Параметрична модель оцінювання ефективності інформаційного продукту.

Багато видів інформаційних продуктів та послуг під час використання їх споживачем забезпечують йому конкретну економічну вигоду, яку можна кількісно виміряти. В цьому разі економічний ефект визначається як різниця між величиною економічної вигоди та сумою плати за послугу.

На думку фахівців з інформатизації, оцінювання ефективності продукту можна здійснювати із використанням апарату моделювання. Для цього треба визначити параметри, на які впливає інформаційний продукт, та складові цього параметра. Кожен із параметрів отримує оцінку експерта в балах у межах від 1 до 10, сума балів за складовими параметра не може перевищувати 10.

Параметрична модель оцінювання ефективності інформаційного продукту та послуги має вигляд:

, (7.1)

де а — параметр;

і = 1,2,3 — індекс параметра;

j = 1,2,.... 11 — індекс часткової оцінки параметра;

і = 1 — продукція;

j = 1 — змістовна цінність інформації;

j = 2 — корисність цієї інформації за прийняття споживачем економічно вигідних рішень;

j = 3 — можливість реалізації цінності інформації у споживача;

і = 2 — маркетинг;

j = 4 — підприємливість у просуванні інформації на ринок;

j = 5 — рівень потрібних знань про інформаційну базу споживачів;

j = 6 — рівень відповідності запропонованої інформації конкретним потребам покупця;

j = 7 — стратегія фірми — збутова чи маркетингова;

і = 3 — менеджмент;

j = 8 — рівень кваліфікації менеджерів;

j = 9 — досвід роботи в інформаційній сфері;

j = 10 — рівень інтуїції й далекоглядності (відсоток правильних рішень від усіх інтуїтивно прийнятих);

j = 11 — адаптованість і швидкість реакції на зміну зовнішнього середовища.

Матриця А = (аij) оцінювання ефективності інфор­маційних продуктів та послуг має наступний вигляд (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Матриця А оцінювання ефективності
інформаційного продукту та послуг

ji

Σ

Продукція — 1

а 11

а 12

а 13

а 1

Маркетинг — 2

а 24

а 25

а 26

а 27

а 2

Менеджмент — 3

а 38

а 39

а 310

а 311

а 3

Σ

А 11

а 12

а 13

а 24

а 25

а 26

а 27

а 38

а 39

а 310

а 311

а 4

 

Вільні клітинки матриці заповнюються нулями.

На оцінки накладаються такі обмеження:

аij — значення оцінки в балах;

; (7.2)

. (7.3)

Підсумовуючи часткові оцінки у перших трьох рядках, отримаємо аі значення оцінки кожного параметра ефективності. Сума S в останньому рядку матриці А є загальною оцінкою продукту, а також інформаційної фірми загалом. Підсумовуючи за стовпчиками, отримаємо ті самі часткові оцінки за всіма параметрами, а в останньому стовпчику — S — загальну оцінку продукту та фірми.

Переваги такої матриці полягають у тому, що:

1. вона дає змогу оцінити вплив будь-якого з параметрів або його складової на значення загальної оцінки інформаційного продукту та фірми;
2. можна побудувати вартісну матрицю, сполучену з матрицею А, за всіма видами оцінок, тобто визначити вартість збільшення кожної оцінки або параметра на один бал;
3. вона вможливлює визначення напрямів найефективнішого вкладання коштів для підвищення ефективності та обсягу послуг.

Ця модель є відкритою і може бути розширена за рахунок нових параметрів та їхніх складових. Вона має всі якості загальної моделі й тому може бути використана для оцінювання будь-якої інформаційної діяльності.
фірми. За об’єктивного оцінювання переваг і вад нових інформаційних продуктів (послуг) та їхніх виробників, використовуючи мат­рицю оцінок, можна досить чітко визначити очікувану ефективність та можливості фірми з її підвищення.

 

МОДУЛЬ 3

Практичне заняття 8

Оцінка ефективності діяльності ярмарок

8.1. Етапи оцінки ефективності діяльності ярмарок.

8.2. Основні елементи кошторису витрат.

8.3. Поелементний аналіз окремих заходів та діяльності організаторів за основними виставковими показниками.

Оцінка ефективності організаційно-комерційних послуг здійснюється після завершення ярмарку, виставки-ярмарку. Від прийняття виробником рішення про участь у роботі ярмар­ку, виставки-ярмарку і до оцінки ефективності цього заходу проходять такі етапи:

1. вибір виставки-ярмарку;
2. підготовка до участі;
3. робота під час виставки-ярмарку;
4. післявиставкова діяльність.

При виборі виставки аналізується: відповідність теми виставки меті участі в ній та тій ситуації, що склалася у виробника стосовно наявної та бажаної частки ринку; наявність товарів відповідного рівня якості, які можна продемонструвати; можливості ефективної участі в плані коштів, часу та кваліфікації персоналу; можливість охоплення наявних груп споживачів і нових потенційних клієнтів; фінансові умови участі.