Визначення нормативної і оптимальної, максимальної й мінімальної величини товарного запасу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення нормативної і оптимальної, максимальної й мінімальної величини товарного запасу



Для забезпечення стабільності й безперебійності оптових продаж, задоволення попиту покупців оптово-торговельні підприємства формують достатні й комплектні товарні запаси, постійно контролюють стан їх. Товарними запасами підприємств оптової торгівлі вважають товари, зосереджені на їхніх базах і складах та призначені для подальшої реалізації покупцям — і організованим споживачам, і в роздрібній мережі.

За абсолютну величину запасу приймають його кількість у натуральному або вартісному вираженні, а за відносну — кількість днів, упродовж яких наявний запас забезпечує безперебійну реалізацію товарів покупцям.

Найпростіша формула визначення нормативної величини товарного запасу в днях і-го найменування товару ( ) має вигляд:


, (5.5)


де Тпід — час складської обробки і-го виду товарів для реалізації споживачам;

Тпот — час між черговими надходженнями і-го товару на базу;
Тс — час, необхідний для організації термінового поповнення поточного запасу товару і-го виду.

Для визначення величини оптимального товарного запасу дедалі ширше застосувують економіко-математичні методи. Одним із них є розрахунок оптимального розміру поточного запасу за мінімальних витрат на закупівлю та збереження їх. Класична модель розрахунку найбільш економічної величини поточного товарного запасу Зо, або розміру оптимальної партії закупівлі з врахуванням витрат обігу має вигляд:


, (5.6)


де В1 — витрати зі збереження й складського оброблення товарів;

В2 — витрати на закупівлю товарів;

Р — обсяг реалізації (товарообороту).

Розраховану величину оптимальної партії закупівлі товару мож­на використовувати як критичну межу для передання наступного замовлення постачальникам.
Раціональна організація технологічного процесу дає змогу забезпечити:

  1. своєчасне й чітке приймання товарів за кількістю та якістю;
  2. ефективне використання транспортно-розвантажувального та іншого складського обладнання;
  3. оптимальне використання площі й місткості складських приміщень та якісне збереження товарів;
  4. раціональну організацію операцій відбирання, комплектування й підготовки товарів до відпуску споживачам;
  5. чітку роботу транспортної служби з централізованої достав­ки товарів;
  6. ефективне виконання виробничо-технологічних операцій на замовлення покупців;
  7. застосування сучасного обладнання та засобів механізації для підвищення продуктивності й поліпшення праці складських працівників;
  8. скорочення загального рівня складських витрат і ліквідацію втрат товарів у процесі складського оброблення та збереження.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Організація оптової закупівлі товарів

Склад, цілі і операції закупівельної діяльності

6.2.Вивчення й прогнозування попиту споживачів

Маркетингові вимоги до постачальників

Склад, цілі і операції закупівельної діяльності

Основою звичайної операційної діяльності підприємств оптової торгівлі є оптова закупівля товарів. Оптова закупівля забезпечує реалізацію різноманітних цілей оптового підприємства, склад яких унаочнює рис.6.1.


Рис. 6.1. Цілі закупівельної діяльності

Комерційна діяльність з оптової закупівлі передбачає комп­лекс взаємопов’язаних операцій, виконуваних у певній послідов­ності:

  1. вивчення й прогнозування попиту з метою обґрунтування комерційних рішень щодо оптових закупівель товарів;
  2. виявлення й вивчення джерел надходження та постачальників товару;
  3. визначення конкретних обсягів закупівлі окремих товарів та необхідних для цього коштів;
  4. встановлення й оформлення комерційних зв’язків із постачальниками, узгодження й укладання контрактів купівлі-прода­жу, договорів поставки;
  5. контроль над виконанням укладених угод, організація закупівлі, завезення та приймання товарів.

Оптову закупівлю можна здійснювати безпосередньо у підпри­ємств-товаровиробників, у оптово-торговельних підприємств, а також через оптових посередників: товарні біржі, аукціони
тощо.

6.2. Вивчення й прогнозування попиту споживачів.

На підставі розрахунків прогнозованого обсягу попиту окремих груп товарів і даних про рух товарних запасів визначають необхідний загальний обсяг закупівлі товару на прогнозований період у натуральному та вартісному обчисленні. Для цього мож­на скористатися формулою:


, (6.1)


де — загальний обсяг закупівлі і-го товару на весь прогнозований період;
— обсяг попиту споживачів і-го товару на прогнозований період;
— нормативний запас і-го товару на кінець прогнозованого періоду;
— очікуваний залишок і-го товару на початок прогнозованого періоду.

Своєю чергою, очікуваний залишок і-го товару на початок прогнозованого періоду обчислюють за формулою:


, (6.2)

де — фактичний залишок і-го товару на початок місяця на складах оптово-торговельного підприємства, в якому роблять розрахунок;
— очікуваний обсяг оптової закупівлі і-го товару від початку місяця, в якому робиться розрахунок, і до кінця поточного періоду, згідно з укладеними угодами (контрактами);
— очікуваний обсяг реалізації (товарообороту) за цей самий період.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.253.106 (0.005 с.)