормових культур з 15% в 1997 році до 28% в 2005 році. Основними кормовими культурами є: багаторічні трави, частина яких за останні 4 роки в кормовій групі збільшилась з 15% до 45%; кукурудза на силос, частина якої зменшилась з 51% до 24% та ярі й озимі однорічні трави. Менша урожайність ярих однорічних трав зумовила їх заміну озимими культурами.

Пластичність схеми польової сівозміни дає можливість спеціалістам господарства без принципового її порушення регулювати посівну площу та валовий збір сільськогосподарських культур відповідно до економічних та господарських умов, що складаються. Спеціалісти господарства вважають, що на сьогодні структура посівних площ не є оптимальною. Тому робота з удосконалення продовжується.

 

Технічне забезпечення

Зміна виробничих відносин, перехід до ринкової економіки, загострення кризової ситуації в сільському господарстві України зумовило необхідність пошуку нових нетрадиційних підходів до вирішення проблеми рослинництва. Творчий підхід до вирішення глобальних проблем рослинницької галузі уже сьогодні базується на перегляді та удосконаленні технологій виробництва рослинницької продукції та її технічного забезпечення.

Стратегічним напрямком вирішення є мінімалізація інтенсивності та глибини основного обробітку ґрунту в 2000 році дозволило знизити витрати часу на 41% і пального на 21% на виконання основного обробітку ґрунту в порівнянні зі старою системою полиневої оранки. Одночасно із зміною системи обробітку ґрунту приходить зміні технології вирощування сільськогосподарських культур та їх технічного забезпечення і цілому. Стратегія рентабельного рослинництва формується в декілька етапів. Перший етап – перехід на нову технологію і забезпечення системою машин для комплексної механізації технології вирощування сільськогосподарських культур; другий етап – вдосконалення системи технічного забезпечення з метою підвищення її продуктивності та рентабельності.

Коли на першому етапі ставилось завдання лише виконання технологічних процесів, то на другому високопродуктивне рентабельне використання техніки за рахунок освоєння потужних тракторів та широкозахватних знарядь.

Економія в системі основного обробітку ґрунту за рахунок використання потужної техніки і широкозахватних агрегатів вимагає часу в 10 разів більше, пального в 3,4 рази більше, коштів на 23% менше на гектар ріллі у порівнянні з традиційною полиневою оранкою.

Важливим чинником підвищення ефективності технологій вирощування сільськогосподарських культур є широке застосування прямого посіву.

Важливим елементом технології є збирання врожаю. Для прямого комбайнування зернових культур з розкиданням побічної продукції по полю використовують комбайни Case 2800, Class Mega 416.

Отже рівень механізації господарства досить високий, для наглядності склад МТП господарства приведений в табл. 2.2.

 

Характеристика тваринництва

Скотарство

На існуючій в господарстві молочнотоварній фермі практикується утримання червоно степової породи корів. Структура стада та поголів’я тварин за віковими групами представлено в табл. 2.3.

Розміщення ферми обумовлюється вже сформованим розташуванням населених пунктів і наявністю в них приміщень, придатних для утримання тварин, водних джерел, використання яких знижує капітальні затрати на будівництво нових ферм.

Існуючою внутрішньогосподарською спеціалізацією передбачено утримання всього поголів’я на одній фермі, при цьому забезпечення ферми кормами та її обслуговування передбачено за рахунок власної бази, без використання додаткових ресурсів.

 

Таблиця 2.2 Склад МТП господарства

Марка машини	Кількість, шт.	Примітки
Трактори: К – 701 Т – 150К Case 7240 Caterpillar 75Е МТЗ – 82 ЮМЗ – 6 Комбайни: Дон – 1500Б Class Mega 416 Case 2800 СК-5 «Нива»		Вся техніка в господарстві знаходиться в належному стані.
Автомобілі: КамАз – 5320 ГАЗ – 53А ЗІЛ – 130 ВАЗ – 2107 ВАЗ – 2121 «Нива» Автобуси: ПАЗ – 3201

 

Таблиця 2.3 Структура стада та поголів’я тварин за віковими групами

Вікові групи тварин	Поголів’я
1. Корови 2. Нетелі 3. Телиці старше року 4. Молодняк до року
Всього

 

Дана структура стада передбачає чисто молочний напрямок спеціалізації.

Існуюча технологія передбачає цілорічне утримання корів без прив’язі на глибокій довгонезамінюваній підстилці.

Корови перебувають в приміщенні або виходять на вигульно-кормові майданчики. У приміщенні їх утримують на солом’яній підстилці, доять і годують концкормами в доїльному блоці. Грубі і соковиті корми тварини поїдають на вигульно-кормових майданчиках із годівниць під навісами. Напування корів – з групових напувалок розміщених у приміщеннях та вигульно-кормових майданчиках.

Прибирання гною виконується один раз на рік за допомогою бульдозерів. Нетелів, телят та молодняк утримують в окремих приміщеннях також безприв'язно.

На існуючій фермі розміщені основні та допоміжні споруди, які переважно збудовані згідно типових проектів за радянських часів.

Характеристика основних приміщень представлена в табл. 2.4.

 

Таблиця 2.4 Характеристика основних приміщень

Назва приміщення	Кількість	Спосіб утримання	Проектна місткість	Розміри, м L*B	Спосіб роздавання кормів	Номер ТП
Корівник		безприв’язний		96*18	мобільний	801–457
Родильне відділення		прив’язний		72*16	мобільний	801–235
Молочно-доїльний блок		-	на дві установки «Ялинка»	30*21	-	814–38
Телятник для нетелів, телиць та молодняку		безприв’язний		72*18	мобільний	801–236

 

Характеристика допоміжних будівель та споруд приведена в табл. 2.5

 

Таблиця. 2.5 Характеристика допоміжних будівель та споруд

Назва будівлі чи споруди	Кількість	Місткість	Розміри, м
довжина	ширина
Силосні траншеї Сарай для сіна Сховище для буряків Склад для концкормів Водонапірні башти Гноєсховища		2000 т 300 т 1000 т 50 т 50 м^3 2000 т	67,5 13,8 -	-

 

Виходячи із наявності в СФГ «СВІТ» достатньої кількості земельних ресурсів та засобів механізації для виконання необхідних операцій з вирощування основних с.-г. культур, підприємство має можливість повністю забезпечити існуючу молочну ферму власними кормами. Добовий раціон для нетелів представлено в табл. 2.6.

 

Таблиця 2.6 Добовий раціон годівлі для нетелів

Вид кормів	Період годівлі
Зимовий	літній
Силос кукурудзяний		-
Сіно Коренеплоди Концкорми	4,5 2,5 0,6	- - 0,6
Мікродомішки Зелена маса	0,14 -	0,14
Всього	27,74	30,74

Існуючий комплект обладнання дозволяє механізувати фактично на 90% всі технологічні операції на фермі, проте включає в себе розрізнені по більшості показників машини, які фізично та морально застаріли (вік кормороздавачів, автонапувалок, кормоприготувального обладнання по 10–12 років). Використання на фермі безприв’язного способу утримання тварин, який на сьогодні є найбільш дешевим та прогресивним, що стосується використання засобів механізації, не узгоджується з більшістю існуючих засобів механізації на фермі. Наприклад, в лінії роздавання кормів використовуються мобільні кормороздавачі РММ-5, які в умовах безприв’язного способу утримання неефективні із-за малої вантажопідйомності, крім того, дана марка вже давно застаріла.

Виходячи з цього, на сьогодні перед керівництвом підприємства гостро стоїть задача технічного переозброєння МТФ.

Свинарство

В реформуванні тваринницької галузі одне з важливих місць, безперечно, належить свинарству. Завдяки комплексу біологічних властивостей свиней, а саме багатоплідності, високій інтенсивності росту, швидкій зміні покоління, плодючості, а також низьких витрат корму на

одиницю приросту, стає можливість виробництва рентабельного м’яса свинини. Головною метою в свинарстві господарства є створення оптимальних комфортних умов утримання, годівлі свиней, зі зменшенням енерговитрат при одночасному використанні нових сучасних технологій.

Утримання свиней проводиться в приміщеннях арочного типу з брезентовим покриттям. Створюється пневматична роздача кормів з використанням диференційної годівлі свиней з врахуванням віку, живої маси, фізіологічного стану, закономірностей росту і розвитку приплоду в ембріональний та після ембріональний періоди.

Утримання свиней на свинокомплексі проводиться в неопалюваних приміщеннях на м’якій підстилці з соломи. Холості та супоросні свиноматки знаходяться в цеху відтворення. Опорос проводиться в індивідуальних хатинках, які після відлучки виносяться до досягнення ними 110 – 120 кг.

В майбутньому планується створення племінного господарства з вирощуванням племінного молодняку свиней.

 

Економічні показники

 

На сьогоднішній день площа ріллі СФГ «СВІТ» складає 9870 га. Площа посівів в розрізі сільськогосподарських культур, їх урожайність, валовий збір приведені в табл. 1.3. Як свідчать данні табл. 1.3., за останні три роки (2004, 2005, 2006) в господарстві в основному спостерігалась тенденція підвищення урожайності сільськогосподарських культур, а відповідно і валового збору, але в таких видах культур як кормові та круп’яні спостерігається спад урожайності.

Особливу увагу в господарстві приділяють вирощуванню олійних культур, основну площу яких займає соя. З даних табл. 2.7. видно, що в 2004 році її урожайність склала 15 ц/га, в 2005 році урожайність зросла на 2 ц/га і склала 17 ц/га, в 2006 році урожайність склала 20 ц/га, що на 5 ц/га, або на 13,3% більше в порівнянні з 2004 роком.

Валовий збір олійних культур в 2006 році слав 20100 ц, що на 1710 ц або на 9% більше в порівнянні з 2004 роком і на 1638 ц або на 8,8% більше ніж у 2005 році. Це пов’язано з тим, що в 2004 році а також і в2005 році були по-перше несприятливі погодні умови, а по-друге в господарстві недостатньо звертали увагу на систему удобрення.

Таблиця 2.7 Економічні показники господарства СФГ «СВІТ» за 2004–2006 роки

Культури	Площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
всього	всього	± до 2004 ±±±±±202004	всього	± до 2004	всього	всього	± до 2004	всього	± до 2004	всього	всього	± до 2004	всього
Озимі			-143		-459			+3		+6			+2925
Ярі			+18		+332			-2		+1			-1280
Круп’яні		-	-		-149		-	-		-2		-	-
Соняшник			-140		-221			+2		+5			+72
Кормові			+678		+590			-3		-5			+13779
Картопля		-	-	-	-		-	-	-	-		-	-	-

 

Що до озимих культур, то про них можна сказати наступне: урожайність їх підвищувалася з кожним роком починаючи з 2004 року. Так, в 2004 році вона склала 27 ц/га, в 2005 році – 30 ц/га, і в 2006 році – 33 ц/га. А валовий збір склав в 2006 році 64218 ц, що на 717 ц або на 1,1% менше в порівнянні з 2004 роком і на 3642 ц або на 5,6% менше ніж в 2005 році. Низький валовий збір в 2006 році пояснюється тим, що після зимівлі велика кількість озимих вимерзла і їхня площа значно скоротилася з 2262 га в 2005 році до 1946 га в 2006 році. Тому площі під озимими культурами довелося пересіяти ярими культурами, отже площа посівів ярих в 2006 році значно зросла відповідно з 865 га до 1179 га. Урожайність ярових аналогічно озимим також зросла і на відміну від озимих зріс і валовий збір.

На відміну від олійних, ярих та озимих культур за досліджуваний період спостерігається спад урожайності і валового збору круп’яних та кормових культур. Це пояснюється тим, що на посіви цих культур в господарстві практично невистачило добрив, бо в господарстві було скрутне становище і на закупівлю добрив відводилося мало коштів, а добрива які все ж таки закуповувалися для інших культур.

При розгляданні даного розділу дипломної роботи я можу зробити наступні висновки. В останні роки в КСП ім. «Калініна» відбувався спад виробництва сільськогосподарської продукції, що в свою чергу призвело до занепаду господарства. Поля не оброблялися відповідно до технології, зростала кількість бур’янів, кількість гумусу в ґрунті. Після того як КСП ім. «Калініна» розпаювали і роздали землю селянам, то тоді і утворилося на його базі СФГ «СВІТ». Вони співпрацюють в свою чергу з науковими організаціями, використовують передовий досвід західних фермерських господарств, а також вирощують сільськогосподарські культури за найсучаснішими технологіями. Для того щоб зменшити собівартість продукції і відповідно затрати на її виробництво вони збільшують площі полів, використовують широкозахватні агрегати, проводять мінімальний обробіток ґрунту. І вже за останні декілька років родючість ґрунтів значно зросла.

СФГ «СВІТ» вклало великі кошти в розвиток галузі тваринництва. Значно розвинутий на даний час комплекс для вирощування та годівлі ВРХ, який добре оснащений не тільки виробничими цехами, але і добре підготовлена кормова база. При порівнянні голштинської та червоної степової порід корів можемо зробити висновки, що затрати на утримання голштиннської породи майже в двічі більші ніж затрати на червону степову, але собівартість 1 ц молока від голштинської породи на 9 грн. менша. Тому краще заводити корів голштинської породи. Для цього побудований спеціальний карантинний комплекс.

 

Забезпечення робочою силою

 

Дані про стан населення на території господарства приведені в табл. 2.1.

Таблиця 3.1 Дані про стан населення в СФГ «СВІТ»

Кількість мешканців, чол.	Роки
Всього
Працездатних
З них зайнято у виробництві
Діти та пенсіонери

 

За даними табл. 2.1. видно, що в 2006 році населення в СФГ «СВІТ» складало 1211 чоловік, серед них працездатного 452 чоловік, але в господарській діяльності зайнято лише 386 чоловік, що складає 35,6% решта мешканців діти та пенсіонери різного віку. Отже функціонування в господарстві технологічної лінії з переробки сої в олію, що проектується дасть можливість відкрити нові робочі місця, тим самим частково вирішивши проблему зайнятості населення в господарстві.

Тобто майбутня лінія буде повністю забезпечена робочою силою.

 

Аналіз ринку збуту

 

Проведені маркетингові дослідження свідчать про те, що попит населення на рослинну олію в тому числі на соєву з кожним роком зростає. Її використовують в їжу як висококалорійний продукт, також її використовують в лікарському та дієтичному харчуванні, і іще в різних галузях харчової промисловості і на технічні потреби.

В сусідніх населених пунктах підприємств з виробництва олії немає, тому продукцію, що буде вироблятися на технологічний лінії, що проектується можна буде реалізовувати в торгівельній мережі на території цих населених пунктів. На незначних відстанях від господарства знаходяться міста такі, як Синельникове, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Новомосковськ та інші, які мають велику кількість населення, тому реалізація продукції також буде відбуватися для забезпечення потреб в олії міського населення. Крім того місто Синельникове яке розташоване на відстані 20 км від цеху є великою залізничною станцією, тому при необхідності реалізацію олії можна проводити і на більш значні відстані. Отже ринок збуту олії буде забезпечений.

 

Вибір технології

Загальні відомості

Олія в наш час є дуже важливим продуктом який використовується в харчуванні, тому вона користується дуже великим попитом серед населення. Соняшникову олії добувають з насіння двома основними способами, механічним та хімічним.

 

Машини для розділу рушанки

Призначення технологічної операції розділу рушанки є отримання самостійних технологічних потоків:

- лузги, відділення якої як відходу виробництва пов’язане зі зниженням втрат олії;

- ядра, яке потрібне в подальшому процесі переробки з метою видалення олії;

- недоруша, що направляється на додаткове обрушування.

В наш час отримали розповсюдження два типи машин:

– машини, що розподіляють рушанку по розмірам на решетах, а потім в повітряному потоці по аеродинамічним властивостям (аспіраційні насіннєвійки використовуються при розділі рушанки насіння соняшника);

– машини, що розділяють рушанку на решетах з різним рухом (підвісні струшувачі та біттер-сепаратори – при розділі рушанки насіння хлопчатника).

Судячи з вище сказаного можна зробити висновок, що оптимальним варіантом буде аспіраційна насіннєвійка М2С-50.

Схема аспіраційної насіннєвійки М2С-50 зображена на рис. 4.3.

Вона складається з двох машин: розсіву 7 та війки 25, розташованих одна під одною та з’єднаними між собою гнучкими рукавами 11.

Розсів представляє собою дерев’яний короб 5, на похило розміщених (під кутом 3 – 5^о) направляючих якого знаходиться три ряди рухомих решет 10. короб розділений на дві половини поздовжньою вертикальною перегородкою і відповідно на кожному ряді по дві одинакові видвижні решета. Під кожним решетом розташовані піддони 4 з різними кришками для збору та транспортування частин, що пройшли через решета.

Розсів підвішують на чотирьох тросах 8 до сталевої рами над війкою. Зверху розсіву встановлена приймальна коробка 6 з гнучким рукавом для подачі рушанки, а знизу розсіву з протилежної сторони кріпляться 6 гнучких рукавів для передачі отриманих в розсіві фракцій в канали аспіраційної війки.

В центрі розсіву на його верхній кришці встановлений привідний пристрій 9, який складається з вертикального валу, двох балансирів та шківа.

З низу корпуса війки є три конуса 16, 18, 24 з автоматичними клапанами 17, 19, 23.

Кожен з шести клапанів війки має шиберний механізм 3 регулювання швидкості повітряного потоку, вони встановлені перед вентилятором.

В середині корпуса війки розташовані решітки 20 та дві перегородки 21 для аеродинамічної дії на потік повітря з метою виділення з потоку се паруючої рушанки. [1]

За даними табл. 4.2 визначаємо необхідну кількість насіннєвійок за формулою:

 

, шт. (4.4)

 

де, п_рушан. – кількість рушанки. п_рушан. =8614 кг.

Q_Н.В – продуктивність насіннєвійки за зміну. Q_Н.В =17000 кг/зміну.

Звідси,

 

 

Отже, приймаємо одну аспірацій ну насіннєвійку М2С-50.

 

Технічна характеристика аспіраційної насіннєвійки М2С-50

Продуктивність добова, т/добу 50

Потужність, кВт 6

Маса, кг 3177