Визначення нормативної і оптимальної, максимальної й мінімальної величини товарного запасу

Для забезпечення стабільності й безперебійності оптових продаж, задоволення попиту покупців оптово-торговельні підприємства формують достатні й комплектні товарні запаси, постійно контролюють стан їх. Товарними запасами підприємств оптової торгівлі вважають товари, зосереджені на їхніх базах і складах та призначені для подальшої реалізації покупцям — і організованим споживачам, і в роздрібній мережі.

За абсолютну величину запасу приймають його кількість у натуральному або вартісному вираженні, а за відносну — кількість днів, упродовж яких наявний запас забезпечує безперебійну реалізацію товарів покупцям.

Найпростіша формула визначення нормативної величини товарного запасу в днях і -го найменування товару () має вигляд:

, (5.5)

де Тпід — час складської обробки і -го виду товарів для реалізації споживачам;

Тпот — час між черговими надходженнями і -го товару на базу;
Тс — час, необхідний для організації термінового поповнення поточного запасу товару і -го виду.

Для визначення величини оптимального товарного запасу дедалі ширше застосувують економіко-математичні методи. Одним із них є розрахунок оптимального розміру поточного запасу за мінімальних витрат на закупівлю та збереження їх. Класична модель розрахунку найбільш економічної величини поточного товарного запасу Зо, або розміру оптимальної партії закупівлі з врахуванням витрат обігу має вигляд:

, (5.6)

де В1 — витрати зі збереження й складського оброблення товарів;

В2 — витрати на закупівлю товарів;

Р — обсяг реалізації (товарообороту).

Розраховану величину оптимальної партії закупівлі товару мож­на використовувати як критичну межу для передання наступного замовлення постачальникам.
Раціональна організація технологічного процесу дає змогу забезпечити:

1. своєчасне й чітке приймання товарів за кількістю та якістю;
2. ефективне використання транспортно-розвантажувального та іншого складського обладнання;
3. оптимальне використання площі й місткості складських приміщень та якісне збереження товарів;
4. раціональну організацію операцій відбирання, комплектування й підготовки товарів до відпуску споживачам;
5. чітку роботу транспортної служби з централізованої достав­ки товарів;
6. ефективне виконання виробничо-технологічних операцій на замовлення покупців;
7. застосування сучасного обладнання та засобів механізації для підвищення продуктивності й поліпшення праці складських працівників;
8. скорочення загального рівня складських витрат і ліквідацію втрат товарів у процесі складського оброблення та збереження.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Організація оптової закупівлі товарів

Склад, цілі і операції закупівельної діяльності

6.2. Вивчення й прогнозування попиту споживачів

Маркетингові вимоги до постачальників

Склад, цілі і операції закупівельної діяльності

Основою звичайної операційної діяльності підприємств оптової торгівлі є оптова закупівля товарів. Оптова закупівля забезпечує реалізацію різноманітних цілей оптового підприємства, склад яких унаочнює рис.6.1.

Рис. 6.1. Цілі закупівельної діяльності

Комерційна діяльність з оптової закупівлі передбачає комп­лекс взаємопов’язаних операцій, виконуваних у певній послідов­ності:

1. вивчення й прогнозування попиту з метою обґрунтування комерційних рішень щодо оптових закупівель товарів;
2. виявлення й вивчення джерел надходження та постачальників товару;
3. визначення конкретних обсягів закупівлі окремих товарів та необхідних для цього коштів;
4. встановлення й оформлення комерційних зв’язків із постачальниками, узгодження й укладання контрактів купівлі-прода­жу, договорів поставки;
5. контроль над виконанням укладених угод, організація закупівлі, завезення та приймання товарів.

Оптову закупівлю можна здійснювати безпосередньо у підпри­ємств-товаровиробників, у оптово-торговельних підприємств, а також через оптових посередників: товарні біржі, аукціони
тощо.

6 .2. Вивчення й прогнозування попиту споживачів.

На підставі розрахунків прогнозованого обсягу попиту окремих груп товарів і даних про рух товарних запасів визначають необхідний загальний обсяг закупівлі товару на прогнозований період у натуральному та вартісному обчисленні. Для цього мож­на скористатися формулою:

, (6.1)

де — загальний обсяг закупівлі і -го товару на весь прогнозований період;
— обсяг попиту споживачів і -го товару на прогнозований період;
— нормативний запас і -го товару на кінець прогнозованого періоду;
— очікуваний залишок і -го товару на початок прогнозованого періоду.

Своєю чергою, очікуваний залишок і -го товару на початок прогнозованого періоду обчислюють за формулою:

, (6.2)

де — фактичний залишок і -го товару на початок місяця на складах оптово-торговельного підприємства, в якому роблять розрахунок;
— очікуваний обсяг оптової закупівлі і -го товару від початку місяця, в якому робиться розрахунок, і до кінця поточного періоду, згідно з укладеними угодами (контрактами);
— очікуваний обсяг реалізації (товарообороту) за цей самий період.