Макроекономічні показники товарного ринку

Формування сучасної інфраструктури товарного ринку, адекватної вимогам створення конкурентоспроможної економіки інноваційного типу, потребує чіткого оцінювання стану та перспектив розвитку її. Для цього використовують систему економічних показників, які можна розподілити на дві великі групи (рис. 2.1.):

1. макроекономічні показники товарного ринку;
2. показники стану та розвитку складових інфраструктури товарного ринку.

Рис. 2.1. Структура показників та характеристики
інфраструктури товарного ринку

 

Найважливішй макроекономічний показник товарного ринку та його інфраструктури - товарооборот, який становить підґрунтя розрахунків цілої низки показників — це й обсяг товарної маси; величина торговельного підприємства; фінансовий результат торговельної діяльності; обсяг витрат покупців на придбання товарів тощо.

Валовий товарооборот вимірюють у вартісних одиницях і в натуральному обчисленні. У вартісному обчисленні величина товарообороту залежить від кількості проданих (відпущених, відвантажених) товарів та продажної ціни одиниці товару і може бути представлена формулою:

, (2.1)

де Т — товарооборот у вартісному обчисленні;
О і — обсяг і -го товару, у фізичних одиницях виміру відпущеного (відвантаженого) покупцям;

Ц і — ціна реалізації одиниці і -го товару;

і — тип товарної одиниці, (і = 1, 2... n);

j — суб’єкт інфраструктури, який здійснює продаж товарів, (j = 1, 2.... m).

Загальний (валовий) товарообіг — це загальна вартість відвантаженого товару (виконаних робіт, послуг) незалежно від надходження платежів на рахунок підприємства та зобов’язань зі сплати податків за всіма видами діяльності підприємства у цінах фактичної реалізації, який охоплює:

1. оптовий товарооборот, Топт;
2. роздрібний товарооборот, Троз;
3. оборот від посередницької діяльності, Тпос;
4. оборот від інших видів діяльності, Тін.

Тзаг = Топт + Троз + Тпос + Тін. (2.2)

 

Оптовий товарооборот (Топт) становить суму перепродажів товарів без жодних змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим підприємствам та організаціям (крім населення) для використання або подальшого продажу їх.

Роздрібний товарооборот (Троз) — це виручка від продажу безпосередньо населенню товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки через спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, ятки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу тощо).

Оборот від посередницької діяльності (Тпос) становить суму комісійних, отриманих від надання посередницьких послуг.

Оборот від інших видів діяльності (Тін) охоплює дані про суму виручених коштів від господарської діяльності, не пов’я­заної з актами купівлі-продажу: виробництва, будівництва, транспорту, надання різноманітних видів послуг.

Продаж товарів оптово-торговельними посередниками одне одному для кожного з них слугуватиме чистим товарооборотом, але для всієї сукупності посередників він є внутрішнім товарооборотом. Тобто загальна сума такого продажу становитиме пов­торний рахунок, який під час аналізу слід відрахувати із загального товарообороту підприємств оптової торгівлі. Валовий товарооборот залежить від обсягу проданих товарів кожним торговельним посередником і кількості посередників, тобто ланок товароруху. Це означає, що він не відображає реального обсягу проданих товарів, оскільки включає повторний рахунок.

Валовий товарооборот, звільнений від повторного рахунку, називають чистим товарооборотом.

Тч = Тзаг – Топт – Тпос (2.3)

Коефіцієнт ланковості, або показник числа перепродажів товару, обчислюють як відношення валового товарообороту до чис­того роблять поправку на зміну товарних запасів за формулою:

, (2.4)

 

де Клан — коефіцієнт ланковості;
Твал — валовий товарооборот за звітний період, тис. грн;
Тчис — чистий товарооборот за звітний період, тис. грн.

Розрахунок зміни товарних запасів ведуть за формулою:

, (2.5)

 

де З — зміна запасів;
Зк — запаси на кінець звітного періоду;
Зп — запаси на початок звітного періоду.