Мета. Навчитися створювати простий документ у текстовому редакторі Word, а також зберігати, відкривати і друкувати текстові документи.

!!! Виконуючи роботу, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки та протипожежної безпеки!!!

Порядок виконання роботи:

Завдання 1: Відкрити текстовий процесор Word, створивши новий документ. Відкрити новий документ використовуючи меню Файл Þ Створити.

Завдання 2: Відкрити ще один документ за допомогою кнопки на стандартній панелі інструментів.

Завдання 3: Зробіть декілька сторінок, утворивши їх за допомогою команд меню і використовуючи клавіші.

Завдання 4: Відкрийте вже існуючий документ через команду меню Файл Þ Відкрити.

Завдання 5: Встановіть за допомогою меню масштаб роботи з документом – по ширині сторінки 110%.

Завдання 6: Встановіть за допомогою панелі інструментів масштаб роботи з документом – дві сторінки.

Завдання 7: Відкрийте діалогове вікно Зберегти як… і створіть нову папку зі своїм прізвищем на робочому столі.

Завдання 8: Створіть документ і збережіть його в папці на Робочому столі.

Завдання 9: Створіть документ і збережіть його в папці на Робочому столі у форматі RTF.

Завдання 10: У файлі Документ 1 наберіть своє прізвище і ім’я і збережіть його в своїй папці з ім’ям “text-01”.

Завдання 11: У файлі Документ 2 наберіть текст листа з ім’ям “text-01” і збережіть його із паролем для відкриття.

Завдання 12: Для Документ 3 встановіть автозбереження 10 хвилин.

Завдання 13: Відкрийте файл “text-01” і збережіть його з новим ім’ям: “text-02”.

Завдання 14: У режимі попереднього перегляду перед друком перегляньте документ “text-02”, використовуючи кнопки вікна цього режиму.

Завдання 15: Роздрукуйте весь документ “text-02” в одному екземплярі.

Текст для набору:

Комп’ютерні мережні системи

Існують загальні питання, які неможливо розв’язати за допомогою одного комп’ютера, особливо того, який керує складним процесом. Вихід його із ладу загрожує непоправними наслідками. Інша проблема – обмін комп’ютерною інформацією на значній відстані.

Для вирішення такий задач ПК об’єднують у мережу. Взагалі мережа – це сукупність вузлів, поєднаних між собою зв’язками.

Комп’ютерна мережа – це сукупність взаємопов’язаних та узгоджених апаратних і програмних засобів: комп’ютерів, периферійного (мережного) обладнання, операційних систем і мережних додатків, а також каналів зв’язку для передавання даних.

Перші мережі з’явились у 70-х роках. Тоді здійснювали обмін даними між потужною суперЕОМ і терміналами.

Термінал – це робоче місце користувача, обладнане дисплеем і клавіатурою, що забезпечує віддалений доступ до ресурсів ЕОМ. На підприємствах з’явився парк невеликих ЕОМ. Потрібно було збільшити потужність окремих ПК за рахунок інших. Тому їх почали з’єднувати між собою. Для налагодження обміну даними почалась розробка відповідного програмного забезпечення та пристроїв спряження ПК. Але справа ускладнювалась різноманітністю типів ПК. Тому були потрібні якісь стандарти (у вигляді протоколів) мережного обміну та стандартні пристрої для підключення до мереж. Так виникли стандарти, орієнтовані на ПК: Enternet, Token Ring, ArcNet.

Так з’явились комп’ютерні мережі.

Класифікація комп’ютерних мереж.

Комп’ютерні мережі розрізняють за їх масштабами та можливостями.

1. Локальні обчислювальні мережі ЛОМ (LAN). Вони об’єднують до 100 ПК та існують у рамках однієї організації. Їх створюють для спільного використання ресурсів (принтерів, дисководів...). Канали зв’язку між ПК – це спеціальні кабелі, вони забезпечують високу швидкість обміну – до 100 Мбіт/с.

2. Корпоративні обчислювальні мережі КОМ. В їх склад входять мережі окремих підрозділів великого підприємства. Вони з’єднані телефонними каналами, радіоканалами або супутниковим зв’язком. В таких мережах вдаються до спеціальних заходів для збереження таємниці та попередження несанкціонованого доступу.

3. Регіональні обчислювальні мережі РОМ складають ПК, поєднані на теренах регіону країни. Для зв’язку використовують телефонні лінії або супутники. РОМ спрямовані на використання завдань регіону (інформаційне забезпечення транспорту, електроенергетики, постачання, банківської справи...).

4. Мережі різного масштабу можуть бути поєднані між собою із застосуванням різних засобів зв’язку – кабелі, телефонні лінї, радіоканали, супутники...). Завдяки цьому можлива передача повідомлень між містами, країнами, континентами. Об’єднання мереж, що надає послуги багатьом кінцевим користувачам, що розміщені на великій території, називається глобальною мережею WAN. Приклад – мережа Internet.

Міські (мегаполісні) мережі MAN. Вони призначені для обслуговування клієнтів на території великого міста. Особливість мереж – застосування оптоволоконних кабелів для організації магістральних ліній зв.язку, що забезпечують високу швидкість обміну – 40 Мбіт/с

Топологія (конфігурація) мереж.

Топологія або конфігурація мережі – це схема електричного з’єднання ПК у мережі. Основні топології такі.

1. Спільна шина. Усі ПК мережі підключають до одного коаксіального кабелю, а інформація поширюється в обидві сторони. Ця мережа має найпростішу і найдешевшу схему.

Такі ЛОМ мають високу ефективність, полегшують підключення нових станцій, керування процесом передачі даних, але і менш надійна: ушкодження кабеля в одному місці виводить із ладу всю мережу.

2. Зірка. Кожний ПК підключають окремим кабелем до спільного пристрою – концентратора (hub). Він надсилає інформацію від одного ПК до всіх інших. Замість концентратора в центрі зірки може бути центральний ПК. Концентратор може блокувати передавання заборонених даних.

Мережа цієї топології надійніша за “спільну шину” – в разі відмови однієї робочої станції інші можуть обійти її через концентратор, від якого відходять кабелі цих станцій. Однак такі мережі мають досить високу вартість, тому що в них використовується дуже багато кабелю.

3. Кільце. Кожний ПК з’єднують відрізком кабелю з попереднім і наступним ПК. Цей ПК може обмінюватись інформацією лише з ними. Дані передаються по кільцю в одному напрямку.

Мережа топології “Кільце” не є дуже надійноюм. Його перевага: легко організувати зворотній зв’язок для контролю доставки інформації адресатам. В цій конфігурації застосовують мережну технологію Token Ring. Конфігурацію вибирають за потребами фірми. Для невеликих підрозділів обирають топологію ”зірка”. Для підприємства обирають деревоподібну конфігурацію, в якій для кущів робочих станцій застосовують концентратори, а для всього підприємства – один центральний сервер.

4. Ієрархічна (деревоподібна) мережа. Як правило, ЛОМ створюються комбінацією вищерозглянутих топологій. Так створюють ієрархічну мережу. Її будують за допомогою кількох концентраторів. Найпоширеніша топологія у локальних і глобальних мережах – це ієрархічна конфігурація “зірок”. Вона застосовує мережну технологію Інтернет.

Мережна технологія – це набір стандартних протоколів, апаратних і програмних засобів, на основі яких створюють комп’ютерну мережу.

Сервери і робочі станції

Найпростіші серед ЛОМ – однорангові мережі. В них всі ПК наділені однаковими функціями. Всі ПК рівноправно беруть участь в прийомі та передаванні даних. Такі мережі створюють для спільного використання дисків.

Якщо комп’ютерів багато, то в мережі виділяють один чи декілька потужних ПК, призначених для обслуговування мережі. Такі комп’ютери називають серверами. Вони мають вищу продуктивність, більший обсяг ОЗП та жорстких дисків. Клавіатура і монітор для сервера не обов’язкові.

Крім сервера, інші ПК називають робочими станціями. Вони можуть не мати дисководів. Завантаження робочих станцій операційною системою здійснюється по ЛОМ. Але частіше робоча станція – це повноцінний ПК. Він може працювати як у мережі, так і автономно. У мережах з сервером робочі станції виступають як клієнти мережі. Тому такі мережі на відміну від однорангових називають мережами типу клієнт-сервер.

Основним завданням сервера є зберігання даних та оброблення запитів.

Програмне забезпечення та протоколи

Комп’ютерна мережа потребує відповідного програмного забезпечення. На кожному ПК, що входить до мережі, повинна бути встановлена операційна система. ОС, що підтримують роботу ЛОМ – Novel, Net Ware та Windows NT. Можуть бути і інші – W98.

Що дає користувачу мережа? Надає йому ресурси інших ПК – файли, принтери, диски. Але недостатньо обладнати ПК мережними адаптерами та з’єднати їх між собою. Необхідно на ПК встановити певні програмні модулі. На комп’ютер із загальними ресурсами встановлюють програми-сервери, вони входять до складу ОС. Їх призначення – обслуговування запитів на доступ до ресурсів свого ПК. На свої ПК потрібно встановити програми-клієнти. Вони формують запити і передають повідомлення із запитами та відповідями від одного ПК до іншого.