Особливості обміну речовин і енергії організму, що росте

Раціональне харчування дітей і підлітків є однією з найважливіших умов, що забезпечують їх гармонійний ріст, своєчасне дозрівання морфологічних структур і функцій різних органів і тканин, оптимальні параметри психомоторного й інтелектуального розвитку, стійкості організму до негативного впливу факторів навколишнього середовища і інфекційних хвороб. Раціональне харчування дітей, як і стан їх здоров’я, повинні бути предметом особливої уваги держави.

В різні вікові періоди обмін речовин різний. У період росту і розвитку він найбільш інтенсивний, що забезпечує пластичні і структурні процеси в організмі. Відносна величина основного обміну у дітей в 1,5-2 рази більша, ніж у дорослих, і з віком вона зменшується. Основний обмін у дітей 2-3 років становить 55 ккал/кг маси тіла, у 6-7 років – 42, у 10-11 років – 33 ккал/кг. У дорослих основний обмін становить 24,0 ккал/кг маси тіла.

Дитячий і підлітковий періоди характеризуються відносно високою енерготратою. У дорослої людини вона в середньому 45 ккал/кг маси тіла, у дітей віком 1-5 років – 80-100, у підлітків 13-16 років – 50-65 ккал/кг маси тіла. Такі особливості основного обміну і енерговитрат дітей і підлітків визначають необхідність особливого підходу до організації їх харчування.

Повністю забезпечити пластичні процеси організму і енергетичну функцію можливо тільки при збалансованому харчуванні. Концепція збалансованого харчування основана на визначенні абсолютної кількості кожної із харчових речовин та їх співвідношення з урахуванням фізіологічних особливостей конкретного віку.

Раціональне співвідношення білків і жирів у харчуванні дітей 1:1. Приблизне співвідношення білків, жирів і вуглеводів для дітей молодшого віку 1:1:3, для старшого віку 1:1:4

В період росту і розвитку особливо важлива пластична функція мінеральних елементів, які є складовою клітин і тканин організму, а також біокаталізаторами процесів обміну. Особливе значення тут має кальцій – структурний елемент кісткової тканини. Дуже важливе співвідношення мінеральних речовин. Оптимальним є співвідношення кальцію і фосфору 1,2:1 в грудному віці і 1:1,2 у віці більше 4 років. Оптимальне співвідношення кальцію і магнію 1:0,7.

Кращим джерелом кальцію є молоко і молочні продукти. Хороша засвоюваність і сприятливе співвідношення з другими мінеральними речовинами характеризують також з’єднання кальцію фруктів і овочів, що поряд з молочними продуктами робить їх важливим джерелом кальцію в харчуванні дітей.

У харчуванні дітей важливе значення має вода. Це передусім зумовлено тим, що вода є складовою частиною клітин і тканин, вона складає біля 65% маси тіла людини. Вода необхідна і для виведення із організму кінцевих продуктів обміну. Діти шкільного віку у вигляді питва і з харчовими продуктами повинні отримувати 50 мл води на 1 кг маси тіла. За добу діти втрачають до 2 л води.

Повноцінне харчування дітей повинно забезпечувати організм достатньою кількістю основних харчових речовин, вітамінів, мінеральних речовин і води. Воно повинно містити незамінні речовини, що не синтезуються в організмі: незамінні амінокислоти, деякі ненасичені жирні кислоти, вітаміни і мінеральні речовини. Раціон повинен включати речовини в збалансованому співвідношенні. Харчування дітей повинно бути адекватним віковим можливостям організму, розвитку травного апарату.

 

Таблиця 7.4. Добова потреба дітей у харчових речовинах

Вік Дітей, років	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г	Енергетич- на цінність ккал
Всього	Тваринних	Всього	рослинних
5 – 6 7 - 10 11 – 13 14 – 17 Юнаки Дівчата

Для учнів перед виходом до школи перший сніданок повинен складати 25% добового раціону, другий сніданок (11-12 година) – 15-20%, обід після школи (15-16 година) – 35-40% і вечеря (20-та година) – біля 20% добового раціону.

Для учнів другої зміни перший сніданок повинен бути о 8 годині, обід – перед виходом до школи о 12-13 годині, гарячий полудник – у школі о 16 годині і вечеря вдома о 19-20 годині.

Учні перебувають у школі до 7 годин, і велика перерва в прийняті їжі негативно впливає на працездатність дитини, на самопочуття, настрій, а також на стан травної функції організму. Тому учні повинні отримувати гарячі сніданок чи полудник для покриття їх енерговитрат.

 

Захворювання, пов’язані з харчуванням

З їжею може бути пов’язана ціла низка захворювань та патологічних станів. Будь-яке тривале відхилення від принципів раціонального харчування негативно впливатиме на організм і викликатиме різні патологічні стани. Голодування призводить до швидкого розвитку гіпотрофії, виснаження. Специфічні види недостатності виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні певної поживної речовини. При надлишковому споживанні їжі тривалий час виникає патологічний стан – переїдання. Все це явища, викликані порушенням харчування.

Як відомо, через їжу може передаватися ціла низка різноманітних захворювань: зоонози (туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, лептоспіроз), антропонози (дизентерія, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання), гельмінтози і харчові отруєння.

Харчові отруєння – це гострі незаразні захворювання, які виникають у результаті приймання їжі, сильно забрудненої певними видами мікроорганізмів та їх токсинами, а також токсичними речовинами мікробної чи немікробної природи.

Мікробні харчові отруєння поділяють на токсикоінфекції, токсикози і міксти (змішані).

Токсикоінфекції – захворювання, що викликаються мікробами, які потрапили в організм з їжею у великій кількості і отруюють його своїми токсинами. Це можуть бути кишкова паличка, спороносні аероби, ентерококи та інші.

Мікробні токсикози виникають внаслідок потрапляння до організму токсинів стафілокока, ботулінуса, деяких грибів.

Основні заходи профілактики цих захворювань – дотримання санітарно-гігієнічних вимог при приготуванні, зберіганні й реалізації харчових продуктів.

Отруєння немікробного походження можуть виникати внаслідок вживання продуктів отруйних за своєю природою як рослинного (отруйні гриби, дикорослі рослини (дурман, болиголов, беладона, бузина та інші), так і тваринного (ікра і молочко деяких видів риб, вусач, голкобрюх, тощо) походження.

Важкі метали свинець, кадмій, миш’як, ртуть, цинк, мідь при потраплянні до організму в певній кількості можуть викликати специфічні отруєння організму. Свинець у токсичних дозах викликає загальну слабкість, анемію, неврологічні порушення, паралічі, психічні розлади, ураження нирок, печінки, кісток, послаблення імунітету. Отруєння сполуками ртуті викликає порушення мозкової діяльності. Мідь і цинк у великій кількості можуть бути отруйними. В свою чергу, в незначних кількостях вони необхідні організму, забезпечуючи певні функції.

Отруєння нітритами може бути як гострим, так і хронічним. При потраплянні нітратів до органів травлення під впливом кишкової мікрофлори вони відновлюються в нітрити, всмоктуються в кров і з’єднуються з гемоглобіном, що порушує транспорт кисню до тканин і клітин. Ще більш небезпечною є здатність цих сполук утворювати в організмі нітрозаміни – продукти реакції вторинних амінів і нітритів, які мають канцерогенні і мутагенні властивості.

 

Контрольні питання

1. Функції їжі.

2. Гігієнічні вимоги до їжі.

3. Раціональне харчування, принципи раціонального харчування.

4. Калорійність харчування і енерговитрати організму, їх визначення.

5. Значення окремих харчових речовин для організму (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи).

6. Особливості обміну речовин і енергії у дітей.

7. Основні принципи побудови харчування учнів.

8. Захворювання, пов’язані з харчуванням, їх профілактика (харчові отруєння, немікробного походження, харчові отруєння мікробного походження, отруєння важкими металами, отруєння нітратами).