Гігієнічні вимоги до класної дошки, навчальних посібників, підручників.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Гігієнічні вимоги до класної дошки, навчальних посібників, підручників.



Класні дошки бувають настінні і пересувні. Настінна дошка розміром 3,5 м х 2 м повинна розміщуватись посередині передньої стіни класу так, щоб нижній край її знаходився на висоті 80 – 85 см від підлоги. Класні дошки мають бути коричневого або темно-зеленого кольору з матовою поверхнею. Біля нижнього краю дошки повинен бути жолобок для крейдяного пилу, збоку ящик для крейди і гачок для рушника. Витирати дошку слід вологою ганчіркою або губкою. Висота букв на дошці – 4 см.

Лабораторії обладнуються спеціальними столами до яких підводиться електрика, газ, вода.

Майстерні залежно від свого призначення обладнуються станками чи верстаками, розмір яких як і усього інструменту повинен відповідати зросту, вазі та силі учнів.

Учбові посібники. До необхідних умов нормальної зорової роботи учнів поряд з хорошим освітленням і правильною відстанню від книги до очей відноситься і дотримання ряду гігієнічних вимог до шкільних підручників і дитячих книг (розмір шрифту). Необхідно, щоб підручники були невеликі, мали тверду обкладинку. Бум ага повинна бути білою і достатньо товстою, з гладкою поверхнею, без глянцю, печатні знаки насичено-чорного кольору. Висота сторінки, довжина строчки, відстань між ними та словами, висота букв та інше повинно відповідати нормам, що є для книг, призначених дітям молодших, середніх та старших класів.

В картах, атласах, таблицях також повинні дотримуватися розміру букв та цифр.

Важливе значення має спосіб носіння учбових посібників. В молодшому та середньому віці необхідно користуватися ранцями, закріпленими ременями на спині. В цьому випадку при носінні книг та інших шкільних посібників навантаження розподіляється на плечі рівномірно, що зберігає симетричне положення тіла.

 

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ.

 

До опорно-рухового апарату відносять скелет і м’язи, об’єднані в єдину кістково-м’язову систему. Функціональне значення цієї системи закладене в самій її назві. Скелет і м’язи являються опорними структурами організму, утворюють порожнини, де розміщуються внутрішні органи. Опорно-руховий апарат виконує одну із важливих функцій організму – рух. Рух – основне зовнішнє проявлення діяльності організму і разом з тим – необхідний фактор його розвитку. В умовах обмеження руху різко уповільнюється як фізичний так і психічний розвиток організму.

Скелет– утворює основу тіла і в значній мірі визначає його форму і розмір. Скелет складається із кісток, у дорослої людини їх більше 200. Значення кісток не обмежується функцією опори. Мінеральні солі, що входять до їх складу являються важливими елементами обмінних процесів. В кістках знаходиться також один із важливих органів кровотворення – кістковий мозок.

Кожна кістка – складний орган, що складається із кісткової тканини, кісткового мозку, кров’яних і лімфатичних судин, нервів. Зверху кістка покрита тонкою з’єднувальнотканинною оболонкою, в якій багато нервів і судин, що проникають в кістку через особливі отвори. Внутрішній шар цієї оболонки має клітини, які ростуть і розмножуються, забезпечуючи ріст кістки в товщину.

Будова кісток ски із хрящової тканини, що сприяє рухливості хребців.

Ріст хребта найбільш інтенсивний у перші 2 роки. Збільшення темпів росту хребта відмічається в 7 – 9 років і в період статевого дозрівання. З віком суттєво змінюється структура тканини хребта. Окостеніння окремих хребців завершується тільки до 21 – 23 років. Пізнє окостеніння хребців забезпечує рухливість хребта в дитячому віці.

Характерною особливістю хребта є його кривизна. В ранньому віці, коли дитина держить голову, з’являється шийний вигиб випуклістю вперед (лордоз), до 6 місяців, коли дитина починає сидіти, - грудний випуклістю назад (кіфоз). Коли дитина починає стояти і ходити, з’являється поперековий лордоз. З появою цього вигину центр ваги переміщується назад і дитина не падає при вертикальному положенні. Спочатку ці вигини не фіксовані і зникають при розслабленні м’язів. З віком вони фіксуються і останнім фіксується поперековий вигиб десь у 12 – 14 років.

Вигини хребта – специфічна особливість людини, виникли вони в зв’язку з вертикальним положенням, завдяки їм хребет пружинить, пом’якшуючи удари при ходьбі, стрибках. Порушення кривизни хребта призводить до порушення осанки і небажаних наслідків у здоров’ї.

Грудна клітина утворює кісткову основу грудної порожнини. Вона захищає серце, легені, печінку і служить місцем прикріплення дихальних м’язів і м’язів верхніх кінцівок. Грудна клітина утворена грудиною, 12 парами ребер, з’єднаних позаду хребтом. Форма грудної клітини змінюється з віком. Спочатку її переднє-задній розмір більше поперечного, у дорослої людини більший поперечний розмір. На форму грудної клітини впливають фізичні вправи і посадка. Під впливом фізичних вправ вона може стати ширшою і з більшим об’ємом. При неправильній посадці, коли дитина налягає грудною клітиною на край парти, може статися деформація її, що порушує розвиток серця, великих судин і серця.

Скелет нижніх кінцівок складається із тазового поясу і вільних нижніх кінцівок. Тазовий пояс утворюють крижневі хребці і дві тазові кістки. У новонароджених кожна тазова кістка складається із трьох кісток, які до 17 – 18 років повністю зростаються. У підлітковому віці, коли кістки ще повністю не зрослися, можуть бути їх зміщення при різких стрибках, ходінні на високих підборах, що негативно вплине на функціонування органів малого тазу.

Ступня людини утворює вигиб. Подовжній вигиб, що пружинить, є тільки у людини, формування його пов’язано з прямоходінням.

М’язова система.В організмі людини розрізняють три типи м’язів: скелетні, м’язи серця і гладкі м’язи внутрішніх органів. Активною частиною скелету є скелетні м’язи.

Форма і величина скелетних м’язів залежить від виконуваної ними функції. Є м’язи довгі, широкі, короткі і кругові. Довгі розташовані на кінцівках, широкі на тулубі і в стінках порожнини тіла, кругові – навколо отворів тіла, звужуючи їх при скорочені. Такі м’язи називають сфінктерами.

По функції відрізняють м’язи, що згинають, розгинають, приводять, відводять та інше.

Маса м’язів інтенсивно збільшується, коли дитина починає ходити. Найбільш інтенсивно маса м’язів збільшується у віці від 15 до 17 років і в юнацькому віці вона складає до 45% маси тіла. Збільшення маси м’язів і структурні перебудови м’язових волокон призводять до збільшення м’язової сили. Найбільш інтенсивно м’язова сила зростає в підлітковому віці. З 18 років ріст сили уповільнюється і до 25 – 26 років закінчується. Сила м’язів, що розгинають тулуб, досягає максимуму до 16 років, а тих, що згинають і розгинають кінцівки – до 20 – 30 років.

Швидкість рухів характеризується швидкістю поодиноких рухів і частотою повторень рухів. Збільшення швидкості поодинокого руху з віком пов’язано із збільшенням швидкості проведення сигналу в нервовій системі і швидкості процесу передачі збудження в нервово-м’язовому синапсі.

З віком збільшується максимальна частота рухів, які повторюються. Частота рухів у хлопчиків досягає максимуму в 15 років, а у дівчаток – 14. Точність відтворення рухів також міняється з віком.

Протягом довгого періоду формується у дітей і витривалість – здатність до виконання тієї чи іншої розумової або фізичної діяльності без зниження її ефективності. Витривалість до статичних зусиль особливо інтенсивно збільшується в період від 8 до 17 років. У віці 17 – 19 років витривалість становить 85% рівня дорослої людини, максимальних значень вона набуває у віці 25-30 років.

 

Анатомо-фізіологічні особливості дітей шкільного віку.Дитячий організм знаходиться в стані безперервного росту і розвитку. Під ростом розуміється зміни організму, що характеризуються кількісними змінами, а під розвитком – якісні зміни органів і тканин. На кожному віковому етапі відбуваються певні морфологічні і функціональні зміни, знання яких необхідне для правильної постановки навчання і виховання дітей, для їх фізичного розвитку і створення належних умов середовища. Недотримання гігієнічних правил і норм може призвести до порушення нормальних умов розвитку дитини.

В молодшому шкільному віці (7 – 10 років) відбувається зміна молочних зубів на постійні, спостерігається чіткий статевий диморфізм фізичного розвитку, Має місце різниця між хлопчиками і дівчатками як по типу зросту і дозрівання, так і по формуванню статево специфічного складу тіла, швидко розвиваються найскладніші рухи дрібних м’язів, завдяки чому дитина може писати. В 9 – 10 років майже закінчується збільшення маси мозку, який досягає в цей час 1300 г. Покращується пам’ять підвищується інтелект. Діти починають жити інтересами колективу

У дітей молодшого шкільного віку кісткова система відрізняється недостатньою твердістю. З цим пов’язана можливість виникнення деформації скелету при неправильних положеннях тіла, при надто великих фізичних напруженнях. В цей період починається посилений розвиток мускульної системи тулуба, але розвиток крупних м’язів випереджає розвиток дрібних, що призводить до незграбності у виконанні дрібних і точних рухів, затрудняє їх координацію. Діти цього віку ще не здатні до тривалої мускульної діяльності, пов’язаної з більш-менш значним напруженням сил.

Розвиток рухів залежить не тільки від стану кістково-мязового апарату, а і від рівня розвитку центральної нервової системи. Неудосконаленість рухів у дітей молодшого шкільного віку пов’язана з недостатнім розвитком координаційних механізмів у корі головного мозку. Для них характерна нестійкість нервових процесів: процеси збудження пересилюють процеси гальмування. Цим можна пояснити недостатню стійкість уваги і швидку втому.

Необхідно мати на увазі, що в цей період різко зменшується кількість часу, який діти проводять на свіжому повітрі, часто порушується режим харчування, збільшується навантаження на нервову систему і психіку.

Все це необхідно пам’ятати і враховувати при проведенні навчально- виховної роботи.

Середній та старший шкільний вік (11 – 18 років) – це вік, який часто називають отроцтво. Для нього характерні різкі зміни функцій залоз внутрішньої секреції. Це період бурного статевого дозрівання у дівчаток і хлопчиків .Відбувається різкий ростовий скачок з деякою дисгармонічністю, виникненням і розвитком рим, характерних для статі. Це самий трудний період психологічного розвитку, формування волі, моралі, свідомості. Для цього періоду характерні крайні рішення і крайні вчинки, прагнення до самоствердження, до конфліктів.

У дітей середнього шкільного вікуструктура тканини кісток така ж, як у дорослих, але вона ще повністю не сформована. Окостеніння хребта ще не закінчено, тому зберігається можливість його скривлення та інших порушень осанки при тривалих напруженнях і неправильному положенні тіла. Тривалий тиск заднього краю парти на грудну клітину може визвати порушення її форми з послідуючими порушеннями нормальної функції серця та легенів. Неповне зростання кісток тазу може призвести під час стрибків з висоти на тверду поверхню до їх зміщення і неправильного зростання в подальшому.

В зв’язку з незавершеністю окостеніння кістяку дітям середнього шкільного віку недопустимі надмірні фізичні навантаження, особливо тривалі односторонні напруження.

Для цього віку характерний швидкий ріст м’язів і збільшення їх сили, особливо у хлопчиків. Підвищується здатність до більш тривалої м’язової роботи, удосконалюється координація рухів. Але великі навантаження на силу і витривалість переносяться ще погано, краще і легше виконуються швидкісні вправи.

Середній шкільний вік співпадає з початком статевого дозрівання. В цей період характерна підвищена збудливість нервової системи, її нестійкість, що негативно впливає на пристосування до фізичних навантажень і послідуюче відновлення. Це потребує індивідуального підходу до дітей цього віку.

В старшому шкільному віціформування кісткової і м’язової систем закінчується. Відмічається швидкий ріст тіла в довжину, значна прибавка ваги і найбільший приріст сили. Інтенсивно розвиваються дрібні м’язи і вдосконалюються точність і координація дрібних рухів. Показники фізичного розвитку поступово підходять до показників дорослої людини. В цьому віці уже можлива спеціалізація з любого виду спорту.

Функціональний розвиток головного мозку досягає значного вдосконалення, стають можливими більш тонкі і складні форми його аналітичної і синтетичної діяльності, усилюються тормозні процеси.

Велике значення для правильної організації навчально-виховної роботи, в тому числі і фізичного виховання, має і врахування вікових функціональних змін серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем, органів відчуття, травлення, обміну речовин.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.143.40 (0.01 с.)