Практична робота № 13 (2 год. ) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практична робота № 13 (2 год. )



Тема: Текстове оформлення довідково-інформаційних документів. Види

службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.

Етикет ділового листування.

Мета:Засвоїтинормативи оформлення довідково-інформаційної документації,

класифікацію службових листів, правила ділового листування, склад

реквізитів; навчитися оформляти і складати різні види ділових листів,

правильно писати виробничі протоколи та звіти.

Завдання:

1. Ознайомтесь з визначенням службових листів та порядком їх оформлення. Складіть службовий лист - нагадування, лист-запит, лист-звернення, лист-пропозицію, лист-вимогу, супровідний лист, лист-відповідь, рекламний, гарантійний, листи-підтвердження за поданим зразком (один на вибір).

2. Прочитайте про звіт, визначити його реквізити і структуру тексту. Складіть звіт про відрядження за поданим зразком.

3. Ознайомтесь з протоколом. Оформіть протокол засідання профспілкового комітету з приводу виділення премії.

4. Висновки

Література:

1. Зубков М., Сучасне українська ділова мова. - Х.: Торсінг, 2002.-с.32-62.

2. Мозговий В.І.Українська мова у професійному спрямуванні.-К.:Центр навчальної літератури, 2006.- с.170-178.

3. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення.- К.: Арій., 2007.-с.25-57.

 

Загальні відомості та методичні рекомендації

Службові листи

 

Службові листи – загальна назва великої групи управлінських документів, які слугують засобом спілкування з установами та приватними особами.

Службові листи застосовують для розв`язання численних оперативних питань, що виникають в управлінській діяльності: запити, повідомлення, запрошення, претензії, зміни, уточнення, завдання, з`ясування, нагадування, підтвердження, рекомендації, пропозиції, зауваження, прохання, вимоги і т. ін.

Текст службового листа має висвітлювати лише одне питання. Головна мета службового листа – спонукати до дії, переконувати, доводити, пояснювати. Цього досягають ясністю, чіткістю та стислістю тексту. Рекомендується в тексті листів уникати категоричних виразів з уживанням конструкції на зразок: напевне, як і раніше, як відомо, якщо можливо і т. ін. Тон листа повинен має нейтральним.

Форми листів, які використовуються в установах, дуже різноманітні і поділяються на 2 групи: 1) листи, що вимагають відповіді: лист-запит, лист-звернення, лист-пропозиція, лист-вимога, лист-підтвердження, лист-розпорядження, супровідний лист тощо; 2) листи, що не вимагають відповіді: листи-відповіді, інформаційні, рекламні, гарантійні, листи-підтвердження тощо.

Листи-запити і листи-відповіді – найпоширеніший тип службової кореспонденції. Необхідно пам`ятати: листи-відповіді мають містити такий реквізит: посилання на номер і дату вхідного документа, Це дозволяє (при отриманні листа-відповіді) швидко й легко знайти копію листа-запиту у справі, ознайомитися з ним, а також відразу зрозуміти зміст відповіді.

Реквізити службових листів:

1) назва й адреса організації відправника листа;

2) номер і дата листа;

3) назва й адреса одержувача листа;

4)заголовок;

5) номер і дата листа, що правив за основу для складання відповіді;

6) текст листа;

7) перелік додатків із зазначенням кількості сторінок;

8) підпис керівника;

9) віза виконавця (підпис на копії).

Листи можна писати на стандартних друкарських бланках або на чистих аркушах паперу.

Продовжить речення:

1. Лист – це документ, за допомогою якого...

2. Усі листи за функціональним призначенням поділяються на такі, що..., й такі, що....

3. Потребують відповіді: листи -....

4. Не потребують відповіді: листи -....

5. На відміну від інших документів, формуляр листа не містить....

 

ОБ’ЄДНАННЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

254080, м. Київ,

вул.Туровська,36

телефони 417-53-45

417-52-91

№ 31/5 від 28 березня 2004 р.

 

Шановна адміністрація хлібокомбінату № 2,

 

Ви, мабуть, уже знаєте, що Об’єднання хлібопекарської промисловості розпочало будівництво пекарні нового зразка. Однак, на жаль, у процесі роботи виявилося, що у нас не вистачає фахівців для її випробування та експлуатації. Тому ми звертаємось до Вас із проханням допомогти нам з підготовкою відповідних кваліфікованих кадрів.

Через це просимо відрядити до нас кількох досвідчених фахівців, які могли б провести курс навчання на місці і, можливо, дали б нам деякі практичні рекомендації.

Сподіваємося, що Ви не відмовитесь допомогти нам.

Наперед вдячні

Директор (підпис) В.Л. Калич

Головний інженер (підпис) К.Н. Дідик

Печатка

Звіт

ЗВІТ – документ, у якому в письмовій формі подається повідомлення про виконання якоїсь роботи. Види цього документа:

Ø статистичні ( цифрові) – на спеціальних, виготовлених друкарським способом бланках;

Ø текстові на звичайному папері за встановленою формою.

Реквізити:

1) назва виду документа (звіт);

2) період, за який складається звіт;

3) назва установи, організації, про роботу якої звітують;

4) текст;

5) підписи;

6) дата складання;

7) індекс документа;

8) гриф затвердження.

Декотрі види звітів мають додаткові реквізити – погодження і затвердження. Ці документи складаються у текстовій або табличній формі. У таблиці найчастіше зводять статистичні звіти.

Розрізняють звіти періодичні і разові. Перші затверджуються керівником, який раніше підписав план, другі – не затверджуються, а лише адресуються посадовим особам, від яких одержано завдання або доручення.

Текст разового звіту, як правило, розпочинається словами: За Вашим розпорядження від (такого) числа... Це посилання на завдання слугує першим логічним елементом змісту цього документа. Далі йдуть описання виконаної роботи і заключна частина, в якій аналізуються підсумки її, потім – висновки і пропозиції.

Текст звіту має бути чітким за побудовою, логічною послідовністю викладу матеріалу, містити вичерпні відповіді на всі запитання схеми, а також узагальнення і висновки.

Якщо звіт дуже великий за обсягом, його доцільно розбити на короткі заголовки відповідно до змісту.

Звіт допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чиюсь роботу, знайти в ній позитивне і негативне, зробити висновки, окреслити перспективи.

 

Перевірте теоретичні знання про звіт як документ, продовжуючи думку, або вставляючи замість крапок пропущені слова.

Звіт — це письмове……………. про…………………………. якоїсь

Звіти бувають....

Звіт має характеризуватися …

Звіт допомагає перевірити................................, зробити…………………….., намітити............................ на майбутнє.

Якщо звіт дуже великий за…………………………..частини його матимуть…

 

ЗВІТ

студента групи ТЗ-31/9 Мельника О.С.

про проходження технологічної практики

 

Технологічну практику проходив на підприємстві Вендичанське КХП. Перед студентами стояли завдання вивчити роботу підприємства, його виробничо-організаційну структуру, випробувати себе у ролі дублера лаборанта-технолога.

На підприємстві було створено належні умови для проходження практики. За час практики набув навичок роботи контролера-лаборанта

з якості продукції.

Технологічна практика поглибила і закріпила знання, здобуті у коледжі, дала мені можливість випробувати себе у функції дублера різних професій.

 

05.04. 2010. О.С. Мельник

 

Протокол

 

Протокол - документ колегіальних органів, у якому фіксується місце, час і мета проведення зборів, конференцій, засідань, нарад, обговорень тощо, склад присутніх, зміст заслуханих доповідей, виступів та ухвали з обговорених питань. Протоколом оформляється також діяльність слідчих органів, органів охорони громадського порядку і т. д.

Протокол укладає офіційна, компетентна особа, яка засвідчує той чи інший факт, тобто штатні секретарі відповідальних органів або обрані на засіданні (на зборах, конференції) секретарі, або секретаріати, а підписують голова і секретар робочої президії або голова і всі члени комісії. За способом і повнотою запису протоколи поділяють на групи: стислі, повні, стенографічні.

Реквізити:

1. назва виду документа (протокол);

2. порядковий номер протоколу;

3. назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їхнього характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена нарада тощо);

4. назва підприємства, організації;

5. дата, місце проведення зібрання;

6. кількісний склад учасників. Якщо учасників багато, то досить вказати кількість присутніх і додати до протоколу реєстраційний лист;

7. посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії);

8. порядок денний. Питання має бути сформульовано в називному відмінку;

9. текст;

10. перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;

11. підписи керівників зборів, конференції, засідання або наради (голови й секретаря).

Для окремих видів протоколів обов’язкові такі додаткові реквізити, як гриф затвердження і гриф погодження. Текст протоколу, складений за виступами учасників зібрань, має бути стислим, точним, лаконічним. Він складається з розділів відповідно до пунктів порядку денного. Кожен розділ містить три позиції, які формулюються так: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

Слово СЛУХАЛИ пишуть в одному рядку з цифрою, що позначає порядок питання і ставлять після нього двокрапку. Ініціали й прізвище доповідача треба писати з нового рядка у називному відмінку, підкреслювати, а після прізвища ставити тире й викладати зміст доповіді за формою прямої мови. Наявний текст відповіді необхідно позначити виноскою: Текст доповіді додається.

Далі застосовують питання та відповіді на них. Слова УХВАЛИЛИ, ВИСТУПИЛИ, СЛУХАЛИ треба писати (друкувати) великими літерами з нового рядка. Після них ставлять двокрапку.

Слово УХВАЛИЛИ пишуть після попереднього тексту великими літерами з нового рядка.

Якщо в ухвалі є різні за характером питання, то їх виділяють у групи, позначені арабськими цифрами.

Стислі протоколи, в яких містяться тільки порядок денний, прізвища доповідачів, котрі виступили в дебатах, і прийняте рішення, рекомендується складати, наприклад, на оперативних виробничих нарадах. Не потрібні докладні протоколи в тому разі, коли засідання стенографуються або записуються за допомогою магнітофона чи диктофона. Підписана головою і секретарем стенограма (фонограма) додається до протоколу. Такий прогресивний спосіб протоколювання (фонозапис за допомогою магнітофонів чи диктофонів) необхідно використовувати ширше. Це дає можливість не тільки дослівно записувати доповіді, виступи, питання і відповіді, репліки, а й слідкувати за реакцією учасників засідання. Важливе і основне значення фонозаписів: у разі необхідності можна відтворити промови любителів обіцянок і т. д.

 

Продовжіть речення:

1. Протокол – це документ...

2. Його веде...

3. Цей документ підписують...

4. Текст протоколу складається з...

5. При великій кількості присутніх на засіданні...

6. За обсягом інформації протоколи бувають...

7. Реквізити цього документа такі...

8. Витяг з протоколу – це документ...

9. У витягу вказують...

10. Цей документ чи надсилають на вимогу...

11. Підписують витяг з протоколу...

12. Витяг містить такі реквізити...

Протокол № 102

загальних зборів студентів І курс

12.04.10

Голова Мойсеєнко Л.Д.

Секретар Доценко В.О.

Присутні: заступник директора Кащенко М.П., Макаров П.К., Волошин Г.В., Кри­воніс Б.М., Литвин С.Ф., студенти І курсу.

Порядок денний:

1. Підготовка студентів до виробничо-польової практики.

2. Робота з озеленення й благоустрою навколишньої те­риторії.

 

І. СЛУХАЛИ:



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 1569; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.228.188.171 (0.037 с.)